Справа № 304/630/23
Закарпатський апеляційний суд
16.04.2026 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/204/26 за апеляційною скаргою прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 09.03.2026.
Цією ухвалою частково задоволено клопотання слідчого СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Жденієво Мукачівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, працюючого на ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат», одруженого, що має на утриманні одну малолітню дитину, несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, відомості про яке 03.12.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022072030000174. Цією ж ухвалою на підозрюваного ОСОБА_7 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покладено обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою; не відлучатися з Ужгородського району Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначено до 09.05.2026.
Клопотання обґрунтовано тим, що СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022072030000174 від 03.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 11.09.2024 за наказом генерального директора ТДВ «Перечинський лісохімічний комбінат» (ЄДРПОУ: 00274105, адреса: 89200, Закарпатська область Ужгородський район місто Перечин, вулиця Ужанська, 25) (далі - ТДВ «Перечинський ЛХК») від 10.09.2024 № 210-к, призначений директором з якості та екології ТДВ «Перечинський ЛХК».
Пунктом 2.13 посадової Інструкції № Е-01 директора з якості екології, затвердженої 10.10.2025 визначено, що серед інших обов'язків ОСОБА_7 є здійснення контролю за додержанням у підрозділах підприємства чинного законодавства, інструкцій, правил і норм з охорони навколишнього середовища.
-2-
Згідно п. 2.18 посадової Інструкції № Е-01 директора з якості екології завданнями і обов'язками ОСОБА_7 є приймання участі у підготовці технічних завдань на проектування нових, розширення і реконструкції діючих виробництв і об'єктів підприємства з урахуванням вимог раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища, у здійсненні заходів щодо впровадження нової техніки, проведення науково-дослідних і дослідних робіт з очищення виробничих стічних вод, запобігання забрудненню навколишнього середовища, викидів шкідливих речовин у атмосферу, зменшення або повної ліквідації технологічних відходів, раціонального використання земельних і водних ресурсів.
Відповідно до п. 2.19 посадової Інструкції № Е-01 директора з якості екології завданнями і обов'язками ОСОБА_7 є здійснення контролю за дотриманням технологічних режимів природоохоронних об'єктів, аналізувати їх роботу, контролювати дотримання охорони природи за станом навколишнього середовища в районі підприємства. Розробляти план організайно-технічних заходів за охороною навколишнього середовища, виконувати моніторинг його виконання.
Згідно п. 2.19 посадової Інструкції № Е-01 директора з якості екології завданнями і обов'язками ОСОБА_7 є приймання участі у перевірці відповідності технічного стану устаткування вимогам охорони навколишнього середовища.
Пунктом 2.22 посадової Інструкції № Е-01 директора з якості екології завданнями і обов'язками ОСОБА_7 є складати встановлену звітність про виконання заходів з охорони навколишнього середовища, брати участь у роботі комісій з перевірки діяльності підприємства в цій сфері, у тому числі: складання Форми №2-ТП (повітря) (річна); складання Декларації про відходи; статистична звітність щодо поводження з відходами; складання та поновлення паспорту місця видалення відходів; робота з органами державного екологічного контролю; формування наказів по підприємству та планів заходів з усунення порушень, встановлених в актах перевірок, звітів про виконання приписів та актів (за наявності); складання щоквартальної форми звітності до бухгалтерії комбінату для сплати екоподатку; контроль дільниць комбінату щодо дотримання норм природоохоронного законодавства під час ведення робіт, формування приписів; ведення листування з контролюючими органами.
ОСОБА_7 в період з 11.09.2024 по 11.02.2026, як директор з якості та екології ТДП «Перечинський ЛХК» (ЄДРПОУ: 00274105, адреса: 89200, Закарпатська область Ужгородський район місто Перечин, вулиця Ужанська, 25), не виконав покладені на нього обов'язки щодо додержання вимог законодавства про охорону довкілля, не вжив відповідних заходів, щодо належного використання орендованої земельної ділянки з кадастровим номером 2123210100:01:004:0274, площею 1,9343 га, з цільовим призначенням «Для цілей підрозділів 11.01 - 11.04 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості», що розташована в м. Перечин по вул. Ужанській, земельна ділянка 30, яка належить територіальній громаді Перечинської міської ради, код ЄДРПОУ: 04351274 та перебуває в оренді ТДВ «Перечинський ЛХК» на підставі договору оренди землі від 15.03.2018 б/н, внаслідок чого станом на 11.02.2026 допустив забруднення вказаної земельної ділянки шкідливими речовинами, а саме: фенолами леткими - 0,284 мг/кг, що у 1,7 разів перевищує ГДК; свинцем (рухомі форми) - 7,5 мг/кг, що у 1,25 разів перевищує ГДК, що створило негативний вплив-небезпеку на довкілля, і що спричинило шкоду на загальну суму 15071174,39 грн.
05.03.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.
-3-
Клопотання обґрунтоване необхідністю застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, зважаючи на обґрунтованість підозри, тяжкістю покарання, яке загрожує йому в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також ризиків, пов'язаних з тим, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Частково задовольняючи клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вказала на те, що обґрунтована підозра ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та його тяжкість, а також доведеністю існування ризиків, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, за відсутності доведеності ризиків, передбачених п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не свідчать про достатність підстав стверджувати, що при застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, підозрюваний буде перешкоджати повному, швидкому та об'єктивному розслідуванню кримінального провадження будь-яким способом. Тому слідчий суддя дійшла висновку про те, що відносно підозрюваного ОСОБА_7 доцільно застосувати більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, який забезпечить його належну процесуальну поведінку.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді від 09.03.2026 скасувати, постановити нову та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави. Вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою і такою, що не відповідає об'єктивно з'ясованим фактичним обставинам, є невмотивованою, оскільки слідчим суддею не наведено належних і достатніх підстав для ухвалення вказаного рішення. Посилається на обґрунтованість підозри, тяжкістю покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також ризиків, пов'язаних з тим, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та іншого співучасника у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, підозрюваного та захисника. При цьому враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від нього них надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки. Також приймається до уваги заява прокурора про можливість розгляду апеляційної скарги без його участі.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті
-4-
конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Цим вимогам кримінального процесуального закону ухвала слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 09.03.2026 відповідає.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що СВ ВП № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022072030000174 від 03.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.
05.03.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.
09.03.2026 ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання слідчого про застосуванням щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання на строк до 09.05.2026 з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
За приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, а відповідно до ч. 6 цієї статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію, і запобіжний захід вважається скасованим.
У порядку ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих
-5-
запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо кримінальне провадження перебуває у провадженні суду, - прокурор.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_7 , вислухана думка ініціатора клопотання та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя правильно встановила, що достатніх обставин для обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту немає, оскільки даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання щодо останнього такого запобіжного заходу, й свідчили б про недостатність застосування щодо підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.
Апеляційний суд зауважує, що одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , не може вважатись виключною підставою для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Колегія суддів уважає, що з урахуванням обставин кримінального провадження та даних про особу ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшла вірного висновку про можливість застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу, а саме особистого зобов'язання. Такий запобіжний захід зможе забезпечити дотримання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя поклала на ОСОБА_7 й певні обов'язки, які повинні забезпечити його належну процесуальну поведінку, у кримінальному провадженні, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою; не відлучатися з Ужгородського району Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.
-6-
Таким чином, висновок слідчого судді про те, що докази та обставини, зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні не дають підстав застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження. Така позиція слідчого судді відповідає вимогам ст. 176-179, 181, 193, 194 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного.
На думку апеляційного суду, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання та покладенням додаткових обов'язків є доцільним, достатнім та таким, що відповідає меті його застосування. При цьому, не порушує прав підозрюваного, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваного ризиків, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, втім недостатньої їх вагомості для застосування до цього підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави, колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, лише у такий спосіб. Більш того, застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави, який до того ж є більш суворим, ніж домашній арешт, не узгоджується з вимогами клопотання слідчого про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Сам по собі факт вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_7 кримінального правопорушення та ймовірність призначення йому покарання, за відсутності конкретних фактів незаконного впливу на свідків чи перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Прокурором як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді не доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що є безумовною підставою для відмови в задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов'язків, особисте зобов'язання цілком забезпечує мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам без надмірного втручання в повсякденний спосіб життя підозрюваного.
При цьому, апеляційний суд враховує відсутність в матеріалах судового провадження даних про недотримання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього оскаржуваною ухвалою обов'язків. Інші обставини, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення. Зазначені посилання не можуть бути правовою підставою для скасування ухвали, у зв'язку з чим до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід, який, на думку колегії суддів є співмірним з наведеним ризиком і відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості кримінального правопорушення та його наслідкам, і підстав уважати його м'яким, немає.
В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Як зазначено у рішенні № 7064/05 від 01.06.2006 «Мамедова проти Росії» - «потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
-7-
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, з яких просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів доводи апеляційної скарги прокурора відхиляє.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги та погоджуючись із висновками слідчого судді, апеляційний суд враховує й наявні в матеріалах судового провадження дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання, малолітню дитину на утриманні.
Також колегією суддів враховується і те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні закінчено, обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 07.04.2026 направлено до Перечинського районного суду Закарпатської області для розгляду по суті.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу
При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки слідчого судді; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 09.03.2026 щодо ОСОБА_6 , - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді