14 квітня 2026 року Справа № 580/3619/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., перевіривши клопотання про забезпечення позову, поданого разом з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання здійснити перерахунок,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання здійснити перерахунок, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення 0020642407 від 05.02.2025 року;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Ф-62927-17-У від 22.04.2025 року;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Черкаській області здійснити перерахунок заборгованості з наданням детального розрахунку;
- зупинити виконавче провадження до набрання законної сили рішенням суду.
Разом з позовною заявою, позивачем подано клопотання про забезпечення позову, в якій остання просить:
- зупинити виконання вимоги Ф-62927-17-У від 22.04.2025 року та виконавчого провадження від 03.11.2025 року до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;
- зупинити стягнення виконавчого збору та мінімальних витрат, зазначених постанові від 03.11.2025 року.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду.
13.04.2026 позивач повторно звернулася до суду з аналогічним клопотанням про забезпечення позову в якому просить зупинити виконання вимоги Ф-62927-17-У від 22.04.2025 року та виконавчого провадження від 03.11.2025 року до набрання законної сили рішенням суду у справі 580/3619/26;
- зупинити стягнення виконавчого збору та мінімальних витрат, зазначених постанові від 03.11.2025 року.
В обґрунтування поданого клопотання позивач вказала, що на підставі вимоги Ф-62927-17-У від 22.04.2025 року відкрито виконавче провадження 03.11.2025 року, здійснюється стягнення коштів та нарахування виконавчого збору (у розмірі 1 930,65 грн.) та мінімальних витрат (у розмірі 280,75 грн). Існує реальна загроза заподіяння позивачу значної шкоди. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до фактичного виконання вимоги до моменту розгляду справи судом, що ускладнить або зробить неможливим ефективний захист її прав.
Дослідивши матеріали справи та зміст клопотання про забезпечення позову, суддя встановив наступне.
Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні бути вжиті лише в межах позовних вимог та відповідати критеріям адекватності та співмірності.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Суд звертає увагу, що інститут забезпечення адміністративного позову дійсно є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Проте, сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Суд не заперечує того, що забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного розпорядження може убезпечити позивача від понесення ним збитків, настання майнових втрат, нанесення шкоди у вигляді недоотримання прибутку тощо, однак зауважує, що такі обставини в будь-якому випадку не визначені нормами статті 150 КАС України як безумовні підстави для забезпечення позову, а отже, не вказують і не можуть вказувати на очевидну протиправність рішення, яке позивач оскаржує в судовому порядку.
Такий висновок Верховний Суд виклав у постанові від 21 серпня 2025 року у справі 600/5185/24-а, який суд вважає застосовним у спірних правовідносинах. При цьому покликання представника позивача у заяві про забезпечення позову на ряд постанов Верховного Суду суд вважає помилковим, адже правовідносини у цих справах не є подібними.
Враховуючи наведені обставини та положення законодавства, суд вважає, що клопотання позивача про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви та докази, з яких можливо встановити, що захист прав, свобод та інтересів заявника буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема, виходячи з предмету цієї справи та обґрунтування позивача щодо необхідності вжиття таких заходів.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 150-154, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі 580/3619/26 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ