Справа № 138/3660/25
Провадження № 33/801/436/2026
Категорія: 225
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ясінський Ю. А.
Доповідач: Сало Т. Б.
17 квітня 2026 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., одержавши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 січня 2026 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,
встановив:
Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі п'ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
31 березня 2025 року адвокатом Ковальчуком А.О. в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на вказану постанову.
До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання адвокат Ковальчук А.О. зазначив, що 20 січня 2026 року між ним та ОСОБА_1 був укладений договір про надання правової допомоги. Так, ОСОБА_1 повідомив, що відносно нього в Могилів-Подільському міськрайонному суді Вінницької області розглядається справа про адміністративне правопорушення, щодо прийнятого рішення станом на день підписання договору про надання правової допомоги йому відомо не було. З метою належного надання правової допомоги 21 січня 2026 року ним до суду через систему «Електронний суд» було подане клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та надання доступу до електронної справи і такий доступ надано лише 27 січня 2026 року. Ознайомившись із значною кількістю матеріалів справи було виявлено, що 13 січня 2026 року суд виніс оскаржувану постанову, з якою ОСОБА_1 категорично не згоден.
03 лютого 2026 року адвокатом Ковальчуком А.О. через підсистему «Електронний суд» була подана апеляційна скарга, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Проте 19 лютого 2026 року в електронному кабінеті адвоката надійшла постанова Вінницького апеляційного суду від 16 лютого 2026 року про повернення апеляційної скарги з тих підстав, що апеляційна скарга подана з пропуском строків на апеляційне оскарження, без клопотання про поновлення строків, що в свою чергу не відповідає дійсності.
20 лютого 2026 року адвокатом Ковальчуком А.О. була повторно подана апеляційна скарга разом з клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження, проте 09 березня 2026 року в електронному кабінеті адвоката Ковальчука А.О надійшла постанова Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2026 року про повернення апеляційної скарги з підстав відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд, зокрема зазначив, що ОСОБА_1 був присутнім у судовому засіданні 13 січня 2026 року, що не відповідає дійсності, оскільки він був присутнім у попередньому судовому засіданні - 30 грудня 2025 року.
Так, 16 березня 2026 року, за наведених обставин та з метою забезпечення реалізації права ОСОБА_1 та його захисника Ковальчука А.О. на допуск до правосуддя, в якому не може бути відмовлено з формальних підстав, адвокатом Ковальчуком А.О. була повторно подана апеляційна скарга з клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження.
Проте, 26 березня 2026 року в електронному кабінеті адвоката Ковальчука А.О. надійшла постанова Вінницького апеляційного суду від 25 березня 2026 розу про повернення апеляційної скарги з підстав відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Постанова мотивована тим, що оскільки ОСОБА_1 був особисто присутній у судовому засіданні 30 грудня 2025 року, та йому було відомо про оголошення перерви та призначення наступного судового засідання, в якому мало бути ухвалено відповідне рішення, таким чином його неявка у судове засідання 13 січня 2026 року є наслідком його власного волевиявлення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції 13 січня 2026 року (а.с.51-53).
З матеріалів справи встановлено, що до подання 31 березня 2026 року апеляційної скарги ОСОБА_1 вже тричі звертався до Вінницького апеляційного суду із апеляційними скаргами на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 січня 2026 року у даній справі (а.с.59-62, 85-89, 125-130).
Так, постановою Вінницького апеляційного суду від 16 лютого 2026 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ковальчука А.О. на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 січня 2025 року повернуто скаржнику (а.с.78).
Постановою Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Ковальчука А.О. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП. Апеляційну скаргу разом з додатками повернуто особі, яка її подала. (а.с.121-122).
Постановою Вінницького апеляційного суду від 25 березня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальчука А.О. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП. Апеляційну скаргу разом з додатками повернуто особі, яка її подала (а.с.189-190).
Як визначено частиною другою статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції прозахист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Сабадаш проти України», поновлення судом пропущеного строку на оскарження рішення без належного обґрунтування порушує принцип юридичної визначеності.
Враховуючи вищевикладені обставини, зважаючи на те, що ОСОБА_1 при попередньому зверненні з апеляційною скаргою на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 січня 2026 року вже відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження, тобто клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вже було предметом розгляду апеляційного суду, вчетверте подана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 в обґрунтування заявленого клопотання наводить ті самі доводи, які викладені ним у попередньому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та яким апеляційним судом була надана відповідна оцінка.
У постанові Вінницького апеляційного суду від 25 березня 2026 року судом надано оцінку і тій обставині, що ОСОБА_1 не брав участі у судовому засіданні 13 січня 2026 року, а був присутнім у попередньому судовому засіданні - 30 грудня 2025 року, в якому оголошувалася перерва. І надано процесуальну оцінку його поведінці після винесення оскаржуваної постанови.
Отже, вчетверте подана апеляційна скарга з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження фактично є «касаційною скаргою» на постанову апеляційного суду від 25 березня 2026 року, з мотивами якої скаржник не погоджується.
За таких обставин, у поновленні строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити, а апеляційну скаргу з доданими матеріалами - повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 січня 2026 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП - відмовити.
Апеляційну скаргу з доданими матеріалами повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Б. Сало