Справа № 163/737/26
Провадження № 3/163/606/26
09 квітня 2026 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С.,
з участю секретаря Костюк Р.М.,
особи, що притягується до відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника в режимі відеоконференції Овсієнка С.А.,
розглянувши направлений відділенням поліції № 1 (м. Любомль) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області протокол серії ЕПР1 № 611867 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
ОСОБА_1 о 07:50 годині 11 березня 2026 року по вулиці Володимирській в селі Вишнів Ковельського району Волинської області в порушення п.2.9.а. Правил дорожнього руху керував автомобілем «МАН», номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 під час розгляду протоколу вину у вчиненому заперечив. Зазначив, що транспортним засобом в стані сп'яніння не керував.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Овсієнко С.А. до початку розгляду протоколу надіслав суду клопотання про закриття провадження в справі, до якого додав відповіді на адвокатські запити. Клопотання обґрунтував тим, що працівниками поліції було грубо порушено процедуру огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , оскільки в даному випадку за відсутності згоди з результатами огляду працівник поліції мав би детально роз'яснити ОСОБА_1 його право на повторний огляд у закладі охорони здоров'я і у разі відмови в цьому скласти протокол за ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, а не за керування у стані сп'яніння. Вважає, що є «розумний сумнів» в тому, чи перебував ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, так як за умов дотримання поліцейським процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння (в частині забезпечення права на проходження повторного огляду в закладі охорони здоров'я) результати могли б бути іншими. Після продувки алкотестеру останній показав показник 0,24 %. ОСОБА_1 зазначав, що не вважає себе у стані алкогольного сп'яніння. В свою чергу працівник поліції запитав чи є потреба їхати до медзакладу не роз'яснивши зміст вказаної пропозиції. Крім цього, інструкцією та сертифікатом відповідності до приладу «Drager Alcotest 6820» передбачено похибку вимірювання +- 0,04 %. Тобто, при результатах тесту 0,24% проміле, враховуючи похибку, результат міг становити від 0,2% до 0,28% проміле. Згідно з вимогами ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже результат огляду у 0,24 % не може свідчити про перебування водія у стані алкогольного сп'яніння, оскільки такий є в межах похибки, та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні адвокат Овсієнко С.А. клопотання підтримав та просив закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях його довірителя ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Дослідженими доказами у справі встановлено таке.
Протокол про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 611867 складений о 08:16 годині 11 березня 2026 року про те, що ОСОБА_1 о 07:50 годині 11 березня 2026 року по вулиці Володимирській в селі Вишнів Ковельського району Волинської області керував автомобілем «МАН», номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер». Результат тесту 0,24% проміле.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаний день та го-дині по справі не оспорюється.
Актом огляду на стан сп'яніння стверджено, що огляд ОСОБА_1 проводився у зв'язку із виявленими у нього ознаками сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, червоні очі, виражене тремтіння пальців рук.
На роздруківці проведеного із ОСОБА_1 тесту № 32 результат огляду становить 0,24% проміле. Тест проводився о 07:52 годині 11 березня 2026 року.
Направленням на медичний огляд стверджено, що ОСОБА_1 був направлений на огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння до КНП «Любомльське ТМО», у зв'язку із виявленими у нього ознаками алкогольного сп'яніння, однак огляд в медичному закладі не проводився.
На відеозаписі під назвою «WhatsApp Video 2026-03-11 at 09.14.41» зафіксовано рух і зупинку працівниками поліції вантажного автомобіля «МАН».
З дослідженого відеозапису події під назвою «00000_00000020260311074904_0007A» вбачається перевірка поліцейським документів в ОСОБА_1 ; виявлення ознак алкогольного сп'яніння в останнього; пропозиція поліцейського пройти огляд на визначення стану сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу; проведення огляду ОСОБА_1 , результати якого становили 0,24% проміле; з такими показами приладу ОСОБА_1 погодився і в медичний заклад слідувати відмовився; роз'яснення прав ОСОБА_1 .
На відеозаписі під назвою «2026_0311_080427_0000000_000000_0010» зафіксовано складення працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , оформлення адміністративних матеріалів.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вищевказані докази відповідають положенням ст.251 КУпАП, критеріям належності і допустимості, нічим не спростовані та в своїй сукупності із відеозаписами з боді-камер поліцейських та відеореєстратора цілком відображають подію адміністративного правопорушення, надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчинення правопорушення, оскільки у них зафіксовані дані та події, які не носять суб'єктивного характеру та дозволяють відтворити реальність, хронологію подій, що дійсно мали місце.
Згідно із п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, міністерством охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція №1452/735) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаки алкогольного сп'яніння перелічені у п.3 розділу І цієї Інструкції №1452/735.
Відповідно до п.6 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Отже Інструкцією передбачено, що огляд на стан сп'яніння може проводитись як на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів, так і в закладі охорони здоров'я. При цьому проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та згода водія з його результатами не покладає на поліцейських обов'язку забезпечувати обов'язкове проведення повторного огляду в медичному закладі.
Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису, огляд ОСОБА_1 було проведено саме на місці зупинки транспортного засобу за його добровільною згодою, при цьому в акті огляду останній власноруч зазначив, що з результатами огляду погоджується. Крім того, з відеозапису вбачається, що працівник поліції пропонував ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, однак останній від такої пропозиції відмовився. У зв'язку з цим доводи захисника про порушення працівниками поліції процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння є безпідставними.
Посилання захисника на те, що у разі незгоди особи з результатами огляду поліцейський повинен був скласти протокол за відмову від проходження огляду, також не заслуговують на увагу, оскільки фактичною поведінкою ОСОБА_1 не заперечував результати огляду, а навпаки - погодився з ними, що підтверджується як актом огляду, так і відеозаписом події.
Доводи сторони захисту щодо недопустимості результату 0,24 проміле у зв'язку з можливою похибкою приладу суд оцінює критично з огляду на таке.
Згідно із п.7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Зафіксований в цій справі результат 0,24 проміле перевищує встановлений допустимий рівень. При цьому сама по собі наявність технічної похибки приладу не є безумовною підставою для ігнорування результату огляду, особливо з урахуванням інших доказів у справі.
Огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 було проведено о 07:52 годині, тоді як із відеозапису події під назвою «00000_00000020260311074904_0007A» вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом протягом тривалого часу («пів ночі»), про що останній і сам зазначив, що об'єктивно свідчить про можливе зменшення концентрації алкоголю в організмі на момент проведення тесту. За таких обставин навіть з урахуванням похибки приладу, де результат міг становити 0,2 проміле, первинний рівень алкоголю в організмі під час керування транспортним засобом міг бути вищим за зафіксований, тобто більше ніж передбачений п.7 розділу ІІ Інструкції показник.
Крім цього, наявність у ОСОБА_1 зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук), зафіксованих працівниками поліції та відображених в акті огляду, у сукупності з результатом тесту спеціального технічного засобу та відеозаписами події, додатково підтверджує перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння.
Посилання захисника на положення ст.62 Конституції України щодо тлумачення сумнівів на користь особи у даному випадку є безпідставним, оскільки досліджені судом докази є послідовними, узгодженими між собою, взаємно доповнюють один одного та не залишають розумних сумнівів у доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Інші доводи захисника зводяться до суб'єктивної оцінки доказів та не спростовують встановлених судом обставин справи.
Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а підстави для закриття провадження у справі відсутні.
За вчинення водіями передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП правопорушення визначено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Таким чином, на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У зв'язку з накладенням адміністративного стягнення з порушника згідно із ст.401 КУпАП підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.
Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Штраф в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень підлягає стягненню на рахунок UA588999980313050149000003001 в Казначействі України (ЕАП) (МФО 899998, одержувач: ГУ ДКСУ у Волинській області, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу "адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху").
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації дохо-дів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").
Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області О.С. Павлусь