Справа № 932/4509/26
Провадження № 1-кп/932/822/26
16 квітня 2026 року м. Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 (ВКЗ),
розглянувши у судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 5
ст. 407 КК України,
У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Разом із цим, прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , підтримавши обґрунтування, правові підстави та ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник не заперечував проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою. Посилався на те, що вказана позиція була узгодження із обвинуваченим, оскільки останній має на меті продовжити проходження військової служби.
Обвинувачений підтримав позицію адвоката, не заперечував проти задоволення клопотання.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, крім іншого, статтею 407 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинною у вчиненні злочину.
Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Під час розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_5 , згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення), що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років позбавлення волі, без обрання іншої, альтернативної міри покарання.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, враховуючи його тяжкість, спроможний переховуватись від суду. Разом із цим, існує ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки на сьогоднішній день вони не допитані судом.
Окрім того, обвинувачений спроможний вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи те, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем, а тому існує ймовірність вчинення останнім кримінальних правопорушень, передбачених ст. 407, 408 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наявність та актуальність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також те, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Дніпра від 11.03.2026 у справі № 932/1490/26 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, суд дійшов висновку про необхідність визначити заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3, 4 ст. 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5
ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки.
Керуючись ст. 176 - 178, 183, 193, 194, 197, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням його в умовах ІНФОРМАЦІЯ_2 на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 червня 2026 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
ОСОБА_5 , може бути звільнений під заставу 66560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, тобто 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з часу підтвердження внесення цієї суми на рахунок № UA158201720355229002000017442, отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код 820172, одночасно з покладенням на підозрюваного обов'язків згідно з ст. 194 КПК України на строк дії ухвали:
- за першою вимогою прибувати на виклик суду;
- не відлучатися з місця населеного пункту в якому він мешкає (несе службу) без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця проходження служби та свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у зазначеному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави обвинуваченого ОСОБА_5 з моменту звільнення з-під варти вважати таким, до якого у вигляді запобіжного заходу застосована застава, про що уповноваженій службовій особі місця попереднього ув'язнення повідомити суддю, або суд.
Роз'яснити обвинуваченому його обов'язки і наслідки їх невиконання з моменту постановлення цієї ухвали, а на випадок забезпечення ним надання у заставу коштів іншою особою заставодавцю, окрім його обов'язків із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом і наслідків невиконання цих обов'язків, також передбачене законом покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та саме таке правопорушення.
Попередити ОСОБА_5 про звернення суми застави в дохід держави із зарахуванням її до спеціального фонду Державного бюджету України в разі невиконання підозрюваним покладених на нього за цією ухвалою обов'язків з вирішенням питання про застосування застави у більшому розмірі або іншого виду запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії.
Суддя ОСОБА_1