08.04.2026 Справа № 756/2180/26
Унікальний №756/2180/26
Провадження №4-с/756/41/26
01 квітня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.,
за участю секретаря Загороднюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 ,
суб'єкт оскарження: Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,
стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»,
боржник: ОСОБА_1 ,
на дії та бездіяльність органу примусового виконання,
Боржник звернувся до суду зі скаргою на дії посадових осіб Оболонського РВ ДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якій просить зобов'язати Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.11.2011 №1083/11.
В обґрунтування зазначених вимог боржник посилається на те, що у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа №2-3137 від 03.12.2010 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.11.2011 №1083/11 накладено арешт на все належне скаржнику майно та оголошено заборону на його відчуження.
Представник боржника звертався до Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про надання інформації щодо виконавчого провадження, проте як йому було повідомлено, матеріали виконавчого провадження знищено за закінченням терміну зберігання.
Оскільки виконавче провадження закінчено, а боржник врегулював питання заборгованості з кредитором, проте арешт на його майно не знятий, бездіяльність виконавчої служби зняти арешт суперечить чинному законодавству та порушує його права, у зв'язку з чим він просить зняти арешт, який було накладено на належне боржнику майно постановою Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.11.2011 №1083/11.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23.02.2026 скаргу прийнято до свого провадження.
Боржник в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд скарги без його участі, вимоги скарги підтримав в повному обсязі.
Суб'єкт оскарження - Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України свого представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні документи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Як встановлено судом, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20.04.2010 з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 стягнуто солідарно на користь ПАТ «ОТП Банк» 2045835,20 грн заборгованості та 1820 грн судового збору.
На виконання вказаного рішення 03.12.2010 Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчі листи №2-3137.
З матеріалів скарги убачається, що на майно боржника неодноразово накладався арешт.
Як убачається з листа Оболонського ВДВС у м. Києві КМУ МЮ України від 17.10.2025, встановити при здійсненні якого виконавчого провадження було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.11.2011 №1083/11 неможливо у зв'язку з відсутністю номеру в АСВП, повідомити інформацію щодо арешту накладеного вказаною постановою неможливо у зв'язку зі знищенням виконавчих проваджень переданих до архіву відділу до 2021 року за строком зберігання.
При цьому, боржником надано договір про задоволення вимог іпотекодержателя укладений 29.07.2021 між ОСОБА_2 з ТОВ «ФК « Довіра та гарантія», за умовами якого у зв'язку з переходом об'єкту нерухомості - предмету іпотеки у власність іпотекодержателя за договором, зобов'язання іпотекодавця та боржника за зобов'язанням (заборгованість за кредитом, відсотки за користування кредитом та будь-яких інших нарахувань у вигляді штрафів та пені) вважаються припиненими виконанням та будь-які наступні вимоги іпотекодержателя до боржника щодо виконання основного зобов'язання є недійсними.
Крім того, боржнику також було видано довідку ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» від 29.07.2021 про відсутність заборгованості та виконання зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Відповідно ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції чинній на момент винесення постанов про повернення виконавчого документа стягувачу, у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що відносно ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження в межах виконання ним зобов'язань, які виникли в межах виданого виконавчого листа.
Таким чином, враховуючи, що виконавче провадження знищене, рішення суду фактично виконане, проте в порушення вимог закону накладений арешт знято не було, а на майні належному боржнику наявний арешт без законодавчо визначених підстав, що суттєво порушує права боржника, суд дійшов висновку про те, що бездіяльність виконавчої служби щодо не зняття арешту не відповідає вимогам чинного законодавства та є неправомірною, у зв'язку з чим скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 259, 260, 353447-453 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), суб'єкт оскарження: Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (04212, м. Київ, вул. Л.Лук'яненка, 2-д, код ЄДРПОУ 35018577), стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора І.Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 38750239), на дії та бездіяльність органу примусового виконання - задовольнити.
Зобов'язати Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (04212, м. Київ, вул. Л.Лук'яненка, 2-д, код ЄДРПОУ 35018577) зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.11.2011 №1083/11.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення.
Повний текст ухвали складено 01.04.2026.
Суддя: Олексій ДИБА