Справа № 756/4488/26
Номер провадження № 1-кс/756/941/26
31 березня 2026 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва скаргу ОСОБА_3 , на рішення дізнавача ВД Оболонського управління поліції ГУНП у місті Києві в кримінальному проваджені, яке внесене 11.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105050000190,
1. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
1.1. 17.03.2026 до Оболонського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на рішення дізнавача ВД Оболонського управління поліції ГУНП у місті Києві в кримінальному проваджені, яке внесене 11.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105050000190, про відмову у визнанні потерпілим.
1.2. В обґрунтування скарги зазначено, що в провадженні СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві перебуває кримінальне провадження, яке внесене 11.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105050000190.
Заявником 11.03.2026 подано до Оболонського управління поліції ГУНП у місті Києві клопотання про залучення до кримінального провадження у якості потерпілого у вказаному кримінальному провадженні.
Між тим, дізнавачем постановою відмовлено в задоволенні вказаного клопотання, а заявник вважає цю постанову необґрунтованою і яка відповідно підлягає скасуванню
2. Позиції сторін кримінального провадження.
2.1. У судове засідання заявник не прибув, однак ним подано заяву про розгляд скарги за його відсутності, у якій просить подану скаргу задовольнити.
2.2. Дізнавач у судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
2.3. Прокурор у судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак ним подано заяву про розгляд скарги за його відсутності, у якій просить відмовити у задоволенні скарги.
У своїх заяві, прокурор зазначає, що подана скарга є необґрунтованою, зокрема прокурор посилається на те, що об'єктом посягання в розумінні ч. 1 ст. 358 КК України є встановлений законодавством порядок ведення, обігу і використання офіційних та деяких приватних документів, який забезпечує нормальну діяльність підприємств, установ та організацій, а також прав і законних інтересів громадян, порядок документального посвідчення фактів, які мають юридичне значення.
Разом з тим, для наявності об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, не є обов'язковим настання суспільно-небезпечних наслідків, зокрема спричинення шкоди.
На думку прокурора, посилання заявника на спричинення йому шкоди, унаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, не є об'єктом посягання вказаного кримінального правопорушення. Крім того, заявником не конкретизовано вид заподіяної йому шкоди, а також не надано доказів, які б свідчили про заподіяння йому шкоди, унаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
2.4. Ураховуючи вказані обставини, на думку суду, скарга може бути розглянутою за відсутності учасників провадження.
3. Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
3.1. У судовому засіданні (з наданих сторонами матеріалів), були встановлені обставини, які викладені в пункті 1.2. та 2.3. ухвали.
3.2. З аналізу положень частин 1, 2, 3, 5 ст. 55, п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України убачається, що особа наділяється правами потерпілого та користується ними одразу після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою. Між тим, винятково лише тоді, коли наявні очевидні та достатні підстави вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, дізнавач, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
При цьому слід узяти до уваги, що лише відповідно до ст. 94 КПК України, очевидними та достатніми для прийняття дізнавачем рішення, як і суду, може бути лише докази, які відповідають вимогам ст. 84 КПК України, та оцінені під час прийняття дізнавачем певного рішення всебічно, повно й неупереджено.
Наведене доводить, що дізнавачем підмінено вимоги закону, а саме змінено сутність положень ст. 55 КПК України в ухваленій постанові, бо саме положення ст. 55 КПК України вказують на необхідність отримання достатніх доказів, що особі не завдано шкоди, а не навпаки. Крім того, такі докази повинен зібрати орган досудового розслідування, а не надавати особа, яка звертається із заявою про залучення в якості потерпілого.
При розгляді скарги суд, звісно, також має право розсуду наявності підстав для визнання певної особи потерпілою в процедурі оскарженні відмови. Однак цей розсуд повинен ґрунтуватися на зібраних під час досудового розслідування доказах та встановлених на їх підставі обставинах, тобто лише з підстав оцінки доказів прокурором, які ним наведені в відповідному рішенні. Наразі, як вбачається з постанови про відмову в визнанні потерпілим, дізнавач не навів тих досліджених ним доказів (очевидних та достатніх підстав), які свідчать про відсутність завдання шкоди особі, яка подала заяву про залучення в якості потерпілої. А отже і суд позбавлений можливості їх перевірити та надати відповідну оцінку.
Узагалі, постанова не містить будь-яких посилань на докази, як і відповідних мотивів задля відмови в визнанні потерпілим.
3.3. Слід також зауважити, що кваліфікація за ст. 358 КК України
3.4. Суд звісно урахував посилання дізнавача та прокурора на те, що заподіяння шкоди не є об'єктом посягання кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, та того, що заявником не конкретизовано вид заподіяної йому шкоди, а також не надано доказів, які б свідчили про заподіяння йому шкоди, унаслідок вчинення кримінального правопорушення. Між тим, кримінальне правопорушення за ст. 358 КК України не виключає наявність потерпілого в кримінальному провадження, якщо буде доведено, що підробленням документу потерпілому завдано шкоди.
Однак дізнавачем, при винесенні постанови, узагалі не надано оцінку обставинам, що встановлені під час досудового розслідування, що звісно виключає можливість невизнання потерпілим особу, яка звернулась із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
3.5. Наведені судом міркування доводять, що є підстави для задоволення скарги ОСОБА_3 на рішення дізнавача ВД Оболонського управління поліції ГУНП у місті Києві в кримінальному проваджені, яке внесене 11.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105050000190, про відмову в визнанні потерпілим, а також у зобов'язанні дізнавача розглянути подану заяву.
Керуючись ст. 2, 7, 55, 84, 93-95, 110, 214, 220, 276, 303-309, 369-372, 376 КПК України, суд
Скаргу - задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача ВД Оболонського управління поліції ГУНП у місті Києві від 16.02.2026 у кримінальному проваджені, внесеного 11.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105050000190, про відмову у визнанні потерпілим.
Зобов'язати дізнавача в кримінальному провадженні, внесеного 11.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105050000190, повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про визнання потерпілим в кримінальному провадженні.
Копію ухвали надіслати заявнику, дізнавачу та прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення щодо неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1