Постанова від 07.04.2026 по справі 910/9704/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2026 р. Справа№ 910/9704/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Спаських Н.М.

Горбасенка П.В.

за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.

за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 07.04.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» та Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 (повний текст складено 11.02.2026)

у справі № 910/9704/25 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньенергопостач»

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа»

2. Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом»

про визнання недійсними результатів біржових торгів, визнання протиправним та скасування рішення біржового комітету, стягнення 9 692 748,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньенергопостач» (далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» (далі відповідач 1) та Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом» (далі відповідач 2) у якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову (а.с. 92-97 т. 3), яку судом першої інстанції прийнято до розгляду, заявлено про:

- визнання недійсними результатів біржових торгів ЕР-090625-12 від 09.06.2025 в частині укладення біржової угоди між учасником АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом» (№учасника 190600, Продавець) та учасником ТОВ «Волиньенергопостач» (номер учасника 240606, Покупець) в обсязі пакету лотів 50 МВ.год. за ціною 46 670,00 за 1 МВт.год. загальною вартістю 1 064 076 000,00 грн., зареєстрованої о 13:27:35:667 за даними Протоколу № 02-EP-090625-12-1-240606 від 09.06.2025;

- визнання протиправним та скасування Рішення Біржового комітету ТОВ «Українська енергетична біржа», оформленого Витягом з Протоколу №1978 від 10.06.2025, про застосування до позивача санкції у вигляді утримання гарантійного внеску у сумі 9 576 000,00 грн. з перерахуванням його як штрафу на рахунок АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом»;

- стягнення солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача гарантійного внеску у сумі 9 576 000,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 76 608,00 грн. та 3% річних у розмірі 40 140,49 грн.

Позивач зазначив, що біржова угода в частині акцептованого лота 50 МВт.год. за ціною 46 670,00 грн. за 1 МВт.год., укладена 09.06.2025 на торгах ЕР-090625-12, є такою, що не відповідає внутрішній волі позивача та вчинена під впливом помилки, а отже має бути визнана судом недійсною. Крім того, у діях позивача відсутня вина, а застосування санкції організатором аукціону (відповідачем 1) є неправомірним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача, та суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

У обґрунтування позовних вимог позивач послався на наступне:

- він є постійним членом Біржі, приймає постійну участь в торгах з купівлі-продажу електричної енергії, та 09.06.2025 прийняв участь в електронному аукціоні з продажу електричної енергії (Торги: ЕР-090625-12), організованому відповідачем 1);

- під час торгів, що вбачається з протоколу № 02-EP-090625-12-1-240606 проведення електронного аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами № EP-090625-12 на товарній біржі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» від 09.06.2025, продавцем (відповідачем 2) здійснено виставлення об 13:26:29:393 пакету лотів в обсязі 50МВт.год за ціною 46 670,00 за 1МВт.год.;

- о 13:27:35 сек. Покупець (позивач) помилково акцептував вказаний лот, вважаючи дійсною ціну 4 670,00 грн. за 1 МВт.год.;

- зазначена помилка була очевидною, оскільки запропонована продавцем ціна 46 670,00 грн. за 1 МВт.год. в 10 разів перевищувала дійсну об'єктивну ринкову ціну та стартову ціну аукціону;

- програмне забезпечення з електронних торгів (ПП БЕТС) не містить функціональної можливості анулювати чи змінити пропозицію (акцепт), у зв'язку із чим позивач до закінчення електронних торгів звернувся до продавця із заявою від 09.06.2025 № 1227 (направлена на електронну пошту), в якій просив звернутися до відповідача 1 з заявою про відкликання заявки продавця на продаж електричної енергії лотом в обсязі 50 МВт.год. за помилковою ціною 46 670,00 грн. та не укладати біржову угоду та не підписувати аукціонне свідоцтво з метою необґрунтованого стягнення з позивача гарантійного внеску;

- заявою від 09.06.2025 №1228 покупець повідомив організатора аукціону (відповідач 1) про помилковість акцептування лота та керуючись пунктами 18.1, 21.1, 21.5 Правил ТОВ «Українська енергетична біржа», заявив про відкликання заявки на купівлю електричної енергії лотом 50 МВт.год. за ціною 46 670,00 грн. за 1 МВт.год. та просив анулювати частково результати біржових торгів у цій частині;

- організатор (відповідач 1) та Філія «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом» ані під час торгів, ані після їх закінчення в день їх проведення 09.06.2025 не надали відповіді на звернення покупця.;

- позивач не підписував аукціонне свідоцтво з помилковою необґрунтованою ціною, вважаючи, що Філія «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом» також не підписуватиме Аукціонне свідоцтво з очевидною помилкою, а організатор аукціону анулює результати аукціону в частині допущеної помилки, натомість продавець підписав аукціонне свідоцтво № 03-EP-090625-12-1-5;

- 10.06.2025 на електронну адресу позивача надійшов витяг з протоколу засідання Біржового комітету №1978 від 10.06.2025, відповідно до якого до позивача застосовано санкцію у вигляді утримання гарантійного внеску у сумі 9 576 000,00 грн. з перерахуванням його як штрафу на рахунок продавця;

- позивач звернувся до Біржового комітету ТОВ «Українська енергетична біржа» з заявою про надання письмових доказів та пояснень з обґрунтуванням та аргументами, за результатами розгляду якої Біржовим комітетом прийнято рішення про залишення Протоколу №1978 від 10.06.2025 без змін (Витягу з Протоколу №1979 від 12.06.2025);

- застосування санкції організатором аукціону (відповідач 1) є неправомірним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача, а також суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, а Біржова угода, укладена під впливом очевидної помилки щодо ціни, не відповідає дійсному волевиявленню позивача.

Відповідач 1 проти задоволенні позову заперечив, зазначивши, що рішення Біржового комітету відповідають встановленим вимогам, є законними та ґрунтуються на нормативно визначених положеннях, що регулюють діяльність організатора торгів, а на обґрунтування своїх заперечень посилався на наступне:

- продавець має право визначати та коригувати параметри (умови) власних позицій, у тому числі ціну за 1 МВт.год. по лоту/пакету лотів; в межах електронного аукціону, який є предметом спору у цій справі, відбулось виставлення пакету лотів за ціною, визначеною продавцем під час редагування умов власної позиції; така можливість прямо передбачена Регламентом ТОВ «Українська енергетична біржа», що спростовує доводи позивача про те, що лот мав би бути виставлений за ціною завершення торгів за попереднім пакетом лотів.

- позивачем було подано пропозицію про готовність купівлі лоту на умовах продавця. Зазначена пропозиція була лідируюча, в Програмному продукті «Біржова електронна торгова система» було зафіксовано факт укладання угоди з покупцем - позивачем;

- організатором аукціону було встановлено, що продавець підписав аукціонне свідоцтво у межах встановленого строку, тоді як покупець, зі свого боку, аукціонне свідоцтво не підписав, що свідчить про відмову покупця від виконання взятих на себе зобов'язань за результатами аукціону;

- відмова покупця від підписання аукціонного свідоцтва, за умови підписання аукціонного свідоцтва продавцем, тягне за собою застосування положень абзацу дев'ятого пункту 15 Порядку та пункту 12.3 Регламенту, які прямо визначають правові наслідки такої відмови; відтак, перерахування гарантійного внеску на користь продавця є безпосереднім та обов'язковим наслідком відмови позивача від підписання аукціонного свідоцтва, передбаченим як Порядком, так і Регламентом;

- позивач був повністю обізнаний (та не міг не бути обізнаний) щодо тих обставин, щодо яких стверджує про наявність помилки, зокрема, щодо ціни 46 670,00 грн. за 1 МВт.год, що виключає застосування норм статті 229 ЦК України;

- організатор аукціону надає учасникам можливість в ПП БЕТС самостійно здійснити налаштування «запобіжника ціни», а саме встановити мінімальне та максимальне значення ціни за 1 МВт.год. в ході аукціону, у разі перевищення якої, ПП БЕТС, в автоматичному порядку, здійснює блокування можливості подання пропозиції/зустрічної пропозиції, яка виходить за межі таких цінових значень, однак позивач такою можливістю не скористався; а тому наслідки невикористання учасником функціоналу «запобіжника ціни» - це виключна відповідальність учасників аукціонів;

- позивачем не наведено обставин, та не надано належних та допустимих доказів, які могли вплинути на його волевиявлення і за яких він неправильно сприймав таку істотну умову як ціна на момент укладення угоди;

- отже, позивач був повністю обізнаний з умовами аукціону, мав доступ до функціоналу торгової системи ПП БЕТС, знав ціну виставлення лоту та мав достатній час для прийняття рішення щодо подання пропозиції на умовах продавця, міг скористатися встановленням «запобіжника ціни», що дозволяє обмежити діапазон прийнятних пропозицій, проте свідомо ним не скористався;

- з огляду на виключні повноваження НКРЕКП щодо проведення розслідування та встановлювання факту порушень у вигляді зловживання на оптовому енергетичному ринку, ані позивач, ані відповідач 1 не може підміняти регулятора в частині виконання його функцій; при цьому відсутні підстави вважати, що дана операція мала ознаки маніпулювання або спроби маніпулювання на оптовому енергетичному ринку, оскільки відповідне рішення НКРЕКП не прийнято;

- положенням п.21. Правил визначено право, а не обов'язок Біржі вживати заходи щодо врегулювання надзвичайної ситуації, зокрема, цінової нестабільності чи значних коливань цін на біржові товари та крім того, критерії цінової нестабільності біржового товару на товарній біржі наразі регуляторами не встановлені;

- ціноутворення електричної енергії на біржових аукціонах здійснюється на конкурентних засадах із дотриманням принципу свободи договору, відтак, формування ціни є виключною компетенцією продавця та залежить від попиту учасників торгів;

- Біржа має можливість сформувати інформацію про середньозважені ціни, виключно за результатами біржових торгів;

- постанови Постанову НКРЕКП від 27.05.2025 № 796 та від 25.02.2022 №332, на які позивач посилається у позові не поширюють своє регулювання на правовідносини щодо яких виник спір у даній справі;

- у відповідача 1 були наявні правові підстави для набуття гарантійного внеску та подальшого його перерахування на користь продавця; на момент звернення позивача до суду гарантійний внесок, який був сплачений позивачем для участі в торгах, не перебуває у володінні та/або користуванні відповідача 1, а тому він не є належним відповідачем за вимогою про стягнення суми гарантійного внеску; таким чином відсутні правові підстави для нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за ст. 625 ЦК України.

Відповідач 2 проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що:

- 09.06.2025 під час здійснення торгів на електронному аукціоні ЕР-090625-12 на платформі ТОВ «Українська енергетична біржа», відповідачем 2 у повній відповідності з вимогами Регламенту та з дотриманням принципу вільного ціноутворення було запропоновано для продажу (об 13:26:29) пакет лотів в обсязі 50 МВт.год за ціною 46 670,00 грн за 1 МВт.год.;

- надана пропозиція продавця не суперечить Закону України «Про ринок електричної енергії», законодавству про захист економічної конкуренції та Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2017 № 1467 та не містить ознак маніпулювання, оскільки за відсутності граничних обмежень ціна була запропонована відкрито, без приховування чи використання фіктивних засобів, без оманливих сигналів для попиту чи пропозиції;

- позивачем не надано жодних доказів щодо порушення умов формування ціни відповідного лоту відповідачем 2 під час здійснення торгів на електронному аукціоні ЕР-090625-12 на платформі ТОВ «Українська енергетична біржа»;

- позивач не був позбавлений права не погоджуватися на дану пропозицію продавця, однак шляхом свідомого вільного волевиявлення акцептував зазначену пропозицію на продаж на умовах продавця;

- відповідно до Регламенту аукціони на відповідній секції проводяться з дотриманням принципу вільного ціноутворення; Регламент не передбачає встановлення обмеження цін Біржовим комітетом чи іншим уповноваженим органом Біржі; рішення ТОВ «Українська енергетична біржа» про встановлення допустимого коридору коливання цін або іншого обмеження цін на зазначені секції торгів не відсутнє; на законодавчому рівні не встановлено обмежень щодо визначення цін продажу електричної на електронних аукціонах за двосторонніми договорами;

- всупереч вимогам Порядку № 499 та Регламенту позивач не підписав аукціонне свідоцтво за результатом акцептованої ним пропозиції на продаж та визнання його переможцем, а тому дії організатора аукціону щодо застосування до позивача штрафної санкції у вигляді утримання гарантійного внеску є такими, що відповідають законодавству та не містять ознак порушення прав учасників аукціону;

- між позивачем та відповідачем 2 фактично відсутні які-небудь правовідносини, з яких міг би виникнути предмет спору за заявленим позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 у справі № 910/9704/25 позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Біржового комітету Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» (ідентифікаційний код 37027819), оформлене Протоколом №1978 від 10.06.2025, про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньенергопостач» (ідентифікаційний код 44690670) санкції у вигляді утримання гарантійного внеску у сумі 9 576 000,00 грн. з перерахуванням його як штрафу на рахунок Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом»;

- стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньенергопостач» гарантійний внесок у сумі 9 576 000,00 грн., інфляційні втрати у сумі 76 608,00 грн., 3% річних у сумі 37 779,29 грн. та втрати зі сплати судового збору у сумі 116 284,65 грн.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньенергопостач» втрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн.;

- в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

При розгляді спору сторін по суті, суд першої інстанції, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, дійшов висновку, що біржова угода (зареєстроване товарною біржею в електронній торговій системі прийняття учасниками біржових торгів зобов'язання укласти біржовий договір щодо біржового товару) в частині акцептованого лота 50 МВт.год. за ціною 46 670,00 грн. за 1 МВт.год., укладена 09.06.2025 на торгах ЕР-090625-12, є такою, що не відповідає внутрішній волі позивача, вчинена під впливом помилки та суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- вимога про визнання недійсними результатів біржових торгів ЕР-090625-12 від 09.06.2025 в частині укладення біржової угоди, що фіксує їх результати, є неналежним та неефективним способом захисту;

- з огляду на те, що біржова угода в частині акцептованого лота 50 МВт.год. за ціною 46 670,00 грн. за 1 МВт.год., укладена 09.06.2025 на торгах ЕР-090625-12, є такою, що не відповідає внутрішній волі позивача, вчинена під впливом помилки та суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, правові підстави для застосування санкції у вигляді утримання гарантійного внеску 9 576 000,00 грн. відсутні, а відтак, такі кошти є такими, які набуті відповідачем 2 безпідставно, внаслідок чого у відповідача 2 виник обов'язок їх повернути згідно з нормами статі 1212 ЦК України;

- позовна вимога в частині стягнення гарантійного внеску з відповідача 1 задоволенню не підлягає, оскільки гарантійний внесок перераховано відповідачу 2, що підтверджується платіжною інструкцією №5411 від 12.06.2025, а тому відповідач 1 не є належним відповідачем як за позовною вимогою про стягнення гарантійного внеску у розмірі 9 576 000,00 грн., так я за позовною вимогою про стягнення нарахованих на вказану суму 3% річних та інфляційних втрат;

- передбачений ч. 2 ст. 625 ЦК України обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі має місце з моменту безпідставного одержання відповідачем 2 грошових коштів позивача, а саме з 12.06.2025, проте позивач у позові просить стягнути інфляційні втрати та 3% річних за період з 10.06.2025 (наступний день після завершення Біржових торгів) по 30.07.2025;

- за перерахунком суду, обґрунтований розмір 3 % за цей період становить 37 779,29 грн., а тому позовну вимогу в частині стягнення 3% річних слід задовольнити частково, у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 2 3% річних у сумі 2 361,20 грн. належить відмовити в зв'язку з їх необґрунтованістю;

- оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір інфляційних втрат не перевищує розрахованої судом суми, позовна вимога про стягнення з відповідача 2 інфляційних втрат у сумі 76 608,00 грн. підлягає задоволенню.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 у справі № 910/9704/25:

- заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньенергопостач» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково: стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньенергопостач» витрати на правову допомогу у сумі 37 085,16 грн.; в іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньенергопостач» про ухвалення додаткового рішення відмовлено;

- заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньенергопостач» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» витрати на правову допомогу у сумі 31 996,80 грн.; в іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням, 03.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 у справі № 910/9704/25, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У апеляційній скарзі відповідач 1 зазначив про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а у обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на ті ж самі обставини, що і в суді першої інстанції, зауваживши на тому, що:

- суд першої інстанції дійшов висновку, що у зв'язку зі значним відхиленням ціни від стартової система мала обов'язок повідомити покупця про аномальну різницю в ціні, а відсутність доказів такого повідомлення свідчить про порушення встановленого порядку проведення аукціону, проте судом було проігноровано зміст самого пункту 10.9 Регламенту, який передбачає, що у разі, якщо ціна пропозиції на 20% і більше відрізняється від стартової ціни, саме ініціатор такої пропозиції (тобто у спірних правовідносинах відповідач 2 - примітка суду) отримує відповідне попередження;

- наразі, ані Закон України «Про ринок електричної енергії», ані Порядок, ані Регламент відповідача 1, чи будь які інші нормативно-правові документи регуляторів, не містять положень про визначення максимальних та мінімальних меж коливань ціни на електричну енергію, яка реалізується за двосторонніми договорами на ТОВ «Українська енергетична біржа»;

- судом першої інстанції не взято до уваги, що позивач був повністю обізнаний (та не міг не бути обізнаний) щодо тих обставин, щодо яких стверджує про наявність помилки, зокрема, щодо ціни 46 670,00 грн. за 1 МВт.год, зазначене виключає застосування норм статті 229 ЦК України;

- власна неуважність чи недбалість позивача при вчиненні правочину на електронному аукціоні з продажу електричної енергії не може бути достатньою правовою підставою для уникнення відповідальності за недотримання вимог Порядку та Регламенту та перекладення відповідальності на організатора аукціону;

- очевидно, що дії позивача, який підписав договір про організацію та проведення електронних аукціонів, приймав участь в електронному аукціоні з продажу електричної енергії, подав пропозицію про готовність купівлі лоту на умовах продавця, а згодом пред'являє позов до організатора аукціону про визнання незаконним рішення ТОВ «УЕБ» про застосування до позивача санкції у вигляді утримання гарантійних внесків, розблокування, списання, та перерахування гарантійного внеску на користь продавця, суперечить його попередній поведінці і є недобросовісними, оскільки, позивач в повній мірі усвідомлював наслідки непідписання аукціонного свідоцтва, визначені Порядком та Регламентом.

Крім того, у апеляційній скарзі відповідач 1 навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу у розмірі 70 000,00 грн., а також вказав, що такі витрати підтверджуються договором про надання правничої допомоги, а інші докази витрат на правничу допомогу будуть надані у встановлені процесуальним законом строк.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 справа № 910/9704/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Тищенко О.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 у справі № 910/9704/25, ухвалено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу № 910/9704/25 призначено до розгляду на 31.03.2026 об 11:10 год., витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9704/25.

19.03.2026 матеріали цієї справи надішли до Північного апеляційного господарського суду.

20.03.2026 до суду від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача 1, в якому відповідач 2, з посиланням на те, що, зі змісту апеляційної скарги відповідача 1 вбачається схожість зазначених в апеляційний скарзі відповідача 2 доводів щодо неправильного дослідження та оцінки судом першої інстанції обставин та доказів, які мають значення для справи, просив врахувати наведені відповідачем 1 в апеляційній скарзі доводи та аргументи та задовольнити апеляційну скаргу відповідача 1 повністю.

23.03.2026 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача 1, в якому позивач проти задоволення апеляційної скарги відповідача 1 заперечив, пославшись на ті ж самі обставини, що і під час розгляду справи в суді першої інстанції. Також у відзиві позивач зазначив про те, що орієнтовний розмір судових витрат, які він очікує понести у зв'язку із розглядом апеляційної скарги становить 75 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2026 № 09.1-08/1034/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9704/25 у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відрядженні у період з 18.03.2026 по 31.03.2026.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2026 справа № 910/9704/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Спаських Н.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2026 справу № 910/9704/25 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Спаських Н.М.), учасників справи повідомлено, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 у справі № 910/9704/25 відбудеться у раніше визначені дату та час, а саме 31.03.2026 об 11:10 год.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 № 09.1-08/1073/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9704/25 у зв'язку з перебуванням судді Хрипуна О.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному з 31.03.2026.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 справа № 910/9704/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Горбасенко П.В., Спаських Н.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 справу № 910/9704/25 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Горбасенко П.В., Спаських Н.М.), учасників справи повідомлено, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 у справі № 910/9704/25 відбудеться у раніше визначені дату та час, а саме 31.03.2026 об 11:10 год.

Крім того, не погоджуючись із вищезазначеними рішенням та додатковим рішенням, Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить:

- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 у справі № 910/9704/25 в частині задоволених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньенергопостач», а саме в частині визнання протиправним та скасування рішення Біржового комітету Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа», оформленого Протоколом №1978 від 10.06.2025, про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньенергопостач» санкції у вигляді утримання гарантійного внеску у сумі 9 576 000,00 грн. з перерахуванням його як штрафу на рахунок Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом» та стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньенергопостач» гарантійного внеску у сумі 9 576 000,00 грн., інфляційних втрати у сумі 76 608,00 грн. та 3% річних у сумі 37 779,29 грн., ухвалити нове рішення, яким в частині задоволених позовних вимог відмовити;

- скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 у справі № 910/9704/25 в частині стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньенергопостач» витрат на правову допомогу в сумі 37 085,16 грн.

У апеляційній скарзі відповідач 2 зазначив про те, що оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим в частині задоволених позовних вимог, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, неправильним встановленням обставин, які мають значення для справи, на які відповідач 1 та відповідач 2 посилалися як на підставу своїх заперечень проти позову, не наданням оцінки аргументам відповідачів.

У обґрунтування вимог апеляційний скарги в частині скасування рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 у справі № 910/9704/25 відповідач 2 послався на ті ж самі обставини, що і під час розгляду справи в суді першої інстанції, зауваживши на тому, що у зв'язку із відмовою у задоволені позовних вимог щодо результатів електронного аукціону ЕР-090625-12 від 09.06.2025 подальшою, значимою для справи обставиною має бути встановлена правомірність ухвалення ТОВ «УЕБ» рішення про утримання гарантійного внеску в сумі 9 576 000,00 грн. та його перерахування на рахунок відповідача 2, однак, всупереч своїм же висновкам, посилаючись на нерелевантну з цією справою постанову Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №904/392/20, суд першої інстанції, зазначає, що біржова угода (зареєстроване товарною біржею в електронній торговій системі прийняття учасниками біржових торгів зобов'язання укласти біржовий договір щодо біржового товару) в частині акцептованого лота 50 МВт·год. за ціною 46 670,00 грн. за 1 МВт·год., укладена 09.06.2025 на торгах ЕР-090625-12, є такою, що не відповідає внутрішній волі позивача, вчинена ним під впливом помилки та суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 03.03.2026 апеляційна скарга Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 у справі № 910/9704/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Тищенко О.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2026:

- апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 у справі № 910/9704/25 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 ГПК України;

- надано Акціонерному товариству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням причин поважності пропуску вказаного строку; надання доказів сплати (доплати) судового збору в сумі 3 633,60 грн. у встановленому порядку;

- попереджено Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», що в разі невиконання в строк, визначений в п. 2 резолютивної частини ухвали суду: в частині подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження - суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 ГПК України; в частині надання доказів сплати судового збору - апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

12.03.2026 до суду від відповідача 2 надійшла заява про усунення недоліків, в додатках до якої міститься платіжна інструкція № 299 від 10.03.2026 про сплату 3 633,60 грн., в призначенні платежу вказано: «Судовий збір за поз. ТОВ «Волиньенергопостач», на рішення від 29.01.2026 по справі 910/9704/25, Північний апеляційний господарський суд».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2026 клопотання Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про поновлення строку на подачу апеляційної скарги задоволено та поновлено Акціонерному товариству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 у справі № 910/9704/25, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 у справі № 910/9704/25 до закінчення апеляційного розгляду, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 у справі № 910/9704/25, ухвалено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу № 910/9704/25 призначено до розгляду на 31.03.2026 об 11:10 год.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду та протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 25.03.2026 справа № 910/9704/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Спаських Н.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2026 учасників справи повідомлено, що розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 у справі № 910/9704/25 відбудеться у раніше визначені дату та час, а саме 31.03.2026 об 11:10 год.

30.03.2026 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача 2, в якому позивач проти задоволення апеляційної скарги відповідача 2 заперечив, пославшись на ті ж самі обставини, що і під час розгляду справи в суді першої інстанції. Також у відзиві позивач зазначив про те, що орієнтовний розмір судових витрат, які він очікує понести у зв'язку із розглядом апеляційної скарги становить 75 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

20.03.2026 до суду від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача 2, в якому відповідач 1 погодившись з доводами апеляційної скарги відповідача 2, просить задовольнити апеляційній скарги відповідача 1 та відповідача 2.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду та протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 31.03.2026 справа № 910/9704/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Горбасенко П.В., Спаських Н.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 учасників справи повідомлено, що розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 у справі № 910/9704/25 відбудеться у раніше визначені дату та час, а саме 31.03.2026 об 11:10 год.

У судовому засіданні 31.03.2026 суд протокольною ухвалою об'єднав апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» та Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 у справі № 910/9704/25 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 оголошено перерву у розгляді справи № 910/9704/25 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» та Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 у справі № 910/9704/25 до 12:00 год. 07.04.2026.

Станом на 07.04.2026 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу, інших клопотань від учасників справи не надходило.

Під час розгляду справи представники відповідача 1 та відповідача 2 апеляційній скарги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, представник позивача проти задоволення апеляційних скарг заперечив.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзивів, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції зміні чи скасуванню, з наступних підстав.

09.06.2025 відповідачем 1 було організовано електронний аукціон з продажу електричної енергії на наступних умовах:

Електронний аукціон з продажу електричної енергії - Торги: ЕР-090625-12. Продавець: відповідач 2. Графік ЕЕ: Базове навантаження Торгова зона: ОЕС України Період відпуску/відбору ЕЕ: з 12.06.2025 по 30.06.2025 Кількість лотів: 1600 Загальний обсяг, МВт.г: 729 600 Стартова ціна за 1 МВт.г.: 6 000,00 грн./МВт.г без ПДВ. Загальна вартість, грн. без ПДВ: 4 377 600 000,00 грн. Гарантійний внесок: Тип:% Ставка: 7 Застава виконання: Тип:% Ставка: 5.

На виконання вимог Правил ТОВ «Українська енергетична біржа» та Регламенту організації та проведення електронного аукціону з продажу електричної енергії на товарній біржі, позивач перерахував відповідачу 1 гарантійний внесок в розмірі 82 480 824,00 грн., що сторонами не заперечується та підтверджується копією платіжної інструкції №178 від 09.06.2025 (а.с. 66 т. 1).

Згідно з Протоколом №02-EP-090625-12-1-240606 проведення електронного аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами № EP-090625-12 на товарній біржі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» від 09.06.2025 (а.с. 39-55 т. 1), продавець: учасник №190600 відповідач 2 здійснив наступні дії:

об 13:25:16:067 продавець виставив пакет лотів електричної енергії в обсязі 50МВт.год за ціною 4 660,00 за 1МВт.год;

до закінчення продажу вказаного пакету лотів за ціною 4 660,00 за 1МВт.год, об 13:25:33:407 продавець здійснив редагування позиції - пакету лотів до ціни 4 665,00 за 1МВт.год.;

до закінчення продажу вказаного пакету лотів за ціною 4 660,00 за 1МВт.год, об 13:26:19:770 продавець здійснив редагування позиції - пакету лотів до ціни 46 670,00 за 1МВт.год.;

об 13:26:29:393 здійснює виставлення пакету лотів в обсязі 50 МВт.год за ціною 46 670,00 грн. за 1МВт.год.;

об 13:26:30:217 продавець здійснює редагування позиції - пакету лотів до ціни 4 670,00 за 1МВт.год.;

об 13:26:35:617 учасником 240606 (позивач) прийнято пропозицію виставлення пакету лотів в обсязі 50 МВт.год за ціною 46 670,00 грн. за 1МВт.год.;

об 13:27:35:667 зареєстровано угоду з учасником 240606 (позивач) в обсязі лоту 50 МВ.год. за ціною 46670,00 за 1МВт.год.

об 13:27:35:670 продавець виставив пакет лотів електричної енергії в обсязі 50МВт.год за ціною 4 670,00 за 1МВт.год.

Позивач стверджує, що помилково акцептував вказаний лот 50 МВ.год. за ціною 46 670,00 за 1МВт.год, вважаючи дійсною ціну 4 670,00 грн. за 1 МВт.год.

Згідно з вимогами, встановлених Регламентом, граничний строк підписання аукціонного свідоцтва за результатом спірного аукціону - до 19:50 09.06.2025.

09.06.2025 о 16:37 позивач звернуся до продавця із заявою від 09.06.2025 № 1227 (а.с. 60-61 т. 1) (направлена на електронну пошту), в якій просив звернутися до відповідача 1 з заявою про відкликання заявки продавця на продаж електричної енергії лотом в обсязі 50 МВт.год. за помилковою ціною 46 670,00 грн., не укладати біржову угоду та не підписувати аукціонне свідоцтво з метою необґрунтованого стягнення з позивача гарантійного внеску.

Також 09.06.2025 о 16:52 позивач направив на електронну пошту відповідача 1 заяву від 09.06.2025 №1228 (а.с. 63-65 т. 1), в якій повідомив організатора аукціону про помилковість акцептування лота та, керуючись пунктами 18.1, 21.1, 21.5 Правил ТОВ «Українська енергетична біржа», заявив про відкликання заявки на купівлю електричної енергії лотом 50 МВт.год. за ціною 46 670,00 грн. за 1 МВт.год., а також просив анулювати частково результати біржових торгів у цій частині, визнати біржові торги в частині вказаного лоту такими, що не відбулись, заявки неподаними, а біржові угоди (свідоцтва), біржові договори, контракти неукладеними та/або здійснити інші дії у разі необхідності за для відновлення (забезпечення) прав позивача, а також звільнити від зобов'язань гарантійний внесок, передбачений п. 9.2.1 Регламенту та повернути його позивачу.

По завершенню аукціону відповідачем 1 в Програмному продукті «Біржова електронна торгова система» (а.с. 56 т. 1) було складено аукціонне свідоцтво №03-EP-090625-12-1-5.

Позивач аукціонне свідоцтво №03-EP-090625-12-1-5 не підписав.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Біржового комітету №1978 від 10.06.2025 (а.с. 71 т. 1) до позивача застосовано санкцію у вигляді утримання гарантійного внеску у сумі 9 576 000,00 грн. з перерахуванням його як штрафу на рахунок продавця.

12.06.2025 на засіданні Біржового комітету Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» (Витяг з Протоколу №1979 від 12.06.2025 (а.с. 72 т. 1)) було прийнято рішення про залишення без змін рішення Біржового комітету від 10.06.2025.

12.06.2025 відповідач 1 перерахував гарантійний внесок відповідачу 2, що підтверджується платіжною інструкцією №5411 від 12.06.2025 (а.с. 92 т. 2).

26.06.2025 позивач звернувся до відповідачів із вимогами вих.№1307 від 26.06.2025 (а.с. 117-119 т.1 ), вих.№1295 від 26.06.2025 (а.с. 124зорот-129 т. 1) про усунення порушених прав учасника біржових торгів та повернення гарантійного внеску.

Позивач зазначає про те, що біржова угода в частині акцептованого лота 50 МВт.год. за ціною 46 670,00 грн. за 1 МВт.год., укладена 09.06.2025 на торгах ЕР-090625-12, є такою, що не відповідає внутрішній волі позивача та вчинена під впливом помилки, а застосування організатором аукціону санкції є неправомірним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача, та суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

З огляду на вказані обставини позивач звернувся до суду з цим позовом у якому просить:

- визнати недійсними результати біржових торгів ЕР-090625-12 від 09.06.2025 в частині укладення біржової угоди між учасником АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом» (№учасника 190600, Продавець) та учасником ТОВ «Волиньенергопостач» (номер учасника 240606, Покупець) в обсязі пакету лотів 50 МВ.год. за ціною 46 670,00 за 1 МВт.год. загальною вартістю 1 064 076 000,00 грн., зареєстрованої о 13:27:35:667 за даними Протоколу № 02-EP-090625-12-1-240606 від 09.06.2025;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Біржового комітету ТОВ «Українська енергетична біржа», оформлене Витягом з Протоколу №1978 від 10.06.2025, про застосування до позивача санкції у вигляді утримання гарантійного внеску у сумі 9 576 000,00 грн. з перерахуванням його як штрафу на рахунок АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом»;

- стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача гарантійний внесок у сумі 9 576 000,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 76 608,00 грн. та 3% річних у розмірі 40 140,49 грн.

Правові позиції сторін детально викладені вище.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» виробники електричної енергії (крім виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малі гідроелектростанції) здійснюють продаж електричної енергії за двосторонніми договорами виключно на електронних аукціонах, порядок проведення яких затверджується Кабінетом Міністрів України. Виробники електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малі гідроелектростанції) мають право здійснювати продаж електричної енергії за двосторонніми договорами на електронних аукціонах на добровільних засадах.

Механізм організації та проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами виробниками електричної енергії (крім виробників електричної енергії, яким встановлено «зелений» тариф, та виробників електричної енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку) та іншими учасниками ринку електричної енергії, які мають намір продати електричну енергію відповідно до умов електронних аукціонів визначається Порядком проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 499 (далі - Порядок №499).

Положення пункту 3 Порядку №499 визначають, зокрема, такі терміни:

аукціонне свідоцтво - документ, що засвідчує факт купівлі-продажу певного обсягу електричної енергії (лота/лотів) за певною ціною, який формується організатором аукціону, підписується уповноваженими особами покупця, продавця та організатора аукціону шляхом додавання електронного підпису і є підставою для укладення двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії між покупцем і продавцем (пп.1);

двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії - договір купівлі-продажу електричної енергії, примірна форма якого затверджена аукціонним комітетом, що укладається за результатами аукціону між продавцем та покупцем, крім договору постачання електричної енергії споживачу (п.2-1);

крок аукціону - мінімальна величина, на яку покупцем у ході торгів може бути змінено ціну за 1 МВт.г., що встановлюється в регламенті аукціону (пп.10);

лот - визначений продавцем неподільний обсяг електричної енергії, що пропонується для продажу на аукціоні запропонованим типом графіка продажу та, якщо інше не визначено регламентом аукціону, дорівнює потужності 1 МВт протягом визначеного періоду продажу(пп.11);

організатор електронного аукціону - суб'єкт господарювання - переможець конкурсу з відбору організаторів аукціону, який забезпечує організацію та проведення аукціонів з продажу електричної енергії за допомогою електронної торгової системи згідно з цим Порядком (пп.13);

пакет лотів - сукупність лотів, які визначаються продавцем та пропонуються для продажу за двосторонніми договорами на аукціонах (пп.13-1);

переможці аукціону - покупці, які запропонували найвищу ціну в ході торгів на аукціоні (пп.14);

покупець - постачальник універсальних послуг, оператор системи передачі, оператор системи розподілу та інші учасники ринку електричної енергії, які мають намір придбати електричну енергію відповідно до умов аукціону (пп.15);

продавець - виробник електричної енергії (крім виробників, яким встановлено «зелений» тариф, та виробників електричної енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку) та інший учасник ринку електричної енергії, який має намір продати електричну енергію відповідно до умов аукціону (пп.16);

регламент аукціону - документ, розроблений і затверджений організатором аукціону та погоджений аукціонним комітетом, що регулює порядок взаємодії між організатором аукціону та учасниками аукціону, визначає послідовність дій, строки, порядок та форму їх вчинення під час організації та проведення аукціонів, а також заходи з управління ризиками недотримання (невиконання) учасниками аукціону вимог цього Порядку та регламенту аукціону. Організатор аукціону окремо розробляє та затверджує регламент аукціону для аукціонів, що проводяться у формі (за технологією) одностороннього аукціону та двостороннього безперервного аукціону (пп.17);

стартова ціна - ціна за 1 МВт.г., з якої розпочинається аукціон (пп.19).

У п.15 Порядку №499 передбачено, що для забезпечення укладення за результатами аукціонів двосторонніх договорів та виконання зобов'язань за ними покупці, які мають намір взяти участь в аукціоні, в порядку та строк, що визначені регламентом аукціону, перераховують гарантійний внесок організатору аукціону.

Гарантійний внесок перераховується покупцями на рахунок організатора аукціону, відкритий в банку, визначеному організатором аукціону.

Розмір гарантійного внеску не може перевищувати 25 відсотків вартості обсягу цінової заявки за стартовою ціною.

Сума гарантійного внеску повертається покупцям у порядку та у строки, що зазначені регламентом аукціону: у разі відкликання покупцем заявки на участь в аукціоні до закінчення строку її подання; у разі визнання переможцем аукціону іншого покупця; у разі визнання аукціону таким, що не відбувся; в інших випадках, передбачених регламентом аукціону.

У разі відмови переможця аукціону від підписання аукціонного свідоцтва або двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії або в разі його невиконання чи неналежного виконання організатор аукціону перераховує продавцю гарантійний внесок такого переможця у розмірі, порядку і строки, що визначені регламентом аукціону.

Відповідно до п.16. Порядку №499 за результатами проведення аукціону організатор аукціону складає аукціонні свідоцтва. Порядок оформлення та підписання аукціонного свідоцтва визначається регламентом аукціону. На підставі аукціонного свідоцтва покупець - переможець аукціону і продавець в порядку, передбаченому регламентом аукціону, підписують двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії. Граничний строк для підписання двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії визначається регламентом аукціону.

За змістом пункту 19 Порядку №499 покупець зобов'язаний, зокрема: перераховувати організатору аукціону гарантійні внески на умовах та в порядку, визначених цим Порядком та регламентом аукціону; своєчасно підписати аукціонне свідоцтво та укласти із продавцем двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії у разі визнання його переможцем аукціону.

Правові умови створення та функціонування товарних бірж на території України як організованих товарних ринків, а також заходи щодо протидії зловживанням на організованих товарних ринках визначаються Законом України «Про товарні біржі».

Відповідно до частини 2 статті 1 Законом України «Про товарні біржі» (в редакції, чинній станом на час проведення спірних торгів) діяльність товарних бірж регулюється цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, а також іншими актами законодавства щодо товарних бірж.

Пунктами 1, 2, 4, 6, 9, 13 частини 1 статті 2 Закону України «Про товарні біржі» передбачено:

біржова угода - зафіксоване та зареєстроване товарною біржею в електронній торговій системі прийняття учасниками біржових торгів зобов'язання укласти біржовий договір щодо біржового товару згідно з правилами товарної біржі (п.1);

біржовий договір - договір, що укладається відповідно до правил товарної біржі в ході або за результатами біржових торгів та передбачає: оплатну передачу біржового товару в межах найбільшого з таких проміжків часу - двох робочих днів або проміжку часу, визначеного звичаєм ділового обороту та зафіксованого правилами товарної біржі; проведення розрахунків у строки, визначені відповідно до правил товарної біржі (п.2);

біржовий курс (ринкова ціна біржового товару) - ціна, сформована в конкурентний спосіб за результатами біржових торгів, що розраховується в порядку, визначеному правилами товарної біржі. Товарна біржа має право здійснювати в ході біржових торгів розрахунок поточного біржового курсу (п.3);

біржовий товар - актив, допущений до біржових торгів на товарній біржі згідно з правилами такої товарної біржі, а саме продукція та інші речі, визначені родовими ознаками, а також деривативні контракти, які не є фінансовими інструментами (п.4);

біржові торги - організоване подання учасниками біржових торгів заявок на купівлю/продаж біржових товарів, укладання біржових угод (біржових договорів) та вчинення інших дій на товарній біржі щодо таких біржових товарів відповідно до правил товарної біржі (п.6);

організація торгівлі продукцією на товарних біржах (організація біржової торгівлі) - діяльність товарної біржі із створення та функціонування електронної торгової системи, яка у встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку забезпечує централізоване вчинення (укладання) та/або централізоване виконання правочинів (біржових угод, біржових договорів) щодо біржових товарів згідно з недискреційними правилами, встановленими товарною біржою та зареєстрованими у встановленому цим Законом порядку (п.9);

ринкова ціна біржового товару - ціна, сформована в конкурентний спосіб в ході біржових торгів або за результатами біржових торгів (13).

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про товарні біржі», товарна біржа є юридичною особою, що функціонує у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю та провадить професійну діяльність з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, професійну діяльність з організації укладання деривативних контрактів на товарних біржах, а також інші види діяльності, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 1, пунктів 1- 5 частини 4, частини 5 статті 9 Закону України «Про товарні біржі» правила товарної біржі розробляються відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, укладання біржових угод (біржових договорів), ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань.

У правилах товарної біржі визначаються: 1) порядок організації та проведення біржових торгів; 2) порядок набуття статусу члена біржі та учасника біржових торгів, надання, зупинення та припинення прав членів біржі та учасників торгів; 3) порядок допуску біржових товарів до біржових торгів, зупинення та скасування такого допуску; 4) порядок визначення та оприлюднення біржового курсу; 5) права, обов'язки, відповідальність товарної біржі перед членами біржі, учасниками біржових торгів та третіми особами, а також відповідальність зазначених осіб перед товарною біржею.

Правила товарної біржі можуть передбачати: 1) створення та забезпечення функціонування механізму запобігання та врегулювання конфлікту інтересів між будь-якими такими особами: а) товарною біржею; б) акціонерами (учасниками) товарної біржі; в) учасниками біржових торгів; 2) порядок зупинення торгів та інших заходів, що здійснюються товарною біржею для протидії значним коливанням цін на біржовий товар для уникнення цінової нестабільності товарного ринку; 4) інші положення на розсуд товарної біржі та/або які вимагаються законодавством.

Біржовим комітетом ТОВ «Українська енергетична біржа» (протокол засідання Біржового комітету №1842 від 15.11.2024) затверджено Правила ТОВ «Українська енергетична біржа» (надалі - Правила) (а.с. 202-229 т. 1), що є основним документом, який регламентує порядок здійснення біржових операцій з товарами, які допущені до біржових торгів на товарній біржі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» (Біржа), укладання біржових угод, біржових договорів, деривативних контрактів, які не є фінансовими інструментами, вчинення правочинів щодо деривативних контрактів, ведення біржової торгівлі та вирішення спорів з цих питань.

У п.1.9. Правил визначено значення термінів, у тому числі:

біржове котирування (котирування) - сукупність методів та правил (методика), які дають змогу виявити середні об'єктивні ціни на певний біржовий товар (групу біржових товарів) на основі цін біржових угод або на інших засадах для розрахунку біржової котирувальної ціни (біржового курсу) такого товару (групи біржових товарів) та інших цінових показників, індексів;

гарантійний внесок - кошти, що вносяться на поточний рахунок Біржі учасниками біржових торгів (їх клієнтами) з метою гарантування виконання біржових угод/біржових договорів, укладання та/або виконання деривативних контрактів, що не є фінансовими інструментами / правочинів щодо таких деривативних контрактів; у випадках, визначених цими Правилами та/або внутрішніми документами Біржі, гарантійні внески обліковуються на окремих (під конкретні біржові торги) або на загальних рахунках учасників торгів (їх клієнтів) у облікових системах відповідних клірингових та/або електронних торгових систем Біржі;

крок ціни - величина, на яку змінюється (зменшується/збільшується) ціна за одиницю або за лот/пакет лотів біржового товару під час проведення біржових торгів, та яка визначається у внутрішніх документах Біржі, якими регламентується біржова торгівля у секціях Біржі.

Пунктами 1-2 частини 1 статті 11 Закону України «Про товарні біржі» товарна біржа зобов'язана: забезпечувати організацію та проведення біржових торгів; здійснювати моніторинг біржових торгів та контроль за дотриманням учасниками біржових торгів правил товарної біржі, у тому числі з метою запобігання маніпулюванню на товарній біржі та інсайдерській торгівлі.

Біржовим комітетом Товарної біржі «Українська енергетична біржа» протоколом № 553 від 20.06.2019, за погодження Аукціонного комітету з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами (Протокол №1 від 25.06.2019), затверджено Регламент організації та проведення електронного аукціону з продажу електричної енергії на товарній біржі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» (надалі - Регламент) (а.с. 230-251 т.1 ).

Регламент розроблений на виконання та у відповідності до «Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №499, (далі - Порядок), та з врахуванням вимог «Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів від 05.06.2019 №483, (далі - Положення), внутрішніх документів товарної біржі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» (далі - організатор аукціону), чинного законодавства України та визначає механізм організації та проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії, у тому числі аукціонів у вигляді спеціальних сесій, (далі - аукціон), а саме: регулює порядок взаємодії між організатором аукціону та учасниками аукціону, визначає послідовність дій, строки, терміни, порядок та форму їх вчинення під час організації та проведення аукціонів, а також заходи з управління ризиками недотримання (невиконання) учасниками аукціону вимог цього Регламенту (п.1.1. Регламенту).

Згідно із п.7.1. Регламенту організатор аукціону розміщує оголошення про проведення аукціону на своєму офіційному вебсайті (www.ueex.com.ua) після підписання продавцем позиції (позицій) на продаж електронним підписом.

Відповідно до п.7.2. Регламенту оголошення містить відомості про: 1) найменування продавця; 2) тип графіку продажу електричної енергії; 3) стартову ціну; 4) кількість лотів; 5) період відпуску/відбору електричної енергії; 6) проект двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії; 7) крок аукціону; 8) дату та час початку аукціону; 9) порядок та кінцеву дату надання заявок про участь в аукціоні, відповідно до цього Регламенту; 10) ставку/розмір гарантійного внеску; 11) іншу інформацію, що стосується проведення аукціону

Розділом 9 Регламенту визначено порядок внесення гарантійного внеску.

Згідно із п.9.1. Гарантійний внесок, перераховується:

- покупцем, що має намір взяти участь в аукціоні, відповідно до ставки/розміру гарантійного внеску, вказаного продавцем у заявці на організацію та проведення аукціону;

- продавцем, на якого не поширюються вимоги пункту 6 частини другої статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» та/або Положення та/або Порядку (в частині пункту 40 або 49), відповідно до ставки/розміру гарантійного внеску, затвердженого організатором аукціону.

Пунктом 11.1. та підпунктом 3.1.3.пункту 3.1. Регламенту передбачено, що за результатами проведення аукціону організатор аукціону складає аукціонні свідоцтва; період підписання аукціонних свідоцтв електронним підписом розпочинається з моменту завершення періоду торгів та триває протягом 2 (двох) годин.

Відповідно до п.11.2. Регламенту учасники аукціону - сторони угоди - можуть підписувати аукціонні свідоцтва електронним підписом протягом періоду торгів після закінчення часу очікування кращої пропозиції та протягом періоду підписання свідоцтв. Підписане учасниками аукціону аукціонне свідоцтво реєструється організатором аукціону не пізніше наступного за укладанням угоди (підписанням електронним підписом аукціонного свідоцтва) дня.

Аукціонному свідоцтву, яке не було належним чином підписано відповідно до п. 11.2. Регламенту, в електронній торговій системі присвоюється статус «Анульовано». Аукціонному свідоцтву, на підставі якого не було укладено двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії, в електронній торговій системі присвоюється статус «Анульовано» (п.11.3.,11.6. Регламенту).

Згідно із п.12.3. Регламенту у разі відмови переможця аукціону від підписання аукціонного свідоцтва (електронним підписом) протягом періоду, визначеного цим Регламентом, гарантійний внесок, передбачений пп. 9.2.1. Регламенту, заблокований на його Загальному рахунку, розблоковується і в автоматичному режимі списується з Загального рахунку такого покупця та перераховується організатором аукціону продавцю - стороні такого аукціонного свідоцтва протягом 3 (трьох) робочих днів з дня проведення аукціону.

Як встановлено вище, 09.06.2025 позивач прийняв участь у організованому відповідачем 1 електронному аукціоні з продажу електричної енергії на наступних умовах:

Протоколом №02-EP-090625-12-1-240606 проведення електронного аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами № EP-090625-12 на товарній біржі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» від 09.06.2025 (а.с. 39-55 т. 1) підтверджено, що продавець: учасник №190600 відповідач 2 здійснив наступні дії:

об 13:25:16:067 продавець виставив пакет лотів електричної енергії в обсязі 50МВт.год за ціною 4 660,00 за 1МВт.год;

об 13:26:29:393 здійснює виставлення пакету лотів в обсязі 50 МВт.год за ціною 46 670,00 грн. за 1МВт.год.;

об 13:26:30:217 продавець здійснює редагування позиції - пакету лотів до ціни 4 670,00 за 1МВт.год.;

об 13:27:35:667 зареєстровано угоду з учасником 240606 (позивач) в обсязі лоту 50 МВ.год. за ціною 46 670,00 за 1МВт.год.

об 13:27:35:670 продавець виставив пакет лотів електричної енергії в обсязі 50МВт.год за ціною 4 670,00 за 1МВт.год.

Позивач стверджує, що помилково акцептував вказаний лот 50 МВ.год. за ціною 46 670,00 за 1МВт.год, вважаючи дійсною ціну 4 670,00 грн. за 1 МВт.год. та зазначає, що помилка була очевидною, оскільки запропонована продавцем ціна 46 670,00 грн. за 1 МВт.год. в 10 разів перевищувала дійсну об'єктивну ринкову ціну та стартову ціну аукціону.

У свою чергу, відповідач 2 вказує, що під час здійснення торгів на електронному аукціоні ЕР-090625-12 ним, як продавцем, у повній відповідності вимогам Регламенту Біржі та з дотриманням принципу вільного ціноутворення було запропоновано для продажу пакет лотів в обсязі 50 МВт.год за ціною 46 670,00 грн. за 1 МВт.год.

У наданій відповідачем 2 згідно із вимог ст.90 ГПК України заяві свідка від 27.10.2025 (а.с. 80-82 т. 3) в.о. директора філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом» Хартмута Якоба, складеній, у тому числі, на підставі службової записки від 24.10.2025 №50-733/02-СЗ старшого інженера відділу продажу за двосторонніми договорами Тарасенко Лідії, вказано що пропозиція продавця о 13:26:29:393 з виставлення на продаж електричної енергії пакет лотів 50 МВт.год за ціною 46 670,00 грн. за 1 МВт·год загальною вартістю 1 064 076 000,00 грн. не була помилковою. У зазначеній службовій записці, зміст якої відображено у заяві свідка від 27.10.2025, старший інженер відділу продажу за двосторонніми договорами Тарасенко Лідія зазначила, що керувалася принципом вільного ціноутворення, який в свою чергу базується на відсутності регуляторних обмежень граничних меж формування цінової пропозиції (без обмежень), мала намір продати електричну енергію за ціною 46 670,00 грн за 1 МВт·год пакет лотів 50 МВт.год базового навантаження, в загальному обсязі 22 800 МВт·год загальною вартістю 1 064 076 000,00 грн., а спроб відредагувати пропозицію «виставлення» за ціною 46 670,00 грн. за 1 МВт·год до ціни 4 670,00 грн. за 1 МВт·год до моменту її акцепту (прийняття) покупцем (позивачем) не було.

Також відповідач 1, заперечуючи позовні вимоги, вказує, що Постановою НКРЕКП від 27.05.2025 №796 «Про граничні ціни на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку» не регулює відносини, що пов'язані з проведенням електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами. За доводами відповідача 1 жодних граничних цін для електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами законодавством не встановлено.

Надаючи оцінку наведеним аргументам сторін, суд першої інстанції цілком вірно виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» функціонування ринку електричної енергії здійснюється, зокрема, на принципах: забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії; добросовісної конкуренції; рівності прав на продаж та купівлю електричної енергії; недискримінаційної участі в ринку електричної енергії; незалежного державного регулювання; недискримінаційного ціно- та тарифоутворення, що відображає економічно обґрунтовані витрати; відповідальності учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку.

Згідно із п.4 Порядку №499 аукціони проводяться з дотриманням таких принципів:

добросовісна конкуренція (зокрема шляхом встановлення продавцем кількості лотів, що пропонуються одночасно до продажу, загальним обсягом, який дасть змогу залучити якомога більшу кількість потенційних покупців);

недискримінація учасників аукціону;

об'єктивність та неупередженість;

анонімність (знеособлення) учасників аукціону - покупців з метою мінімізації ризику антиконкурентної узгодженої поведінки між учасниками аукціону;

запобігання корупційним діям і зловживанням;

проведення аукціонів виключно в робочі дні;

ціноутворення з метою дотримання ринкових принципів ціноутворення, які, зокрема, передбачені Законом України «Про ринок електричної енергії», крім випадків, встановлених пунктом 5 цього Порядку.

Аналогічні принципи проведення аукціонів визначені в п.2.6. Регламенту.

Пунктом 14.1. Правил передбачено, що ціни на Біржі формуються вільно. Рівень цін на кожен вид біржового товару (продукту) визначається на підставі співвідношення попиту та пропозиції на біржових торгах, якщо інше не встановлено законодавством України.

Біржею або уповноваженим органом державної влади може бути встановлено граничні ціни (або коридор коливання цін) - верхній та/або нижній ліміти ціни (цінові ліміти) для біржових товарів, продаж/придбання яких на біржових торгах не може здійснюватися за ціною, нижчою від нижнього ліміту ціни та вищою від верхнього ліміту ціни (п.14.2. Правил).

Відповідно до п.14.3. Правил по закінченню торгової сесії Біржа застосовує процедуру біржового котирування, за результатами якої визначає котирувальну ціну біржового товару (продукту), що був предметом торгів, як середньозважену ціну усіх укладених протягом торгової сесії біржових угод по відповідному біржовому товару (продукту)/деривативних контрактів по відповідному базовому активу.

Положеннями п.10.4. та п.10.5. Регламенту встановлено, що аукціон проводиться за всіма позиціями одночасно. Лоти/пакети лотів кожної з позицій торгуються послідовно. Кожний наступний ідентичний лот/пакет лотів в позиції виставляється на торги за ціною завершення торгів за попереднім лотом/пакетом лотів позиції, за умови, що попередній лот не був виставлений на торги методом прийняття зустрічної пропозиції чи за ціною, виставленою продавцем під час редагування умов власної позиції.

Згідно із п.10.6. Регламенту в ході аукціону в періоді торгів продавець має можливість коригувати параметри власних позицій, а саме:

- ціну за 1 МВт•год. по лоту/пакету лотів, який виставлений на торги, але не торгується в момент коригування позиції;

- ціну за 1 МВт•год. по лоту/пакету лотів, який знаходиться в черзі (в очікуванні торгів), тобто буде торгуватись наступним після виставленого на торги лоту/пакету лотів;

- об'єднувати лоти в пакети, коригувати кількість лотів в пакеті, який виставлений на торги, але не торгується в момент коригування позиції, з урахуванням вимог до кількості лотів в пакеті, визначених п.6.7. цього Регламенту. Визначені цим абзацом можливості не поширюються на аукціони у формі спеціальної сесії з продажу пакетів лотів;

- зняти всі або частину лотів в позиції, які не торгуються в момент коригування позиції.

Продавець, на якого не поширюються вимоги пункту 6 частини другої статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» та/або Положення та/або Порядку (в частині пункту 40 або 49), має можливість коригувати параметри власних позицій в межах суми, зобов'язання по якій забезпечені гарантійним внеском на Загальному рахунку.

Крок аукціону становить 1 (одна) гривня за 1МВт•год. (п.10.7. Регламенту).

Згідно із п.10.8. Регламенту протягом періоду торгів покупці можуть здійснювати купівлю лотів у межах вільного від зобов'язання (незаблокованого) гарантійного внеску, наявного на їх Загальних рахунках, шляхом подання пропозицій (цінових заявок).

Пунктом 10.9. Регламенту встановлено, що протягом періоду торгів покупцями, на яких не поширюється дія списку виключень, подаються пропозиції про готовність купівлі, виставленого продавцем на торги, лоту/пакету лотів по позиції на умовах продавця. Для заняття лідируючого положення (встановлення максимальної ціни по лоту/пакету лотів, на купівлю якого вже подана пропозиція іншим учасником), покупець, на якого не поширюється дія списку виключень, повинен протягом часу очікування кращої пропозиції збільшити поточну ціну по лоту/пакету лотів на 1 (один) або більше (без обмежень) кроків аукціону. Якщо ціна пропозиції на 20 (двадцять) та більше відсотків відрізняється від стартової ціни, визначеної умовами аукціону по відповідній позиції на початку періоду торгів або від поточної ціни сформованої протягом періоду торгів, то ініціатор такої пропозиції отримає про це попередження.

Згідно з даними торгової сесії, відображеними у Протоколі №02-EP-090625-12-1-240606 від 09.06.2025, від 13.25 год. до 13.27 год. продавець здійснював поетапне виставлення пропозиції (лотів) електричної енергії обсягом 50 МВт·год, спочатку за ціною 4 660 грн. за 1 МВт·год, надалі - 4?665 грн. за 1 МВт·год, потім здійснив редагування - 46 670 грн. за 1 МВт·год. та виставив пропозиції за ціною 46 670 грн. за 1 МВт·год, далі повторно змінивши до 4 670 грн. за 1 МВт·год. Водночас між цими змінами пропозиції учасником №?240606 (позивачем) прийнято пропозицію за ціною 46 670 грн. за 1 МВт·год, після чого угоду було зареєстровано.

Проаналізувавши відображені у Протоколі відомості щодо спірних торгів, суд першої інстанції цілком вірно виснував, що відповідно до умов Регламенту торги за лотами (пакетами лотів) здійснюються послідовно. При цьому кожний наступний лот у позиції має виставлятися за ціною завершення торгів попереднього лота, за умови, що він не був змінений продавцем під час редагування або прийняття зустрічної пропозиції.

Разом з тим, редагування пропозиції до 46 670 грн. за 1 МВт·год. (що мало місце у цьому випадку) не дає підстави вважати про правомірність визначення такої ціни, оскільки метою положення Регламенту (п.10.4.-10.5) є забезпечення логічності, послідовності та прозорості процесу торгів, а також унеможливлення різких або штучних коливань ціни в межах однієї позиції.

Так, згідно з пунктом 10.7 Регламенту, крок аукціону становить 1 гривню за 1 МВт·год, що забезпечує поступовість і передбачуваність формування ціни та виключає можливість різких стрибків у торгах.

Окрім того, відповідно до п.7.2. Регламенту оголошення про проведення аукціону повинно містити відомості про крок аукціону, однак оголошення про проведення електронного аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами №EP-090625-12 всупереч наведеним вимогам Регламенту інформації про крок аукціону не містить.

У ході спірного аукціону продавець здійснив різке збільшення ціни на електричну енергію з 4 665 грн. до 46 670 грн. за 1 МВт·год, тобто більш, ніж у десять разів, а вже в період укладення угоди здійснює редагування позиції до ціни 4 670,00 грн. та через менше ніж секунду після реєстрації системою про укладення угоди виставляє пропозицію за ціною 4 670 грн/МВт·год.

Подальше редагування ціни лише через 0,8 секунди до 4 670 грн. фактично вказує на допущену продавцем помилку при здійсненому раніше редагуванні пропозиції за ціною 46 670 грн. за 1 МВт·год. оскільки за цією ціною продавець повернув ціну на рівень 4 670,00 грн/МВт·год, що свідчить про відсутність у нього реального наміру стабільно реалізовувати електричну енергію за підвищеною ціною.

Як вірно вказано судом першої інстанції, ціна 46 670,00 грн. суперечить порядку проведення аукціону оскільки вона в 10 разів перевищує попередню і наступну ціни в тому ж самому торговому періоді, а також не відповідає положенням пункту 10.7. Регламенту, який визначає мінімальний крок аукціону (мінімальна величина, на яку покупцем у ході торгів може бути змінено ціну за 1 МВт.г.) в розмірі 1 гривні, тоді як зміна ціни на понад 42 005,00 грн. не може вважатися поступовим коригуванням у межах передбаченого кроку.

Пунктом 10.9 Регламенту передбачено обов'язкове попередження ініціатора, якщо ціна пропозиції відрізняється від стартової ціни, на 20% і більше відсотків.

Як зазначено вище, під час спірної торгової сесії учасник №?240606 (позивач) прийняв пропозицію продавця про продаж електричної енергії за ціною 46 670 грн. за 1?МВт·год, тоді як стартова ціна - ціна за 1 МВт.год., з якої розпочинався аукціон ЕР-090625-12, становила 6 000,00 грн./МВт.год.

Слід окремо зауважити на тому, що протоколом № 02-ЕР-090625-12-1-240606 підтверджено, що як до спірної пропозиції, так і після неї ціна за якою укладались угоди щодо продажу електричної енергії (після стартової ціни на початку аукціону - 6 000,00 грн.) коливалась в межах 4 650,00 грн. - 4 710,00 грн. за 1?МВт·год.

Водночас у спірному випадку зростання ціни становило понад 90%, тобто значно перевищує передбачений пунктом 10.9 Регламенту поріг у 20?% відхилення, за якого система мала обов'язок повідомити покупця про аномальну різницю.

Разом з тим, у п. 2 протоколу № 40 засідання Аукціонного комітету з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами (у режимі відеоконференції) від 19.09.2025 на якому розглянуто скаргу позивача від 12.06.2025 № 1239 щодо здійснення перевірки та аналізу торгів: ЕР-090625-12 з продажу електричної енергії від 09.06.2025 зазначено, що представник відповідача 1 наголошував, що функціонал торгової системи ПП БЕТС здійснює попередження про відхилення ціни на 20%.

Однак матеріали справи не містять доказів отримання учасниками або відображення електронною торговою системою такого попередження під час торгів, а відповідач 1 (організатор аукціону) не надав доказів на підтвердження того, що було виконано вимоги зазначеного пункту Регламенту.

Відсутність попередження про аномально велику різницю в ціні за умов значного (десятикратного) відхилення ціни від стартової є порушенням встановленого порядку проведення аукціону.

При цьому аргументи відповідача 1 про те, що зазначений пункт не містить визначення того, хто саме має давати відповідне попередження, суд першої інстанції правомірно відхилив, зазначивши, що на відповідача 1, як особу, яка професійно забезпечує організацію та проведення аукціонів з продажу електричної енергії, покладено ряд зобов'язань, у тому числі забезпечення організації та проведення біржових торгів; здійснення моніторинг біржових торгів та контролю за дотриманням учасниками біржових торгів Правил та внутрішніх документів Біржі, у тому числі з метою запобігання маніпулюванню на товарній біржі (п.18 Правил). Окрім того, відповідач 1 має неухильно дотримуватися положень Порядку №499, Правил та Регламенту, у тому числі пункту 10.9., яким встановлено обов'язок попередження ініціатора пропозиції у випадку різниці ціни пропозиції від стартової ціни на 20% і більше відсотків.

Натомість невиконання організатором аукціону вимог пункту 10.9 Регламенту дає підстави вважати про порушення принципу об'єктивності та неупередженості торгів. На переконання колегії суддів таке порушення є істотним, оскільки призвело до укладення угоди за ціною, яка у десять разів перевищує ринкову, та виключає можливість визнати результати торгів справедливими.

При цьому колегія суддів вважає помилковими посилання відповідача 1 на те, що у спірному випадку організатор аукціону має обов'язок у випадку різниці ціни пропозиції від стартової ціни на 20% і більше відсотків попередити про вказане лише відповідача 2.

Так, у пункті 10.9. Регламенту передбачено, що протягом періоду торгів покупцями, на яких не поширюється дія списку виключень, подаються пропозиції про готовність купівлі, виставленого продавцем на торги, лоту/пакету лотів по позиції на умовах продавця. Для заняття лідируючого положення (встановлення максимальної ціни по лоту/пакету лотів, на купівлю якого вже подана пропозиція іншим учасником), покупець, на якого не поширюється дія списку виключень, повинен протягом часу очікування кращої пропозиції збільшити поточну ціну по лоту/пакету лотів на 1 (один) або більше (без обмежень) кроків аукціону. Якщо ціна пропозиції на 20(двадцять) та більше відсотків відрізняється від стартової ціни, визначеної умовами аукціону по відповідній позиції на початку періоду торгів або від поточної ціни сформованої протягом періоду торгів, то ініціатор такої пропозиції отримає про це попередження.

Колегія суддів зазначає про те, що пункт 10.9 Регламенту не містить посилань на те, що відповідне попередження направляється саме продавцю, а визначає що таке попередження направляється ініціатору пропозиції, яким у спірному випадку є і позивач як особа, яка ініціює прийняття пропозиції про купівлю електричної енергії за визначеною ціною.

При цьому, слід окремо зауважити на тому, що пункт 10.9 Регламенту визначає дії саме покупців, а відтак більш логічним є те, що відповідне повідомлення про яке йдеться у вказаному пункті має бути направлено саме покупцям.

Пунктом 3.8. Правил визначено, що учасникам біржових торгів забороняється встановлювати необґрунтовані ціни.

Матеріали справи не містять та відповідачами під час розгляду справи не надано жодних доказів на підтвердження того, що на момент редагування ціни до 46 670,00 грн/МВт·год. існували ринкові або економічні підстави для збільшення вартості електричної енергії в десятикратному розмірі, а також у межах проміжку часу менше ніж одна хвилина.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції який вказав, що посилання відповідачів на правомірність дій продавця щодо встановлення ціни 46 670 грн. за 1?МВт·год під час редагування власної позиції не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать положенням пунктів 10.4.-10.9 Регламенту та є безпідставними.

На офіційному веб-сайті відповідача 1 у розділі Біржові котирування: Електрична енергія (ціни за результатами аукціонів) за посиланням https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/electric-power/#chart1, відповідача 1 опубліковано, таку інформацію: «Ціна за енергетичну одиницю електричної енергії визначається попитом на ринку. Визначення ціни продажу здійснюється продавцем з урахуванням дотримання ринкових принципів ціноутворення та у сукупності з складовими економічної доцільності. Учасники ринку отримали можливість здійснювати купівлю-продаж електричної енергії, за умови укладання всіх необхідних договорів, передбачених Правилами ринку. Закуповуючи графіки постачання електричної енергії на бiржі, учасник може отримати найбiльш вигiдну для нього цiну за рахунок високої лiквiдності та широкого кола учасників. Загальновизнаною є практика, згідно з якою ринок «довгих» двосторонніх контрактів є найдешевшим і орієнтиром для всіх інших ринків.

Цінові індикативи на оптовому ринку електричної енергії формується на основі середньозважених цін ТОВ «УЕБ» по відношенню до періоду постачання, типу графіку, торгової зони та напрямку проведення аукціонів.

Нашим завданням є встановлення прозорих цінових індикативів, що формуються ринковими конкурентними методами. Аукціони в електронній формі дають можливість доступу до інформації одночасно всім учасникам ринку електроенергії та допомагає зменшити маніпуляції в сфері енергетики.».

Також на офіційному веб-сайті відповідача опубліковано наступні місячні індекси ціни на електричну енергію: липень 2025 - 4 686,2 грн/МВт.год.; червень 2025 - 4 449,4 грн/МВт.год.; травень 2025 - 3 886,9 грн/МВт.г.; квітень 2025 - 4 782,5 грн./МВт.год.; березень 2025 - 5 611,1 грн/МВт.г.; лютий 2025 - 5 413,8 грн/МВт.год.; січень 2025 - 5 327,4 грн/МВт.год. Вказана інформація доступна за посиланням https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/electric-power/indexes/.

Згідно із опублікованих відповідачем 1 даних, місячний індекс базового навантаження, - розрахований накопичувальним підсумком показник середньозваженої ціни в торговій зоні «ОЕС України» за червень 2025 року склав 4 449,40 грн./МВт.год, тобто більше як в 10 разів дешевше від пропозиції відповідача 2 за ціною 46 670 грн/МВт·год.

Також на офіційному веб-сайті відповідача 1 за посиланням https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/electricpower/#chart1 опубліковано результати торгів електроенергією на ринку двосторонніх договорів зокрема на аукціоні ЕР-090625-12 від 09.06.2025, згідно із яких: ціна/коефіцієнт, грн./МВт.год. електричної енергії склала: середньозважена - 4 664,14 грн./МВт.год.; мінімальна - 4 650,00 грн./МВт.год.; максимальна - 4 710,00 грн./МВт.год.

Порівняння ціни, яка була виставлена покупцем у спірних торгах, із середньозваженими цінами в торговій зоні «ОЕС України» свідчить про те, що така ціна є аномально завищеною, виходить за допустимі межі ринкових коливань та очевидно не відповідає співвідношенню попиту і пропозиції, яке фактично існувало на ринку у момент проведення торгів.

Відповідно до наданого позивачем у матеріали справи Висновку за результатами цінового моніторингу В-900 від 08.07.2025 (а.с. 146 т. 1) Волинською Торгово-промисловою палатою за результатами аналізу встановлено, що ціна на електричну енергію згідно протоколу № 02-EP-090625-12-1-240606 проведення електронного аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами № ЕР-090625-12 на товарній біржі - ТОВ «Українська енергетична біржа'від 09.06.2025 у розмірі 46 670 грн/МВт.год. (без ПДВ) не відповідає ринковій та є вищою на 629,22% за максимальну ціну на електричну енергію, за період з 01.01.2024 по 31.06.2025, яка становила 6 400 грн/МВт.год. (без ПДВ) (згідно результатів аукціонів з продажу на товарній біржі ТОВ «Українська енергетична біржа», тип графіку продажу електричної енергії - базове навантаження).

Також слід врахувати і те, що біржові торги електричною енергією здійснюються в межах ринків електричної енергії, функціонування яких регулюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Зокрема, НКРЕКП встановлює обов'язкові для всіх учасників ринку правила торгів та граничні рівні цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому та балансуючому ринках.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 27.05.2025 № 796 «Про граничні ціни на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг переглянула граничні ціни та встановила їх на рівні:

1) на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку: максимальні граничні ціни з 00:00 до 07:00, з 11:00 до 17:00 - 5 600,00 грн/МВт·год; з 07:00 до 11:00 та з 23:00 до 24:00 - 6 900,00 грн/МВт·год; з 17:00 до 23:00 - 9 000,00 грн/МВт·год; мінімальна гранична ціна - 10,00 грн/МВт·год;

2) на балансуючому ринку: максимальні граничні ціни з 00:00 до 07:00 - 6 600,00 грн/МВт·год; з 07:00 до 17:00 та з 23:00 до 24:00 - 8 250,00 грн/МВт·год; з 17:00 до 23:00 - 10 000,00 грн/МВт·год; мінімальна гранична ціна - 0,01 грн/МВт·год.

Суд першої інстанції, цілком вірно вказавши, що хоча постанова НКРЕКП від 27.05.2025 №796 не регулює відносини, що пов'язані з проведенням електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, втім встановлені НКРЕКП граничні ціни визначають допустимі межі ціноутворення, встановлюються з метою забезпечення стабільності на ринку та запобігання значним коливанням цін, прийняв до уваги зазначені показники, які підтверджують, що ціна у розмірі 46 670 грн. за 1?МВт·год., визначена продавцем за спірною угодою, є суттєво завищеною, економічно необґрунтованою та не відповідає ринковим закономірностям попиту і пропозиції.

Колегія суддів зазначає, що хоча наразі, ані Закон України «Про ринок електричної енергії», ані Порядок, ані Регламент відповідача 1, чи будь які інші нормативно-правові документи регуляторів, не містять положень про визначення максимальних та мінімальних меж коливань ціни на електричну енергію, яка реалізується за двосторонніми договорами на ТОВ «Українська енергетична біржа», проте вказане не спростовує того факту, що ціна у розмірі 46 670 грн. за 1?МВт·год., визначена продавцем за спірною угодою, є суттєво завищеною, економічно необґрунтованою та не відповідає ринковим закономірностям попиту і пропозиції.

Крім того, судом першої інстанції цілком вірно враховано наявність між позивачем та відповідачем 2 договірних відносини з купівлі-продажу електричної енергії. Так, у 2025 році між позивачем та відповідачем 2 укладено договір купівлі-продажу електричної енергії №65-150-SD-25-01335 від 24.02.2025 та договір купівлі-продажу електричної енергії №65-150-SD-25-01435 від 29.05.2025 (а.с. 75-99 т. 1). За умовами зазначених договорів позивач придбав у відповідача 2 електричну енергію:

у березні 2025 - 4 800 МВт.г. за ціною 5 600,00 грн. за 1 МВТ.год без ПДВ на загальну вартість 32 256 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом купівлі-продажу електричної енергії №226 від 31.03.2025;

- у квітні 2025 - 144 000 МВт.г. за ціною 4 800,00 грн. за 1 МВТ.год без ПДВ на загальну вартість 1 658 880 000,00 грн з ПДВ, що підтверджується актом купівлі-продажу електричної енергії №409 від 30.04.2025;

у червні 2025: 37 200 МВт.г. за ціною 4 880,00 грн., 4 886,00 грн., 4 890,00 грн. за 1 МВТ.год без ПДВ на загальну вартість 217 944 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом купівлі-продажу електричної енергії №635 від 30.06.2025; 81 600 МВт.г. за ціною 4 560,00 грн. за 1 МВТ.год без ПДВ на загальну вартість 446 515 200,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом купівлі-продажу електричної енергії №636 від 30.06.2025.

Тобто, з усталеної практики взаємовідносин сторін та умов зазначених договорів, можна дійти висновку, що ціна 46 670 грн. за 1? МВт·год. була істотно та аномально вищою порівняно з цінами, які застосовувалися сторонами у договірних відносинах за аналогічних умов.

Окрім того, виходячи з наданої відповідачем 2 Інформації щодо планової та фактичної собівартості та вартості виробництва і собівартості реалізованої електроенергії АТ «НАЕК «Енергоатом» (а.с. 135 т. 3) суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що встановлена за спірним лотом ціна істотно перевищує собівартість реалізованої електричної енергії, що свідчить про її невідповідність економічно обґрунтованим показникам та звичайним умовам господарської діяльності.

Таким чином ціна 46 670 грн. за 1? МВт·год., яка у десять разів перевищує середньозважену ринкову, не була сформована у результаті вільної конкуренції сторін (суперечить п.14.1. Правил), не є економічно обґрунтованою та суперечить основним ринковим принципам ціноутворення, закріпленим у Законі України «Про ринок електричної енергії», Порядку №499, Правилах та Регламенті.

Як підтверджено матеріалами справи, до закінчення електронних торгів позивач звернувся до продавця (відповідача 2) із заявою від 09.06.2025 № 1227 (направлена на електронну пошту), в якій повідомив, що пропозиція лоту в обсязі 50 МВт.год за ціною 46 670 ,00 грн. за 1 МВт.год. та відповідно її прийняття покупцем є помилковими та просив звернутися до ТОВ «Українська енергетична біржа'з заявою про відкликання заявки продавця на продаж електричної енергії лотом в обсязі 50 МВт.год. за помилковою ціною 46 670,00 грн. та не укладати біржову угоду та не підписувати аукціонне свідоцтво з метою необґрунтованого стягнення з позивача гарантійного внеску.

Також позивач звернувся до організатора аукціону ТОВ «Українська енергетична біржа» із заявою від 09.06.2025 №1228, в якій повідомив про помилковість акцептування лота та керуючись пунктами 18.1, 21.1, 21.5 Правил ТОВ «Українська енергетична біржа», покупець заявив про відкликання заявки на купівлю електричної енергії лотом 50 МВт.год. за ціною 46 670,00 грн. за 1 МВт.год. та просив анулювати частково результати біржових торгів у цій частині.

Відповідно до частин першої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно із п.2 ч.3 ст.66 Закону України «Про ринок електричної енергії» двосторонній договір має встановлювати ціну електричної енергії, визначену у грошових одиницях.

З положень Цивільного кодексу України та Закону України «Про ринок електричної енергії» вбачається, що ціна товару (електричної енергії) є істотною умовою договору про купівлю-продаж електричної енергії.

З огляду на вказане суд першої цілком вірно виснував, що за умов виставлення продавцем пакету лотів в обсязі 50МВт.год. за економічно необґрунтованою ціною, яка суперечить принципам справедливого ринкового ціноутворення, зважаючи на відсутність системного попередження (п.10.9. Регламенту) та з огляду на звернення позивача до продавця та організатора аукціону із заявами про помилковість заявки продавця та помилковість її прийняття покупцем, а також вжиття відповідних заходів для виправлення цієї помилки, неможливим є визнання дій покупця такими, що свідчать про його реальне волевиявлення придбати електричну енергію за аномально завищеною ціною та погодження сторонами істотної умови договору - ціни товару.

При цьому суд першої інстанції відхилив аргументи відповідача 1 щодо невикористання позивачем функціоналу «запобіжника ціни», оскільки сам факт використання/чи невикористання відповідного функціоналу жодним чином не спростовує встановлених судом обставин щодо аномальності та необґрунтованості запропонованої відповідачем 2 ціни. Не спростовує зазначені висновки і рішення Аукціонного комітету з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами (у режимі відеоконференції), оформлене протоколом №40 від 19.09.2025, на якому розглянуто скаргу позивача від 12.06.2025 №1239 щодо здійснення перевірки та аналізу торгів: ЕР-090625-12 від 09.06.2025.

З приводу посилань позивача на наявність ознак маніпулювання на оптовому енергетичному ринку, то суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та Порядку розслідування зловживань на оптовому енергетичному ринку, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.09.2023 №1756, повноваження щодо проведення розслідування та встановлювання факту порушень у вигляді зловживання на оптовому енергетичному ринку покладено законодавцем на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Наразі відсутнє відповідне рішення НКРЕКП, яким би було встановлено факт зловживання на оптовому енергетичному ринку, а у відповіді на скаргу позивача вих. № 1355 від 04.07.2025 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг зазначила про необхідність вирішення спору між сторонами у судовому порядку.

Як встановлено вище, позивач заявою від 09.06.2025 №1228 повідомив організатора аукціону - відповідача 1, про помилковість акцептування спірного лота. У зазначеній заяві, керуючись пунктами 18.1, 21.1, 21.5 Правил, позивач заявив про відкликання заявки на купівлю електричної енергії лотом 50 МВт.год. за ціною 46 670,00 грн. за 1 МВт.год. та просив анулювати частково результати біржових торгів у цій частині.

Згідно із 21.1. Регламенту до надзвичайних ситуацій відносяться: форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили); цінова нестабільність і значні коливання цін на біржові товари; збій (у тому числі програмно-технічний збій).

Відповідно до п.21.5. Регламенту в якості заходів щодо врегулювання надзвичайної ситуації Біржа має право: зупинити або припинити біржові торги; анулювати результати біржових торгів, які проводились у день виникнення надзвичайної ситуації та/або у попередній день, визнати такі біржові торги такими, що не відбулися, заявки не поданими, а біржові угоди (свідоцтва), біржові договори, деривативні контракти неукладеними, правочини щодо деривативних контрактів невчиненими; здійснити інші дії у разі необхідності.

Частинами 1 та 2 статті 19 Закону України «Про товарні біржі» встановлено, що державне регулювання діяльності товарних бірж здійснюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Державне регулювання діяльності товарних бірж здійснюється, зокрема шляхом встановлення за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, критеріїв цінової нестабільності біржового товару на товарній біржі залежно від виду, ліквідності та/або ринкової ціни такого біржового товару.

Тобто, Біржа запроваджує відповідні заходи на запобігання ситуацій цінової нестабільності з урахуванням критеріїв цінової нестабільності електричної енергії на товарних біржах, що встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Крім того, відповідно до п.4.6. Правил у разі порушення учасником торгів вимог Правил та/або інших внутрішніх документів Біржі, в тому числі, в частині невідповідності біржового товару, допущеного до біржових торгів, допуск такого біржового товару до біржових торгів за рішенням Біржового комітету може бути зупинено (скасовано).

Згідно із п.4.7. Правил біржа може визначити інші підстави для зупинення (скасування) допуску біржового товару (групи біржових товарів) до торгів та припинення/зупинення біржових торгів певним біржовим товаром (групою біржових товарів) з урахуванням: підстав, критеріїв, показників тощо, визначених законодавством (зокрема, в разі встановлення НКЦПФР за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, критеріїв цінової нестабільності біржового товару на товарній біржі залежно від виду, ліквідності та/або ринкової ціни такого біржового товару); та/або результатів аналізу нових та існуючих інформаційних продуктів (технологій), ділової практики або технологій здійснення біржових операцій на предмет можливості їх використання для зловживань та маніпулювань; та/або результатів узагальнення біржової практики запобігання та протидії маніпулюванням та зловживанням.

Однак, незважаючи на те, що п.21.5. Регламенту, п.4.6. Правил передбачено право, а не обов'язок Біржі, на вжиття певних заходів на запобігання ситуацій цінової нестабільності, а також на відсутність критеріїв цінової нестабільності електричної енергії на товарних біржах, слід зазначити, що за умов очевидно несправедливої та аномально високої ціни відповідач 1 був зобов'язаний виконувати свої обов'язки організатора аукціону добросовісно та відповідно до вимог законодавства.

У контексті спірних правовідносин, суд першої інстанції цілком вірно зазначив, що відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

Загалом зміст принципу справедливості, добросовісності і розумності полягає в тому, що тексти законів, угод та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам ділового обороту. Вимоги справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражаються у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднанні норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору тощо, що відповідають нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов'язальних правовідносин і зміст цих принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам ділового обороту.

Добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішніми або об'єктивними, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями у цивільному праві.

При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

Добросовісність у правовому регулюванні цивільних відносин повинна розглядатися як відповідність реальної поведінки учасників таких відносин вимогам загальноприйнятих уявлень про честь і совість. Іншими словами, щоб бути добросовісним, дії та вчинки учасників цивільних відносин мають здійснюватися таким чином, щоб вони викликали схвальну оцінку з боку суспільної моралі, зокрема в аспекті відповідності застосованих засобів правового регулювання тим цілям, які перед ним ставляться.

Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21.

Принцип добросовісності передбачає також обов'язок діяти чесно та не використовувати помилки іншої сторони (або власні помилки) для отримання надприбутку.

Верховний суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі №390/34/17 дійшов висновку про те, що добросовісність (пункт 6 статті З ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 17.04.2019 №761/41709/17 цивільне законодавство не містить визначення згаданих принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов'язання. Тобто, укладаючи угоду, сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм, добросовісністю, по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, унеможливити укладення зобов'язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб'єктів зобов'язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов'язання дії щодо належного виконання зобов'язання та непорушення прав інших осіб) і дотримуватись зовнішніх критеріїв, справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у співмірності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. Тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов'язань повинна дотримуватись такої процесуальної поведінки, яка б виключала необ'єктивні (упереджені, несправедливі) дії сторін зобов'язання стосовно одна одної.

Оцінюючи дії продавця з виставлення електричної енергії за ціною 46 670 грн. за 1?МВт·год, та подальше підписання продавцем аукціонного свідоцтва, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що така поведінка є недобросовісною поведінкою суб'єкта господарювання, вчинена за умов використання помилки покупця та призвела до формування для покупця необ'єктивних, надмірних та несправедливих зобов'язань для позивача.

При цьому, з огляду на викладене вище, колегія суддів не може погодитись з твердженнями про те, що у спірних правовідносинах саме дії позивача, який підписав договір про організацію та проведення електронних аукціонів, приймав участь в електронному аукціоні з продажу електричної енергії, подав пропозицію про готовність купівлі лоту на умовах продавця, а згодом пред'являє позов до організатора аукціону про визнання незаконним рішення ТОВ «УЕБ» про застосування до позивача санкції у вигляді утримання гарантійних внесків, розблокування, списання, та перерахування гарантійного внеску на користь продавця, суперечить його попередній поведінці і є недобросовісними.

Частина третя статті 203 ЦК України визначає загальні вимоги до волевиявлення учасника правочину, яке повинне відповідати внутрішній волі та бути вільним від факторів, що викривляють уявлення особи про зміст правочину при формуванні її волевиявлення чи створюють хибне бачення існування та змісту волевиявлення. Підстави недійсності правочинів, коли внутрішня воля особи не відповідає правовим наслідкам укладеного правочину, визначено у статтях 229 - 233 ЦК України.

Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина перша статті 229 ЦК України).

Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину. Обов'язок доведення відповідних обставин покладається на позивача.

До предмету доказування в спорі про недійсність правочину, який вчинено під впливом помилки, входять обставини відповідності/невідповідності в момент вчинення правочину внутрішньої волі сторони її зовнішнім волевиявленням, спричинена хибним (помилковим) сприйняттям обставин, обумовленим їх властивостями.

Вказаний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №904/392/20.

Отже, суд першої інстанції, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, дійшов вірного висновку, що біржова угода (зареєстроване товарною біржею в електронній торговій системі прийняття учасниками біржових торгів зобов'язання укласти біржовий договір щодо біржового товару) в частині акцептованого лота 50 МВт.год. за ціною 46 670,00 грн. за 1 МВт.год., укладена 09.06.2025 на торгах ЕР-090625-12, є такою, що не відповідає внутрішній волі позивача, вчинена під впливом помилки та суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності. Доводи апеляційних скарг вказаного висновку не спростовують.

Позивач заявив вимогу про визнання недійсними результатів біржових торгів ЕР-090625-12 від 09.06.2025 в частині укладення біржової угоди між учасником АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом» (№учасника 190600, Продавець) та учасником ТОВ «Волиньенергопостач» (номер учасника 240606, Покупець) в обсязі пакету лотів 50 МВ.год. за ціною 46 670,00 за 1 МВт.год. загальною вартістю 1 064 076 000,00 грн., зареєстрованої о 13:27:35:667 за даними Протоколу № 02-EP-090625-12-1-240606 від 09.06.2025.

Відповідно до положень Регламенту (п.11.5.) підставою для укладення двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії між продавцем (ініціатором аукціону) та покупцем (переможцем аукціону) є аукціонне свідоцтво, сформоване на підставі укладених біржових угод. Водночас, за результатом акцептованої позивачем пропозиції відплвідача 2 на продаж пакету лотів 50 МВ.год. за ціною 46670,00 за 1 МВт.год. загальною вартістю 1064076000,00 грн було складно Аукціонне свідоцтво №03-EP-090625-12-1-5, яке позивач не підписав.

У розумінні Закону України «Про товарні біржі» біржова угода - це зафіксоване та зареєстроване товарною біржею в електронній торговій системі прийняття учасниками біржових торгів зобов'язання укласти біржовий договір щодо біржового товару згідно з правилами товарної біржі (п.1 ч.1 ст.2 ЗУ).

Тобто, біржова угода не є самостійним цивільно-правовим договором, а становить зафіксоване та зареєстроване в електронній торговій системі прийняття учасниками біржових торгів зобов'язання укласти в майбутньому біржовий договір щодо біржового товару відповідно до правил товарної біржі. Таким чином, біржова угода є складовою процедури біржових торгів і спрямована на подальше оформлення договірних відносин між сторонами.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

За таких обставин, суд першої інстанції цілком вірно виснував, що вимога про визнання недійсними результати біржових торгів ЕР-090625-12 від 09.06.2025 в частині укладення біржової угоди, що фіксує їх результати, є неналежним та неефективним способом захисту.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування Рішення Біржового комітету ТОВ «Українська енергетична біржа», оформлене Витягом з Протоколу №1978 від 10.06.2025, про застосування до позивача санкції у вигляді утримання гарантійного внеску у сумі 9 576 000,00 грн. з перерахуванням його як штрафу на рахунок АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом», слід зазначити таке.

Відповідно до п.19.3. Правил за порушення учасником торгів або його клієнтом цих Правил та/або внутрішніх документів Біржі, невиконання (неналежне виконання) своїх зобов'язань за біржовими угодами/ біржовими договорами/деривативними контрактами/правочинами щодо деривативних контрактів, невиконання рішень Біржового комітету, а також в інших ситуаціях, коли дії учасника торгів перешкоджають або можуть перешкодити проведенню біржових торгів та нормальному функціонуванню ЕТС, до такого учасника або його клієнта торгів можуть бути застосовані будь які з наступних санкцій:

- штраф у розмірі, визначеному Біржовим комітетом;

- утримання гарантійного внеску/частини гарантійного внеску, як штрафу, у відповідності з регламентами та/або іншими внутрішніми документами Біржі; - зупинення на певний термін, обмеження чи припинення допуску учасника торгів до участі у біржових торгах у відповідності з регламентами та/або іншими внутрішніми документами Біржі;

- припинення членства на Біржі; санкції, що відповідають принципам їх застосування та визначені регламентами та/або іншими внутрішніми документами Біржі.

Пунктом 19.6. Правил передбачено, що у випадку безпідставної відмови від підписання біржової угоди (біржового свідоцтва)/ біржового договору/деривативного контракту/ правочину щодо деривативного контракту, Біржа може зупинити допуск учасника торгів, яким вчинено порушення, до участі у біржових торгах по відповідній секції та нарахувати штраф в розмірі, визначеному Біржовим комітетом або утримати гарантійний внесок/частину гарантійного внеску у відповідності з внутрішніми документами Біржі.

Однак, огляду на те, що біржова угода в частині акцептованого лота 50 МВт.год. за ціною 46 670,00 грн. за 1 МВт.год., укладена 09.06.2025 на торгах ЕР-090625-12, є такою, що не відповідає внутрішній волі позивача, вчинена під впливом помилки та суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, твердження позивача про відсутність правових підстав для застосування санкції у вигляді утримання гарантійного внеску 9 576 000,00 грн. є обґрунтованими.

Таким чином і вимога про визнання протиправним та скасування Рішення Біржового комітету ТОВ «Українська енергетична біржа», оформлене Витягом з Протоколу №1978 від 10.06.2025, про застосування до позивача санкції у вигляді утримання гарантійного внеску у сумі 9 576 000,00 грн. з перерахуванням його як штрафу на рахунок АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом» є обґрунтованою.

Поряд з цим, суд першої інстанції цілком вірно відхилив посилання позивача на те, що застосування штрафної санкції як утримання гарантійного внеску та перерахування його продавцю - виробнику електричної енергії суперечить вимогам постанови НКРЕКП від 25.02.2025 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», оскільки положення зазначеної постанови в частині настанов щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій стосується виключно учасників ринку електричної енергії (до переліку яких відповідач 1 не відноситься) та не поширюється на спірні правовідносини.

Щодо позовної вимоги про стягнення солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача гарантійного внеску у сумі 9 576 000,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 76 608,00 грн. та 3% річних у розмірі 40 140,49 грн., слід зазначити таке.

За статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З наведених норм вбачається, що особа, яка набула майно (кошти) без достатньої правової підстави (або підстава набуття цього майна (коштів) згодом відпала) зобов'язана повернути набуте майно (кошти) потерпілому.

Зобов'язання з повернення безпідставно набутого (збереженого) майна випливає із загальної для права заборони безпідставного збагачення: той, хто збагатився за рахунок іншого, без належної на те правової підстави зобов'язаний повернути предмет власного збагачення.

Традиційно в доктрині цивільного права зобов'язання, які є наслідком безпідставного збагачення, іменуються кондикційними (з лат. «condictio sine causa» - повернення збагачення, одержаного без правової (справедливої) підстави).

Приписи глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача такого майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 ЦК України).

Конструкція частини першої статті 1212 ЦК України свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Сутність зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідносин, та передання майна тій потерпілій особі, яка має належний правовий титул на нього (постанова Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18).

Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується прямо на законі, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Отже, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18, від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18, від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19).

Відтак, за загальним правилом, кондикція у її класичному розумінні є самостійним позадоговірним зобов'язальним способом захисту права власності або іншого майнового права, спрямованим на повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, саме тому учаснику цивільних відносин, за чий рахунок відбулося таке неправомірне збагачення.

У постанові від 07 лютого 2024 року у справі №910/3831/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зобов'язання повернути набуте майно (кошти) потерпілому виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов'язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала.

Таким чином, з огляду на те, що встановленими вище обставинами підтверджено відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафної санкції як утримання гарантійного внеску та перерахування його продавцю, набуття відповідачем 1 грошових коштів 9 576 000,00 грн. та подальше перерахування їх згідно із платіжною інструкцією №5411 від 12.06.2025 на користь відповідача 2 відбулось без відповідної правової підстави, а такі кошти є такими, які набуті відповідачем 2 безпідставно, внаслідок чого у відповідача 2 виник обов'язок їх повернути згідно з нормами статі 1212 ЦК України.

З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції цілком вірно виснував про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 2 на користь позивача гарантійного внеску у сумі 9 576 000,00 грн.

Водночас позовна вимога в частині стягнення гарантійного внеску з відповідача 1 задоволенню не підлягає, оскільки, як вірно вказано судом першої інстанції, гарантійний внесок перераховано відповідачу 2, що підтверджується платіжною інструкцією №5411 від 12.06.2025, а тому відповідач 1 не є особою, за рахунок якої можна задовольнити позовні вимоги позивача про стягнення гарантійного внеску у сумі 9 576 000,00 грн.

Визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинне відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 686/20282/21).

Згідно з висновками, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 у справі № 907/825/22:

«75.Надаючи оцінку процесуальному аспекту окресленої вище проблематики, Велика Палата Верховного Суду бере до уваги те, що сторонами в судовому процесі - позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування (стаття 4 та частина перша статті 45 ГПК України).

76. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор) та яка звернулася до суду з відповідним позовом, а відповідачем - особа, яка за твердженням позивача повинна виконати зобов'язання (боржник).

77. Визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинне відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 686/20282/21).

78. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач, тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правовавимога позивача (див. постанови від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17).

79. Належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріальних правовідносин, тобто особа, за рахунок якої можна задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20).

80. Задля остаточного вирішення спору і захисту порушеного права за результатами судового розгляду справи сторонами в судовому процесі мають бути саме сторони у спірних матеріальних правовідносинах, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення.

81. Велика Палата Верховного Суду у пункті 39 постанови від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 зазначила, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можна задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.».

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач 1 не є належним відповідачем як за позовною вимогою про стягнення гарантійного внеску у розмірі 9 576 000,00 грн., так і за позовною вимогою про стягнення нарахованих на вказану суму 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1, ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу ст.ст. 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Такий правовий висновок щодо застосування ч. 2, ст. 625 Цивільного кодексу України викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі № 916/190/18, постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 року у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 905/587/18.

За змістом ст.ст. 625, 1212 ЦК України положення ст. 625 ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов'язань, а тому в разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 10.04.2018 року у справі №910/10156/17.

Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання та вимоги про повернення боргу до моменту його усунення.

З правового аналізу положень ч. 2, ст. 625 ЦК України та ч. 1, ст. 1212 ЦК України вбачається, що у випадку безпідставного набуття боржником коштів у позадоговірному випадку, виключається можливість застосувати приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, оскільки у боржника виникає обов'язок повернути безпідставно одержані кошти починаючи з наступного дня після їх отримання.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Великою Палатою Верховного Суду розглядалась справа № 910/3831/22, яка була передана Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду з підстав наявності виключної правової проблеми, яка полягає в тому, що в судовій практиці склались протилежні підходи щодо визначення моменту виникнення прострочення виконання зобов'язання по поверненню безпідставно набутого майна.

Вирішуючи виключну правову проблему Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у статті 1212 ЦК України врегульовані недоговірні відносини, коли особа набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно). З моменту безпідставного набуття такого майна або з моменту, коли підстава його набуття відпала, утримання особою такого майна є неправомірним. Тому зобов'язання з повернення потерпілому такого майна особа повинна виконати відразу після його безпідставного набуття або відпадіння підстави набуття цього майна.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила (п.п. 69, 70 постанови), що зобов'язання повернути безпідставно набуте майно виникає у особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов'язання не виникає з рішення суду. Судове рішення в цьому випадку є механізмом примусового виконання відповідачем свого обов'язку з повернення безпідставно отриманих коштів, який він не виконує добровільно.

В іншому випадку без судового рішення зобов'язання з повернення безпідставно отриманих коштів не виникало б узагалі, тобто якби позивач не звернувся до суду, то відповідач не мав би обов'язку повернути йому безпідставно отримані кошти. Такий підхід суперечив би засадам добросовісності, розумності та справедливості зобов'язання, передбаченим у частині третій статті 509 ЦК України.

З огляду на вказане суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що:

- передбачений ч. 2 ст. 625 ЦК України обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі має місце з моменту безпідставного одержання відповідачем 2 грошових коштів позивача, а саме з 12.06.2025, проте позивач у позові просить стягнути інфляційні втрати та 3% річних за період з 10.06.2025 (наступний день після завершення Біржових торгів) по 30.07.2025;

- оскільки відповідачу 2 спірні кошти були перераховані 12.06.2025, то нарахування сум згідно із приписів ч.2 ст.625 ЦК України необхідно здійснювати з 13.06.2025.

За таких обстави, суд першої інстанції цілком вірно, здійснивши власний перерахунок та встановивши, що обґрунтований розмір 3 % річних за цей період становить 37 779,29 грн., частково задовольнив позовну вимогу в частині стягнення 3% річних, відмовивши у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 2 3 % річних у сумі 2 361,20 грн. у зв'язку з їх необґрунтованістю.

9 576 000,00/100*3/265*48 (з 13.06.2025 до 30.07.2025)= 37 779,29.

Також суд першої інстанції цілком вірно, встановивши, що заявлений позивачем до стягнення розмір інфляційних втрат не перевищує розрахованої судом суми, визнав що позовна вимога про стягнення з відповідача 2 інфляційних втрат у сумі 76 608,00 грн. є обґрунтованою.

З огляду на викладені вище, суд першої інстанції цілком вірно частково задовольнив позовні вимоги.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши наявні у справі матеріали, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржники не довели обґрунтованість своїх апеляційних скарг, доказів на підтвердження своїх вимог суду не надали, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 у справі № 910/9704/25, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційних скарг не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційних скарг, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» та Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом задоволенню не підлягають.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційними скаргами покладаються на апелянтів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 у справі № 910/9704/25 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 у справі № 910/9704/25 залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 у справі № 910/9704/25 залишити без змін.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2026 у справі № 910/9704/25.

5. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржників.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 14.04.2026.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді Н.М. Спаських

П.В. Горбасенко

Попередній документ

135690904

Наступний документ

135690906

Інформація про рішення:

№ рішення:	135690905
№ справи:	910/9704/25
Дата рішення:	07.04.2026
Дата публікації:	16.04.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до апеляційного суду (19.03.2026)
Дата надходження:	05.08.2025
Предмет позову:	визнання недійсними результатів біржових торгів, визнання протиправним та скасування рішення та стягнення 9 576 000,00 грн

Розклад засідань:

Минулі засідання (8)

18.09.2025 16:15	Господарський суд міста Києва
09.10.2025 15:15	Господарський суд міста Києва
06.11.2025 15:00	Господарський суд міста Києва
04.12.2025 15:15	Господарський суд міста Києва
29.01.2026 14:45	Господарський суд міста Києва
31.03.2026 11:10	Північний апеляційний господарський суд
07.04.2026 12:00	Північний апеляційний господарський суд
07.04.2026 12:30	Північний апеляційний господарський суд