Провадження № 2-о/359/26/2026
Справа № 359/8407/25
15 квітня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Бокей А.В.,
розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, -
встановив :
15 липня 2025 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява, в якій просить: встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з липня 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 17 липня 2025 року у справі відкрито окреме провадження та призначено судове засідання з викликом і повідомленням. Сторонам роз'яснено права, обов'язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
В матеріалах справи містяться додаткові пояснення у справі заінтересованої особи Міністерство оборони України, в яких зазначається, що із заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю вбачається, що метою подання згаданої заяви є подальше звернення до відповідних органів з заявою про отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заявник вказує, що після встановлення зазначеного факту у неї виникне право на отримання вказаної виплати як члену сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця, посилаючись на п.п. 8, 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 червн 2024 року за №714, та яка не може застосовуватися до заявниці у вказаній частині, оскільки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (дата виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги). З таким твердженням заявника не погоджуються у зв'язку з наступним. Відповідно ст. 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення). Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1-1- 2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть. Таким чином, на момент смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (дня виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у осіб, які мають право на її призначення та виплату) діяла зазначена редакція статті, якою були внесені зміни до попередньої редакції статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ і яка встановлює вичерпний перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Отже, в даному випадку слід застосовувати редакцію статті 16-1 Закону №2011-XII, яка набрала чинності 25 серпня 2022 року та діяла на момент смерті ОСОБА_4 і якою визначено вичерпний перелік осіб, що мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а саме: 1) Батьки; 2) Один із подружжя, який не одружився вдруге; 3) Діти, які не досягли повноліття; 4) Утриманці загиблого (померлого). Відповідно до частин першої, другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Звертають увагу Суду, що заявник не перебувала із загиблим військовослужбовцем у зареєстро-ваному шлюбі, тобто була другим з подружжя, який не одружився вдруге, що могло б бути підставою для проведення виплати одноразової грошової допомоги. Водночас, саме лише спільне проживання жінки та чоловіка без шлюбу відповідно до частини другої статті 21 СК України не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. В свою чергу, саме статус іншого з подружжя, який не одружився вдруге, дає підстави претендувати на виплату грошової допомоги поряд з іншими особами, перелік яких законодавчо чітко обмежений. Отже, заявник не належить до жодної з зазначених категорій, оскільки не є дружиною померлого військовослужбовця. Проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу не легітимізує правове становище неодружених осіб, оскільки статус «подружжя» чоловік та жінка набуває тільки в разі реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Таким чином, задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, допускається виключно у разі, якщо цей факт безпосередньо породжує конкретні юридичні наслідки. Підсумовуючи зазначене, вважаємо, що вимоги заявниці в частині встановлення факту спільного проживання однією сім'єю не підлягають задоволенню, оскільки встановлення даного факту не матиме для заявниці жодних юридичних наслідків. Тому, просили відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, до суду не з'явились. Заяв чи клопотань до суду не направили.
Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з'явилися, відповідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов наступного висновку.
Відповідно ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися питання про юридичний факт або стан, але не спір про право цивільне.
Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності такого юридичного факту або стану, і факт або стан, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у ч. 1 ст. 315 ЦПК України, не є вичерпним.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
В порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 333/6816/17 (провадження № 14-87цс20) зроблено висновок, що «приписи «суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства» (п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України), «суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України) стосуються як позовів, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати. Право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов, за яких суд повноважний розглядати позовну заяву. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою».
Для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, важливо розуміти, що в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.
З точки зору закону під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.
Із заяви представника заінтересованої особи вбачається, що заявлені вимоги ОСОБА_1 породжують спір про право.
Згідно ч.6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провад-ження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що має місце спір про право, а відтак заява не може бути розглянута в порядку окремого провадження, одночасно суд роз'яснює, що заявник має право подати позов на загальних підставах.
Керуючись ст. 257-261, 353 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу- залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду в порядку позовного провадження.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду виготовлено 15 квітня 2026 року.
Суддя Л.В. Яковлєва