вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" квітня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2343/24
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
без виклику (повідомлення) сторін
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДСЕРВІС»
07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 17/1, кв. 78, код ЄДРПОУ 35876146
до Баришівської селищної ради Фастівського району Київської області
07501, Київська обл., смт Баришівка, вул. Центральна, буд. 27, код ЄДРПОУ 04360623
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фізичної особи-підприємця Івченка Юрія Миколайовича
АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про стягнення заборгованості за надані послуги
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх.№3469 від 03.09.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДСЕРВІС» до Баришівської селищної ради Фастівського району Київської області про стягнення заборгованості за надані послуги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору виконав зобов'язання щодо підготовки та проведення торгів, проте, відповідно до умов торгів організатор - відповідач не повідомив переможців торгів про необхідність відшкодування цих витрат, у зв'язку з чим заявлено до стягнення 30000,00 грн заборгованості та 3028,00 грн суми сплати судового збору.
Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а згідно з пунктом 1 частини 5 цієї статті малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що на 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 гривень.
За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДСЕРВІС» заявлено до стягнення 30000,00 грн, отже, дана справа є малозначною в розумінні пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до категорій справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.11.2024 позовну заяву (вх. №3469 від 03.09.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДСЕРВІС» до Баришівської селищної ради Фастівського району Київської області про стягнення заборгованості за надані послуги - прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2343/24 за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи №911/2343/24 призначено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено учасникам справи строки подання заяв по суті справи.
У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 13108/24 від 20.11.2024).
У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№1707/25 від 05.02.2025).
За матеріалами справи судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лендсервіс» як генеральним підрядником та Фізичною особою-підприємцем Івченком Юрієм Миколайовичем як субпідрядником (виконавцем) укладено договір субпідряду №2.34-1.17А про розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з подальшим продажем на земельних торгах від 13.09.2017.
Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору виконавець зобов'язувався виконати з дотриманням вимог законодавства технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності площею 0,1768 га, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер: 32202551001:01:014:0008, розташованій по вулиці Центральній в смт Баришівка Баришівського району Київської області, шляхом формування окремо виділених чотирьох ділянок по вулиці Центральній орієнтовною площею по 0,0300 га, а генеральний підрядник - прийняти роботи та забезпечити їх оплату.
Згідно з частиною 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Враховуючи вищевикладені обставини, з метою з'ясування всіх обставин справи та дослідження доказів щодо здійснення підготовки лотів та проведення земельних торгів (аукціонів) з продажу та продажу права оренди земельних ділянок, що були затверджені сільською радою впродовж 2017-2018 років, з огляду на встановлену тристоронність спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки Фізичної особи-підприємця Івченка Юрія Миколайовича, відтак, про наявність підстав для залучення Фізичної особи-підприємця Івченка Юрія Миколайовича до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.06.2025 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фізичну особу-підприємця Івченка Юрія Миколайовича.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи Фізичної особи-підприємця Івченка Юрія Миколайовича надійшли письмові пояснення (вх. № 4305/25 від 30.06.2025).
У зв'язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України.
За результатами розгляду матеріалів справи, аналізу позовних вимог та з'ясування всіх фактичних обставин справи, на яких вони ґрунтуються, оцінки доказів, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
1. Правовідносини сторін
Судом встановлено, що 07.04.2017 між Баришівською селищною радою як організатором земельних торгів (далі - організатор/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДСЕРВІС» як виконавцем (далі - виконавець/позивач) укладено договір № 2.34.4.17 (А) про підготовку та проведення земельних торгів (аукціонів), (далі - договір).
Відповідно до умов зазначеного договору позивач як виконавець, зобов'язався за рахунок власних коштів здійснити підготовку лотів та провести земельні торги (аукціони) з продажу та продажу прав оренди земельних ділянок, що будуть затверджені сільською радою впродовж 2017-2018 років.
Відповідно до пункту 1.2 договору виконання конкретного замовлення здійснюється на підставі заявок про підготовку та проведення земельних торгів, які є невід'ємною частиною договору.
Згідно з пунктом 3.2 договору фінансування підготовки лотів до проведення земельних торгів здійснюється виконавцем на умовах подальшої компенсації коштів переможцем земельних торгів без залучення бюджетних коштів організатора.
Відповідно до пункту 4.1 після проведення земельного аукціону, передачі протоколу проведення аукціону та проведення всіх розрахунків, проводиться звірка, та виконавцем складається акт приймання-передачі робіт, який направляється організатору.
Отже, характер правовідносин сторін визначається як договірні відносини, у межах яких витрати на підготовку лотів покладаються на виконавця з подальшим їх відшкодуванням за рахунок переможця земельних торгів, що має значення для правильного вирішення спору по суті.
2. Позиція позивача
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДСЕРВІС» та Баришівською селищною радою укладено договір № 2.34.4.17 (А) від 07.04.2017 про підготовку та проведення земельних торгів, відповідно до якого позивач зобов'язався за рахунок власних коштів здійснити підготовку земельних ділянок до продажу прав оренди на земельних торгах.
На виконання умов зазначеного договору відповідачем були надані позивачу заявки:
Заявка - 2 про підготовку та проведення земельних торгів від 07.04.2017 без номеру;
Заявка - 3 про підготовку та проведення земельних торгів від 11.09.2017 №804/02/29;
Заявка - 4 про підготовку та проведення земельних торгів від 11.09.2017 №805/02-29;
Заявка - 5 про підготовку та проведення земельних торгів від 11.09.2017 №806/02-29;
Заявка - 6 про підготовку та проведення земельних торгів від 11.09.2017 №807/02-29;
Заявка - 7 про підготовку та проведення земельних торгів від 11.09.2017 №808/02-29;
Заявка - 8 про підготовку та проведення земельних торгів від 11.09.2017 №809/02-29;
Заявка - 9 про підготовку та проведення земельних торгів від 11.09.2017 №810/02-29;
Заявка - 10 про підготовку та проведення земельних торгів від 11.09.2017 №811/02-29;
Заявка -11 про підготовку та проведення земельних торгів від 11.09.2017 №812/02-29;
Заявка - 12 про підготовку та проведення земельних торгів від 11.09.2017 №813/02-29;
Заявка - 13 про підготовку та проведення земельних торгів від 11.09.2017 №814/02-29.
Вказаними заявками відповідачем доручено позивачу здійснення підготовки конкретних земельних ділянок, що, на думку позивача, підтверджує виникнення між сторонами договірних зобов'язань щодо виконання відповідних робіт.
Позивач зазначає, що для належного виконання умов договору ним було залучено субпідрядника - Фізичну особу підприємця Івченка Ю.М., з яким укладено договір субпідряду № 2.34-1.17А від 13.09.2017 та додаткову угоду № 2.34-2.17А від 05.12.2017, відповідно до яких виконані роботи з розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок.
За твердженням позивача, у зв'язку з виконанням зазначених робіт ним понесені витрати у загальному розмірі 30000,00 грн, що підтверджується актами виконаних робіт на суми 12000,00 грн та 18000,00 грн, а також платіжними документами щодо оплати частини робіт.
Позивач вказує, що підготовлені ним земельні ділянки були виставлені на земельні торги, які відбулись 24.11.2022, зокрема, щодо земельних ділянок по вул. Центральній у смт Баришівка, що, на його думку, підтверджує факт використання результатів виконаних ним робіт.
При цьому, позивач посилається на положення статті 137 Земельного кодексу України та зазначає, що витрати на підготовку лотів підлягають відшкодуванню переможцем земельних торгів.
Разом з тим, позивач зазначає, що відповідач як організатор земельних торгів не забезпечив відображення в оголошеннях про проведення торгів інформації про необхідність відшкодування витрат на підготовку лотів, у зв'язку з чим переможці торгів не були повідомлені про такий обов'язок, а, отже, відповідні витрати не були компенсовані.
Позивач вважає, що саме дії (бездіяльність) відповідача призвели до неможливості отримання компенсації витрат від переможців торгів, у зв'язку з чим обов'язок щодо їх відшкодування має бути покладений на відповідача.
Крім того, позивач посилається на положення статті 212 Цивільного кодексу України та зазначає, що право на отримання компенсації витрат було поставлено у залежність від настання певної обставини - проведення торгів та відшкодування витрат переможцем, однак відповідач, на думку позивача, перешкодив настанню такої обставини, у зв'язку з чим вона має вважатися такою, що настала, а, отже, у позивача виникло право вимагати відповідну оплату.
У додаткових поясненнях (вх.№17.07/25 від 05.02.2025 ) позивач зазначає, що акти виконаних робіт не направлялись відповідачу, оскільки їх оформлення, за його твердженням, передбачалось після проведення земельних торгів, а також вказує, що зміна порядку проведення торгів та дії відповідача фактично позбавили його можливості отримати компенсацію витрат у передбачений договором спосіб.
Щодо заявленої відповідачем позовної давності позивач зазначає, що про порушення свого права він дізнався лише після проведення торгів 24.07.2021 та встановив факт невідшкодування витрат, у зв'язку з чим вважає, що строк позовної давності не пропущений.
3. Позиція відповідача
Відповідач у відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність, недоведеність та невідповідність умовам укладеного між сторонами договору.
Як зазначає відповідач, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лендсервіс» та Баришівською селищною радою укладено договір від 07.04.2017 № 2.34.4.17 (А) про підготовку та проведення земельних торгів, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець, визначений на конкурсних умовах, зобов'язується за рахунок власних коштів здійснити підготовку лотів та проведення земельних торгів (аукціонів) щодо продажу права оренди земельних ділянок. Таким чином, за змістом договору саме на позивача покладено обов'язок фінансування відповідних робіт, що виключає можливість покладення такого обов'язку на відповідача.
Додатково відповідач звертає увагу, що відповідно до пункту 3.2 договору фінансування підготовки лотів до проведення земельних торгів здійснюється виконавцем торгів із наступною компенсацією понесених витрат виключно переможцем торгів, без залучення бюджетних коштів селищної ради. Отже, умовами договору прямо передбачено, що Баришівська селищна рада не є суб'єктом, на якого покладається обов'язок відшкодування витрат позивача, а тому вимоги про їх стягнення є такими, що суперечать погодженим сторонами умовам договору.
Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не виконаний передбачений договором порядок документального підтвердження виконання робіт. Так, відповідно до пункту 4.1 договору, після проведення земельних торгів та здійснення розрахунків виконавець зобов'язаний скласти акт приймання-передачі виконаних робіт та направити його організатору.
Водночас, як стверджує відповідач, позивач протягом усього періоду дії договору та навіть після звернення до суду не надав і не направляв на адресу Баришівської селищної ради жодних актів виконаних робіт або актів звірки, що унеможливлює встановлення факту виконання робіт, їх обсягу та вартості.
У зв'язку з цим, відповідач вважає, що відсутність первинних документів свідчить про невиконання позивачем умов договору, а, відтак - відсутність підстав для виникнення грошового зобов'язання.
На підтвердження своєї позиції відповідач також посилається на лист Баришівської селищної ради від 07.12.2022 № 1984/03-16, наданий у відповідь на претензію позивача, в якому прямо зазначено, що акти виконаних робіт є первинними документами, які підтверджують факт надання послуг, і у зв'язку з їх ненаданням відсутні підстави вважати, що позивачем належним чином виконані умови договору, а також відсутні підстави для здійснення будь-яких розрахунків з його боку .
Окремо відповідач у відзиві заперечує проти доводів позивача щодо наявності заборгованості у зв'язку з виконанням робіт Фізичною особою - підприємцем Івченком Ю.М., посилаючись на те, що договір субпідряду укладено виключно між позивачем та вказаною особою, при цьому, Баришівська селищна рада не є стороною таких правовідносин та не брала на себе будь-яких зобов'язань з оплати робіт, виконаних третьою особою.
Водночас відповідач наголошує, що укладений між сторонами основний договір не передбачає права позивача залучати субпідрядників без відповідного погодження із замовником, а доказів надання такого погодження суду не подано.
Більше того, як зазначено у відповіді Баришівської селищної ради, укладення договору субпідряду прямо суперечить умовам основного договору, що виключає можливість покладення на відповідача будь-яких зобов'язань за такими правочинами.
Також відповідач звертає увагу суду на відсутність будь-якої заборгованості перед позивачем, оскільки між сторонами не виникло належним чином підтвердженого грошового зобов'язання: надані позивачем докази, на думку відповідача, стосуються виключно взаємовідносин між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лендсервіс» та Фізичною особою - підприємцем Івченком Ю.М. і жодним чином не підтверджують наявності зобов'язань Баришівської селищної ради перед позивачем.
Крім того, відповідач посилається на пропуск позивачем строку позовної давності. Як зазначає відповідач, спірні правовідносини виникли у 2017- 2018 роках, тоді як позов подано лише у 2024 році, тобто, зі значним перевищенням встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності. Відповідач наголошує, що позивач не надав жодних доказів, які б свідчили про переривання або зупинення перебігу позовної давності, а тому відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Окрім викладеного, відповідач зазначає, що позивач протягом тривалого часу не вчиняв жодних дій, спрямованих на належне оформлення результатів виконаних робіт, не звертався з вимогами про підписання актів або проведення розрахунків, що свідчить про відсутність у нього належної ділової поведінки та може розцінюватися як недобросовісне здійснення права.
З огляду на викладене, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, не підтверджені належними та допустимими доказами, суперечать умовам укладеного між сторонами договору, а також заявлені з пропуском строку позовної давності, у зв'язку з чим заявляє суду про відмову в їх задоволенні в повному обсязі.
4. Позиція третьої особи
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.06.2025 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фізичну особу-підприємця Івченка Юрія Миколайовича.
Судом встановлено, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, зокрема, посиланням на виконання частини робіт із підготовки земельних лотів Фізичною особою-підприємцем Івченком Ю.М. на підставі договору субпідряду.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи Фізичної особи-підприємця Івченка Юрія Миколайовича надійшли письмові пояснення (вх. № 4305/25 від 30.06.2025), в яких третя особа зазначає, що на умовах субпідряду виконав частину окремих землевпорядних робіт, з тих робіт, що позивач виконував на користь відповідача за договором, позивач оплатив субпідрядні роботи, претензій щодо якості робіт до третьої особи ані від позивача, ані від відповідача - не надходило.
5. Норми права, що підлягають застосуванню
За результатом дослідження правової природи спірних правовідносин, суд встановив, що вони виникли з договору про підготовку та проведення земельних торгів (аукціонів) № 2.34.4.17(А) від 07.04.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДСЕРВІС» та Баришівською селищною радою, відповідно до якого позивач зобов'язувався за власний рахунок підготувати лоти та провести земельні торги, а фінансування таких витрат підлягало компенсації переможцем торгів.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договорів.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити певну дію на користь іншої сторони, а інша має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник зобов'язаний виконати такий обов'язок у семиденний строк з моменту пред'явлення вимоги.
Разом з тим, як встановлено судом, умовами договору прямо передбачено, що витрати на підготовку лотів здійснюються виконавцем за власний рахунок з подальшою компенсацією переможцем торгів, без залучення коштів організатора торгів.
Відповідно до статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядників, залишаючись відповідальним перед замовником за результат виконаної роботи, при цьому замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Отже, правовідносини між позивачем та залученим ним субпідрядником не створюють зобов'язань для відповідача, що узгоджується з відсутністю між відповідачем та Фізичною особою - підприємцем Івченком Ю.М. будь-яких договірних відносин.
Відповідно до статті 137 Земельного кодексу України витрати на підготовку лотів до проведення земельних торгів підлягають відшкодуванню переможцем земельних торгів, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною другою статті 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу через електронну торгову систему.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 22.09.2021 встановлено порядок проведення земельних торгів через електронну систему «Прозорро.Продажі», що змінило механізм реалізації прав та обов'язків сторін у відповідних правовідносинах.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до умов договору складання актів приймання-передачі виконаних робіт є необхідною умовою підтвердження факту надання послуг та виникнення обов'язку щодо їх оплати, проте, позивач не надав доказів направлення таких актів відповідачу.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність є строком, у межах якого особа може звернутися до суду за захистом свого права.
Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність становить три роки.
Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
При цьому, у випадку зобов'язань без визначеного строку виконання, перебіг позовної давності починається з моменту, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу.
Відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Також суд враховує положення статей 13, 74, 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається, а суд оцінює докази на підставі всебічного, повного та об'єктивного їх дослідження.
6. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи
6.1. Щодо змісту та правової природи договору
Відповідно до пункту 1.1 договору організатор передає виконавцю матеріали на земельні ділянки та доручає підготовку лотів і проведення земельних торгів, при цьому, виконавець зобов'язується виконати ці роботи за рахунок власних коштів.
Пунктом 1.2 договору прямо встановлено, що виконання конкретних робіт здійснюється на підставі заявок, які є невід'ємною частиною договору.
Згідно з пунктом 3.2 договору фінансування підготовки лотів здійснюється виконавцем на умовах подальшої компенсації витрат виключно переможцем торгів, без залучення бюджетних коштів селищної ради.
Пунктом 4.1 договору визначено, що лише після проведення аукціону та проведення всіх розрахунків здійснюється звірка, після чого виконавець складає акт приймання-передачі робіт, який направляється організатору.
Відповідно до пункту 4.2 договору, у разі якщо організатор протягом 10 днів не підписує акт або не надає зауважень - роботи вважаються прийнятими.
З огляду на вищевказані умови договору, суд дійшов висновку, що договір встановлює чіткий поетапний механізм виникнення права на оплату, який складається з таких юридичних фактів: виконання робіт; проведення земельних торгів; проведення розрахунків; складання та направлення акту приймання-передачі робіт; прийняття робіт (підписанням акту приймання-передачі робіт або мовчазною згодою після його отримання).
Лише сукупність цих обставин створює підставу для виникнення грошового зобов'язання за договором на користь позивача.
6.2. Щодо факту виконання робіт та їх підтвердження
Позивач посилається на те, що ним виконані роботи за договором із залученням Фізичної особи - підприємця Івченка Ю.М. на підставі договору субпідряду № 2.34-1.17А від 13.09.2017 та додаткової угоди від 05.12.2017.
Судом встановлено, що відповідно до умов договору субпідряду виконані роботи з розроблення документації із землеустрою, вартість яких становить 12000,00 грн. Крім того, додатковою угодою до вказаного договору сторони погодили виконання додаткових робіт вартістю 18000,00 грн.
Разом з тим, відповідно до пункту 3.1 договору субпідряду, результат робіт передається генеральному підряднику (позивачу), а не замовнику цих робіт (відповідачу).
Отже, суд дійшов висновку, що роботи за договором субпідряду, навіть якщо вони фактично виконані, підтверджують лише правовідносини між позивачем і Фізичною особою - підприємцем Івченком Ю.М. і не підтверджують передачу результату робіт відповідачу.
6.3. Щодо передачі результату робіт відповідачу та виникнення обов'язку з оплати робіт за договором
Суд встановив, що відповідно до пункту 4.1 договору № 2.34.4.17 (А) після проведення земельного аукціону та здійснення всіх розрахунків між сторонами проводиться звірка, за результатами якої виконавцем складається акт приймання-передачі виконаних робіт, який направляється організатору.
Ключове значення для правильного вирішення спору мають умови пункту 4.1 договору, яким сторони визначили порядок передачі та приймання результату виконаних робіт, зокрема шляхом оформлення відповідних актів приймання-передачі та їх направлення іншій стороні.
За результатом дослідження матеріалів справи, наданих сторонами доказів, судом встановлено, що позивач фактично визнає обставину ненаправлення відповідачу актів приймання-передачі виконаних робіт. Водночас, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували складання таких актів після проведення торгів, а також їх направлення на адресу відповідача у порядку, визначеному договором.
Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів отримання відповідачем відповідних актів або вчинення ним дій, які б свідчили про прийняття результату виконаних робіт, зокрема, шляхом підписання актів чи надання відповідачем вмотивованих заперечень щодо змісту таких актів.
Водночас, аналіз наведеного пункту договору у системному зв'язку з іншими умовами договору, зокрема пунктами 3.2, 3.3, 3.4 договору, свідчить про те, що складання акту приймання-передачі робіт не є первинною підставою виникнення обов'язку з оплати, а є завершальною стадією виконання договірних відносин, яка можлива лише після фактичного проведення розрахунків та належної реалізації результату робіт.
Згідно з пунктом 3.2 договору фінансування підготовки лотів здійснюється виконавцем на умовах подальшої компенсації витрат переможцем торгів, без залучення бюджетних коштів організатора, що прямо виключає виникнення самостійного грошового зобов'язання у відповідача.
Крім того, відповідно до пункту 3.4 договору кошти від реалізації земельних ділянок перераховуються переможцями аукціону на рахунок організатора, що підтверджує відсутність у відповідача статусу платника за виконані роботи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що договір не передбачає виникнення у відповідача обов'язку оплатити роботи виконавця, а механізм компенсації витрат виконавця чітко визначений і покладається виключно на переможця земельних торгів.
Крім того, відповідно до загальних вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зміст та обсяг господарської операції, одиниця її виміру фіксується у первинному бухгалтерському документі, який підтверджує факт її здійснення, натомість позивачем таких документів про виконання робіт за договором з відповідачем - не надано.
З огляду на викладене, суд вважає, що виконані позивачем роботи не набули статусу прийнятих відповідачем, що виключає виникнення у відповідача обов'язку з їх оплати.
6.4. Щодо доводів відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності
Відповідач у відзиві на позовну заяву заявляв суду про застосування наслідків спливу позовної давності, посилаючись на те, що спірні правовідносини виникли у 2017- 2018 роках, тоді як позов подано лише у 2024 році.
Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність становить три роки та обчислюється з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
Разом з тим, застосування позовної давності можливе лише за умови встановлення факту порушення права особи, за захистом якого вона звернулась до суду.
Як встановлено судом під час розгляду справи, позивачем не доведено наявності у відповідача обов'язку з відшкодування витрат на підготовку лотів, оскільки умовами договору № 2.34.4.17 (А) передбачений інший механізм компенсації таких витрат - за рахунок переможця земельних торгів за результатом прийняття цих робіт організатором у передбаченому договором порядку.
Отже, у даному випадку, відсутній сам факт порушення відповідачем права позивача на отримання спірної суми, що виключає необхідність застосування наслідків спливу позовної давності як самостійної підстави для відмови у позові.
Водночас суд зазначає, що наведені відповідачем доводи щодо тривалого невжиття позивачем заходів для захисту своїх прав свідчать про відсутність належної активної поведінки позивача у спірних правовідносинах та додатково підтверджують необґрунтованість заявлених вимог.
Таким чином, доводи відповідача про застосування позовної давності не впливають на вирішення спору по суті та оцінюються судом як додаткові.
6.5. Щодо правовідносин позивача та третьої особи
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.06.2025 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фізичну особу-підприємця Івченка Юрія Миколайовича
Судом встановлено, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, зокрема, посиланням на виконання частини робіт із підготовки земельних лотів Фізичною особою-підприємцем Івченком Ю.М. на підставі договору субпідряду.
З огляду на викладене, судом залучено зазначену особу до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Згідно з частиною 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи Фізичної особи-підприємця Івченка Юрія Миколайовича надійшли письмові пояснення (вх. № 4305/25 від 30.06.2025).
Суд оцінив вказані пояснення та встановив, що спір у цій справі виник виключно у правовідносинах між позивачем та відповідачем з приводу наявності чи відсутності у відповідача обов'язку з відшкодування позивачу витрат на підготовку земельних лотів за договором.
Правовідносини між позивачем та Фізичною особою-підприємцем Івченком Ю.М. ґрунтуються на окремому договорі субпідряду та є самостійними, не входять до предмета розгляду даної справи та не породжують прав та обов'язків для відповідача.
Інші доводи та докази сторін оцінені судом у сукупності з вищевикладеними та не наводяться у рішенні суду, позаяк не спростовують вказаних у рішенні висновків суду та не покладені судом в його основу.
7. Результати розгляду справи
7.1. Згідно з статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
7.2. Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про повну відмову в задоволенні позовних вимог.
8. Розподіл судових витрат
Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача у повному розмірі.
Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 13, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. У задоволенні позову (вх.№3469 від 03.09.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДСЕРВІС» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 17/1, кв. 78, код ЄДРПОУ 35876146) до Баришівської селищної ради Фастівського району Київської області (07501, Київська обл., смт Баришівка, вул. Центральна, буд. 27, код ЄДРПОУ 04360623) про стягнення заборгованості - відмовити повністю.
2. Судові витрати позивача залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 17.04.2026.
Суддя С.О. Саванчук