15 квітня 2026 рокум. Київ
Унікальний номер справи № 755/8364/24
Головуючий у першій інстанції - Яровенко Н.О.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/4152/2026
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року позов ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в сумі 21 091, 50 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» інфляційну складову боргу в сумі 1 392,95 грн, 3 % річних в сумі 269,56 грн, а всього 1 662,51 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн (а.с. 45-47).
Не погодившись з рішенням районного суду, 03 листопада 2025 року ОСОБА_1 подала безпосередньо до Київського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу (а.с. 51-56).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 листопада 2025 року витребувано матеріали цивільної справи (а.с. 58).
01 квітня 2026 року матеріали цивільної справи надійшли до Київського апеляційного суду та 02 квітня 2026 року їх передано судді-доповідачу (а.с. 69).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року - залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали (а.с. 70-71).
Апелянту на виконання вимог ухвали слід було подати до суду нову редакцію апеляційної скарги із зазначенням усіх учасників справи разом з доказами надсилання копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів всім учасникам справи з урахуванням положень ст. 43 ЦПК України та оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 3 633, 60 грн.
До Київського апеляційного суду 08 квітня 2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги разом із апеляційною скаргою та клопотанням про звільнення від сплати судового збору (а.с. 74-84).
В обґрунтування своєї заяви про звільнення від сплати судового збору скаржниця послалася на своє скрутне матеріальне становище і вказала, що не має постійного доходу, офіційно непрацевлаштована, не отримує стабільних доходів, які б дозволяли б сплатити судовий збір, є внутрішньо переміщеною особою, що додатково ускладнює матеріальне становище, розмір судового збору у цій справі є суттєвим фінансовим навантаженням для неї та фактично унеможливлює реалізацію права на судовий захист.
Відповідно до частини першої, третьої ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до частини першої, другої ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» (Shishkovv. Russia).
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення Європейського суду з прав людини «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
До клопотання про звільнення від сплати судового збору додано роздруківку довідки переселенця № НОМЕР_1 від 28 березня 2022 року із застосунку «Дія» (а.с. 79-80).
Однак, така довідка жодним чином не характеризує майновий стан ОСОБА_1 та не свідчить про відсутність у неї доходів на момент подання апеляційної скарги.
Апелянт не надала до суду належних доказів на підтвердженн скрутного матеріального становища, відтак, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Виходячи з вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом, та враховуючи те, що апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності коштів на сплату судового збору або доказів наявності пільг, передбачених ст. 5 Закону України «Про судовий збір», заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 6 пункту 1 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
За змістом статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року - 3 028, 00 грн.
Відповідно до частини третьої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду передбачена сплата судового збору у розмірі у розмірі 3 633, 60 грн (3 028 грн х 150% х 0,8).
Таким чином, апелянту за подання апеляційної скарги слід сплатити судовий збір у розмірі 3 633, 60 грн на реквізити Київського апеляційного суду:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу*;101; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається).
Відповідно до частини другої ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оригінал квитанції (платіжного доручення, квитанції платіжного термінала, чека банкомата або іншого документа за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі), який містить усі обов'язкові реквізити касового документа, або документи, які підтверджують право апелянта бути звільненим від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» має бути направлено до Київського апеляційного суду.
Відповідно до вимог п. 3 частини другої ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Разом з тим, нова редакція апеляційної скарги не відповідає вимогам п. 3 частини другої ст. 356 ЦПК України, оскільки в скарзі не зазначено позивача ТОВ «Євро-Реконструкція», його повне найменування та місцезнаходження.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до частини другої ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
З огляду на викладене, апелянту на виконання вимог цієї ухвали слід направити до Київського апеляційного суду нову редакцію апеляційної скарги із зазначенням усіх учасників справи разом з доказами надсилання копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів всім учасникам справи з урахуванням положень ст. 43 ЦПК України та оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 3 633, 60 грн.
За змістом частини другої ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За таких обставин апелянту слід продовжити строк для усунення недоліків, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 127, 185, 357 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року протягом п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Попередити апелянта, що у разі невиконання вказаних вимог суду та неподання доказів їх виконання до Київського апеляційного суду у встановлений строк, апеляційну скаргу може бути визнано неподаною та повернуто її апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя _________________ Б.Б. Левенець