16 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 580/4130/24
провадження № 2-іс/340/32/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Черкаського окружного адміністративного суду (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивачка звернулась до суду з позовною заявою, у якій просить:
- визнати протиправним і скасувати наказ відповідача від 24.01.2024 №13-О в частині встановленого на 2024 рік розміру надбавки за вислугу років державної служби ОСОБА_1 , а саме у період з 01.01.2024 на рівні 4% місячного посадового окладу;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 надбавки за вислугу років державної служби з 01.01.2024 відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про державну службу" на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року була визначена територіальна підсудність справи № 580/4130/24 за Кіровоградським окружним адміністративним судом (а.с.30).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П. від 04 червня 2024 року відкрито провадження у справі (а.с.37).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 240/7215/24 (а.с.84).
На підставі розпорядження керівника апарату Кіровоградського окружного адміністративного суду № 356 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ" призначено проведення повторного автоматизованого цієї справи у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 у зв'язку з призначенням на посаду судді П'ятого апеляційного адміністративного суду за конкурсом (а.с.88).
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу розподілено на суддю Сагуна А.В. (а.с.89).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагуна А.В. від 19 січня 2026 року поновлено провадження у справі, прийнято її до розгляду та одночасно зупинено провадження до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 240/7215/24 (а.с.90).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року поновлено провадження у справі.
В обґрунтування вимог позивачка вказала, що, перебуваючи на державній службі та маючи станом на 01.01.2024 року стаж понад два роки, вона набула право на встановлення надбавки за вислугу років у розмірі 6% посадового окладу відповідно до частини 1 статті 52 Закону України "Про державну службу". Водночас відповідачем при прийнятті спірного наказу від 24.01.2024 № 13-О протиправно застосовано положення пункту 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", якими передбачено інший, зменшений розмір надбавки. На думку позивачки, такі дії відповідача порушують принцип верховенства права, правової визначеності та заборону звуження змісту і обсягу існуючих прав, оскільки спеціальні норми Закону України "Про державну службу" мають пріоритет над положеннями закону про державний бюджет.
Представник відповідача подав відзив, у якому заперечив проти позову, зазначивши, що спірний наказ прийнято відповідно до чинного законодавства, зокрема Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", яким на період 2024 року було встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 2% за кожний рік стажу. Зазначив, що в умовах воєнного стану та з урахуванням положень Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" застосування норм Закону України "Про державну службу" можливе лише в частині, що не суперечить бюджетному законодавству. Також наголосив, що спірні положення закону про державний бюджет є чинними та неконституційними не визнані, а тому підлягають обов'язковому застосуванню (а.с.40-41).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
ОСОБА_1 з 23.09.2021 призначена на посаду секретаря судового засідання Черкаського окружного адміністративного суду, про що свідчать відповідні кадрові документи (а.с.47-49, 57).
Наказом керівника апарату суду № 3-О від 05.01.2022 позивачці відповідно до статті 52 Закону України "Про державну службу" встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 3 % з 23.09.2022. У подальшому наказом № 1-О від 03.01.2023 їй встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 6 % з 23.09.2023 (а.с.59, 60).
Однак, 24.01.2024 позивачку ознайомлено з наказом керівника апарату Черкаського окружного адміністративного суду № 13-О від 24.01.2024 "Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі", відповідно до якого їй встановлено надбавку за вислугу років з 01.01.2024 у розмірі 4% посадового окладу та з 23.09.2024 - 6% (а.с.15, 61-62).
Як вбачається зі змісту зазначеного наказу, правовими підставами його прийняття визначено, зокрема, статтю 1 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 № 2136-ІХ, статтю 22 та пункт 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3460-ІХ, статті 46, 50, пункт 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, а також Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229.
Згідно з наказом, позивачці визначено стаж державної служби станом на 01.01.2024 у розмірі 2 роки 3 місяці 9 днів, що стало підставою для встановлення надбавки у розмірі 4% посадового окладу, виходячи з розрахунку 2% за кожний рік стажу.
Не погоджуючись із встановленим розміром надбавки, позивачка звернулася до суду з даним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ від 24.01.2024 № 13-о в частині визначення їй розміру надбавки за вислугу років, а також зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй надбавки відповідно до частини 1 статті 52 Закону України "Про державну службу".
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Організацію судової влади, зокрема загальні питання організаційного забезпечення діяльності судів, визначено в Законі України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII).
Згідно з частиною 1 статті 150 Закону № 1402-VIII призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Правовий статус державного службовця та відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 889-VIII, державний службовець має право, зокрема, на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).
Згідно з частиною 1 статті 46 Закону № 889-VIII, стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Відповідно до вимог частини 1 статті 52 Закону № 889-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
Водночас 01.01.2024 року набрав чинності Закон України від 09.11.2023 № 3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" (далі - Закон № 3460-IX), у пункті 10 розділу "Прикінцеві положення" якого законодавцем було визначено, що у 2024 році оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад, крім державних органів, зазначених у пунктах 20-22 цього розділу.
Згідно з пунктом 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 3460-IX, у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.
Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
Норми Закону № 889-VIII щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Суд зазначає, що спір у справі виник у зв'язку із встановленням позивачці з 01.01.2024 надбавки за вислугу років у розмірі 4% посадового окладу, з 23.09.2024 - 6%.
Так, Велика Палата Верховного Суду розглянула 19.02.2026 справу № 240/7215/24 як зразкову, предметом спору якої було встановлення надбавки за вислугу років на державній службі в 2024 році.
За наслідками розгляду справи № 240/7215/24 Верховним Судом зроблено наступні висновки:
(…)100. Втім Велика Палата Верховного Суду наголошує, що саме лише зменшення граничного розміру надбавки державним службовцям за вислугу років не обов'язково свідчить про звуження соціальних прав і гарантій працівника, зокрема, його права на належний рівень оплати праці.
101. Таку дію законодавця не можна розглядати відокремлено від інших дій, які здійснені ним одночасно з метою змінити структуру оплати праці державних службовців певної категорії, а саме: підвищити посадові оклади, оскільки відповідна надбавка є лише окремою складовою грошового забезпечення державного службовця, грошовий вираз якої безпосередньо залежить від розміру його посадового окладу.(…)
(…)123. Отже, зміни в підходах до оплати праці державних службовців, елементом яких є зменшення надбавки за вислугу років до 2 відсотків за кожен рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу, обумовлені реалізацією євроінтеграційних вимог щодо вступу України до Європейського Союзу, зокрема, виконанням програми Європейського Союзу «Ukraine Facility Plan».
124. Такі зміни, як уже зазначалося, не пов'язані з потребою збалансування чи оптимізації видатків Державного бюджету України, зокрема й у зв'язку з уведенням воєнного стану. Навпаки, кінцевою метою запровадженої реформи є збільшення привабливості посад державної служби для кваліфікованих спеціалістів та підвищення конкурентоспроможності оплати праці державних службовців у порівнянні з приватним сектором.
125. Отже, зміни, введені законодавцем, щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі не були довільними та свавільними, адже зазначені зміни були елементами такого тривалого процесу, як реформа оплати праці державних службовців, яка заздалегідь оголошена державою та поступово нею впроваджена. Ці зміни носили системний характер і зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі відбулося одночасно зі зростанням посадового окладу, тому ці зміни мали зрозумілу легітимну мету - підвищення рівня незалежності та фінансової забезпеченості певної категорії державних службовців, покращення статусу державного службовця загалом.(…)
149. Нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX- на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
150. Зміни щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі в сукупності зі збільшенням посадового окладу не є проявом очевидного свавілля та в кінцевому результаті не призвели до реального порушення будь-яких прав позивачки як державного службовця. Саме лише зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі не спричинило звуження соціальних гарантій і зменшення загального розміру грошової винагороди, а є складовим елементом послідовного та виваженого підходу держави до поступового підвищення конкурентоспроможності заробітних плат на посадах державної служби.(…)
151. У контексті цієї зразкової адміністративної справи ознаками типових справ, визначених пунктом 21 частини першої статті 4 КАС України, є такі:
- позивач - державний службовець місцевого загального суду, якому з 01 січня 2024 року встановлено надбавку за вислугу років на підставі абзацу другого пункту 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 3460-IX на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу;
- відповідачі - місцевий загальний суд, наказом якого державному службовцю установлено надбавку за вислугу років з урахуванням правил, передбачених абзацом другим пункту 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 3460-IX, та ТУ ДСА, відповідальне за забезпечення фінансування та функціонування місцевого загального суду, у якому працює позивач;
- предмет спору - розмір надбавки за вислугу років на державній службі за 2024 рік;
- спір виник унаслідок обчислення розміру надбавки за вислугу років на державній службі на підставі приписів абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX;
- предмет позову - позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про: визнання протиправним і скасування наказу місцевого загального суду в частині встановлення на 2024 рік щомісячної надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу; зобов'язання ТУ ДСА нараховувати та виплачувати щомісячну надбавку за вислугу років у 2024 році відповідно до статті 52 Закону № 889-VIII на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
152. На інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини, та інший предмет спору в подібних правовідносинах.(…)
Частиною 5 статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням сукупності встановлених у справі обставин суд доходить висновку про необхідність застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у справі № 240/7215/24, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Черкаського окружного адміністративного суду (бульвар Шевченка, 117, м. Черкаси, 18001, ЄДРПОУ 35158674) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН