15.04.2026 Справа № 756/17813/25
Справа № 756/17813/25
Провадження № 2/756/2266/26
15 квітня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Діденко Є.В., за участю секретаря судового засідання Павлишина О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
У жовтні 2025 року ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості у загальному розмірі 41 602,50 грн.
Вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 06 березня 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №1351716, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 4 300,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом та строком на 350 днів. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» усі зобов'язання, які були покладені на нього згідно істотних умов договору виконав в повному обсязі, а саме видав кредит у розмірі, встановленому договором. 28 листопада 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення права вимоги №28112024, у відповідності до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило Позивачу право вимоги від Відповідача коштів за Кредитним договором від 06 березня 2024 року, право на одержання яких належить ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», а Позивач набув право вимоги грошових коштів від Відповідача. Відповідач належним чином не виконувала свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого станом на звернення до суду з позовом утворилась заборгованість за кредитним договором №1351716 у розмірі 41 602,50 грн., яка складається з: 4 300,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 28 702,50 грн. - заборгованість за відсотками; 8 600,00 грн. - заборгованість за штрафом. У зв'язку із вищевикладеним, Позивач просить стягнути на його користь з Відповідача заборгованість за вищевказаним договором у загальному розмірі 41 602,50 грн., а також понесені судові витрати у вигляді судового збору 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн.
Ухвалою суду від 15.01.2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Відповідач повідомлялась належним чином про розгляд справи шляхом направлення засобами поштового зв'язку судових документів за адресою реєстрації, однак конверт повернувся без вручення із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та шляхом отримання судових документів електронним зв'язком, про що в матеріалах справи наявна довідка про успішну доставку до електронного кабінету Відповідача. Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Відзиву, у встановлений законодавством термін, Відповідач не надала.
Крім того, суд звертає увагу, що в межах встановлення місця реєстрації Відповідача, отримано Інформацію про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи №142894924 від 26.12.2025 року, відповідно до якої Відповідач має прізвище « ОСОБА_4 ».
Разом із позовом Позивач подав клопотання про витребування доказів у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», а саме щодо власника карткового рахунку і підтвердження зарахування переказу в сумі 4 300,00 грн.
Дослідивши доводи клопотання, суд вважає, що у його задоволенні слід відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Судом встановлено, що у матеріалах справи наявні підтвердження шляхом перерахування грошових коштів Відповідачу на банківський рахунок (банківська картка), вказаний у заяві-анкеті, надано кредиту розмірі 4 300,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» за номером транзакції №8de91814-bce4-4351-952e-61181252f933 від 06.03.2024 року. Водночас, Відповідачем вказані обставини справи не оспорювались, і належність рахунку позичальнику не має правового значення для розгляду цієї справи.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи із такого.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 06.03.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та Відповідачем ОСОБА_3 (нове прізвище - ОСОБА_4 ) укладено кредитний договір №1351716.
Згідно п.1.3 кредит надається у розмірі 4 300,00 грн. строком на 350 днів, з поверненням 19.02.2025 року, сплатою процентів за весь час користування кредитом - 37 087,50 грн.
Відповідно до умов договору Відповідачу шляхом перерахування грошових коштів на його банківський рахунок (банківська картка) надано кредиту розмірі 4 300,00 грн., що підтверджується номером транзакції №8de91814-bce4-4351-952e-61181252f933 від 06.03.2024 року.
Позивач виконав належним чином умови договору, проте Відповідач взяті зобов'язання не виконує.
Станом на дату звернення до суду з позовом Позивач нарахував Відповідачу заборгованість за кредитним договором №1351716 у розмірі 41 602,50 грн., яка складається з: 4 300,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 28 702,50 грн. - заборгованість за відсотками; 8 600,00 грн. - заборгованість за штрафом.
28 листопада 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення права вимоги №28112024, Додатком до якого є Реєстр боржників, у відповідності до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило Позивачу право вимоги від Відповідача коштів за Кредитним договором від 06 березня 2024 року, право на одержання яких належить ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», а Позивач набув право вимоги грошових коштів від Відповідача.
14.10.2025 р. Позивач направив Відповідачу претензію №24012229, у якій повідомлено про прострочення сплати кредиту.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ст. 530 ЦК України зазначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідач не надала доказів належного виконання нею зобов'язань за дослідженим договором позики.
За приписами п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списаннюкредитодавцем (позикодавцем).
Водночас, суд звертає увагу, що Позивач не надав суду жодних розрахунків на підтвердження заявленої суми заборгованості за штрафом у кредитному договорі №1351716 в розмірі 8 600,00 грн.
Тому, оскільки Позивач не довів право нараховувати заборгованість за штрафом під час дії воєнного стану, суд вважає, що дана сума стягненню не підлягає.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, у загальному розмірі 33 002,50 грн.
Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позову з Відповідача підлягають стягненню на користь Позивача судові витрати пропорційно до задоволених вимог в сумі 1 921,64 грн.
Крім того, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву
Між адвокатом АО «Апологет» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 року, видано ордер на представництво інтересів Позивача від 02.07.2025 року, надано детальний опис наданих послуг за Договором №0107 від 08.10.2025 року та акт №1087 наданих послуг від 08.10.2025 року на суму 8 000,00 грн. відповідно до Договору №0107.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на Відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з Відповідача ОСОБА_5 на користь Позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог у розмірі 6 346,25 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525-526, 530, 551, 611, 616, 623, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 19, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 (колишнє прізвище - ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, поверх 4, (ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за Кредитним договором №1351716 від 06.03.2024 року в загальному розмірі 33 002 (тридцять три тисячі дві) грн. 50 коп., з яких: 4 300,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 28 702,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, поверх 4, (ЄДРПОУ 35234236) судові витрати в загальному розмірі 8267 грн. 89 коп., з яких сума судового збору 1 921 грн. 64 коп. та витрати на правову допомогу 6 346 грн. 25 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя Є.В. Діденко