Справа № 175/6530/26
Провадження № 1-кс/175/805/26
Ухвала
Іменем України
15 квітня 2026 року с-ще. Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
із секретарем - ОСОБА_2
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області майора ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у оборонній сфері ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12026052390000830 від 12.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, про арешт майна, -
встановив:
До слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області майора ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у оборонній сфері ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12026052390000830 від 12.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, про арешт майна.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області перебуває кримінальне провадження №12026052390000830 від 12.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В ході досудового розслідування було встановлено, що 12.04.2026 до чергової частини відділення поліції 1 Краматорського РУН надійшло повідомлення про те, що 12.04.2026 року близько 19.50 за адресою АДРЕСА_1 скоїв самогубство, шляхом пострілу з автоматичної зброї, військовослужбовець ЗСУ в/ч НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За даним фактом внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026052390000830 від 12.04.2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме умисне вбивство, з додатковою відміткою «самогубство».
12.04.2025 року в ході проведення огляду місця події, трупу ОСОБА_5 було виявлено та вилучено:
- предмет схожий на автомат АКС-74, з маркуванням НОМЕР_2 , 1982 року, який поміщено до пакету з биркою, де розписалися учасники та поняті належний військовій частині НОМЕР_1 .
- магазин в якому 24 набої, який поміщено до сейф-пакету №PSP 2080096, належні військовій частині НОМЕР_1 .
- поряд з тілом 1 стріляну гільзу, з маркуванням 270/82, яку поміщено до конверту NPU 0428207, належну військовій частині НОМЕР_3
- поряд з тілом 1 стріляну гільзу, з маркуванням 270/82, яку поміщено до конверту NPU 0428208, належну військовій частині НОМЕР_1 .
Постановою слідчого від 13.04.2026 року вищевказані предмети та речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вони містять сліди злочину, тобто, утримують відомості, що можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час проведення досудового розслідування.
На даний час є достатньо підстав вважати, що речі, вилучені під час вказаного огляду мають значення для подальшого досудового розслідування, зокрема вилучений предмет схожий на автомат АКС-74 з маркуванням НОМЕР_2 , 1982 року з магазином в якому 24 набої та дві стріляні гільзи, можуть містити інформацію про причини вчинення кримінального правопорушення або людей, причетних до настання смерті військовослужбовця ОСОБА_5 .
Одночасно з цим для встановлення обставин, передбачених статтею 91 Кримінального процесуального кодексу України, необхідно проведення експертного дослідження вищевказаних об'єктів із збереженням об'єктів в тому стані, в якому вони були вилучені. При цьому, звертаючись з клопотанням про накладення арешту саме у вигляді позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном, сторона обвинувачення керується тим, що об'єктами дослідження будуть сліди, зокрема, нашарування кіптяви, потожирові відбитки та інформація, що можуть бути знищені без застосування спеціальних засобів або знань. За таких умов для забезпечення майбутнього отримання доказів необхідним є перебування вилучених речей в опечатаному вигляді в розпорядженні органу досудового розслідування.
Крім того, з урахуванням бойових дій, що тривають на території Донецької області існує вірогідність знищення даних речових доказів у разі перебування їх у розпорядженні особи, для якої потреби досудового розслідування не є пріоритетними.
Відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Згідно статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, що були знаряддям скоєння кримінального
правопорушення, зберегли на собі його сліди або утримують інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час проведення досудового розслідування.
Згідно зі ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути як найшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 170-174 KJІК України.
Виходячи з норм ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у тому числі у реалізації права на збирання речових доказів.
Положеннями ч. І ст. 170 КПК України, серед іншого встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Нормами ч. 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В свою чергу вказані вище речі відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки є знаряддям кримінально-протиправних дій та містять інформацію про спосіб вчинення злочину та його мотиви, тому на теперішній час у слідства є достатньо підстав вважати, що вилучене під час вказаного вище огляду майно може бути використано у якості доказів у кримінальним) провадженні.
Сукупність зібраних на даний доказів дають підстави для подальшого продовження досудового розслідування свідчать про те, що було вчинено кримінальне правопорушення такого ступеня тяжкості, що виправдовує застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.
Таким чином, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, а саме перелічених вище речових доказів, для виконання завдання арешту майна, встановленого ч. 1ст. 170 КПК України, наявні підстави для накладення арешту у вигляді позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном.
У разі зволікання із наданням дозволу на арешт майна (речових доказів) виникає ризик їх знищення або переховування, тощо, а тому прошу розглянути клопотання у відсутності власника вказаного вище майна та їх представників.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вилучені речі, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, тому на підставі викладеного слідчий звертається до суду із вказаним клопотанням.
У судовому засіданні слідчий не з'явився, надав клопотання в якому підтримав клопотання та просив розгляд клопотання проводити без його участі.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього документи, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12026052390000830 від 12.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
При вирішенні питання про арешт майна суд враховує правову підставу для арешту майна, а також наслідки арешту майна, якими є фактичне позбавлення осіб можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, суд вважає необхідним клопотання задовольнити та накласти арешт на вищевказані речі та майно.
Керуючись ст.ст. 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області майора ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у оборонній сфері ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12026052390000830 від 12.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене у кримінальному провадженні №12026052390000830 від 12 квітня 2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, майно, а саме на:
- предмет схожий на автомат АКС-74, з маркуванням НОМЕР_2 , 1982 року, який поміщено до пакету з биркою, де розписалися учасники та поняті належний військовій частині НОМЕР_1 .
- магазин в якому 24 набої, який поміщено до сейф-пакету №PSP 2080096, належні військовій частині НОМЕР_1 .
- поряд з тілом 1 стріляну гільзу, з маркуванням 270/82, яку поміщено до конверту NPU 0428207, належну військовій частині НОМЕР_3
- поряд з тілом 1 стріляну гільзу, з маркуванням 270/82, яку поміщено до конверту NPU 0428208, належну військовій частині НОМЕР_1 ,
у вигляді позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вищевказаним майно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчих СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, які входять до групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні.
Роз'яснити, що згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1