Справа № 592/6082/26
Провадження № 1-кс/592/2734/26
15 квітня 2026 року м. Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого Першого СВ (з дислокацією у місті Полтаві) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, в рамках кримінального провадження № 62026170040003954 від 14.04.2026.
Перевіривши матеріали клопотання та дослідивши докази по ним, заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
Слідчий своє клопотання мотивує тим, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62026170040003954 від 14.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, а саме за фактом відкритої відмови солдата ОСОБА_4 виконати письмовий наказ командира військової частини НОМЕР_1 №99 від 06.04.2026, яка потягла за собою підрив дисципліни підрозділу, зниження рівня бойової готовності, невиконання завдань за призначенням.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.03.202 6 за №80 солдата ОСОБА_4 , призначено на посаду навідника 2 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.01.2026 за №2 старшого лейтенанта ОСОБА_7 , призначено на посаду заступника командира НОМЕР_2 аеромобільного батальйону з психологічної підтримки персоналу.
Згідно положень ст. ст. 29 - 33 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, заступник командира НОМЕР_2 аеромобільного батальйону з психологічної підтримки персоналу старший лейтенант ОСОБА_7 за своїм службовим становищем та військовим званням є безпосереднім начальником для солдата ОСОБА_4 .
Однак, солдат ОСОБА_4 , являючись військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи її в умовах воєнного стану, у порушення вищезазначених вимог законодавства, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, приблизно о 10 годині 15 хвилин 14.04.2026, перебуваючи в н.п. Визирівка, Сумського району, Сумської області, під час доведення наказу командира військової частини НОМЕР_1 №99 від 06.04.2026 про вибуття для проходження базової загальновійськової підготовки до військової частини НОМЕР_3 у АДРЕСА_2 , який доведено заступником командира НОМЕР_2 аеромобільного батальйону з психологічної підтримки персоналу старшим лейтенантом ОСОБА_7 , в присутності свідків - старшого офіцера відділення психологічної підтримки персоналу ОСОБА_8 , лікаря медичного пункту 1 аеромобільного батальйону ОСОБА_9 , фельдшера медичного пункту НОМЕР_2 аеромобільного батальйону ОСОБА_10 , головного сержанта 3 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону ОСОБА_11 та інших військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , відкрито відмовився виконувати наказ начальника, посилаючись на незаконну мобілізацію до лав Збройних сил України.
Відкрита відмова солдата ОСОБА_4 виконати письмовий наказ командира військової частини НОМЕР_1 №99 від 06.04.2026, потягла за собою підрив дисципліни підрозділу, зниження рівня бойової готовності, невиконання завдань за призначенням.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в тому, що своїми умисними діями, які виразились у непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 402 КК України.
14.04.2026 у даному кримінальному провадженні в порядку статті 208 КПК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
14.04.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України, в силу положень ч. 5 ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, зокрема санкція ч. 4 ст. 402 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджуються, зокрема: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; довідкою ВЛК від 14.03.2026 № 2026-0314-1930; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2026 за №80; наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.04.2026 №99; допитами свідків - військовослужбовців; протоколом затримання ОСОБА_4 ; іншими доказами у кримінальному провадженні у їх сукупності.
Таким чином, з метою запобігання переховуванню підозрюваного від органів досудового розслідування, вчинення ним інших злочинів та можливості незаконного впливу на свідків, у слідства виникла необхідність застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав із зазначених в ньому підстав, та просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 , разом із захисником ОСОБА_5 , заперечували проти задоволення клопотання слідчого.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників провадження, вивчивши матеріали клопотання та додані до нього документи, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може вчинити зазначені вище дії (ч. 2).
Відповідно до п. 57 рішення ЄСПЛ за скаргою № 25629/94 від 27.11.1997 по справі «К.Ф. проти Німеччини», обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у ст. 5 Конвенції, та передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
З наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі поданих доказів, оцінюючи в сукупності всі обставини справи, слідчий суддя вважає, що доводи про наявність ризиків є необґрунтованими.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків. В клопотанні зазначено, що підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, однак, даний ризик не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки, ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався.
Також в клопотанні вказано, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 4 ст. 402 КК України, санкція якого передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, що обґрунтовує ризик переховування останнього від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Таким чином, ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування не було підтверджено жодними належними доводами, як і ризик щодо перешкоджання кримінальному провадженню, який може виразитися у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурюванні осіб до дачі завідомо неправдивих показів.
В ході розгляду клопотання прокурором не доведено, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти вищевказаним ризикам щодо ОСОБА_4 та не зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Згідно ч. 1 ст. 183 КК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Так, у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».
При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»).
Згідно положень ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до Витягу з ЄРДР відомості про вказане кримінальне правопорушення були внесені 14.04.2026 року о 13:04:42.
Водночас, з протоколу огляду від 14.04.2026 року вбачається, що на ньому наявний відеофайл щодо оголошення наказу командиром, який починається о 13:58:03. Тобто, станом на час внесення відомостей в ЄРДР правопорушення вчинено не було.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Зважаючи на викладене, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , прокурором не доведена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя не вважає доцільним застосовувати до підозрюваного запобіжних захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, враховуючи на встановлені судовим розглядом обставини справи і доводи сторін, слідчий суддя вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання слідчого Першого СВ (з дислокацією у місті Полтаві) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_12