Справа № 947/11885/26
Провадження № 1-кс/947/4553/26
08.04.2026 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м.Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025160000001189 від 19.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025160000001189 від 19.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.
До слідчого управління ГУНП в Одеській області надійшли матеріали УСР в Одеській області ДСР НІТУ про те, що група осіб за передньою змовою здійснюють незаконне видобування корисних копалин на території Одеської області.
Державною службою геології та надр України 06.03.1995 видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 247 суб'єкту господарювання ТОВ «Шахта Горячівка» (код ЄДРПОУ 19049658, юридична адреса: Одеська область, Подільський район, с. Окни, провулок Базарний 9).
Видом користування надрами є видобування вапняків придатних для виробництва каменів стінових, відходи придатні для виробництва щебеню для дорожніх робіт. Місцезнаходження ділянки родовища визначено 1,5 км. на південний схід від с. Феодосіївка, Красноокнянського району Одеської області.
Спеціальним дозволом на користування надрами № 247 надано дозвіл на видобування корисних копалин - вапняку в межах дії спеціального дозволу, який визначений характеристикою ділянки надр з метою видобування корисних копалин (Додаток № 1), який є додатком до Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, яка в свою чергу є додатком до спеціального дозволу.
Відповідно до матеріалів виконаного доручення встановлено, що службові особи ТОВ «Шахта Горячівка» із залученням третіх осіб з метою власного збагачення в порушенні вимог чинного законодавства, шляхом прикриття своєї злочинної діяльності отриманим спеціальним дозволом на користування надрами № 247 здійснюють видобування вапняку промисловим шахтним способом за допомогою спеціалізованої техніки (КМАЗів) поза межами ділянки надр визначеної спеціальним дозволом, який в подальшому за допомогою електричного потягу по попередньо облаштованими коліями по шахтним лабіринтам перевозиться та вивантажується на поверхні в межах географічних координат 47.503532, 29.202547; 47.502363, 29.202531; 47.502385, 29.203497; 47.503640, 29.203152 на території не проінвентаризованої земельної ділянки Окнянської територіальної громади Подільського району Одеської області.
Під час досудового розслідування встановлено, що до вчинення злочину причетний директор ТОВ «Шахта Горячівка» (код 19049658) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його дружина, яка є бенефіціарним власником ТОВ «Шахта Горячівка» (код 19049658) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході проведення санкціонованого обшуку 25.03.2026 з 12 год. 06 хв. по 14 год. 35 хв. за місцем находження штольні (шахти) та прилеглій території до входу в шахту (штольню) яка розміщена приміщенні шахти в межах географічних координат НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 , 29.203152 на території не про інвентаризованої земельної ділянки Окнянської територіальної громади Подільського району Одеської області виявлено на вилучено:
- Електровоз у кількості 1 одиниця без номерного знаку;
- 3 вагонетки (на ділянці № 1)
- 1 одиниця каменерізної машини (на ділянці № 1)
- 3 вагонетки (на ділянці № 2)
- 1 одиниця каменерізної машини (на ділянці № 2)
- 3 вагонетки (на ділянці № 3)
- 1 одиниця каменерізної машини (на ділянці № 3)
- 500 одиниць каміння;
- мобільний телефон марки «Redmi Note 8 Pro» imei1: НОМЕР_8 , імеі2: НОМЕР_9 , який належить ОСОБА_7 ;
- 1 зразок цегли каміння -вапняку;
Слідча у клопотанні зазначає, що зважаючи на обставини викладені вище, з метою унеможливлення знищення, спотворення, відчуження вказаного майна, є доцільним накласти арешт на вищевказане майно вилучене в ході обшуку, у зв'язку з чим, їх було визнано речовими доказами та винесено відповідну постанову від 26.03.2026.
Слідча звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.
Прокурор на електронну адресу суду направив лист в якому клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, розглянути у його відсутність.
Захисник ОСОБА_5 , представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 на електронну адресу суду направив заяву про розгляд клопотання у відсутності власника майна та його захисника, проти задоволення клопотання не заперечував.
Захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 надав заяву про розгляд клопотання у відсутності власника майна та його захисника, проти задоволення клопотання не заперечував.
Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З урахуванням вищевикладеного та з метою дотримання процесуальних строків розгляду такого роду клопотань, вважаю за можливе розглянути клопотання слідчого у відсутності власників майна та їх захисників/представника.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, є всі підстави вважати, що було знаряддям вчинення злочину, є предметом кримінального правопорушення, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
Накладення арешту на вилучений під час обшуку мобільний телефон необхідно для проведення його детального огляду, з метою підтвердження або спростування факту здійснення протиправної діяльність пов'язаної з незаконним видобуванням корисних копалин на території Одеської області, спілкування між фігурантами та з метою виконання доручення слідчого оперативному підрозділу в порядку ст.40 КПК України, яке неможливо виконати без наявності у органу досудового розслідування вилученого майна.
Крім того, відібрані зразки цегли каміння - вапняку підлягають вивченню шляхом проведення слідчих дій та відповідних експертиз із залученням судових експертів, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
Зв'язок даного майна із вчиненням злочину, передбаченого ч.3 ст.240 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою від 26.03.2026 року про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Матеріали провадження не містять жодних відомостей про те, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження призведе до надмірного обмеження права власності на зазначене майно, шляхом заборони його використання, розпорядження та відчуження, оскільки на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.
Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025160000001189 від 19.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України - задовольнити.
Накласти арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування, на майно, що вилучене 25.03.2026 під час обшуку за місцем находження штольні (шахти) та прилеглій території до входу в шахту (штольню) яка розміщена приміщенні шахти в межах географічних координат НОМЕР_1 , 29.202547; НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 , 29.203497; НОМЕР_7 , 29.203152 на території не про інвентаризованої земельної ділянки Окнянської територіальної громади Подільського району Одеської а саме:
- Електровоз у кількості 1 одиниця без номерного знаку;
- 3 вагонетки (на ділянці № 1)
- 1 одиницю каменерізної машини (на ділянці № 1)
- 3 вагонетки (на ділянці № 2)
- 1 одиницю каменерізної машини (на ділянці № 2)
- 3 вагонетки (на ділянці № 3)
- 1 одиницю каменерізної машини (на ділянці № 3)
- 500 одиниць каміння;
- мобільний телефон марки «Redmi Note 8 Pro» imei1: НОМЕР_8 , імеі2: НОМЕР_9 , який належить ОСОБА_7 ;
- 1 зразок цегли каміння - вапняку.
Виконання ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Згідно ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1