Справа153/252/26
Провадження2/153/124/26-ц
"15" квітня 2026 р. м.Ямпіль
Ямпільський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Швеця Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, в якому просить стягнути із відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №2133970 від 02.03.2025 у розмірі 26112 гривень та судові витрати в розмірі 2662 гривні 40 копійок. Свої вимоги мотивує тим, що 02.03.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №2133970 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовим ідентифікатором Р345. Відповідно до вказаного договору ТОВ «Селфі Кредит» надало ОСОБА_1 грошові кошти шляхом їх перерахування на картку № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказав при оформленні кредиту, в сумі 5100 грн., строком на 360 днів, стандартна процентна ставка - 1 % в день. Свої зобов'язання за кредитним договором ТОВ «Селфі Кредит» виконало, надавши відповідачеві грошові кошти, відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, не в повному обсязі, та/або не сплачуючи їх взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. 30.09.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №01.02-39/25, відповідно до умов якого клієнт (первісний кредитор) відступає (передає) фактору (новий кредитор) права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №01.02-39/25 від 30.09.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2133970 складає: 26112 грн. Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором №2133970 від 02.03.2025 становить 26112 грн., з яких: 5100 грн. - заборгованість по тілу; 10812 грн. - заборгованість по відсотках; 10200 - пеня. Тому позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 19.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу ОСОБА_1 надіслано копію ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням, яку відповідач отримав - 26.02.2026.
Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не подав.
Враховуючи вищевикладене та положення ст.ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 02.03.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №2133970, який відповідач підписав електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором Р345.
Відповідно до розділу 1 кредитного договору №2133970 від 02.03.2025 відповідач отримав кредит на наступних умовах: сума кредиту - 5100,00 грн., тип кредиту - кредит. Строк кредиту - 360 днів. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3. цього договору. Мета отримання кредиту - на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 18360 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 2333,95 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 23460 грн.
Відповідно до п. 2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 (а.с.10-16).
02.03.2025 ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписав паспорт споживчого кредиту (а.с.18-19).
Відповідно до повідомлення ТОВ «ПЕЙТЕК», вих.№20250930-7488 від 30.09.2025 встановлено, що 02.03.2025 здійснено переказ коштів у сумі 5100 грн. на картку № НОМЕР_1 (а.с.23).
Згідно з розрахунком заборгованості, здійсненим ТОВ «Селфі Кредит» заборгованість ОСОБА_1 за договором №2133970 від 02.03.2025, станом на 30.09.2025 становить: 26112 грн., з яких: 5100 грн. - заборгованість по тілу; 10812 грн. - заборгованість по відсотках; 10200 - пеня (а.с.20-22).
30.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-39/25 відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» передало (відступило) ТОВ «Свеа Фінанс» право грошової вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.34-40).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-39/25 від 30.09.2025 встановлено, що ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2133970 від 02.03.2025 в сумі 26112 грн. з яких: 5100 грн. - сума основного боргу; 10812 грн. - сума нарахованих процентів; 10200 грн. - сума штрафних санкцій (а.с.49).
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч.2 ст.639 ЦК України).
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до абз. 1 ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з правилами ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.2 Закону України «Про електронну комерцію»).
У силу ч.5 ст.18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 договору №2133970 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 02.03.2025, який підписаний з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора і відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Сторони договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на таких умовах.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» виконало взяті на себе зобов'язання та надало відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного договору.
Однак, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість по тілу кредиту та заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Свеа Фінанс» за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем.
Як встановлено судом, відповідач після укладання кредитного договору належним чином не виконував свого зобов'язання, в тому числі новому кредитору, із здійснення платежів, чим допустив порушення умов повернення кредиту, тобто строків та розмірів внесення щомісячних платежів, а тому допустив порушення виконання своїх зобов'язань.
Надані позивачем докази в сукупності мають взаємний зв'язок, є належними і допустимими у зазначених спірних правовідносинах сторін, їх достовірність стороною відповідача не спростована (в тому числі і розмір заборгованості за договором). Умови договору не оспорюються.
За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до положень ст.ст. 610, 611, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобов'язань.
Відповідно до положень ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості та процентів за кредитом в строки, передбачені умовами кредитного договору, та з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості, а саме суми заборгованості за основною сумою боргу та суми заборгованості за відсотками обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував.
Щодо вимог про стягнення суми заборгованості за пенею, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до тепер.
Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати пеню, штрафи в розмірі 10200 грн., від сплати яких позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення таких.
Відтак, суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №2133970 від 02.03.2025 в розмірі 15912 гривень, з яких: 5100 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 10812 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1418 від 30.01.2026.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» підлягають частковому задоволенню, то понесені судові витрати за подання позовної заяви відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1622,40 грн., що пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2662,40 х 15912/26112=1622,40).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 223, 141, 247, 264-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221) суму заборгованості за кредитним договором №2133970 від 02.03.2025 в розмірі 15912 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дванадцять) гривень, з яких: 5100 (п'ять тисяч сто) гривень - сума заборгованості за тілом кредиту; 10812 (десять тисяч вісімсот дванадцять) гривень - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221), судовий збір в сумі 1622 (одна тисяча шістсот двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: 04071, м.Київ, вул. Іллінська,8, код ЄДРПОУ 37616221.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 15 квітня 2026 року.
Суддя Р.В. Швець