Справа № 177/1080/24
Провадження № 2/177/82/26
(заочне)
Іменем України
12 березня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Коваль Н. В.
за участі
секретаря судового засідання Андрійчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя
Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, яку уточнив та в обґрунтування уточнених позовних вимог зазначив, що він з 22.05.2015 перебував з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який 20.05.2020 розірвано.
Під час перебування у шлюбі подружжям набуто наступне майно: житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , який на праві власності належить позивачу на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації ДП141192551747, виданої 12.09.2019 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області; житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , який на праві власності належить позивачу на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації ДП141181851067, виданої 04.07.2018 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, та автомобіль Mazda CX-5, 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , який на праві власності належить відповідачу.
Вказує, що після розлучення сторони прийшли до усної домовленості, що проведуть розподіл спільного майна наступним чином: ОСОБА_1 залишаться житлові будинки за адресою АДРЕСА_1 та 23в. ОСОБА_2 залишиться автомобіль Mazda CX-6, 2015 року випуску. Також, ОСОБА_1 сплатить компенсацію ОСОБА_2 в сумі еквівалентній 50 000,00 доларів США для придбання квартири в м. Києві.
З метою виконання усної домовленості ОСОБА_1 на протязі липня 2020 - липня 2021 року перерахував ОСОБА_2 грошові кошти в загальній сумі 1 379 483,00 грн. Після виплати вказаних сум він звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір про поділ майна подружжя та внести відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, однак відповідач не виконала зазначені домовленості, від укладення договору про поділ майна подружжя ухиляється, тому позивач змушений звернутися до суду з цим позовом.
Просить суд здійснити поділ спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 та житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , а за ОСОБА_2 визнати право власності на автомобіль Mazda CX-5, 2015 року випуску державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 . Стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Ухвалою судді від 04 червня 2024 року позовна заява прийнята судом до розгляду, постановлено розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження та за клопотанням представника позивача в порядку підготовки справи до судового розгляду у ОСОБА_2 , витребувані докази на підтвердження викладених в позові обставин (а.с. 99 т. 1).
23 січня 2025 року підготовче провадження закрите та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 145 т. 1 ).
Позивач та його представник - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, від представника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, заявлені вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити (а.с. 16 т.2)
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку (а.с. 139,140, 182,206,248 т 1, 8т.2) та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади (а.с. 174, 216, 226 т. 1, а.с. 12 т. 2).
17.06.2025 відповідач ОСОБА_2 надала заяву, в якій надала пояснення щодо позовних вимог та просила відмовити в їх задоволені, однак вказану заяву суд не може прийняти до уваги, оскільки вона подана з порушенням строків встановлених ст. 178 ЦПК України, та питання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву відповідачем не ставилося. Крім того, відповідач неодноразово подавала до суду листи по справі, які подані нею в порушення вимог чинного законодавства не засвідченні її кваліфікованим електронним підписом, про що їй неодноразово судом направлено листи роз'яснення, які нею залишилися без уваги, тому вказані листи також, не можуть бути взяті у уваги. Заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило, відзиву не подано.
В зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача, яка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомила, відзиву не подала, суд, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних в справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
В зв'язку з тим, що сторони правом на участь в судовому засіданні не скористалися, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, давши оцінку доказам, наданим позивачем в обґрунтування своїх вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних законних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 22.05.2015 по 20.05.2020, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 та свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_4 (а.с. 5,6 т. 1).
Під час перебування у шлюбі подружжям набуто наступне майно:
Житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на який право власності виникло на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації ДП141192551747, виданої 12.09.2019 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області та зареєстровано 02.10.2019 за ОСОБА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №38888428 від 30.05.2024 (а.с. 87-88 т. 1).
Житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на який право власності виникло на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації ДП141181851067, виданої 04.07.2018 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області та зареєстровано 19.07.2018 за ОСОБА_1 що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №380892538 від 30.05.2024 (а.с. 92-93 т. 1).
Автомобіль Mazda CX-5, 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , який придбаний на підставі договору купівлі-продажу №МК-00087 від 21.07.2015 та зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 24 липня 2015 року, що підтверджується інформацією наданою ТЦС МВС №1243 та ТСЦ МВС №1248 (а.с. 179, 183 т.1).
Вказує, що автомобіль Mazda CX-5, 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , частково придбано в кредит на підставі кредитного договору №1/2449735 від 27.07.2015, який укладено між ОСОБА_1 та ПАТ «Креді Агріколь Банк» на суму 456 000,00 грн (а.с. 37-41 т.1). В забезпечення зобов'язань за вказаним кредитним договором, між ОСОБА_2 та ПАТ «Креді Агріколь Банк» було укладено договір застави (а.с. 44- 46). На теперішній час заборгованість по кредитному договору №1/2449735 від 27.07.2015 погашена в повному обсязі, що підтверджується довідкою АТ «Креді Агріколь Банк» від 28.03.2024 (а.с. 47). Кредит погашений ОСОБА_1 , що підтверджується випискою по рахунку за період 27.07.2015-16.01.2020 (а.с. 48-62 т. 1) та не оспорено відповідачем, яка в судове засідання не з'явилася.
Житлові будинки за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , знаходяться в іпотеці у АТ «ПроКредит Банк» та забезпечуються зобов'язання за кредитним договором №1.45663/FW1/606 від 19.07.2021, який укладено з ОСОБА_1 (а.с. 63-72 т. 1). Залишок заборгованості по кредиту станом на 01.05.2024 складав 442 146,38 грн., що підтверджується довідкою банку (а.с. 73 т.1).
Згідно звіту про оцінку майна, складеного 15.04.2024 суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , ринкова вартість об'єктів оцінки - Житлових будинків, розташованих за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , з урахуванням округлення становить 2072895,00 грн. (житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 становить 1680880,00 грн.; житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 становить 392015,00 грн.) (а.с. 9-36 т. 1).
Згідно звіту оцінку майна, складеного 05.11.2025 суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , середньоринкова вартість об'єкту оцінки - транспортного засобу Mazda CX-5, 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , з урахуванням округлення, на дату оцінку становить 593730,00 грн (а.с. 231-239 т. 1).
Таким чином, загальна вартість майна, яке спільно набуте подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час шлюбу складає 2 666 625,00 грн. (392 015,00 + 1 680 880,00 + 593 730,00).
Як зазначав позивач в позовній заяві та не оспорено відповідачем, яка в судове засідання не з'явилася, що після розірвання шлюбу він з відповідачем, дійшли домовленості, що проведуть розподіл спільного майна наступним чином: ОСОБА_1 залишаться житлові будинки за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 ,, ОСОБА_2 залишиться автомобіль Mazda CX-6, 2015 року випуску та ОСОБА_1 сплатить компенсацію ОСОБА_2 в сумі еквівалентній 50 000,00 доларів США для придбання квартири в м. Києві.
З метою виконання вищевказаної домовленості ОСОБА_1 протягом липня 2020 - липня 2021 року перерахував ОСОБА_2 грошові кошти в загальній сумі 1 379 483,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку в АТ КБ «Приватбанк» за період 13.03.2020-01.06.2021 та платіжним інструкціями від 20.07.2021(а.с. 74-79 т. 1).
Позивач вказує, що після виплати вказаних сум він звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір про поділ майна подружжя та внести відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, але відповідач не виконала зазначені домовленості, від укладення договору про поділ майна подружжя ухиляється, про що не заперечувала відповідач, яка в судове засідання не з'явилася, відзиву на позовну заяву не надала.
Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до змісту частин 1, 2, 3 статті 61 Сімейного кодексу України, об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту, а також заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з частини 1 статті 69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Частиною 1 статті 70 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Статтею 71 Сімейного кодексу України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (друга статті 71 Сімейного кодексу України).
Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України (частина четверта статті 71 Сімейного кодексу України).
Ст. 365 ЦК України передбачає, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Приписами статті 372 Цивільного кодексу України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.
У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. (ч. 2 ст. 372 ЦК України)
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11, сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток.
В постанові ВСУ від 15 травня 2013 р. у справі № 6-37цс13 було зроблено висновок, що при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, в разі, якщо речі є неподільними, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частини четверта, п'ята статті 71 СК України). За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених статтею 365 ЦК України. Для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч. 2 ст. 183 ЦК). Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 ЦК), співвласник, який бажає виділу, має право на отримання від інших співвласників грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (абз. 1 ч. 2 ст. 364 ЦК).
У разі поділу спільної сумісної власності необхідно настільки, наскільки це можливо, встановити, для кого зі сторін спору майно, яке є предметом поділу, має більше значення, враховуючи різні обставини його набуття та використання сім'єю (п. 66.1 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21).
У постанові від 25.05.2020 у справі № 347/955/16 Верховний Суд зазначив, що у ситуації, коли один із подружжя, який не користується спірним майном, просить виплатити йому компенсацію вартості його частки у зазначеному праві, згідно з вимогами статей 60, 61, 70, 71 СК слід присудити відповідну компенсацію за рахунок іншого з подружжя, який цим майном користується, незалежно від його згоди.
Так як, загальна вартість майна, яке спільно набуте подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за час шлюбу складає 2 666 625,00 грн., частки подружжя в спільному майні є рівними, кожен з подружжя має отримати майно на суму 1 333 312,50
На підставі приписів ч. 1 ст. 365 та ч. 2 ст. 372 ЦК України та беручи до уваги обставин справи, які мають істотне значення, суд приходить до висновку про необхідність зміни часток співвласників спільного майна.
Як встановлено судом під час розгляду справи, спірні житлові будинки знаходяться на одній території та фактично перебувають в користуванні позивача ОСОБА_1 , який там проживає, також те, що ОСОБА_1 самостійно сплачує кредит за кредитним договором, при цьому вказані житлові будинки знаходяться в іпотеці у АТ «ПроКредит Банк» та забезпечуються зобов'язання за вищевказаним кредитним договором. Крім того, беручи до уваги, що відповідач після розірвання шлюбу не приймає ніякої участі в утримання вказаних житлових будинків, те, що автомобіль Mazda CX-5, 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_1 зареєстрований та знаходиться в користуванні відповідача, також домовленість сторін щодо поділу майна після розірвання шлюбу, згідно якого позивачем сплачено компенсацію за спільне майно в розмірі 1 379 483,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку в АТ КБ «Приватбанк» та платіжним інструкціями від 20.07.2021, що не спростовано відповідачем, яка в судове засідання не з'явилася, суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , та житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , а за відповідачем право власності на автомобіль Mazda CX-5, 2015 року випуску державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 .
Крім того, суд прийшов до висновку, що беручи до уваги розмір виплат, які ОСОБА_1 здійснив на користь ОСОБА_2 , відсутня необхідність присудження ОСОБА_2 грошової компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно.
Крім того відповідно до положення п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір в розмірі 9 084,00 грн. (а.с. 9).
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280,281,282 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 69, 70, 71,72 Сімейного кодексу України, ст.ст. 365, 372 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.
Здійснити поділ спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить житловий будинок «А-1», загальною площею 37,0 кв.м., житловою площею 10 кв.м., душ «Б», вбиральня «В», навіс «Г», огорожа «№1-3», замощення «І».
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить житловий будинок «А-1», загальною площею 143,2 кв.м., житловою площею 60,4 кв.м., огорожа «№1-2», замощення «І».
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_7 , право власності на автомобіль Mazda CX-5, 2015 року випуску державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_7 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 судовий збір в розмірі 9 084 (дев'ять тисяч вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.В. Коваль