Справа № 932/3037/25
Провадження № 1-кп/932/400/25
про продовження строку дії запобіжних заходів
10 квітня 2026 року м.Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 (ВКЗ), ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в місті Дніпро клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів обвинуваченим,
У провадженні Шевченківського районного суду м.Дніпра перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .
У судовому засіданні прокурор підтримав раніше подані ним клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 у зв'язку із наявністю раніше встановлених ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи тяжкість злочинів за якими вони обвинувачуються, обставини кримінального правопорушення, дані про їхні особи, а також ризики, передбачені ст.177 КПК України, без визначення розміру застави.
Разом із цим прокурором було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_13 , у зв'язку із наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, прокурор заявив клопотання про продовження строку дії обов'язків покладених на ОСОБА_15 та ОСОБА_14 в межах особистого зобов'язання, враховуючи ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , підтримала раніше подане до суду клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м'який, що передбачає і варіант альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
У мотивуванні свого клопотання захисник ОСОБА_7 , посилаючись на практику ЄСПЛ зазначила, що ОСОБА_11 тримається під вартою більше року без наведення прокурором нових обставин наявності ризиків або обґрунтованих доводів, що інший запобіжний захід не буде відповідати своїй меті, як належний спосіб забезпечення кримінального провадження, з огляду на закінчення досудового розслідування та належної поведінки підзахисного.
Стороною обвинувачення не надані докази, а відповідно не доведено того, що застосування щодо ОСОБА_11 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не виконає мети забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Це тим більш наглядно в порівнянні з обранням іншим обвинуваченим більш м'яких запобіжних заходів, що не відповідає вимогам рівності всіх перед законом і судом.
Окремо захисник зазначає, що ОСОБА_11 має на утриманні малолітню доньку, відсутність в житті батька якої погано впливає на її психоемоційний стан здоров'я. Разом із цим ОСОБА_11 вів активну волонтерську діяльність після початку повномасштабного воєнного вторгнення на територію України шляхом надання матеріально-технічної та організаційної допомоги вимушено переселеним особам, дітям-сиротам, пораненим, малозабезпеченим особам. Окрім цього, ОСОБА_11 забезпечував Збройні Сили України продуктами харчування, спеціальним одягом, засобами особистого захисту, особистими аптечками, транспортом, генераторами, зарядними пристроями тощо.
Щодо інших ризиків наведених стороною обвинувачення захисник зазначає, що обвинувачений не може вдатися до дій, пов'язаних з незаконним впливом на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки орган обвинувачення не надав жодного доказу (факту) про наявність будь-яких погроз чи маніпулювань з боку ОСОБА_11 . Інкриміновані кримінальні правопорушення мають закінчений склад, потерпілі відсутні, свідки покази надали. Оскільки ОСОБА_11 раніше не судимий, тому вчинення будь-якого іншого кримінального провадження є необґрунтованими.
Захисник ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_10 , зазначив, що протягом року відбувається розгляд кримінального провадження, прокурор не здатний забезпечити явку свідків, при цьому сторона обвинувачення посилається на ризик впливу на свідків, штучно створюючи підстави для тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_16 . Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу заперечував, просив суд змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт з електронними засобами контролю.
Захисник ОСОБА_5 , яка діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_13 , подала клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України. Зазначає, що прокурор не довів наявність ризиків, ОСОБА_13 належним чином виконує свої обов'язки, з'являється до суду за першою вимогою, має на утриманні малолітню дитину.
Захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 просив суд відмовити у задоволенні клопотань сторони обвинувачення, оскільки прокурор не довів ризики на які він посилається. Відсутні вагомі докази, які б доводили необхідність застосування найбільш жорсткого запобіжного заходу. Щодо ОСОБА_14 , захисник не заперечував щодо продовження строку дії обов'язків.
Обвинувачені підтримала позиції своїх захисників.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою вирішується на стадії судового розгляду, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання перестала існувати і на заміну якої висунуте обвинувачення. Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у вказаному кримінальному провадженні. Тому, під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у суді першої інстанції на стадії судового розгляду вирішальним є з'ясування питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Під час розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Кримінальні правопорушення, за якими обвинувачується ОСОБА_11 , згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та злочинів спрямованих проти громадської безпки, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років та від п'яти до дванадцяти років позбавлення волі відповідно, без обрання іншої, альтернативної міри покарання.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінальних правопорушень, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, враховуючи його тяжкість, спроможний переховуватись від суду. Окрім того, існує ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки на сьогоднішній день вони не допитані безпосередньо у судовому засіданні.
Оскільки інкриміновані обвинуваченому злочини мали під собою матеріальну складову, що має на увазі особисте збагачення та покращення свого фінансового становища, з урахуванням того, що на момент затримання ОСОБА_11 не мав офіційного, постійного та стабільного джерела доходу, суд дійшов висновку, що ймовірність вчинення обвинуваченим іншого злочину або продовження тих, у яких він обвинувачується зберігається і на сьогоднішній день.
Щодо клопотання сторони захисту суд зазначає, що приводячи практику ЄСПЛ, яка лише побічно стосується кримінального провадження за обвинуваченням, зокрема ОСОБА_11 , оскільки містить у собі здебільшого загальне застосування прецедентів під час яких було розглянуто предмет доцільності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та прирівнювання до нього як альтернативи домашнього арешту, сторона захисту не наводить конкретних та суттєвих прикладів, чому з урахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченому злочинів суд має змінити запобіжний захід на більш м'який, оскільки саме тягар можливого покарання є одним із реальних та суттєвих ризиків порушення процесуальної поведінки обвинуваченим, запобігти якому спроможний захід у виді тримання під вартою.
Посилання сторони захисту на міцні соціальні зв'язки, які полягають в утриманні малолітньої дитини, наданні волонтерської допомоги різним верствам населення та Збройним Силам України суд не сприймає як самостійний безумовний важіль так і в сукупності з іншими аргументами наведеними стороною захисту щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу, оскільки обвинувачений ОСОБА_11 мав малолітню дитину й до затримання, проте це не стало стримуючим фактором від злочинів, які ставляться йому у провину згідно зі змісту обвинувального акта. З приводу волонтерської допомоги суд зазначає, що це є вільним волевиявленням та свідомим бажанням обвинуваченого, а не його прямим постійним обов'язком, що, з урахуванням інкримінованого йому злочину, який полягав згідно з обвинувального акта, крім іншого, у збуті наркотичних засобів, не переважує обов'язок суду враховувати під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу суспільний інтерес та сприяти безпечному та стабільному простору всередині країни, шляхом запобігання формуванню ймовірних криміногенних проявів, що посягають на життя та здоров'я оточуючих.
Щодо посилання сторони захисту на те, що обвинувачений ОСОБА_11 тривалий час перебуває під вартою, слід зазначити, що запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovich v. Ukraine, заява №28969/04), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».
Щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 суд зазначає, що ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Кримінальні правопорушення, які ставляться у провину обвинуваченим, крім іншого, згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та злочинів спрямованих проти громадської безпеки, що загрожує обвинуваченим, за умови доведеності їхньої вини у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років та від п'яти до дванадцяти років позбавлення волі відповідно, без обрання іншої, альтернативної міри покарання.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінальних правопорушень, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачені з метою уникнення покарання, враховуючи його тяжкість, спроможні переховуватись від суду. Окрім того, існує ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки на сьогоднішній день вони не допитані безпосередньо у судовому засіданні.
Ризик вчинення іншого злочину або продовження здійснення тих, які ставляться обвинуваченим у провину, знаходить своє підтвердження, оскільки на момент затримання обвинувачені офіційно не були працевлаштовані, та не мали постійного, стабільного та достатнього джерела доходу, що, з урахуванням висунутого обвинувачення у збуті наркотичних засобів, корелюється із ймовірністю продовжити інкриміновані злочини для покращення свого матеріально-фінансового положення.
З огляду на викладене, на переконання суду, застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту, з урахуванням стадії судового розгляду, на даному етапі судового провадження не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на здійсненні судового розгляду, у тому числі щодо належного виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов'язків.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Щодо клопотань сторони обвинувачення про продовження строку дії обов'язків покладених на обвинувачених ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у виді особистого зобов'язання, суд доходить висновку, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, знаходять своє підтвердження й на сьогоднішній день, та з урахуванням тяжкості злочинів інкримінованих обвинуваченим, а також обов'язку суду виважено дотримуватись балансу між охороною суспільного інтересу під час розгляду кримінального провадження та обов'язком недопущення безпідставного порушення та невиправданого обмеження прав та свобод обвинувачених під час вирішення питання щодо застосування до них запобіжних заходів, строк дії обов'язків необхідно продовжити.
Щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_13 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби, суд дійшов висновку про необхідність змінити запобіжний захід із домашнього арешту у певний період доби на особисте зобов'язання з покладенням на неї певних обов'язків, оскільки ЄСПЛ в своїй практиці неодноразово наголошує на тому, що будь-яке позбавлення свободи, включаючи домашній арешт, має бути пропорційним, а арешт застосовується виключно тоді, коли є обґрунтовані підстави вважати, що інших, менш обмежувальних заходів, недостатньо для досягнення цілей кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст. 176, 177, 183, 331, 369, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку дії запобіжних заходів - задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, до 08 червня 2026 року включно з утриманням його в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», з можливістю внесення застави у розмірі, що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і складає 998 400 грн (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста грн), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Продовжити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів до 08 червня 2026 року включно з утриманням його в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» з можливістю внесення застави у розмірі, що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і складає 998 400 грн (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста грн), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Продовжити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, до 08 червня 2026 року з утриманням його в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» з можливістю внесення застави у розмірі, що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і складає 998 400 грн (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста грн), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Продовжити ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, до 08 червня 2026 року включно з утриманням його в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» з можливістю внесення застави у розмірі, що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і складає 998 400 грн (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста грн), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Продовжити ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, до 08 червня 2026 року включно з утриманням його в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» з можливістю внесення застави у розмірі, що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і складає 998 400 грн (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста грн), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави покласти на такого обвинуваченого наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожним його викликом;
- утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими, свідками, експертами у даному кримінальному провадженні з обставин кримінального провадження;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстровані, проживають чи перебувають без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Змінити запобіжний захід ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на особисте зобов'язання з покладенням на неї на два місяці, до 10 червня 2026 року включно, строк дії в межах запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання обов'язків:
- прибувати до суду за кожним його викликом;
- утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими, свідками, експертами у даному кримінальному провадженні з обставин кримінального провадження;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду;
- продовжити строк зберігання паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Продовжити ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на два місяці, до 10 червня 2026 року включно, строк дії покладених на неї в межах запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання обов'язків:
- прибувати до суду за кожним його викликом;
- утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими, свідками, експертами у даному кримінальному провадженні з обставин кримінального провадження;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду;
- продовжити строк зберігання паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Продовжити ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на два місяці, до 10 червня 2026 року включно, строк дії покладених на неї в межах запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання обов'язків:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками, іншими обвинуваченими, експертами у даному кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального провадження;
- продовжити строк зберігання паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 , діючого в інтересах обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 , діючої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою, на інший не пов'язаний з триманням під вартою - відмовити.
Клопотання захисника ОСОБА_5 , діючої в інтересах обвинуваченої ОСОБА_13 , про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання - задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 , діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший не пов'язаний з триманням під вартою - відмовити.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а особами, які тримаються під вартою, з моменту отримання копії ухвали.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для виконання.
Повний текст ухвали складено та проголошено 14 квітня 2026 року о 08 год 30 хв.
Суддя ОСОБА_1