Справа №463/3547/26
Провадження №1-кс/463/3797/26
про застосування запобіжного заходу
15 квітня 2026 року м.Львів
Слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ,
в провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026140110002553 від 13.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Слідчий Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_6 за погодженням прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Подане клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.10.2025 року №290 (по стройовій частині) солдат ОСОБА_5 , відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №69/2022, призваний по мобілізації, прибув з ІНФОРМАЦІЯ_1 та з 10 жовтня 2025 року зарахований в списки особового складу частини та на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального самохідно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 . Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 у порушення вимог ст.65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст.11,16,127, 128,129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, 15.10.2025 року самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка розташована у АДРЕСА_1 , тривалістю понад три доби та перебував поза її межами до 15.04.2026 року. Відтак, у період з 15.10.2025 року по 15.04.2026 року солдат ОСОБА_5 , проводив час на власний розсуд, обов'язки військової служби не виконував, займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби, під час незаконного перебування за межами військової частини до органів місцевої влади та військового управління з питань подальшого проходження військової служби не звертався, хоча об'єктивно мав можливість це зробити, чим вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене
ч.5 ст.407 КК України.
15.04.2026 року солдату ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала. Додатково пояснила, що на сьогоднішній день існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке належать до категорії тяжких злочинів та за яке передбачено покарання до 10 років позбавлення волі. Обгрунтованість підозри, на думку прокурора, стверджується зібраними по справі доказами та повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості» та «розумності». Вважає, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України для застосування вказаного виду запобіжного заходу, а саме: є достатні підстави, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки тяжкість вчиненого злочину і покарання за таке, на думку прокурора, вже самі по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вважає, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому він підозрюється. Жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Захисник ОСОБА_4 та підозрюваний в судовому засіданні проти клопотання заперечили, просили суд застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави у мінімальному розмірі.
Заслухавши учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що у провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026140110002553 від 13.04.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
15.04.2026 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
На виконання вимог положень ч.1 ст.194 КПК України судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України. Зокрема, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, а саме: повідомленням про факт самовільного залишення розташування військової частини № НОМЕР_2 від 19.12.2025 року; наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.10.2025 року №4296-АД про призначення службового розслідування; актом службового розслідування разом з матеріалами службового розслідування; наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.10.2025 року №290
(по стройовій частині) про зарахування в списки особового складу військової частини НОМЕР_1 та іншими матеріали кримінального провадження.
Оцінюючи зазначені слідчим в клопотанні та наведені прокурором в судовому засіданні ризики, передбачені ст.177 КПК України, суд вважає, що з урахуванням обставин справи в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України: може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про наступне. У відповідності до рекомендацій, наданих Верховним Судом у Листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Зазначена позиція попередньо була висловлена і Радою суддів України в рекомендаціях щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених 02 березня 2022 року. А тому надані рекомендації слідчий суддя також враховує при вирішенні даної справи.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких та за яке передбачено покарання у вигляді до 10 років позбавлення волі. Крім того, кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу та спрямоване на грубе порушення суспільних відносин у сфері несення військової служби. Вказані обставини в своїй сукупності підтверджують, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, останній є працездатною особою, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м'який запобіжний захід, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому з урахуванням положень Закону України № 2531-IX від 16.08.2022 року «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо обрання запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час дії воєнного стану», покликання представників органу досудового розслідування та органу прокуратури в цій частині, суд вважає обгрунтованими та належно вмотивованими.
Тому з урахуванням обставин справи та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та час його вчинення (в умовах воєнного стану, а також його спрямування на підрив встановленого порядку несення військової служби, суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання слідчого за погодженням з прокурором про застосування до підозрюваного найжорсткішого за своєю суттю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків.
Задовольняючи клопотання частково слідчий суддя враховує наступне.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд вважає за необхідне визначити у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України підозрюваному відповідний розмір застави.
Відповідну до абзацу 3 ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2,258-258-5,260,261,402-405,407,408,429,437-442 Кримінального кодексу України.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4,5 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».
Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя визначаючи підозрюваному розмір застави вважає, що така має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим ним діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити, а тому суд враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його майновий та сімейний стан (одружений, має на утртиманні двох малолітніх дітей), стан здоров'я, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, а тому вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 116 480,00 грн., з покладенням на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Строк дії запобіжного заходу слід рахувати з 15.04.2026 року до 13.06.2026 року включно.
Керуючись вимогами статей 177,178,182,183,186,194,196,197,395 КПК України, -
постановив:
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали становить 60 днів починаючи з 15.04.2026 року до 13.06.2026 року включно (в межах строку досудового розслідування).
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , заставу в розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 116 480,0 гривень (сто шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят гривень нуль копійок).
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області.
У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок, ОСОБА_5 , звільняється з-під варти в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_5 , покладаються такі обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора за першим викликом;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора;
-
-повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В решті клопотання відмовити.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1