Дата документу 26.02.2026 Справа № 337/6188/25
Єдиний унікальний №337/6188/25 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-сс/807/190/26 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст.181 КПК України
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула 26 лютого 2026 року у м.Запоріжжя в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с.Магдалинівка, Оріхівського району, Запорізької області, яка є ученицею 9-го класу «Запорізької гімназії №91», ЗМР, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Захисник неповнолітньої підозрюваної ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 06 лютого 2026 року, якою задоволено частково клопотання та застосовано до неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши в період з 17:00 години до 07:00 години залишати квартиру АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, з покладенням на підозрювану обов'язки: з'являтися до органів досудового слідства і суд за першим викликом і у призначений час; не відлучатися із м.Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_8 , свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 за межами судових засідань до їх допиту судом, строк дії ухвали встановлено до 27 лютого 2026 року (включно).
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено, недостатність застосування до підозрюваної більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленому ризику. Так, особисте зобов'язання, особиста порука та застава не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 , з урахуванням її віку, дружніх стосунків зі свідками, неможливість забезпечення батьками підозрюваної її належної поведінки у позаурочний час, коли вона перебуває у компанії однолітків, у зв'язку з викладеним, слідчий суддя дійшов до висновку, що необхідність застосування до підозрюваної вказаного запобіжного заходу, обґрунтована, дійсно існує, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
В апеляційній скарзі захисник неповнолітньої підозрюваної ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
В обґрунтування своїх вимог в апеляційній скарзі зазначає, що ОСОБА_6 двічі з одних та тих обставин обирається запобіжний захід у виді домашнього арешту, що не передбачено КПК України.
Зазначає, що матеріали клопотання не містять жодних доказів що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування домашнього арешту до неповнолітньої.
Захисник, також, звертає увагу на те, що прокурор у строк та порядок, передбачений КПК України, не подав клопотання про подовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
На думку сторони захисту, клопотання про обрання запобіжного заходу не обґрунтоване.
Повідомляє, що на відміну від слідчого, стороною захисту зібрані матеріали, що свідчать про те, що ОСОБА_6 виховується у повній родині. Батько військовий, проходить службу у певній військовій частині. Разом з ними мешкають бабуся та дід підозрюваної, які також працюють.
Зауважує, що потерпілий і свідки вже допитані під час досудового розслідування, що у сукупності з поведінкою підозрюваної під час дії попередньої ухвали, так і після її закінчення, свідчить про відсутність ризику, передбаченого ч.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно з ухвалою слідчого судді, 03 лютого 2026 року слідчий ОСОБА_12 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_13 , про застосування до неповнолітньої підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у період часу з 17:00 години по 07:00 годину наступного дня за місцем її фактичного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , до 28 лютого 2026 року включно,з покладенням на підозрювану обов'язків: прибувати за викликом слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця перебування; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні.
В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, та вважає, що у справі наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно з клопотанням, 25 жовтня 2025 року у точно не встановлений у ході досудового розслідування час, неповнолітня ОСОБА_6 , перебуваючи між будівлею трансформатору та залізним гаражем, що розташовані на прибудинковій території між буд.№22 та за №24 по вул.Стародніпровській у м.Запоріжжя, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою швидкого та незаконного збагачення, у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, який введено в дію відповідно до Указу Президента України за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до потерпілого, застосовуючи насилля, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а саме удари кулаками та долонями по обличчю, заволоділа майном неповнолітнього ОСОБА_8 , грошовими коштами на суму 150 гривень та пристроєм для куріння - POD-системою, марка та модель якого в ході досудового розслідування не встановлена, після чого покинула місце вчинення кримінального правопорушення у невідомому напрямку, розпорядившись, в подальшому викраденим майном на власний розсуд.
Відомості за даним фактом 20 листопада 2025 року внесено до ЄРДР №120256082070001017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Повідомлення про підозру за ч.4 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану, пред'явлено ОСОБА_6 29 листопада 2025 року. Підозра щодо вчинення кримінального правопорушення саме ОСОБА_6 обґрунтовується поясненнями малолітнього (неповнолітнього) потерпілого ОСОБА_8 , протоколом слідчого експерименту від 21 листопада 2025 року за участю потерпілого ОСОБА_8 , протоколом огляду місця події від 21 листопада 2025 року за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 , протоколом огляду місця події від 21 листопада 2025 року за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 , протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28 листопада 2025 року за участю потерпілого ОСОБА_8 , поясненнями малолітніх (неповнолітніх) свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколом огляду предмету від 28 листопада 2025 року.
Клопотання слідчого узгоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_13 , оформлено відповідно до вимог ст.184 КПК України. Копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, сторона захисту отримала за 8 днів до судового розгляду.
Прокурор, підозрювана ОСОБА_6 та її захисник - адвокат ОСОБА_7 і законний представник підозрюваної - ОСОБА_14 у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання.
26 лютого 2026 року прокурор ОСОБА_13 надіслала на адресу апеляційного суду заяву, в якій просила здійснювати розгляд апеляційної скарги сторони захисту за правилами письмового провадження.
Окрім того, 26 лютого 2026 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , в якому останній просив розглядати його апеляційну скаргу без його участі та участі підозрюваної, за наявними матеріалами справи, у порядку письмового провадження. Також, у клопотанні зазначено, що така позиція узгоджена як з неповнолітньою ОСОБА_6 та з її законним представником ОСОБА_14 .
Клопотань про відкладення розгляду провадження учасники процесу не надсилали.
За наведених вище обставин, колегія суддів вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд ухвали слідчого судді за відсутністю прокурора, підозрюваної ОСОБА_6 її захисника - адвоката ОСОБА_7 і законного представника підозрюваної - ОСОБА_14 , належним чином повідомлених про день, час та місце судового засідання, так як відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України, ці обставини не є перешкодою для апеляційного розгляду.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснюється.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість здійснення апеляційного розгляду без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши доповідь судді; перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Згідно з вимогами ст.ст.177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Відповідно до положень ч.1 ст.492 КПК України, за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався цих вимог закону при розгляді клопотання.
З наданих суду матеріалів кримінального провадження убачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування щодо неповнолітньої підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, у судовому засіданні заслухані пояснення неповнолітньої підозрюваної, доводи її захисника, законного представника неповнолітньої підозрюваної, прокурора та з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України, слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється неповнолітня ОСОБА_6 , тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у інкримінованому їй правопорушенні, дані про особу підозрюваної, а також конкретні обставини вказаного кримінального правопорушення.
Як убачається з наданих матеріалів провадження та встановлено слідчим суддею, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри в апеляційній скарзі не оспорюється та підтверджується доданими до клопотання доказами, зазначеними як в самому клопотанні так і в ухвалі слідчого судді.
Перевіряючи доводи клопотання щодо наявності ризиків, про які вказано у клопотанні, слідчий суддя фактично дійшов висновку про те, що ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, існує, а саме ризик того, що підозрювана може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
При цьому слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі врахував окрім іншого тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , що відноситься до тяжких злочинів, дані про особу підозрюваної, неповнолітній вік і стан здоров'я останньої, міцність її соціальних зв'язків та сімейний стан, яка проживає з батьками, навчається у дев'ятому класі.
Колегія суддів звертає увагу на те, що з матеріалів провадження убачається, що учасники кримінального провадження мешкають на території Хортицького району м.Запоріжжя та є знайомими підозрюваної, зокрема потерпілий є другом брата її хлопця та вони навчається у одному і тому самому навчальному закладі, свідки у цьому провадженні є друзями підозрюваної.
Водночас, ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, не обмежується етапом досудового розслідування, а зберігається протягом усіх стадій, включно із судовим розглядом, аж до моменту безпосереднього отримання та дослідження судом їхніх показань.
Таким чином, те, що потерпілий і свідки вже допитані під час досудового розслідування (на що вказує сторона захисту), само по собі на цій стадії провадження не спростовує існування ризику впливу на потерпілого і свідків з боку підозрюваної.
З огляду на фактичні обставини провадження, ступінь тяжкості інкримінованого неповнолітній ОСОБА_6 правопорушення, наявність потерпілого та свідків у цьому провадженні, а також враховуючи відомості про особу підозрюваної у сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про доведеність ризику, вказаного у клопотанні, і про те, що інші запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання цьому ризику. Свої висновки слідчий суддя належним чином вмотивував.
Ці висновки слідчого судді апелянтом не спростовані з наданням відповідних доказів.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді і вважає, що обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною покидати місце проживання з 17:00 години по 07:00 годину наступного дня за місцем проживання ОСОБА_6 , тобто з вечора у темну пору доби до ранку, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної, та з огляду на фактичні обставини провадження і вік підозрюваної є цілком обґрунтованим.
Також, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі стороною захисту, на думку колегії суддів, правильності висновків слідчого судді не спростовують.
Твердження сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, перевірялися слідчим суддею та спростовані в оскаржуваній ухвалі, яка є належним чином вмотивованою, а доводи апелянта про протилежне суперечать змісту самої ухвали та матеріалам провадження.
Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_6 виховується у повній родині, зокрема її батько військовий, проходить службу у певній військовій частині; разом з ними мешкають бабуся та дід підозрюваної, які працюють, на думку колегії суддів, правильність висновків слідчого судді не спростовують та не зменшують встановленого ризику, з огляду на фактичні обставини провадження.
Доводи сторони захисту про те, що клопотання слідчого не обґрунтоване, є також безпідставними, оскільки вказане клопотання належним чином вмотивоване та містить всі необхідні відомості, передбачені ст.184 КПК України.
Перевіряючи доводи апелянта про те, що попередньо обраний підозрюваній запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період часу закінчився, та прокурор не продовжив його в установленому порядку, проте, у подальшому слідчий подав клопотання про обрання до підозрюваної знову запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період часу за тими самими обставинами, що не передбачено КПК України, колегія суддів звертає увагу на таке.
Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не містить прямих заборон для повторного застосування одного і того самого запобіжного заходу щодо однієї особи у тому ж кримінальному провадженні при наявності для цього передбачених законом підстав. На викладене обґрунтовано звернув увагу і слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі.
Згідно з матеріалами провадження, звернення слідчого з вищевказаним клопотанням обумовлено наявним ризиком, передбаченим п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який не зменшився і продовжує існувати.
Колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах провадження відомості щодо фактичних обставин інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості та суворість можливого покарання, стадія провадження, наявність свідків та потерпілого у провадженні, у сукупності з відомостями про особу підозрюваної і її віку, свідчать про те, що встановлений ризик на час розгляду клопотання є високим.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника підозрюваної, на думку колегії суддів, правильності висновків слідчого судді теж не спростовують.
Колегією суддів встановлено, що в цьому кримінальному провадженні вже виконуються вимоги ст.290 КПК України.
Таким чином, підстав для задоволення поданої апеляційної скарги колегія суддів не убачає.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу захисника неповнолітньої підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 06 лютого 2026 року, якою задоволено частково клопотання та застосовано до неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши в період з 17:00 години до 07:00 години залишати квартиру АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, з покладенням на підозрювану обов'язки: з'являтися до органів досудового слідства і суд за першим викликом і у призначений час; не відлучатися із м.Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_8 , свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 за межами судових засідань до їх допиту судом, строк дії ухвали встановлено до 27 лютого 2026 року (включно), залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4