№ 384/92/26
№пр. 1-кп/384/37/2026
17 квітня 2026 року с-ще Вільшанка
Вільшанський районний суд
Кіровоградської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Вільшанка обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120261212300000020 від 04 лютого 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, розлученого, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_4 , 2017 року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, - за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
ОСОБА_3 вчинив умисне легке тілесне ушкодження за таких обставин.
26 січня 2026 року близько 20 години 30 хвилин, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_8 на автомобілі приїхали до домоволодіння ОСОБА_3 , що розташований по АДРЕСА_1 , маючи намір поговорити із його сином ОСОБА_9 . В подальшому між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка.
В ході сварки, 26 січня 2026 року після 20 години 30 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , діючи умисно, цілеспрямовано, маючи на меті завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , достовірно усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, у вигляді протиправного посягання на здоров'я іншої людини, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді отримання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, умисно наніс останньому один удар ліхтариком в обличчя у ліву лобноскроневу область.
В результаті вищевказаних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді садна на лівій лобно-скроневій області, які згідно з висновком судово-медичного експерта № 11 від 10 лютого 2026 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні вищевказаного кримінального проступку визнав повністю та показав суду, що 26 січня 2026 року близько 20 год. 30 хв. до його домоволодіння на автомобілі, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, приїхав потерпілий розібратися з його сином ОСОБА_9 , який повернувся з полону. Разом з потерпілим була його дівчина. Він повідомив, що сина немає та вивів потерпілого з подвір'я. Однак останній не залишав його двір. Світла в той час не було. Коли потерпілий знову підійшов впритул до нього, він вдарив його один раз ліхтариком в обличчя. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо його не карати.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав суду, що 24 січня 2026 року звільнився зі служби. 26 січня 2026 року вживав спиртне. Зі своєю дівчиною на автомобілі поїхав до будинку обвинуваченого поговорити з його сином ОСОБА_9 з яким раніше товаришували. З 2025 року ОСОБА_10 почав проживати з його колишньою дружиною, писав йому різні повідомлення у формі погроз та телефонував, а тому між ними виник конфлікт. З будинку вийшли обвинувачений та його син ОСОБА_11 і повідомили, що ОСОБА_12 немає. Він спілкувався з ОСОБА_11 , а обвинувачений перебуваючи у нетверезому стані втрутився в розмову. Йому це не сподобалося і він зробив останньому зауваження, після чого обвинувачений штовхнув його і він упав. Через деякий час, тримаючи в руці ліхтарик, обвинувачений вийшов з будинку і вдарив його один раз в обличчя вище брови близько до виска. Він упав, а коли прийшов в себе обвинуваченого вже не було. Він викликав швидку і поліцію.
Обвинуваченому ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. ОСОБА_3 у судовому засіданні дав покази правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінального проступку. У зв'язку з цим після роз'яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч.3 ст.349 КПК України, та за їх згодою, при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення та його кваліфікацію, що вказані в обвинувальному акті у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Водночас судом з'ясовано, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Аналізуючи та оцінюючи усі зібрані у кримінальному провадженні та досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, допустимість, належність та достовірність яких не викликає жодних сумнівів, проводячи судовий розгляд у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд вважає із достовірністю встановленою та доведеною вину ОСОБА_3 та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує відповідно до ст.ст. 65-67 КК України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з вимогами ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання для обвинуваченого ОСОБА_3 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання для обвинуваченого ОСОБА_3 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно з довідкою-характеристикою, виданою Вільшанською селищною радою Кіровоградської області 09 лютого 2026 року, обвинувачений ОСОБА_3 характеризується позитивно.
Згідно з інформацією комунального некомерційного підприємства «Вільшанська лікарня» від 10 лютого 2026 року за №2/139-26, ОСОБА_3 під медичним наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує позицію потерпілого, всі обставини провадження та характеризуючі дані про особу, його стан здоров'я, який за місцем проживання характеризується позитивно, наявність обставин, які пом'якшують покарання, а саме: повне визнання вини, щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
За таких умов, за глибоким переконанням суду, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, ставлення обвинуваченого до скоєного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу у межах санкції ч.1 ст. 125 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для досягнення мети виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_3 .
Цивільний позов по справі не заявлений.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Підстави до вжиття заходів забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченогоОСОБА_3 відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Вільшанський районний суд Кіровоградської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1