Справа № 202/21977/23
(6/199/212/26)
іменем України
10.04.2026 Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Подорець О.Б.,
за участю секретаря Костючик В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро подання приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Дашко Ігор Валерійович, заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , боржник ОСОБА_1 , стягувач - Дніпровська міська рада, про звернення стягнення на майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, -
Приватний виконавець Дашко І.В. звернувся до суду із поданням про звернення стягнення на майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
Подання обґрунтовується тим, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Дашко І.В. перебуває виконавче провадження ВП №77191929 з примусового виконання виконавчого листа виданого 24.12.2024 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська по справі №202/21977/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради грошової компенсації вартості квартири АДРЕСА_1 , що мала перейти у комунальну власність як відумерла спадщина, у розмірі 1 509 938 (один мільйон п'ятсот дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 92 коп.
13.02.2025 приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та постанову про арешт коштів боржника.
Загальна сума стягнення за виконавчим провадженням з урахуванням витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця складає - 1 661 317,81 грн.
В процесі примусового виконання в рамках ВП №77191929 приватним виконавцем вживалися заходи, спрямовані на перевірку майнового стану боржника.
Приватним виконавцем встановлено, що боржник має відкриті рахунки лише в 3 банківських установах: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», AT «ОЩАДБАНК» та AT «УНІВЕРСАЛ БАНК», грошові кошти на яких відсутні.
Приватним виконавцем направлялися запити до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, за результатами обробки яких дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби - відсутні.
Від Державної фіскальної служби України на запити про джерела отримання доходів боржника - фізичної особи, приватним виконавцем отримано відповідь, відповідно до якої постійні джерела отримання доходів у боржника - відсутні.
Згідно з отриманими відповідями від Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, Південно-східного міжрегіонального управління Держпраці Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, ТСЦ МВС № 1249, будь-яке майно за боржником не зареєстроване.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдинного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, будь-яке нерухоме майно за боржником не зареєстроване.
На запит приватного виконавця від Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» отримано інформацію про те, що в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_2 містяться відомості про право власності за ОСОБА_1 на частку квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23.11.1999, виданого Виконкомом міської ради народних депутатів згідно розпорядження №3/2073-99.
Комунальним підприємством «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» за супровідним листом № 5916 від 05.06.2025 було надано приватному виконавцю копію свідоцтва про право власності на житло від 23.11.1999 (вищезазначену квартиру), яке видане Виконкомом міської Ради народних депутатів згідно розпорядження № 3/2073-99.
Відповідно до вищевказаного свідоцтва Квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (боржник), ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
На запит виконавця відділом формування та ведення реєстру територіальної громади управління в сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради отримано відповідь (лист № 11/5-185 від 06.08.2025) про те, що за адресою: АДРЕСА_2 склад зареєстрованих становить 4 особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 15.10.2025 визначено, що частка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у майні - квартирі АДРЕСА_3 , якою боржник володіє спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , становить 1/5 частку цього майна.
В ході проведення заходів по виконавчому провадженню, приватним виконавцем встановлено, що батько боржника ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З метою встановлення обсягу майна, успадкованого боржником після померлого батька, 24.02.2026 приватний виконавець звернувся з відповідним запитом до приватного нотаріуса Панченко О.В., яка надала відповідь про те, що у відповідності до матеріалів спадкової справи, боржник ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після померлого батька ОСОБА_4 .
Боржник на запрошення приватного виконавця не з'являється.
Таким чином, до теперішнього часу рішення суду боржником не виконано, заборгованість не погашено ані у самостійному, ані у примусовому порядку. На цей час є підстави вважати, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, тому є необхідність вжити всіх необхідних заходів.
За таких обставин, приватний виконавець звернувся до суду із даним поданням.
Приватний виконавець Дашко І.В. подання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав викладених у ньому.
Заінтересовані особи до суду не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Вивчивши подання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно із частиною 1 статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За положеннями частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
За змістом статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За приписами частини першої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Частиною першою статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. У разі якщо право власності/спеціальне майнове право на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання щодо звернення стягнення на таке майно.
Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Аналіз норми статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що нею чітко визначена умова, за якої суд вирішує питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника - це відсутність реєстрації права власності за боржником в установленому законом порядку.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.12.2024 у справі №755/3390/16-ц.
Отже, встановлення факту наявності такої спеціальної умови надає право на звернення стягнення на нерухоме майно, належне боржнику на праві власності, але щодо якого відсутня реєстрація такого права власності. Законодавством не визначено будь-яких додаткових умов чи порядку, з яким би пов'язувалось право звернути стягнення на таке майно у виконавчому провадженні.
Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (стаття 182 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У постанові від 23.05.2019 у справі № 922/3707/17 Верховний Суд зазначив, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно не є підставою для набуття таких прав, а є похідним від таких підстав юридичним фактом, який є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав.
За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою для набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою для виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.
Отже, набуття особою права та реєстрація такого права не є тотожними поняттями і настання цих подій може не збігатися в часі.
Питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване в установленому законом порядку, яке вирішується судом у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" та частиною десятою статті 440 ЦПК України, стосується тих випадків, коли боржник є власником майна, фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано в установленому законом порядку.
При цьому державний виконавець (приватний виконавець), звертаючись із відповідною заявою до суду, повинен надати докази на підтвердження того, що вказане право власності на нерухоме майно належить боржнику, але не зареєстроване в установленому законом порядку (див. постанови Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 5023/197/12, від 26.06.2024 у справі № 903/133/23, від 24.12.2024 у справі № 755/3390/16-ц).
Під час розгляду подання, судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 не отримує доходи, на поточних рахунках відсутні грошові кошти, за боржником відсутні зареєстровані транспортні засоби і зареєстроване тільки право власності на частку квартири АДРЕСА_3 .
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 15.10.2025 визначено, що частка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у майні - квартирі АДРЕСА_3 , якою боржник володіє спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , становить 1/5 частку цього майна.
Судом також встановлено, що приватним виконавцем в ході проведення заходів по виконавчому провадженню, встановлено, що батько боржника ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповіддю №20/01-16 від 09.03.2026 приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Панченко О.В. повідомив приватного виконавця Дашко І.В. проте, що у відповідності до матеріалів спадкової справи, боржник ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після померлого батька ОСОБА_4 .
Таким чином, наведене свідчить про те, що 1/5 частина квартири АДРЕСА_3 , що належала на праві приватної власності ОСОБА_4 , успадкована боржником ОСОБА_1 і не зареєстрована в установленому порядку, між тим обставини належності боржникові такого нерухомого майна є доведеними та підтвердженими, а доказів щодо наявності спору про право на спірне майно на момент звернення приватного виконавця з поданням відсутні, тому приватний виконавець, за висновками Суду, зважаючи на положення Закону України "Про виконавче провадження", правомірно звернувся до суду з відповідним поданням.
Враховуючи наведене, подання приватного виконавця підлягає до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.260,261,353,354,355,440 ЦПК України, суд, -
Подання приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Дашко Ігор Валерійович, заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , боржник ОСОБА_1 , стягувач - Дніпровська міська рада, про звернення стягнення на майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку - задовольнити в повному обсязі.
Звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме на 1/5 (одну п'яту) частку квартири АДРЕСА_3 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23 листопада 1999 року, виданого Виконкомом міської Ради народних депутатів згідно розпорядження від 23.11.1999 за №3/2073-99.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.Б.Подорець