Єдиний унікальний номер 741/328/26
Номер провадження 1-кп/741/104/26
14 квітня 2026 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Носівка клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026170030003446 від 06 лютого 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України,
У провадженні суду перебуває указане вище кримінальне провадження.
У судовому засіданні 14 квітня 2026 року обвинувачений ОСОБА_4 заявив усне клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, у зв'язку із тим, що він має намір продовжити військову службу в іншій військовій частині НОМЕР_1 , про що попередньо отримав письмову згоду на проходження служби від командира цієї частини. Указав, що в такому разі обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України може бути зупиненим на період проходження ним служби.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання обвинуваченого та додатково пояснив, що ОСОБА_4 має стійке бажання продовжити проходження військової служби по захисту суверенітету України, яке підтверджено письмовою згодою командира в/ч, а тому може бути звільненим від кримінальної відповідальності згідно з ч. 5 ст. 401 КК України. Наявність обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України не є процесуальною перешкодою для звільнення його ( ОСОБА_4 ) від кримінальної відповідальності.
Прокурор ОСОБА_3 проти вказаного клопотання заперечив, пославшись на те, що відповідно до ч. 5 ст.401 КК України звільненню від кримінальної відповідальності підлягають лише ті особи, які під час дії воєнного стану вперше вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 або ст. 408 КК України. У цій справі ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 5 ст. 407 КК України, тому звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України перешкоджатиме досягненню передбачених ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження, таких як: забезпечення швидкого та повного судового розгляду; захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень; охорона законних інтересів потерпілого; застосування належної правової процедури.
Вислухавши думку учасників справи, суд приходить до такого висновку.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 285, ч. 1 ст. 286 КПК України особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у випадках, передбаченим законом про кримінальну відповідальність.
Згідно зі ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим кодексом, виключно судом.
З письмової згоди командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_6 від 24 березня 2026 року (вих. № 2843) слідує, що на сьогоднішній час вказаний військовослужбовець ( ОСОБА_4 ) добровільно звернувся до військової частини НОМЕР_1 з наміром повернутися для подальшого проходження служби. У зв'язку з викладеним командування військової частини НОМЕР_1 надає письмову згоду на продовження проходження військової служби громадянину ОСОБА_4 з наступним призначенням його на вакантну посаду стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 . Просить розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та направлення вказаного військовослужбовця для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 .
Так, згідно з ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як видно, частина 5 статті 401 КК України, за настання передбачених нею умов (вперше вчинення кримінального правопорушення, добровільне звернення особи з клопотанням та наявність згоди командира) наділяє суд дискреційними повноваженнями у вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, на що вказує формулювання: «Може бути звільнена».
Для правильного вирішення цього питання в першу чергу слід з'ясувати, чи не перешкоджатиме звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України завданням кримінального провадження, передбаченим статтею 2 КПК України.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду (постанова від 06 грудня 2023 року у справі №715/396/23, від 21 березня 2024 у справі №761/1571/23, від 28 вересня 2022 року у справі №447/528/22), особою, яка вчинила злочин вперше, вважається особа, яка раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. В той же час особу, в діях якої вбачається повторність, реальна сукупність, рецидив злочинів або яка має непогашену чи не зняту судимість за попереднє, у тому числі і необережне кримінальне правопорушення, звільняти від кримінальної відповідальності як таку, що вчинила злочин вперше, неможливо.
Згідно зі ст. 33 КК України сукупністю кримінальних правопорушень визнається вчинення особою двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жодне з яких її не було засуджено.
Сукупність кримінальних правопорушень може бути ідеальною та реальною.
Ідеальна сукупність виникає, коли особа однією дією вчиняє одночасно два або більше кримінальних правопорушення, відповідальність за які передбачена різними статтями КК України. Ознаками ідеальної сукупності є вчинення кримінального правопорушення: одним діянням; в одному місці; одночасно, а також наявність усіх необхідних ознак, передбачених двома чи більше різними статтями КК України.
Реальна сукупність має місце, коли особа в різний час кількома різними та відокремленими одне від одного діяннями вчинила два або більше кримінальних правопорушення.
Кожне із кримінальних правопорушень, які становлять сукупність, кваліфікується окремо за відповідною статтею (частиною статті) КК.
У межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України (у нез'явленні військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, у редакції Закону на момент вчинення кримінального правопорушення, час вчинення 09 листопада 2025 року) та ч. 4 ст. 185 КК України (у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, час вчинення - 17 лютого 2026 року), які були розділені певним проміжком часу та є наслідком різних умисних дій обвинуваченого.
При вирішенні клопотання обвинуваченого суд ураховує, що ОСОБА_4 , окрім як за ч. 5 ст. 407 КК України, також обвинувачується і за частиною 4 ст. 185 КК України, тобто інкриміновані ОСОБА_4 кримінальні правопорушення в даному випадку утворюють реальну сукупність злочинів, що виключає можливість звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення обох злочинів на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Зважаючи на викладене суд вважає за недоцільне звільняти обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності в частині обвинувачення за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Таким чином, у задоволенні клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності слід відмовити.
Керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 401 КК України, ст. 2, п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. ст. 285, 286 КПК України, суд
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України відмовити.
Ухвала суду не підлягає окремому оскарженню. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на остаточне судове рішення.
Суддя ОСОБА_7