Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/3/26
Провадження №2/552/1228/26
14.04.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.
секретар судового засідання Хрипунова Т.В.,
учасники справи та їх представники:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал»,
представник позивача - Ушакевич Марина Петрівна,
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ТОВ «ФК «Профіт Капітал» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В позовній заяві посилався на те, що 16.03.2021 року між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики №1867927. Згідно з умовами договору відповідачу було надано грошові кошти у сумі 10000 грн. Сторони визначили, що строк позики складає 30 днів із відповідною базовою процентною ставкою 1,99% в день. Відповідно до п.2 Договору розмір процентів на прострочену позику складає 2,70% в день.
10.07.2020 року між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №10072020, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за договором позики №1867927 від 16.03.2021 року.
Взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконала, у зв'язку з чим відповідно до реєстру боржників № 120 від 30.11.2021 року до Договору факторингу № 10072020 від 10.07.2020 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором позики №1867927 від 16.03.2021 року.
У зв'язку із невиконанням відповідачем ОСОБА_1 зобов'язань за Договором позики № 1867927 від 16.03.2021 року, станом на 30.11.2021 року (день відступлення права вимоги) її заборгованість становить 33880,00 грн, яка складається з:
- заборгованість за основним боргом - 10000 грн,
- заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами - 23880 грн.
Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 33880,00 грн.
Також просив стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 06 січня 2026 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні суду не подавалися.
Відповідач надала відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечила в повному обсязі.
У відзиві зазначала, що договір позики ні з ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів», ні з ТОВ «ФК «Профіт Капітал» не укладала, а також не отримувала грошові кошти.
Договір не містить підпису відповідача.
На її адресу претензії або вимоги щодо повернення заборгованості не надходили.
Позивачем належним чином не доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем з наступних підстав: відсутня платіжна інструкція про здійснення переказу грошових коштів відповідачу; довідка №КД-000091815/ТНПП від 03.12.2025 року не є платіжною інструкцією та не може слугувати доказом отримання відповідачем кредитних коштів; усі рахунки відкриті та закриті виключно у АТ КБ "ПриватБанк"; у відповідача відсутній банківський рахунок чи банківська картка за номером НОМЕР_1 ; згідно виписок з рахунків у АТ КБ «ПриватБанк» відповідач не отримувала суму кредиту 10000,00 грн; відсутня анкета-заявка на кредит відповідача, паспорт споживчого кредиту; відповідач не має особового рахунку у позивача.
Вказувала, що у відповідача відсутні будь-які зобов'язання перед позивачем.
Розрахунок заборгованості ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» є недійсним.
Також вказувала, що строк надання позики закінчився 15.04.2021 року, але позивач продовжував здійснювати нарахування відсотків за користування до 30.11.2021 року включно, що є протиправним.
Позивачем не надано доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу.
Тому відповідач просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн (том 1, а.с. 119-126).
Разом з відзивом відповідач надала клопотання про витребування доказів.
Ухвалою суду від 14 квітня 2026 року клопотання відповідача про витребування доказів залишено без задоволення.
Не погодившись з доводами, викладеними відповідачем у відзиві, позивач надав відповідь на відзив, у якій просив позов задовольнити в повному обсязі (том 2, а.с. 1-12).
Відповідач подала заперечення, у яких не погодилась з доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив (том 2, а.с. 21-29).
Інші заяви та клопотання від сторін не надходили.
В судове засідання представник позивача не з'явився. У відповіді на відзив просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились. При цьому представник відповідача звернулась до суду з заявою про проведення судового засідання за їх відсутності.
Враховуючи наявність достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з'явились.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 16.03.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики № 1867927.
Згідно з п. 1 договору позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики.
Пунктом 2 договору передбачено, що сума позики становить 10000,00 грн, строк позики 30 днів, процентна ставка (базова) за день 1,99% (фіксована), процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) складає 2,70% за день, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 726,35 %, орієнтовна загальна вартість позики - 15970,00 грн.
Відповідно до п. 5 цей договір укладено дистанційно, в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозицій, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до Закону України «Про електрону комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Закон України «Про електронні довірчі послуги» (Закон) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов'язки суб'єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ОСОБА_1 акцепт договору позики №1867927 від 16.03.2021 року підписала аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора rb7e99wFYR, час відправки ідентифікатора позичальнику 16.03.2021 року о 12:02, електронна пошта на яку було відправлено ідентифікатор - gapontana46@gmail.com.
Посилаючись на те, що позивачем не доведено факту підписання договору з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» саме ОСОБА_1 , а не іншою особою, відповідач в той же час будь-яких доказів того, що вона такий договір не укладала, до матеріалів справи не надала.
При цьому в договорі позики зазначені саме її особисті дані, як то дата народження, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адреса.
Також ОСОБА_1 вважає, що відносно неї здійснено кримінальний злочин, передбачений ст. 190 КК України, але доказів звернення до правоохоронних органів з заявою про незаконне використання іншою особою її особистих даних, укладення від її імені договору позики з метою створення для неї боргового зобов'язання відповідач суду не надала.
Відповідно до довідки №КД-000091815/ТНПП від 03.12.2025 року, виданої ТОВ «Фінансова компанія Фінекспрес», підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та завершено наступну платіжну операцію:
дата - 16.03.2021 року;
номер платежу - 05f6f093-daa6-45b8-9213-29ec16bc0a65;
сума - 10000,00 грн;
отримувач - Гапон Тетяна - ЕПЗ номер НОМЕР_1 .
Відповідач стверджує, що завжди була клієнтом виключно АТ КБ «ПриватБанк», надаючи довідки цього банку на підтвердження відсутності виданої на її ім'я картки за номером НОМЕР_1 .
Суд відхиляє дані доводи відповідача, оскільки надані докази не підтверджують відсутність відкритих рахунків ОСОБА_1 в інших банківських установах, зокрема в АТ «Універсал Банк», на картку якого було перераховано кошти за вказаним вище договором позики.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Тому, розглядаючи справу на підставі наявних доказів, суд встановив, що 16.03.2021 року між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено вказаний договір позики № 1867927, за яким одержано кошти в позику.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
10.07.2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №10072020.
Відповідно до п.1.1. договору факторингу ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «Профіт Капітал» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» зобов'язується прийняти та Права вимоги та передати грошові кошти у розпорядження ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.
Згідно Реєстру прав вимоги №120 від 30.11.201 року до договору факторингу № 10072020 від 10.07.2020 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступив ТОВ «ФК «Профіт Капітал» право грошової вимоги до відповідача за договором позики №1867927 від 16.03.2021 року у розмірі 33880,00 грн.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушила вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно розрахунку за договором позики № 1867927 від 16.03.2021 року, станом на 30.11.2021 року, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 33880,00 грн, яка складається з:
- заборгованості за основним боргом - 10000,00 грн,
- заборгованості за нарахованими та несплаченими базовими процентами - 23880,00 грн.
Але вказані розрахунки не в повній мірі відповідають умовам договору позики № 1867927 від 16.03.2021 року.
Як вбачається з п. 2 договору дата укладення позики визначена як 16.03.2021 року, строк дії договору становить 30 днів, тобто з 16.03.2021 року по 15.04.2021 року, орієнтовна загальна вартість позики - 15970,00 грн.
Дані про те, що відповідач пролонгував кредитний договір матеріалами справи не доведено, а судом не встановлено.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Крім того, як підтверджується розрахунком, ОСОБА_1 частково здійснювала погашення заборгованості в розмірі 13303,15 грн.
Таким чином, відповідач зобов'язалась повернути суму кредиту і проценти в загальному розмірі 15970,00 грн, з яких сплатила 13303,15 грн.
Отже, враховуючи часткову сплату, розмір заборгованості відповідача за договором становить 2666,85 грн (15970,00 грн - 13303,15 грн).
Нарахування позивачем відповідачу процентів в більшому розмірі не відповідає умовам кредитного договору.
На підставі викладеного суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову-на відповідача; у разі відмовив позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати позивача складаються з витрат на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 7000 грн, а всього 9422,40 грн.
Судові витрати відповідача складають витрати на правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.
Позов судом задоволено на 8%.
Тому пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в розмірі 753,79 грн (9422,40 грн ? 8%).
З позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено, тобто 92% (100% - 8%), тобто в розмірі 5980,00 грн (6500,00 грн ? 92%).
Керуючись ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» суму заборгованості за договором позики № 1867927 від 16.03.2021 року в розмірі 2666,85 грн, на відшкодування судових витрат - 753,79 грн, а всього стягнути 3420,64 грн (три тисячі чотириста двадцять гривень шістдесят чотири копійки).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5980,00 грн (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень нуль копійок).
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ 39992082, адреса 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8,
відповідач - ОСОБА_1 , проживаюча: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 14.04.2026 року.
Головуючий О.А. Самсонова