Справа № 175/6266/26
Провадження № 2-з/175/32/26
"15" квітня 2026 р. с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Журавель Т.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в наслідок залиття квартири,
ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в наслідок залиття квартири. Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну відповідачці квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідивши подану заяви, суддя доходить висновку, про необхідність її повернення з наступних підстав.
Положеннями ч. 1 ст.153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
При цьому, позивач звертається до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору з посиланням на положення п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно до п. 1 ч. 1, 2 ст. 8 Законом України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан може звільнити від сплати судового збору, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 року у справі № 338/158/19, провадження № 61-11548св20, зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку, рахунків в банківських установах, тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Як вбачається із наданої позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 18.03.2026 розмір отриманих доходів позивачем за період з січня 2025 по грудень 2025 становить 113418 грн. 33 коп.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання заяви про забезпечення доказів або позову фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на дату звернення становить 665,60 грн.
Отже, сума судового збору, що підлягає сплаті, не перевищує 5 відсотків річного доходу позивача, у зв'язку з чим, суддя доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з ст. 153 ч.10 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням наведеного вище, суддя доходить висновку, що подану заяву слід повернути позивачу, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують сплату судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151, 152 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в наслідок залиття квартири - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Т. С. Журавель