Справа № 536/2531/24
Провадження № 2/524/2436/26
14 квітня 2026 року
Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:
головуючого судді Ковальчук Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Воблікової І. О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Колосова А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці Полтавської області в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді та секретаря судового засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про визнання незаконним відключення електропостачання, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,
У провадженні Автозаводського районного суду міста Кременчука перебуває цивільна справа № 536/2531/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про визнання незаконним відключення електропостачання, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди.
14 квітня 2026 року у судовому засіданні ОСОБА_1 заявив відвід головуючому судді у цій справі Ковальчук Т. М. та секретарю судового засідання Воблікової І. О.
Заява про відвід мотивована тим, що виконуючи завдання судді «по виносу мозку позивачу», секретар суду у телефонній розмові з позивачем під час роботи в суді (саме під час воєнного стану в Україні) у переважній більшості використовувала мову агресора, що, на його думку, є доказом підтримки Автозаводським районним судом м. Кременчука у складі головуючої судді Т. Ковальчук та секретаря ОСОБА_2 - збройної агресії. Таким чином, за доводами позивача, ця суддя та її секретар прямо демонструють те, що незалучення до цієї справи ГУР МОУ та СБУ не є випадковим, а є завчасно спланованим. Також у позивача викликає велике занепокоєння «відчитування» секретарем судді «по виносу мозку позивачу», оскільки під час воєнного стану він був реалізований саме на мові агресора. Тому, з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, позивач вважає, що ОСОБА_3 , «вислуховуючи виконання її вказівки «по виносу мозку позивачу», здійснила істотний дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду). При цьому наголошує, що, оскільки здійснення істотного проступку судді належить до виключної компетенції ВРП, а «базікання» в суді, тим більше здійснення дзвінків секретарем І. Воблікова саме на мові «орків» належить до компетенції ОСОБА_4 , то необхідно з'ясувати належним чином мотиви здійснення цих дисциплінарних проступків, які підривають під час воєнного стану довіру громадян України до Судової влади, у зв'язку з чим існує потреба перед винесенням рішення стосовну відводу, здійснити допит Вищою Радою Правосуддя судді Т. Ковальчук та допит ОСОБА_5 секретаря І. Воблікової.
Отже, посилаючись на пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України, ОСОБА_1 просить задовольнити його відвід головуючому судді у цій справі Ковальчук Т. М. та секретарю судового засідання Воблікової І. О.
Вирішуючи заявлений позивачем відвід, суд виходить із наступного.
Відповідно до частин першої-третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до частини десятої статті 40 ЦПК України питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає надати пояснення, а також думку учасників справи. Неявка особи, якій заявлено відвід, у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Оскільки заява ОСОБА_1 від 14 квітня 2026 року надійшла до суду у день судового засідання у цій справі - 14 квітня 2026 року, то в силу вимог частини третьої статті 40 ЦПК України ця заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу.
Так, відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта цієї статті).
Підстави для відводу (самовідводу) секретаря судового засідання наведені у статті 38 ЦПК України, за змістом якої секретар судового засідання не може брати участі у розгляді справи та підлягає відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Нижче наведені приклади таких випадків:
1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
2. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок.
3. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
Верховний Суд в ухвалі від 21 лютого 2022 року по справі № 910/17344/20 зазначив, що: «Вирішуючи питання про відвід судді (складу суду), необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника стосовно недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій). Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді (суддів), які можна кваліфікувати як прояв упередженості, ставиться під сумнів його (їх) безсторонність. За висновком Європейського суду з прав людини у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. Щодо об'єктивного критерію, то окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім у певній справі, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. Водночас, надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці і зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялися суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах. При об'єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді».
Суд вважає, що заява про відвід не містить жодних обґрунтованих підстав для сумнівів у об'єктивності та неупередженості головуючого судді Ковальчук Т. М., а наведені позивачем у його заяві обставини, не можуть бути підставою для відводу.
Будь-яких обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності секретаря судового засідання також не наведено.
Натомість, суд звертає увагу, що з метою забезпечення права позивача на ознайомлення з матеріалами справи через підсистему «Електронний суд», секретарем було роз'яснено останньому алгоритм таких дій, а також порядок формування матеріалів справи, зокрема сканування документів, що надходять до суду.
Ураховуючи викладене, суд вважає заявлений відвід безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Автозаводського районного суду міста Кременчука Ковальчук Т. М. та секретаря судового засідання Воблікової І. О., поданої у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про визнання незаконним відключення електропостачання, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Т. М. Ковальчук