Справа № 359/12843/25
Провадження № 2/359/1761/2026
Іменем України
15 квітня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Яковлєвої Л.В.
при секретарі Бокей А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
29 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» від ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до Бориспільського міськрайонного суду Київської областінадійшов позов, в якому представник позивача адвокат Усенко М.І. просить суд : стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 35746-05/2024 від 31 травня 2024 року у розмірі 16 420,00 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн.
Ухвалою суду від 13 листопада 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання. Сторонам роз'яснено права, обов'язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
27 лютого 2026 року від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження, в якому просив : закрити провадження у справі №359/12843/25за позовом ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв'язку із тим, що справу не належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться справа №359/12843/25 за позовом ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. 13 листопада 2025 року було відкрито провадження у справі №359/12843/25 за позовом ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборго-ваності. Наразі існують підстави для закриття провадження у справі №359/12843/25 у зв'язку із тим, що спір належить розглядати у межах справи про його, ОСОБА_1 , неплатоспроможність. Ухвалою Господарського суду Київської області від 04 листопада 2025 року по справі №911/3143/25 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність гр. ОСОБА_1 . Зазначає, що він, ОСОБА_1 , звертаючись до Господарського суду Київської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, включив до переліку кредиторів ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», звернувши увагу на наявність в мене грошових зобов'язань перед кредитором. Тому вважає, що спір про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , має розглядатися у межах справи про його неплатоспроможність Господарським судом Київської області.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання учасники справи до суду не з'явились. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив суд розгляд справи проводити у його відсутність, позов підтримав та проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд, дослідивши подане клопотання відповідача та матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно ст. 255 ЦПК України провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства
Судом встановлено, звертаючись до суду з позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» вказувало на те, що 31 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №35746-05/2024, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу фінансовий кредит в розмірі 4000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Також встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 04 листопада 2025 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність гр. ОСОБА_1 , в якій включено до переліку кредиторів ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ».
Згідно вказаної вище ухвали з 04 листопада 2025 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства та процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно положень п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства. Відповідно статті 7 Кодексу якого спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результата-ми розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга вказаної статті).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі за № 607/6254/15-ц викладено правовий висновок про те, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Згідно правового висновку, викладеного у вищенаведеній постанові, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (частина третя вказаної статті). Законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. Не можна погодитися з висновками про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення.
Таким чином, спір у цій справі між сторонами виник з правовідносин, що відповідають ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції.
На підставі вказаного, враховуючи те, що в провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/3143/23 суд приходить до висновку, що справу №359/12843/25 слід закрити, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а на час призначеного судового засідання господарський суд вже розпочав процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене та керуючись ст. 133, 142, 206, 255 ЦПК України, суд -
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Закрити провадження у цивільній справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду виготовлено 15 квітня 2026 року.
Суддя Яковлєва Л.В.