справа № 691/490/26
провадження № 2/691/863/26
09 квітня 2026 року м. Городище
Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М., вивчивши матеріали позовної заяви з додатками ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексія Степановича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» про визнання електронних торгів недійсними,-
встановив :
ОСОБА_1 звернувся в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексія Степановича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» про визнання електронних торгів недійсними.
При вирішенні питання про відкриття провадження в цивільній справі, було встановлено, що позивачем ОСОБА_1 не було виконано вимоги ст.ст.175-177 ЦПК України при подачі позовної заяви до суду і відповідно постановлено ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала Городищенського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2026 року, вручена позивачу ОСОБА_1 нарочно 02 квітня 2026 року, направлена представнику позивача ОСОБА_3 рекомендованим повідомленням 02 квітня 2026 року. Відповідно до поштового трекінгу №R067141758516 від 09 квітня 2026 року, поштове відправлення доставлено до відділлення. Станом на 09 березня 2026 року минуло три дні, які надавалися позивачу для усунення недоліків, без врахування вихідних днів, і при цьому ухвала суду залишилася не виконаною. До суду надійшла заява від представника позивача Гречухи В.І. про повернення позовної заяви від 09 квітня 2026 року, у зв'язку з неможливістю усунути в триденний строк зазначені в ухвалі суду від 02 квітня 2026 року недоліки, просить повернути позовну заяву, та вирішити питання про повернення сплаченого судового збору, за таких обставин суд зобов'язаний прийняти рішення згідно до ч.3 ст.185 ЦПК України.
При прийнятті рішення суд орієнтований і на судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Так, згідно п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).
Опрацювавши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 , приходжу до наступного рішення.
Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Частинами 5 та 6 ст.185 ЦПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.
Практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух та зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. З рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, для усунення недоліків судом був встановлений термін три дні з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху направлена позивачу і представнику позивача рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Станом на 09 квітня 2026 року, у цивільній справі, минуло три дні, позивач ухвалу суду не виконав, надіслав заяву про повернення позовної заяви, та наступили підстави для визнання позовної заяви не поданою.
За змістом ст.4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і за ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Положенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються. Крім того, необхідно в даному випадку також зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає позивачу усунути недоліки, які стали підставою залишення позовної заяви без руху.
Судом було створено умови позивачу для усунення недоліків при подачі позовної заяви до суду, проте сторона не скористалася своїм правом в частині наданої можливості виконати такі дії.
Повернення позовної заяви у відповідності до ст.185 ЦПК України не є порушенням права на справедливий суд та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки, відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст. 184,185,260 ЦПК України, -
постановив :
позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексія Степановича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» про визнання електронних торгів недійсними - визнати не поданою та повернути позивачу на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Копію ухвали надіслати позивачу, представнику позивача, для відому.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя О.М.Савенко