вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" квітня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3736/25
Суддя Конюх О.В., розглянувши заяву від 14.04.2026 представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокат» про відвід судді Конюх О.В. у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокат», м. Київ,
до відповідача Фізичної особи - підприємця Кричун Наталії Миколаївни, с. Озера Бучанського району Київської області,
про стягнення 2 080 492,24 грн,
без участі представників:
в провадженні судді Господарського суду Київської області Конюх О.В. перебуває справа №911/3736/25 за позовом ТОВ «Автокат» до ФОП Кричун Н.М. про стягнення 2 080 492,24 грн.
Ухвалою від 30.03.2026 призначено у справі судову технічну експертизу документів, проведення якої доручено Київському НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі зупинено.
15.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Кубрака О.О. надійшла заява від 14.04.2026 про відвід судді, у якій представник позивача просить відвести суддю Конюх О.В. від розгляду справи №911/3736/25, передати справу для визначення іншого складу суду в порядку ст. 32 ГПК України.
Обґрунтовуючи подану заяву, представник позивача твердить, що обставини, викладені у заяві, у сукупності викликають обґрунтовані сумніви у безсторонності та об'єктивності головуючої судді Конюх О.В.; розгляд справи здійснюється без дотримання вимог ГПК України, дії судді свідчать про упередженість та явну прихильність до сторони відповідача і повністю нівелюють засади рівності усіх учасників перед законом і судом.
На думку представника позивача, відкриття провадження у справі в порядку загального позовного провадження означає, що всі процесуальні дії суду мають бути вчинені у судовому засіданні за участю представників сторін.
Представник позивача твердить, що суддею прийнято до розгляду відзив, поданий представником відповідача поза межами строку, встановленого ухвалою про відкриття провадження та продовженого ухвалою від 14.01.2026, яка була постановлена без участі представників.
Представник позивача твердить, що ухвалою від 10.02.2026, постановленою без участі представників, суддею було задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, викладене у відзиві, без з'ясування думки іншого учасника всупереч ст. 42 ГПК України.
Представник позивача твердить, що суддею здійснюється застосування правових норм нерівномірно, вибірково, що порушує принципи рівності перед законом.
Представник позивача твердить, що задовольнивши клопотання відповідача про витребування доказів, суддя у судовому засіданні 09.03.2026 відхилила клопотання позивача про витребування доказів від 23.02.2026 від ТОВ «Фармасофт», ФОП Кричун Н.М. та вантажоодержувачів, а саме відомостей та документального підтвердження, що стосується питання дотримання температурного режиму перевезення, яке, на думку представника позивача, повністю відповідало ст. 81 ГПК України. Заявник твердить, що одним з мотивів відхилення вказаного клопотання було те, що воно мало бути подано разом із позовом, що на думку заявника, свідчить про те, що суддею проігноровано ту обставину, що необхідність у витребуванні доказів виникла після подачі відповідачем відзиву на позов з метою його спростування.
При цьому заявник звертає увагу на те, що за результатами судового засідання 09.03.2026 навіть не було винесено жодної ухвали з приводу заявленого позивачем клопотання про витребування доказів, крім того в матеріалах електронної справи також відсутній протокол судового засідання від 09.03.2026.
Представник позивача твердить про прийняття процесуальних рішень з грубим порушенням права на захист та обмеженням в реалізації прав позивача, що полягає у тому, що 30.03.2026 у судовому засіданні позивачем було повторно заявлено клопотання про витребування доказів від 17.03.2026, однак жодних процесуальних рішень з приводу вказаного клопотання суддею прийнято не було.
Заявник твердить, що одразу після виступу представника відповідача щодо клопотання про призначення у справі судової експертизи суддею було постановлено ухвалу про задоволення вказаного клопотання та зупинено провадження у справі, та залишено без реагування заяву представника позивача щодо наведення своїх доводів та міркувань щодо вказаного клопотання, зокрема щодо обрання експертної установи, яка згідно ст. 99 ГПК України має обиратися сторонами за взаємною згодою. В результаті судова експертиза була призначена до Київського НДІ судових експертиз, тобто установі з найбільшим завантаженням, що свідчить про намір затягнути розгляд справи.
Тобто на твердження заявника суддя не тільки не надала можливості реалізувати представнику позивача право, передбачене ст. 42 ГПК України, але й порушила права позивача, встановлені ст. 99 ГПК України, відповідно до якої учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких потребує висновку експерта.
Враховуючи викладене, представник позивача вважає за необхідне заявити відвід судді Конюх О.В. від розгляду справи №911/3736/25.
Приписами статті 39 ГПК України встановлено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ч. 7, 8, 11 статті 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Дослідивши подану представником позивача заяву від 14.04.2026 про відвід судді Конюх О.В., суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (статті 126, 129 Конституції України).
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі.
Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді, у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у рішенні по справі “Газета Україна-Центр проти України», no.16695/04, від 15.07.2010).
Отже, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази наявності обставин, з існуванням яких закон пов'язує неможливість участі судді у розгляді справи.
Згідно із частинами 1, 2, 3 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
За змістом ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Жодних обставин, які могли б бути підставою для відводу судді Конюх О.В. у розумінні наведених норм процесуального закону заявником не наведено.
Мотиви заявленого відводу стосуються виключно незгоди із процесуальними рішеннями судді у підготовчому судовому засіданні, які засновані на власних суб'єктивних уявленнях заявника про чинні норми ГПК України.
Відповідно до ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Щодо постановлення ухвал від 10.02.2026 про задоволення клопотання відповідача, викладеного у відзиві, про витребування доказів, суд вказує, що ст. 81 ГПК України не встановлює, що для розгляду клопотання про витребування доказів в обов'язковому порядку має бути призначене судове засідання. Враховуючи, що витребування доказів презюмує надання особі, від якої суд витребовує докази, достатнього часу для їх подання, а також враховуючи обмежений строк підготовчого провадження, постановлення вказаних ухвал окремим документом поза межами судового засідання здійснено із дотриманням принципу пропорційності та сприяло виконанню завдань підготовчого провадження у розумний строк.
Твердження заявника про те, що суд розглянув вказане клопотання відповідача про витребування доказів, не заслухавши думку іншого учасника, не відповідає дійсності, оскільки, як вбачається із звукозапису судового засідання 09.02.2026, розгляд вказаного клопотання було розпочато в судовому засіданні 09.02.2026 (18:42), і обом представникам було забезпечено право висловити свою позицію, у тому числі і представнику позивача (24:58).
Постановлення ухвал за результатами розгляду клопотань про продовження процесуальних строків без повідомлення учасників справи прямо передбачено ст. 119 ГПК України, про що суд вказав в ухвалах від 14.01.2026 та від 25.02.2026.
Щодо клопотання представника позивача від 23.02.2026 про витребування доказів, яке було розглянуто та відхилено в судовому засіданні 09.03.2026, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 ст. 232, частини 5 ст. 233 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
Відповідно до частини 10 ст. 240 ГПК України в ухвалі, яку суд постановляє в судовому засіданні без оформлення окремого документа, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.
Як свідчить звукозапис судового засідання, розгляд вказаного клопотання було здійснено в судовому засіданні 09.03.2026 за участю представників обох сторін, яким було забезпечено право висловити свою позицію із вказаного питання (38:40 - 41:40). Надалі судом було постановлено та оголошено ухвалу, яка була зазначена у протоколі судового засідання, про залишення такого клопотання без задоволення; надалі суддею було докладно роз'яснено мотиви такого процесуального рішення судді.
Відсутність оформлення окремим письмовим документом ухвали, постановленої судом в судовому засіданні, та зазначеної у протоколі судового засідання, не є відсутністю ухвали, про що помилково твердить заявник.
Протокол судового засідання від 09.03.2026 міститься у матеріалах справи як у паперовій, так і в електронній формі, у зв'язку з чим твердження про відсутність протоколу у матеріалах справи не відповідає дійсності.
Також не відповідає дійсності твердження заявника про те, що одним з мотивів відхилення клопотання було те, що воно мало бути подано разом із позовом.
Відповідно до частини 1 ст. 90 ГПК України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.
Як свідчить звукозапис судового засідання (41:09), позивачу було вказано, що отримання інформації від сторони відповідача у господарському процесі може бути здійснено у порядку письмового опитування, а саме у спосіб постановлення відповідних питань у першій заяві по суті справи.
Щодо тверджень заявника про позбавлення позивача права висловити свою позицію щодо клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи та щодо експертної установи, якій може бути призначена експертиза у справі, суд зазначає таке.
Клопотання представника відповідача про призначення у справі судової технічної експертизи документів було подано через систему «Електронний суд» 05.03.2026. Як свідчить квитанція №6203089 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС, вказане клопотання було доставлено заявнику 05.03.2026 о 14:46. Відповідно до квитанції №6203088, клопотання також доставлено до зареєстрованого електронного кабінету ТОВ «Автокат» 05.03.2026 о 14:46.
06.03.2026 заявником через систему «Електронний суд» було подано заперечення на клопотання (заяву), у якій представник позивача просив суд відмовити у клопотанні відповідача про призначення експертизи.
Як свідчить звукозапис судового засідання 09.03.2026, суддею було вказано про те, що судова експертиза може бути призначена у справі після ретельного вивчення матеріалів справи з метою встановлення її дійсної необхідності (51:50), надалі було оголошено перерву в судовому засіданні до 30.03.2026, вказнов, що клопотання про призначення судової експертизи буде розглянуто у наступному засіданні, та окремо звернуто увагу сторін на необхідність визначення експертної установи з меншим завантаженням (55:36).
Тобто можливість висловити свою позицію, реалізувати право на подання пропозицій щодо призначення у справі судової експертизи, включно із правом пропонувати експертну установу, яке передбачено ст. ст. 99 ГПК України, була заявнику судом забезпечена і було надано для цього достатній час з 09.03 по 30.03.2026.
Помилковим є твердження заявника про те, що суддею не було прийнято процесуальних рішень щодо повторно поданого клопотання про витребування доказів від 18.03.2026. Як свідчить звукозапис судового засідання від 30.03.2026, суд розпочав розгляд вказаного клопотання та оголосив про відкладення його розгляду із докладним наведенням мотивів такої процесуальної дії.
Відповідно до частини 2 ст. 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Зупинення провадження у справі на стадії підготовчого провадження у зв'язку із призначенням судової експертизи не є закриттям підготовчого засідання. Усунення принципових суперечностей позицій сторін щодо умов Договору-заявки №269-09-ЧС від 02.06.2025, щодо якого законом встановлена обов'язкова письмова форма, у спосіб проведення судової технічної експертизи документів, суттєво вплине на позиції учасників справи та суду щодо необхідності витребування додаткових матеріалів, у зв'язку з чим доцільним є остаточне вирішення вказаного клопотання після проведення судової експертизи.
Не відповідає дійсності посилання заявника про відсутність розгляду клопотання про витребування оригіналів електронних доказів. Як свідчить звукозапис судового засідання від 30.03.2026, суддею представникам обох сторін було роз'яснено порядок дослідження у судовому засіданні на відповідній стадії з'ясування обставин справи та дослідження доказів електронного листування представників сторін включно із вкладеними файлами безпосередньо на електронних носіях (телефонах, ноутбуках тощо) представників, які не можуть зберігатися в суді та не можуть бути залучені до матеріалів справи в натурі (20:01).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наведені заявником доводи стосуються виключно незгоди заявника із прийнятими суддею процесуальними рішеннями та жодним чином не свідчать про упередженість або необ'єктивність судді і не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для відводу судді від розгляду даної справи.
Внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без певних доказів чи інформації на їх підтвердження не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів (ухвала КГС ВС від 21.02.2022 у справі № 910/17344/20).
Відтак, розглянувши заяву представника ТОВ «Автокат» від 14.04.2026 про відвід судді Конюх О.В., суд вважає її необґрунтованою.
Враховуючи, що заява подана раніше, ніж за три робочих дні до наступного судового засідання, для вирішення питання про відвід заяву належить передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 32, 35, 36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву представника ТОВ «Автокат» від 14.04.2026 про відвід судді Конюх О.В. від розгляду справи №911/3736/25 визнати необґрунтованою.
2. Заяву представника ТОВ «Автокат» від 14.04.2026 про відвід судді передати до відділу автоматизованого документообігу Господарського суду Київської області для здійснення визначення складу суду автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України) та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Конюх