Справа №950/117/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/215/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - арешт майна
16 березня 2026 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6
представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 22.01.2026 року, якою задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 4202420254000016 від 25.01.2024 року,
Ухвалою слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 22.01.2026, клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на майно, вилучене 20.01.2026 у ході обшуку житла за місцем проживання директора ТОВ «НВП «УКРБУРСЕРВІС» та ТОВ «ВІН-СЕРВІС» ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «iPhone 13 PRO» серійний номер НОМЕР_1 imei НОМЕР_2 з сім-картками НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 .
Не погодившись зі вказаним рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, відповідно якої просить ухвалу слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 22.01.2026 скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно та зобов'язати слідчого негайно повернути власнику вилучений під час обшуку мобільний телефон.
В обґрунтування апеляційних вимог, апелянт вказує на те, що під час розгляду справи було грубо порушено право на захист ОСОБА_8 , який до суду не викликався, клопотання про арешт майна розглядалось без його присутності, копія оскаржуваної ухвали власнику майна не надсилалась, а була отримана його представником на електронну пошту від слідчого.
Крім того, апелянт вказує на те, що у протоколі обшуку слідчим не зазначено необхідної умови, передбаченої ч. 2 ст. 168 КПК України, згідно якої він вилучив мобільний телефон належний ОСОБА_8 .
Заслухавши представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 який вимоги апеляційної скарги підтримав, прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_6 який заперечив щодо задоволення скарги, перевіривши матеріали даного провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, ч. 1 ст. 404 КПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Положеннями ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Перевіряючи законність прийнятого слідчим суддею рішення про накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вищезазначених вимог закону слідчим суддею в повному обсязі дотримано не було, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до частини другої цієї статті клопотання може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Однак, таке правило встановлене лише щодо майна, яке не було тимчасово вилучене, і з огляду на вимоги ч. 2 ст. 134 КПК України, виклик власника майна є обов'язком суду.
Зі змісту оскаржуваної ухвали слідчого судді вбачається, що розгляд клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 4202420254000016 від 25.01.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, було здійснено за відсутності його власника - ОСОБА_8 .
При цьому, відомості про належне повідомлення власника майна чи його представника про розгляд даного клопотання слідчого в матеріалах відсутні.
Вказані обставини свідчать про те, що без належного повідомлення та виклику ОСОБА_8 у судове засідання, захист його права власності та права на справедливий суд забезпечено не було, а тому, вважати оскаржуване рішення законним та обґрунтованим підстави відсутні, оскільки недотримання слідчим суддею вищезазначеного порядку розгляду клопотання про накладення арешту на майно, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, з постановленням, за результатом апеляційного розгляду, нової ухвали та задоволення, в цій частині, вимог апеляційної скарги.
При постановленні нової ухвали, вирішуючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно, колегія суддів враховує наступне.
Так, положеннями ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
За змістом ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, з матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що СВ ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 4202420254000016 від 25.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України за фактом привласнення бюджетних коштів в умовах воєнного стану посадовими особами ТОВ «Компанія з водозабезпечення «Бурвод» за попередньою змовою із посадовими особами Лебединської міської ради при будівництві глибоководної свердловини в м. Лебедин, шляхом складання і видачі завідомо неправдивих офіційних документів.
Під час проведення досудового розслідування встановлено, що 14.11.2023 між Управлінням житлово-комунального господарства Лебединської міської ради, в особі начальника управління ОСОБА_9 та ТОВ «КОМПАНІЯ З ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ «БУРВОД», в особі виконавчого директора ОСОБА_10 укладено договір про виконання робіт № 244 від 14.11.2023 предметом якого є: «Будівельні роботи та поточний ремонт (Будівництво глибоководної свердловини в м. Лебедин, Сумської області. Нове будівництво)».
Встановлено, що під час виконання робіт за даним договором посадові особи ТОВ «КОМПАНІЯ З ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ «БУРВОД» за попередньою змовою з посадовими особами Управління житлово-комунального господарства Лебединської міської ради фактично використовували матеріали бувші у використанні, зокрема труби, які закладені в свердловину, які відповідно наданих документів придбані та зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт як нові та придбані за завищеними цінами. Крім цього, дослідженням ланцюга документального постачання труб на ТОВ «КОМПАНІЯ З ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ «БУРВОД» відсутнє підтвердження про їх придбання підприємствами, що вказує на удавані операції.
Під час проведення досудового розслідування експертами Сумського відділення ННЦ «ICE ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» МЮУ проведено товарознавчу експертизу № 1716 від 17.03.2025 використаних будівельних матеріалів під час буріння глибоководної свердловини за результати проведення яких встановлені завищення цін у порівнянні з ринковими цінами.
За результатом проведення комісійної будівельно-технічної експертизи № 991/1465 від 30.07.2025 експертами Сумського відділення ННЦ «ICE ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» МЮУ, з урахуванням товарознавчих експертиз, встановлено, що фактично виконані роботи не відповідають вартості робіт зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт та завищені на загальну суму 2 379 282,04 грн.
За результатом проведення економічно експертизи № 1850 від 17.11.2025 експертами Сумського відділення ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» МЮУ, встановлено розмір матеріальної шкоди внаслідок завищення вартості робіт зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 2 379 282,04 грн.
Крім того, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлюються участь у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є директором ТОВ «НВП «УКРБУРСЕРВІС» та ТОВ «ВІН-СЕРВІС». Останній відповідав за виконання робіт з буріння, а також підготовку б/у труб до постачання (зачистка, фарбування, зварювальні роботи).
Так, в ході проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження - в ході проведення обшуку житла в період часу з 06 год. 29 хв. по 07 год 52 хв. 20.01.2026 за місцем проживання директора ТОВ «НВП «УКРБУРСЕРВІС» та ТОВ «ВІН-СЕРВІС» ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон «iPhone 13 Pro» серійний номер НОМЕР_1 imei НОМЕР_2 з сім-картками НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 .
Відповідно до ухвали слідчого судді від 13.01.2026 про надання обшуку житла за адресою АДРЕСА_1 , надано дозвіл на відшукання та вилучення документів, що стосуються проведення робіт по об?єкту:
«Будівельні роботи та поточний ремонт (Будівництво глибоководної свердловини в м. Лебедин, Сумської області. Нове будівництво)», мобільних телефонів та інших електронних пристроїв, комп?ютерної техніки, на яких можуть бути відомості про злочинну діяльність.
Тимчасово вилучене майно, а саме:
- Мобільний телефон «iPhone 13 Pro» серійний номер НОМЕР_1 imei НОМЕР_2 з сім-картками НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 - визнане речовим доказом, відповідно до постанови від 21.01.2026, оскільки може бути використаний як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та, є на даний час тимчасово вилученим майном, а тому є необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою проведення в подальшому судових експертиз, які матимуть доказове значення в зазначеному кримінальному провадженні.
Слідчий зазначає, що у вилученому мобільному телефоні може міститися інформація, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вивчивши матеріали, додані до клопотання, колегія суддів вважає його обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, оскільки слідчим доведено, що мобільний телефон «iPhone 13 Pro» серійний номер НОМЕР_1 imei НОМЕР_2 з сім-картками НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 , є речовим доказом у кримінальному провадженні, що в даному випадку потреби органів досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи та що, з врахуванням фактичних обставин кримінального провадження, за яким здійснюється досудове розслідування, вказане майно може бути використано як доказ у даному кримінальному провадженні та мати інші відомості щодо обставин вчинення вказаних кримінальних правопорушень, які на даний час встановлюються.
При цьому, колегія суддів зауважує, що застосуванням такого заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням, а не накладення арешту на вказане майно може призвести до його знищення, приховування, псування чи втрати, що в свою чергу вплине на повноту проведення досудового розслідування та не дасть змоги провести необхідні дослідження.
Враховуючи викладене вище колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта. Колегія суддів зауважує, що арешт майна, яке має ознаки речового доказу, задля досягнення завдань кримінального провадження, не позбавляє таке майно доказової сили, а тому потребує забезпечення його збереження і такий захід забезпечення кримінального провадження накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 того ж Кодексу, що у даному випадку у повному обсязі доведено доданими до клопотання доказами.
Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до положень ч. 2 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. ст. 170, 173, 404, 405, 407, 412, 419, 422 КПК України,
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 22.01.2026 року, якою задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 420242025000016 від 25.01.2024 року, скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника слідчого відділення ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_11 , задовольнити - накласти арешт на майно, вилучене 20.01.2026 у ході обшуку житла за місцем проживання директора ТОВ «НВП «УКРБУРСЕРВІС» та ТОВ «ВІН-СЕРВІС» ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «iPhone 13 PRO» серійний номер НОМЕР_1 imei НОМЕР_2 з сім-картками НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4