Справа № 199/15527/25
(1-кп/199/437/26)
15.04.2026 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження в залі суду кримінальне провадження № 12025042220000837 відносно ОСОБА_2 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_2 ,
Прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України. Прокурор просив не застосовувати обвинуваченому ОСОБА_2 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави з посиланням на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого настала смерть потерпілого.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою прокурор обґрунтовує тим, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке може бути призначено ОСОБА_2 , у разі визнання останнього винуватим у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, є всі підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду. На думку прокурора, знаходячись під загрозою застосування тяжкого покарання, ОСОБА_2 , володіючи відомостями щодо свідків сторони обвинувачення, які не допитані, може вплинути на них з метою відмови від дачі показів чи зміни показів. На думку прокурора, обвинувачений ОСОБА_2 може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки неодноразово притягувався до кримінальної відповідності.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_2 заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши зміст обвинувального акта та клопотання прокурора на підтвердження наявних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає, що на цей час є всі підстави для задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.
Так, відповідно до змісту обвинувального акта, ОСОБА_2 продовжує обвинувачуватися в умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, а саме: умисних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння, що спричинили смерть потерпілого, тобто у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Обвинувачений ОСОБА_2 за період з 2009 року п'ять разів притягувався до кримінальної відповідальності. Зокрема 12.02.2009 засуджений за вчинення умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України; 10.03.2010 - за вчинення умисного тяжкого корисливого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України; 24.12.2014 - за вчинення умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України; 23.11.2020 - за вчинення умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України; 21.03.2023 - за вчинення умисного тяжкого корисливого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (за даним фактом засудження звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі у зв'язку із усуненням караності діяння). При цьому ОСОБА_2 тричі після звільнення від відбуття покарання за попереднім вироком вчиняв нове кримінальне правопорушення, за яке йому призначалося покарання з урахуванням вимог ч. 1 ст. 71 КК України, що вказує на підвищений ризик можливого повторного вчинення кримінальних правопорушень та ризик рецидиву в діях обвинуваченого ОСОБА_2 .
Останній раз ОСОБА_2 за реабілітуючими обставинами (усунення караності діяння) був звільнений з місць позбавлення волі 12.06.2025, проте знову обвинувачується у вчиненні 10.08.2025 нового умисного тяжкого кримінального правопорушення, тобто через 2 місяці після звільнення з-під варти.
ОСОБА_2 до затримання офіційно працевлаштованим не був та не має офіційно-підтверджених джерел доходів.
Таким чином, враховуючи обсяг пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення та наявність непогашених судимостей, є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 , у разі визнання останнього винуватим у вищевказаному кримінальному правопорушенні, останній, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 1) та п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, що, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Обвинувачений ОСОБА_2 , володіючи відомостями щодо осіб свідків, які не допитані судом і один з яких, на думку обвинуваченого, причетний до вчинення кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, може вплинути на свідків з метою схилення до зміни показів чи відмови від показів взагалі, тому суд погоджується з думкою прокурора про наявність у відношенні обвинуваченого ризику, передбаченого п. 3) ч. 1 ст. 177 КПК України.
Незважаючи на те, що ОСОБА_2 , відбуваючи покарання у ДУ «ВК № 89» в лютому 2025 року проходив стаціонарне лікування в умовах виправної колонії, останній протягом перебування під вартою в межах даного кримінального провадження не має будь-яких медичних протипоказань щодо перебування в умовах ізоляції від суспільства - такі відомості до суду не надходили.
Також суд, зважаючи на вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_2 , відомості про його соціальні зв'язки, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, репутацію обвинуваченого, його майновий стан, вважає, що вказані відомості про особу ОСОБА_2 , в сукупності із обсягом пред'явленого йому обвинувачення та встановленими ризиками, передбаченими п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, дають підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому підстав для зміни обвинуваченому даного запобіжного заходу на домашній арешт, про що суд просила сторона захисту, на цей час не вбачається.
Згідно з п. 2) ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, не визначається, оскільки ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст. 176-178, 183, 193, 194, 199, 331, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд
Задовольнити клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 .
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 13.06.2026 включно.
Вручити копію ухвали учасникам судового провадження та направити її для виконання начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суддя: ОСОБА_1