Дата документу 02.03.2026 Справа № 317/2099/25
Єдиний унікальний № 317/2099/25 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-кп/807/260/26 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
02 березня 2026 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Роздол, Миколаївського району, Львівської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, не працює, є особою з інвалідністю ІІІ групи, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в порядку ст.89 КК України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст.309 КК України
за участю прокурора ОСОБА_7 .
Прокурор Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_8 звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 07 липня 2025 року, якою задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення від кримінальної відповідальності, та звільнено останнього від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.309 КК України, а кримінальне провадження №12025087230000079 від 08 березня 2025 року - закрито.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 25 березня 2025 року на чотири таблетки «Метадон» - скасовано.
Судові витрати віднесено на рахунок держави.
Вирішена доля речових доказів.
В апеляційній скарзі прокурор просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, у зв'язку з допущеним судом істотним порушенням положень кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Вказує, що резолютивна частина оскаржуваної ухвали не містить посилання на підстави звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, однак з мотивувальної частини вказаної ухвали убачається, що суд першої інстанції дійшов висновку, що наявні підстави для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України на підставі ч.4 ст.309 КК України, оскільки після вчинення кримінального правопорушення він добровільно звернувся до медичної установи, проходить курс замісної терапії у зв'язку з опіоїдною залежністю «метадоном».
Разом з тим, суд першої інстанції належним чином не з'ясував, чи дійсно ОСОБА_6 страждав на захворювання з діагнозом «наркоманія», який встановлюється за результатами проходження медичного обстеження відповідно до Закону та Інструкції про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, затвердженої спільним наказом МОЗ України, МВС України, Генеральної прокуратури України, МЮУ від 10 жовтня 1997 року №306/680/21/66/5 та зареєстрованої в МЮУ 05 листопада 1997 року за №534/2338, оскільки в довідці ТОВ «Фулл Лайф» зазначено, що ОСОБА_6 проходить курс замісної терапії у зв'язку з опіоїдною залежністю «метадоном» в ТОВ «Фулл Лайф». Курс замісної терапії з приводу наркозалежності проходить без порушень режиму, при цьому не вказано будь-якого встановленого діагнозу, у тому числі діагнозу «наркоманія», що також не свідчить про те, що він страждав на наркоманію і потребував лікування саме від неї.
Прокурор вказує, що наявність встановленого діагнозу «наркоманія», є обов'язковою умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України.
Крім того, зазначає, що під час судового розгляду не встановлено чи перебував ОСОБА_6 на обліку у лікаря нарколога до вчинення кримінального правопорушення та чи звертався до лікувальної установи з цього приводу, а також відсутні відомості про те, що обвинувачений має діагноз «наркоманія» та те, що він розпочав лікування саме від цієї хвороби.
На думку прокурора, звернення обвинуваченого ОСОБА_6 до вищезазначеної медичної установи та проходження курсу замісної терапії у зв'язку з опіоїдною залежністю «метадоном», є наміром останнього уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Таким чином, не врахування судом вищевказаного, призвело до передчасного висновку про необхідність звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, перешкодило ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Згідно з ухвалою суду, 07 березня 2025 року приблизно о 10:00 годині ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, діючи всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року №60/95-ВР (в редакції Закону №530-v від 22 грудня 2006 року) із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, знаходячись на території ринку «Анголенко», по вул. Базарній у м. Запоріжжя (більш точного місця в ході судового розгляду встановити не вдалось за можливе), на землі виявив фрагмент блістера з чотирма таблетками «Метадону», які ОСОБА_6 поклав до своєї сумки, тим самим незаконно придбав шляхом привласнення знайденого наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «Метадон», який почав незаконно зберігати при собі для особистого вживання без мети збуту.
Після чого, цього ж дня, приблизно о 22:40 годині ОСОБА_6 , зберігаючи при собі вказаний наркотичний засіб, який знаходився при ньому в сумці, на транспортному засобі Daewoo Lanos, д.з.н НОМЕР_1 , направився з міста Запоріжжя до міста Дніпро, тим самим здійснив його перевезення, після чого 07 березня 2025 року о 22:59 годині на блокпості «З-08» (Лавра), розташованому на 475 км автодороги «Запоріжжя-Дніпро Бориспіль», поблизу с. Сонячне, Запорізького району, Запорізької області, був зупинений працівниками поліції, якими у подальшому під час проведення огляду місця події у ОСОБА_6 виявлено та вилучено фрагмент блістера з маркуванням «Метадон», всередині якого знаходились чотири таблетки.
Згідно з висновком експерта №СЕ-19/108-25/5531-НЗПРАП від 12 березня 2025 року, надані чотири таблетки білого кольору (вміст фрагменту блістера з маркуванням «Методон») містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, маса якого складає 0,0931 г (в перерахунку на основу).
Таким чином, умисні дії ОСОБА_6 кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, а саме: незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 пояснив, що він добровільно проходить курс лікування від наркозалежності та отримує захисну терапію, на підтвердження чого надав суду відповідну довідку та звернувся до суду з клопотанням про його звільнення від кримінальної відповідальності.
Прокурор не заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого оскільки вважає, що є достатні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України.
Обвинувачений, який будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час апеляційного розгляду до суду не з'явився, заяв та клопотань про відкладення розгляду провадження не надав.
Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, оскаржувана ухвала суду першої інстанції вказаним вимогам кримінального процесуального законодавства відповідає не в повній мірі, з огляду на таке.
Положеннями ч.4 ст.309 КК України визначено, що особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Положення вказаної норми дають можливість судам застосовувати її за наявності таких умов: добровільне звернення до лікувального закладу особи, яка хворіє на наркоманію; особою розпочато лікування від наркоманії. При цьому вказана норма права є імперативною та не дозволяє судам встановлювати додаткові, не визначені нею обставини для її застосування.
Для правильного застосування положень ч.4 ст.309 КК України суд першої інстанції мав встановити чи страждав ОСОБА_6 на психічний розлад, що характеризується психічною та (або) фізичною залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини, та чи за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» обвинуваченій було встановлено діагноз «наркоманія».
З матеріалів кримінального провадження убачається, що під час судового засідання обвинувачений звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України на підставі ч.4 ст.309 КК України, у зв'язку із тим, що він добровільно проходить курс лікування від наркозалежності та отримує замісну терапію.
На підтвердження свого клопотання обвинуваченим надано суду довідку лікаря психіатра-нарколога ТОВ «Фулл Лайф» від 10 червня 2025 року, в якій зазначено, що ОСОБА_6 проходить курс замісної терапії в зв'язку з опіоїдною залежністю «метадоном».
При цьому суд першої інстанції погодився з доводами сторони захисту, вказавши на добровільне звернення ОСОБА_6 до лікувального закладу та проходження курсу замісної терапії.
Разом з тим, суд належним чином не з'ясував, чи дійсно ОСОБА_6 був встановлений діагноз «наркоманія», який встановлюється за результатами проходження медичного обстеження відповідно до Закону та Інструкції про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України від 10 жовтня 1997 року №306/680/21/66/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 листопада 1997 року.
Отже, в зазначеній довідці відсутні відомості про те, що ОСОБА_6 був встановлений діагноз саме «наркоманія», що є обов'язковою умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України.
Викладене узгоджується із висновками, викладеними в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду від 29 листопада 2021 року у справі №357/11205/19.
Отже, судом першої інстанції не було з'ясовано всіх обставин, що мають істотне значення для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
У зв'язку з цим, оскаржувана ухвала суду на підставі ст.ст.407, 409, 410, 412 КПК України підлягає безумовному скасуванню.
Діючи в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів не може виправити вказані недоліки, тому, виходячи із засад кримінального провадження, закріплених у ст.ст.7-9 КПК України, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне призначити новий розгляд провадження в суді першої інстанції.
При новому розгляді необхідно врахувати викладене в цій ухвалі апеляційного суду, повно та всебічно дослідити обставини провадження та, в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.
Керуючись ст.ст.404-405, 407, 409, 410, 412 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу прокурора Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 07 липня 2025 року, якою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.309 КК України, а кримінальне провадження №12025087230000079 від 08 березня 2025 року - закрито, скасувати, призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3