26.03.2026 Справа № 756/10493/25
Унікальний №756/10493/25
Провадження №2-о/756/42/26
26 березня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.,
за участю секретаря Загороднюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту недостовірності інформації, -
Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту недостовірності інформації у якій зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 інтернет-ресурсом «Відкрита Україна» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 опубліковано статтю з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6» без зазначення авторства.
Вказував, що поширена, за вказаним посиланням, інформація є такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію і є неправдивою у таких твердженнях:
« ОСОБА_1 та ОСОБА_3 хочуть стати монополістами у сфері пасажирських перевезень, «віджимаючи» автопідприємства»,
« ОСОБА_1 , спільник і партнер «короля обналу» ОСОБА_4 , разом із відомим українським рейдером ОСОБА_5 хочуть стати монополістами у сфері пасажирських перевезень. Для цих цілей вони здійснюють рейдерські захоплення об'єднань автостанцій для акумуляції потоків чорної готівки»,
« ОСОБА_1 багато років займався разом із ОСОБА_6 «переведенням у готівку» через платіжну систему Globalmoney (ТОВ «Глобалмані») і низку фірм в Україні та інших країнах, про що повідомляли українські правоохоронні органи».
В обґрунтуванні своїх вимог ОСОБА_1 зазначив, що здійснює багаторічну підприємницьку діяльність виключно в межах діючого законодавства. Підприємства, які знаходяться під керівництвом заявника, своєчасно і в повному обсязі сплачують всі податки і збори, приймають участь у благодійних акціях. Також вказував, що має бездоганну ділову репутацію в розумінні чинного законодавства та те, що з 2014 року здійснює підприємницьку діяльність лише на території України та з вимогливістю ставиться до вибору власних бізнес-партнерів, а тому жодних ділових зв'язків з ОСОБА_7 не має. Наголошував на тому, що протягом всієї діяльності ТОВ «Глобалмані» жодного вироку винесено не було, таке товариство не було підозрюваним у кримінальних провадженнях, а будь-які згадки такого товариства в кримінальних провадженнях не пов'язані з його діяльністю.
Також ОСОБА_1 у своїй заяві пояснював, що є Головою Наглядової ради АТ «Київпассервіс» власником якого є ТОВ «Бастіон-Груп», однак, жодних рейдерських дій з боку ТОВ «Бастіон-Груп» так і ОСОБА_1 вчинено не було, навпаки, протягом 2020-2025 років АТ «Київпассервіс» проводить діяльність направлену на покращення якості надання послуг пасажирів. Жодних бізнес інтересів на території м. Дніпра і м. Запоріжжя, Донецької обл. про які йде мова в публікації заявник не мав, ніяким чином не співпрацював з ОСОБА_5 .
На підставі вище викладеного, заявник вважає, що така інформація є недостовірною, неправдивою, образливою та такою, що ганьбить честь, гідність, ділову репутацію та підлягає спростуванню, оскільки умисно формує негативний образ заявника серед необмеженого кола користувачів, а тому з урахуванням поданих уточнень просить суд встановити факт недостовірної інформації поширеної на вебсайті «ІНФОРМАЦІЯ_7» відносно ОСОБА_1 , за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 у таких твердженнях як: « ОСОБА_1 та ОСОБА_3 хочуть стати монополістами у сфері пасажирських перевезень, «віджимаючи» автопідприємства», « ОСОБА_1 , спільник і партнер «короля обналу» ОСОБА_4 , разом із відомим українським рейдером ОСОБА_5 хочуть стати монополістами у сфері пасажирських перевезень. Для цих цілей вони здійснюють рейдерські захоплення об'єднань автостанцій для акумуляції потоків чорної готівки», « ОСОБА_1 багато років займався разом із ОСОБА_6 «переведенням у готівку» через платіжну систему Globalmoney (ТОВ «Глобалмані») і низку фірм в Україні та інших країнах, про що повідомляли українські правоохоронні органи».
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 23.07.2025 відкрито окреме провадження у справі.
Заявник у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник заявника звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності та підтримання заявлених вимог.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 інтернет-ресурсом «Відкрита Україна» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 опубліковано статтю з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6» без зазначення авторства.
Відповідно до довідки з відомостями про власника вебсайту (вебсторінки), реєстранта доменного імені або інформацією про його встановлення №117/2025-Д від 03.07.2025 зазначено, що на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 розміщені, зокрема, наступні ідентифікатори - адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_4 , наведені ідентифікатори не надають можливості встановити власника веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується сертифікатом автентичності досліджуваних даних щодо встановлення власника веб-сайту (вебсторінки), реєстранта доменного імені №117/2025-Д від 03.07.2025.
На вказану адресу електронної пошти, що зазначена на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 було направлено вимогу про видалення неправдивої інформації про громадянина України ОСОБА_1 , однак, така вимога виконана не була.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 13 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 роз'яснено, що відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК ( 435-15 ) судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК ( 1618-15 ).
У разі доведеності обставин, на які посилається заявник, суд лише констатує факт, що поширена інформація є неправдивою, та спростовує її. При цьому тягар доказування недостовірності поширеної інформації покладається на заявника, який несе витрати, пов'язані з її спростуванням. Встановлення такого факту можливо лише у тому разі, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що належним та ефективним способом відновлення і захисту прав ОСОБА_1 є встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження - встановлення факту недостовірної інформації.
Так, заявник просить суд встановити факт поширення недостовірної інформації відносно ОСОБА_1 , яка розміщена за вище вказаним посиланням, у таких твердженнях як: « ОСОБА_1 та ОСОБА_3 хочуть стати монополістами у сфері пасажирських перевезень, «віджимаючи» автопідприємства», « ОСОБА_1 , спільник і партнер «короля обналу» ОСОБА_4 , разом із відомим українським рейдером ОСОБА_5 хочуть стати монополістами у сфері пасажирських перевезень. Для цих цілей вони здійснюють рейдерські захоплення об'єднань автостанцій для акумуляції потоків чорної готівки», « ОСОБА_1 багато років займався разом із ОСОБА_6 «переведенням у готівку» через платіжну систему Globalmoney (ТОВ «Глобалмані») і низку фірм в Україні та інших країнах, про що повідомляли українські правоохоронні органи».
Судом встановлено, що відповідно до Протоколу №1 Дистанційних річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Київпассервіс» від 23.12.2024 ОСОБА_1 обрано членом Наглядової ради Товариства.
Заявник вказував, що власником АТ «Київпассервіс» є ТОВ «Бастіон-Груп», яке придбало 99,9906% акцій вказаного акціонерного товариства в межах відкритого аукціону, який було ініційовано Наказом Фонду Державного Майна України «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році» №447 від 27.03.2018, тому жодних рейдерських дій з боку ТОВ «Бастіон-Груп» та заявника вчинено не було.
Окрім того, з витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» вбачається, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
Також, як зазначав ОСОБА_1 у своїй заяві, що з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 не співпрацював, ділових зв'язків не мав. Вказував, що ТОВ «Глобалмані» завжди чітко виконувало свої зобов'язання, підозрюваним в кримінальних провадженнях не було, жодного вироку щодо товариства не винесено, а найменування товариства міститься виключно в описових частинах процесуальних документів, як найменування платіжної системи, якою могло користуватись невизначене коло осіб з метою вчинення правопорушення.
Згідно положень ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
За ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.
За змістом ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
У відповідності з ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями та одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.
Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності. З честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточення, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних рис у процесі виконанні трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, в тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їхньої підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Згідно із ч. 2 ст. 5 Закону України «Про інформацію» реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
За змістом п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009, юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
У справах про спростування недостовірної інформації саме на позивача покладено обов'язок довести, що інформація є недостовірною та факт поширення її відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено особисті немайнові права позивача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що поширена інформація в частині ОСОБА_1 є недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, а тому заява про встановлення факту недостовірної інформації підлягає задоволенню.
Таким чином, виходячи із вищенаведеного та керуючись ст. 10, 13, 19, 23, 58-59, 81, 89, 213, 264, 293, 316, 315, 317 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про встановлення факту недостовірності інформації - задовольнити.
Встановити факт поширення недостовірної інформації , поширеної на вебсайті «ІНФОРМАЦІЯ_7» відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 у таких твердженнях як:
-« ОСОБА_1 та ОСОБА_3 хочуть стати монополістами у сфері пасажирських перевезень, «віджимаючи» автопідприємства»;
-« ОСОБА_1 , спільник і партнер «короля обналу» ОСОБА_4 , разом із відомим українським рейдером ОСОБА_5 хочуть стати монополістами у сфері пасажирських перевезень. Для цих цілей вони здійснюють рейдерські захоплення об'єднань автостанцій для акумуляції потоків чорної готівки»;
- « ОСОБА_1 багато років займався разом із ОСОБА_6 «переведенням у готівку» через платіжну систему Globalmoney (ТОВ «Глобалмані») і низку фірм в Україні та інших країнах, про що повідомляли українські правоохоронні органи».
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Повний текст рішення складено 26.03.2026.
Суддя: Олексій ДИБА