Справа № 175/6266/26
Провадження № 2/175/1743/26
"14" квітня 2026 р. с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Журавель Т.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в наслідок залиття квартири,
ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в наслідок залиття квартири.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вищезазначеної норми права, позовна заява не містить відомостей про дату народження, номер і серію паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З позовної заяви вбачається, що позивач звертається до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно до п. 1 ч. 1, 2 ст. 8 Законом України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан може звільнити від сплати судового збору, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 року у справі № 338/158/19, провадження № 61-11548св20, зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку, рахунків в банківських установах, тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Як вбачається із наданої позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 18.03.2026 розмір отриманих доходів позивачем за період з січня 2025 по грудень 2025 становить 113418 грн. 33 коп.
Суддя звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно п.п. 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 грн.
Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3328 грн.
Також відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
З урахуванням того, що позивач звертається з вимогою про відшкодування матеріальної шкоди розмір судового збору, що підлягає сплаті становить 1365 грн. 30 коп.
Отже, сума судового збору, що підлягає сплаті, не перевищує 5 відсотків річного доходу позивача, у зв'язку з чим, суддя доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишенні даної позовної заяви без руху.
У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням наведеного вище, суддя доходить висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 258-261 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в наслідок залиття квартири - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення зазначених недоліків п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Т. С. Журавель