справа № 691/1510/23
провадження № 2/691/31/26
08 квітня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області
В складі :
головуючого судді Савенко О. М.
секретаря судового засідання Шмунь Н.В.
за участю сторін у справі
позивач ОСОБА_1
представник позивача, адвокат Кучеренко Н.В.
представник відповідача Коваленко А.В.
представник відповідача Буджерак Л.В.
представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета
спору на стороні відповідача Ус В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача виконавчого комітету Городищенської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення із займаної посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в частині вирішення питання щодо додаткового рішення суду про стягнення судових витрат, -
встановив:
У провадженні Городищенського районного суду Черкаської області перебувала на розгляді цивільна справа №691/1510/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача виконавчого комітету Городищенської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення із займаної посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 31 березня 2026 року у задоволенні позовної заяви відмовлено.
При проголошенні вступної та резолютивної частини судового рішення, судом не було проголошено прийняте рішення яке стосується судових витрат у цивільній справі, тому є необхідним постановити додаткове рішення за результатами розгляду судової справ із власної ініціативи суду.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч.1-2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі: задоволення позову - на відповідача; відмови в позові - на позивача; часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивач ОСОБА_1 , судовий збір не сплачувала, мотивуючи у позовній заяві, що в справах про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, такий не сплачується та зазначила, що в частині відшкодування судових витрат на правничу допомогу, буде використовувати право визначене ч.8ст.141 ЦПК України (том 1 а.с.1-3).
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України. Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При зверненні до суду позивач зазначила, що в справах про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, такий не сплачується
Проте, суд, не погоджується із таким твердженням, остільки правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України,
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» закріплено перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 вказаного Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Указаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, де зазначено, що починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Як слідує із змісту позовної заяви, наведених позивачем мотивів та додатків до позову, беручи до уваги, що позивач при зверненні до суду уточнювала позовні вимоги 08 грудня 2023 року і останньою оспорюються два накази відповідача: наказ №58-К від 24 жовтня 2023 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », який винесений 24 жовтня 2023 року, та наказ №59-К «Про звільнення ОСОБА_1 », який винесений 24 жовтня 2023 року згідно якого позивача, звільнено згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, та які позивач просить визнати незаконними і скасувати.
З урахуванням наведеного, позивач не звільняється від сплати судового збору у справі за заявленими нею позовними вимогами в частині щодо визнання незаконними і скасування наказів №58-К від 24 жовтня 2023 року та №58-К від 24 жовтня 2023 року.
Станом на 27 листопада 2023 року, день подачі позовнї заяви позивачем до суду, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання наказу незаконним (немайнового характеру) фізичною особою становив 1073,60 грн, що відповідало 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року.
За таких обставин, на виконання вимог ч.1-2 ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути зі сторони позивача на користь Держави судовий збір за двома позовними вимогами про визнання наказів №58-К від 24 жовтня 2023 року та №59-К від 24 жовтня 2023 року незаконними, в розмірі 2147,20 грн., шляхом ухвалення додаткового рішення.
Керуючись, ст.ст.3,5,9 Закону України «Про судовий збір»,ст.ст. 137,141, 270 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь Держави судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень (двадцять) 20 копійок за розгляд позовних вимог Городищенським районним судом Черкаської області про визнання незаконними та скасування наказів №58-К від 24 жовтня 2023 року та №59-К від 24 жовтня 2023 року, як позивача, у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу «Городищенський центр надання соціальних послуг» Городищенської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача виконавчого комітету Городищенської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення із займаної посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Копію додаткового рішення суду надіслати учасникам справи для відому.
Додаткове рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd.ck.court.gov ua.
Суддя О. М. Савенко