ЄУН 205/14480/25
Провадження № 2/932/191/26
16 квітня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої судді Коваленко Т.О.,
за участі секретаря Острянин В.В.,
учасники цивільного процесу:
позивач ТОВ «Кошельок» (представник відсутній),
відповідач ОСОБА_1 (відсутня),
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача.
22.09.2021 між ТОВ «Кошельок» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір позики № 3355113702-470821. В межах цього договору позивач надав відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов'язався одержати та повернути кошти кредиту, сплативши проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені кредитним договором. Сума позики становить 7000 грн, строк кредитування 22 дні. Процентна ставка в день становить 2,2 %. ТОВ «Кошельок» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами договору позики. Своїх зобов'язань за договором позики № 3355113702-470821 від 02.09.2021 відповідач не виконала та має перед позивачем непогашену заборгованість в розмірі 23059 грн, з яких: 7000 грн - заборгованість за сумою кредиту; 16059 грн - заборгованість за відсотками за користування, яку позивач просить стягнути з відповідача разом з понесеними судовими витратами на свою користь.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача надав клопотання про витребування доказів від АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ: 14360570, Місце реєстрації: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д), а саме: рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) або на ім'я іншої особи (із зазначенням ПІБ та РНОКПП такої особи); виписку про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 21.09.2021 року по 23.09.2021 рок.
Представник позивача до судового засідання не з'явився. При подачі позовної заяви до суду клопотав розглядати справу за відсутності представника позивача, у випадку неявки відповідача в судове засідання просив прийняти заочне рішення.
Відповідач до судового засідання не з'явилася по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи сповіщена у порядку, передбаченому чинним цивільно-процесуальним законодавством України, клопотання про відкладення розгляду справи, будь-які заяви по суті справи від неї до суду не надходили. Правом на відзив не скористалася.
Інших клопотань в порядку статті 222 Цивільного процесуального кодексу України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.
Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з'явилися до суду. Враховуючи позицію позивача, та те, що відповідач належним чином двічі повідомлялася про час та місце розгляду справи, але до судового засідання не з'явилася та відзиву не надала, суд цю справу розглядає у порядку заочного провадження.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 02.02.2026 у справі відкрите провадження, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву. Витребувано у АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ: 14360570, Місце реєстрації: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д), інформацію про: рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) або на ім'я іншої особи (із зазначенням ПІБ та РНОКПП такої особи); виписку про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 21.09.2021 року по 23.09.2021 рок.
Розгляд справи призначено на 02.03.2026 та 07.04.2026.
07.04.2026 суд перейшов до стадії прийняття рішення.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
22.09.2021 між ТОВ «Кошельок» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір позики № 3355113702-470821. Електронна ідентифікація споживача здійснювалася при вході споживача в особистий кабінет, при введенні одноразового ідентифікатора, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача. Відповідно до умов договору товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 7000 грн по строку кредитування на 22 дні, тобто до 13.10.2021 («Лояльний період»). У випадку користування кредитом більше за визначений лояльним періодом, встановлений п. 2.1 договору може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним всіх процентів лояльного періоду, фактично нарахованих за користування кредитом. Нарахування процентів за цим договором здійснюється з урахуванням числа днів у календарному році (вихідних, святкових та неробочих днів включно). Розмір процентів за користування позикою та розмір процентів на прострочену позику визначений цим договором як 1,85% від суми кредиту, (стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом - 2,20% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредиту), у разі продовження користування кредитом, якщо встановлена п. 3.4 договору процентна ставка менша ніж 2% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою, визначеною п. 3.4 договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 2,2% за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредитом. Позику надано шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, вказаної споживачем для цієї цілі в особистому кабінеті. Відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, штрафи та пеню (в разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.
ТОВ «Кошельок» виконало умови договору та перерахувало шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_3 кошти в сумі 7000 грн.
Відповідно до наданої АТ КБ «Приватбанк» інформації стосовно рахунків ОСОБА_1 , банком підтверджено, що на ім'я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_1 .
Зарахування коштів у сумі 7000 грн на рахунок № НОМЕР_1 підтверджено випискою про рух коштів.
За розрахунком позивача відповідач має перед позивачем непогашену заборгованість в розмірі 23059 грн, з яких: 7000 грн - заборгованість за сумою кредиту; 16059 грн - заборгованість за відсотками за користування.
V. Оцінка суду.
Дослідивши представлені позивачем докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частин першої, другої статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно пункту п'ятого частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (п.3, 6 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Положеннями частини п'ятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦПК України та ГПК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 вказаного Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до пункту дванадцять статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
У відповідності до частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України «Про електронну комерцію».
Отже, позовні вимоги ТОВ «Кошельок» про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_1 в частині стягнення суми тіла кредиту є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі.
Щодо розміру заборгованості за несплаченими відсотками по кредиту суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За умовами договору сторони погодили щоденну сплату процентів за кредитом, який наданий на 22 дні - з 22.09.2021, про що зазначено в п. 2.1. договору № № 3355113702-470821 від 22.09.2021.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
У випадку цієї справи сторонами погоджена щоденна виплата процентів.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в межах строку дії договору, тобто за 22 дні користування кредитними коштами, а саме з 22.09.2021 до 14.10.2021 включно, оскільки зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати відсотки на підставі умов договору.
До такого висновку суд дійшов з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 243/9032/15-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.
Керуючись узгодженою базовою процентною ставкою 2,20 % на день суд визначає розмір заборгованості за відсотками по кредитному договору між сторонами з такого розрахунку: 7000 грн х 2,20% х 22 дн. = 3388 грн. Тобто на день закінчення строку дії кредитного договору 14.10.2021 заборгованість по відсотках складала 3388 грн. Саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Нарахування кредитодавцем відсотків за кредитом поза межами строку дії кредитного договору є безпідставним.
Згідно зі статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 1090,08 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу
За змістом частин з першої по шосту статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати позивача на правову допомогу по цій справі склали 10000 грн, що підтверджується договором від 12.02.2025 про надання правничої допомоги адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» в особі керуючого адвоката Гурського Г.Ю. ТОВ «Кошельок», детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Гурським Г.Ю., необхідних для надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Кошельок» про: оформлення документів щодо надання правової допомоги у справі Дячук А.А., збір та аналіз доказів, складання позовної заяви, формування додатків та відправка позову.
Оскільки відповідач будь-яких клопотань по зменшенню витрат на правничу допомогу не заявляла, відомостей щодо необґрунтованості понесених витрат суду не подавала, керуючись статтями 137, 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 4500 грн.
Також судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).
На підставі статей 526, 530, 610-612, 615, 625, 638, 642, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10-13, 141, 137, 258, 259, 263-265, 268, 274, 277, 280, 289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок», ЄДРПОУ 40842831, заборгованість за кредитним договором № 3355113702-470821 від 22.09.2021 у сумі 10388 (десять тисяч триста вісімдесят вісім) гривень, суму судового збору у розмірі 1090 (одна тисяча дев'яносто) гривень 8 копійок та витрати на правничу допомогу у сумі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», ЄДРПОУ 40842831, місцезнаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А;
Представник позивача - Гурський Герман Юрійович, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Т.О. Коваленко