№ 384/53/26
№пр. 2/384/152/2026
17 квітня 2026 року с-ще Вільшанка
Вільшанський районний суд
Кіровоградської області
в складі:
головуючого судді Сорокіної О.О.,
з участю секретаря судового засідання Сачко О.С.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Вільшанка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Лалаян Наріне Ашотовни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Адвокат Лалаян Наріне Ашотовна звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.В обґрунтування позову зазначає, що 19 жовтня 1993 року позивач зареєструвала шлюб із відповідачем у Плоско-Забузькій сільській раді Вільшанського району Кіровоградської області. Одруження з відповідачем виявилося невдалим, між ними склалися стійкі неприязні відносини, конфлікти, причиною розпаду сім'ї стало те, що сторони не зійшлися характерами та поглядами на життя. З 2025 року сторони не ведуть спільне господарство, їхні подружні відносини припинилися. Сумісне життя та збереження сім'ї стало неможливим. Неодноразові спроби примиритися результатів не дали. У зв'язку з наведеним просить розірвати шлюб, укладений між позивачем та відповідачем.
Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 13 лютого 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити. Суду пояснила, що близько семи місяців з відповідачем разом не проживають, відповідач вживав спирте, застосовував до неї фізичну силу. До правоохоронних органів з даного приводу не зверталася. Наполягала на розірванні шлюбу, заперечувала щодо надання строку для примирення.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, не заперечував щодо їх задоволення. Суду пояснив, що на даний час спиртне не вживає, разом з позивачкою не проживає.
Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 21 Сімейного кодексу України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема, за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
За змістом ч.3 ст. 109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Частиною першою ст. 110 Сімейного кодексу України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що 19 жовтня 1993 року сторони зареєстрували шлюб у Плоско-Забузькій сільській раді Вільшанського району Кіровоградської області, актовий запис №5, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Вільшанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області 28 березня 2018 року (а.с.8).
Також судом встановлено, що сторони шлюбно-сімейні відносини не підтримують, сім'я фактично розпалася, шлюб між сторонами носить формальний характер.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд враховує, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Примушування до збереження сім'ї є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом. ОСОБА_1 скористалася даним правом та звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, однак позивач не має наміру продовжувати подальші шлюбні відносини з відповідачем.
За таких обставин суд вважає, що причини, які спонукали позивача на розірвання шлюбу з відповідачем є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача, оскільки між сторонами остаточно припинено шлюбні відносини і їх неможливо відновити, їх шлюб носить суто формальний характер, а тому збереження сім'ї є неможливим.
Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки відповідач визнав позов в повному обсязі та визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
На підставі поданих по справі доказів суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача мали місце і підтверджуються письмовими матеріалами справи.
Відповідно до ч.2 ст.115 СК України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються соби з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Відповідно до копії довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА №455372 від 12.05.2011, ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи безтерміново (а.с.10-11).
Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому з відповідача слід стягнути 1331 грн. 20 коп. судового збору на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 56, 110-114 СК України, суд
Позов адвоката Лалаян Наріне Ашотовни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 19 жовтня 1993 року у Плоско-Забузькій сільській раді Вільшанського району Кіровоградської області, актовий запис №5
Копію рішення про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. судового збору на користь Державної судової адміністрації України (код ЄДРПОУ: 26255795; адреса: 00020, м. Київ, вул. Липська, 18/5).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Сорокіна