Справа №202/4647/24 Провадження №11-кп/824/2676/2026Суддя в І інстанції: ОСОБА_1
02 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024050010000431, по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 15 серпня 2025 року,
Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 15 серпня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 06.02.2024 о 09 години 16 хвилин, перебуваючи у місті Лиман Донецької області, у місті тимчасової дислокації 6-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 , будучи старшим кулеметником (бронеавтомобіля) гранатометного відділення взводу вогневої підтримки спеціального призначення роти розвідки спеціального призначення військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, отримавши усне бойове розпорядження №65/24 від 06.02.2024 свого прямого начальника - командира 6 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_9 , віддане на підставі бойового розпорядження командира 1 броп військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_10 №10/11 від 27.11.2023 про здійснення до 22 години 06.02.2024 чергової зміни особового складу на РОП «ГОЛЬФ» на позиції відділення «ГОЛЬФ-4» в районі н.п. Ямпіль Донецької області, з метою забезпечення стійкої оборони займаних позицій та утримання ротного опорного пункту першого ешелону, відбиття наступу противника наявними силами та засобами батальйону, нанесення йому значних втрат вогнем артилерії, бойових машин, не допущення просування в напрямку населених пунктів Кремінна, Сіверськ, не допущення втрати території у визначеній смузі оборони, не допущення виходу противника та наведення переправ через річку Сіверський Донець, виснаження противника, нанесення йому максимальних втрат та руйнування основних маршрутів постачання противника та створення умов для його розгрому, посилення підрозділів переднього краю, відкрито відмовився виконати зазначений наказ начальника, чим підірвав бойову готовність та боєздатність підрозділу, що могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати через неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що судом першої інстанції не враховано висновок експерта №34-1-2024//1053, відповідно до якого: на теперішній час ОСОБА_7 виявляє ознаки «Посттравматичного стресового розладу» (F43.1 - згідно з МКХ-10); виникнення якого пов'язане з перебуванням ОСОБА_7 на військовій службі та виконання ним бойових завдань. Станом на 06.02.2024р. ОСОБА_7 виявляв ознаки «Розладу адаптації у вигляді змішаної тривожно-депресивної реакції» (F43.1 - згідно з МКХ-10); виникнення якого пов'язане з перебуванням ОСОБА_7 на військовій службі та виконання ним бойових завдань».
За доводами захисника, судом першої інстанції взято до уваги показання свідка ОСОБА_11 , який показав, що ним, як військовим медиком, було оглянуто ОСОБА_7 та не встановлено підстав для невиконання бойового завдання;як до, так і після оголошення наказу, ОСОБА_7 був визнаний придатним до військової служби. Разом із цим, захисник звертає увагу, що свідок ОСОБА_11 повідомив, що у нього не має спеціальних знань та відповідної кваліфікації в області неврології для встановлення придатності чи непридатності ОСОБА_7 до військової служби за станом здоров'я та відсутні технічні засоби для проведення відповідної кваліфікованої діагностики стану здоров'я обвинуваченого.
Просить врахувати, що ОСОБА_7 не мав прямого умислу на невиконання наказу командира військової частини, оскільки з дотриманням Конституції України та Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, перебуваючи на військовій службі, здійснював оборону України, починаючи з часу його мобілізації у 2022 році, неодноразово виконував бойові завдання. В даній ситуації мотивом невиконання наказу було значне погіршення його стану здоров'я, що впливало на його працездатність та боєготовність у фізичному розумінні та підтверджується наявною у матеріалах справи медичною документацією.
За результатами розгляду апеляційної скарги просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_7 у зв'язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав рішення суду законним, обґрунтованим і вмотивованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши апеляційні доводи, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положеннями ч.2 ст.94 КПК України визначено, що жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст.374 КПК України.
Суд першої інстанції, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини кримінального провадження за висунутим обвинуваченням, свій висновок про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину обґрунтував доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні та наведеними у вироку, а саме:
- показаннями свідка ОСОБА_11 , який повідомив суду, що він виконував обов'язки начальника медичного пункту 6 БОП 1 броп військової частини НОМЕР_2 та 06.02.2024 року був присутнім в місті Лиман Донецької області при оголошенні бойового розпорядження, де ОСОБА_7 відмовився виконувати наказ. Свою відмову ОСОБА_7 мотивував тим, що у нього терпнуть кінцівки. В цей же день ним було оглянуто ОСОБА_7 та встановлено відсутність підстав для невиконання бойового завдання. Він повідомив командира про наявність висновку ВЛК про придатність ОСОБА_12 до військової служби. Також зазначає, що ОСОБА_7 звертався до медичної частини сі скаргами на проблеми зі здоров'ям, але не часто. У нього була зафіксована легка форма контузій. Комісія ВЛК проводилась як до оголошення наказу, так і після того, як ОСОБА_12 відмовився виконувати наказ. За медичними показниками на момент оголошення наказу ОСОБА_7 був придатний до військової служби за станом здоров'я та міг виконувати наказ.
- показаннями свідка ОСОБА_9 , який повідомив суду, що06.02.2024 року приблизно о 09 год., перебуваючи в м. Лиман Донецької області у місті тимчасової дислокації підрозділу, ним було віддано бойове розпорядження №65/24 від 06.02.2024 року, однак ОСОБА_7 відмовився виконувати наказ, посилаючись на незадовільний стан здоров'я. Йому відомо, що солдат ОСОБА_7 проходив медичний огляд ВЛК, за результатами якого складено висновок про те, що ОСОБА_7 придатний до військової служби. Солдати, які мають скарги на здоров'я, обов'язково оглядаються медиками. 06.02.2024 року ОСОБА_7 було оглянуто начальником медичного пункту ОСОБА_11 , яким не встановлено підстав для невиконання бойового завдання. Вказує, що наказ був законним, батальйон був забезпеченим всім необхідним для виконання бойового розпорядження;
- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_13 ;
- показаннями свідка ОСОБА_14 , який повідомив суду, що06.02.2024 року було віддано бойове розпорядження. Отримавши зазначений наказ солдат ОСОБА_7 відмовився виконувати даний наказ та послався на незадовільний стан здоров'я. Інші військовослужбовці погодилися виконувати бойовий наказ, в тому числі і він. Був присутній також медик батальйону. Вказав, що батальйон був забезпечений всім необхідним. Йому відомо, що 06.02.2024 року ОСОБА_7 був оглянутий начальником медичного пункту, та підстав для невиконання бойового завдання не встановлено;
- повідомленням Національної гвардії України від 07.02.2024 № 456 про те, що 06.02.2024 року о 9.00, перебуваючи в пункті тимчасової дислокації підрозділу за адресою: м.Лиман Краматорського району Донецької області, солдат ОСОБА_7 , отримавши наказ командира про вихід на позицію відділення «ГОЛЬФ-4» БОП 1 броп в районі п.р.Ямпіль (Серебрянське лісництво), відкрито відмовився від його виконання (т.2 а.с.10-11);
- протоколом огляду документів від 07.02.2024 року, які надійшли з військової частини НОМЕР_2 НГУ відносно військовослужбовця солдата ОСОБА_7 а саме: витяг з бойового розпорядження №65/24 від 06.02.2024, витяг з бойового розпорядження №13/02 від 03.02.2024, витяг з наказу №336 від 09.11.2023, витяг з наказу №341 від 09.11.2022, службова характеристика ОСОБА_7 , медична характеристика ОСОБА_7 , довідка ВЛК №9828/1 від 25.01.2024, витяг з наказу №37 від 02.02.2024, витяг з наказу №280 від 19.09.2023, витяг з наказу №265 від 05.09.2023, витяг з наказу №160 від 29.05.2023, витяг з наказу №313 від 20.10.2023, витяг з наказу №281 від 20.09.2023 (т.2 а.с.12-13);
- витягом з бойового розпорядження командира 6 боп 1 броп №65/24 від 06.02.2024 року про створення зведеної групи військовослужбовців, до якої увійшов солдат ОСОБА_7 , старший кулеметник (бронеавтомобіля) гранатометного відділення взводу вогневої підтримки спеціального призначення роти розвідки спеціального призначення військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (т.2 а.с.14-16);
- даними витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 09.11.2022 року №341, про зарахування обвинуваченого з 09.11.2022 року до списків особового складу вказаної військової частини (т.2 а.с.19);
- даними витягу із наказу т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 НГУ №336 від 09.11.2023, згідно якого солдат ОСОБА_7 приступив до виконання обов'язків старшого кулеметника (бронеавтомобіля) гранатометного відділення взводу вогневої підтримки спеціального призначення роти розвідки спеціального призначення військової частини НОМЕР_2 НГУ з 09.11.2023 (т.2 а.с.18);
- медичною характеристикою від 27.01.2024 року, згідно якої ОСОБА_7 25.01.2024 року пройшов огляд військово-лікарською комісією ПХТ НОМЕР_7. Висновок: придатний до військової служби (т.2 а.с.21);
- довідкою Військово-лікарської комісії від 25.01.2024 року про те, що солдат ОСОБА_7 військової частини НОМЕР_2 , придатний до військової служби (т.2 а.с.22, 29);
- даними протоколу огляду від 07.02.2024 рокумобільного телефону «iPhone 13 PRO MAX», IMEI НОМЕР_5 , IMEI НОМЕР_6 , наданий заступником командира 6 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 НГУ ОСОБА_13 , (т.2 а.с.78);
- протоколом про зняття показань з технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 07.02.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_13 використовуючи технічний засіб - Ноутбук «DELL» самостійно здійснив копіювання з належного йому мобільного телефону марки «iPhone 13 PRO MAX», IMEI НОМЕР_5 , IMEI НОМЕР_6 , відеозапису «IMG_6831», який містить відомості про доведення 06.02.2024 року о 09 годині 16 хвилин на території м.Лиман Донецької області командиром 6 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 НГУ ОСОБА_9 наказу військовослужбовцям вказаної військової частини про висування на бойову позиція відділення «ГОЛЬФ-4» 6 БОП 1 броп в районі АДРЕСА_2 та факт відкритої відмови від виконання вказаного наказу старшим кулеметником (бронеавтомобіля) гранатометного відділення взводу вогневої підтримки спеціального призначення роти розвідки спеціального призначення військової частини НОМЕР_2 НГУ солдатом ОСОБА_7 (т.2 а.с.82-87);
- постановою прокурора Луганською спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією від 07.02.2024 року для встановлення ступеню придатності солдата ОСОБА_15 для подальшого проходження військової служби.
Відповідно до довідки №161 від 17.02.2024 року ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» солдат ОСОБА_15 пройшов медичний огляд, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_7 придатний до військової служби (т.2 а.с.115).
Оцінивши наведені вище докази у відповідності до положень ст.94 КПК України, суд обґрунтовано визнав їх належними, допустимими та достовірними, а в сукупності - достатніми, якими доводиться винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, за встановлених судом обставин.
За змістом положень ст.402 КК України під наказом розуміється пряма вимога у вигляді розпорядження, вказівки, команди тощо. Особа, яка одержала законний наказ, зобов'язана його виконати. За своєю юридичною природою виконання законного наказу - це виконання особою свого юридичного (службового) обов'язку. Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.
З об'єктивної сторони злочин, передбачений ст.402 КК України, вчиняється шляхом відкритої відмови виконати наказ начальника (непокора) або інше умисне невиконання наказу.
Як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував, що він відмовився виконувати наказ командира, посилаючись на поганий стан здоров'я. При цьому вважає, що в його діях відсутній склад злочину, оскільки він на час віддання наказу за своїм станом здоров'я не міг виконувати військову службу.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав безпідставними посилання обвинуваченого на відсутність в його діях ознак непокори, оскільки факт невиконання наказу командира підтверджується показаннями свідків, даними відеозапису, письмовими доказами та не заперечується самим обвинуваченим ОСОБА_7 .
Разом з цим, апеляційні доводи сторони захисту щодо невиконання ОСОБА_7 наказу командира, через незадовільний стан здоров'я, не знаходять свого обґрунтованого підтвердження в суді апеляційної інстанції та спростовуються наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.
За встановлених судом обставин обвинувачений ОСОБА_7 06.02.2024 відкрито відмовився виконати наказ начальника, чим підірвав бойову готовність та боєздатність підрозділу, що могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони.
Як вбачається із довідки військово-лікарської комісії від 25.01.2024 року, солдат військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_7 був оглянутий військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_7 . Під час огляду виявлені захворювання, пов'язані з проходженням військової служба, а саме вертеброгеннатораколюмбалгія на тлі остеохондрозу, екструзій Th-7 -Th9, L4-15, L5-S1 з больовим та мязово-тонічним синдромами, незначним порушенням стато-кінетичної функції хребта, фаза нестійкої ремісії.
За результатами проведеного огляду визнаний військово-лікарською комісією придатним до військової служби (т.2 а.с.22).
Також згідно довідки №161 від 17.02.2024 року солдат ОСОБА_7 повторно оглядався медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області». За результатами проведеного огляду солдат ОСОБА_7 визнаний придатним до військової служби (т.2 а.с.115).
Таким чином, зазначеними медичними документами підтверджується те, що 25.01.2024 та 17.02.2024 року ОСОБА_7 оглядався військово-лікарською комісією та визнавався придатним до військової служби.
Такі висновки не спростовуються і представленим стороною захисту висновком комісійної судово-медичної та судово-психіатричної експертизи №34-1-2024/1053, яким встановлено, що станом на 06.02.2024 року ОСОБА_7 виявляв ознаки розладу адаптації у вигляді змішаної тривожно-депресивної реакції (F43.22- згідно зМКХ-10), виникнення якого пов'язане з перебуванням ОСОБА_7 на військовій службі та виконання ним бойових завдань.
Допитаний судом свідок ОСОБА_11 засвідчив, що як виконувач обов'язки начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_2 , 06.02.2024 року був присутнім при оголошенні бойового розпорядження, де ОСОБА_7 відмовився виконувати наказ. Після того, як ОСОБА_7 відмовився виконувати наказ, мотивуючи це тим, що у нього терпнуть кінцівки, він в цей же день оглянув ОСОБА_7 та не встановив об'єктивних даних, які б свідчили про те, що за станом здоров'я ОСОБА_7 не може виконувати бойове завдання. Крім цього, було враховано також і те, що за висновком ВЛК, який проводився 25.01.2024 року, ОСОБА_7 визнаний придатним до військової служби за станом здоров'я та міг виконувати наказ.
Цим самим спростовуються апеляційні доводи сторони захисту про те, що 06.02.2024 року ОСОБА_7 за станом здоров'я не був непридатним до військової служби та не міг виконувати наказ начальника.
Колегія суддів вважає, що за результатами апеляційного перегляду не встановлено неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, як про це посилається захисник ОСОБА_8 у поданій апеляційній скарзі.
Разом з цим, діючи у відповідності до положень ч.2 ст.404 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок суду в частині призначеного покарання.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ч.4 ст.402 КК України у виді позбавлення волі, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, дані про особу винного, який раніше не судимий, негативно характеризується за місцем служби. Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання, судом не встановлено.
Колегія суддів погоджується з призначеним ОСОБА_7 покаранням у виді позбавлення волі, яке за своїм видом та розміром відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та особі обвинуваченого та є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Суд першої інстанції також дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
Статтею 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до положень частини 1 статті 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене ч.3 ст.127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
В суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_7 повідомив, що перебуває на військовій службі з березня 2022 року, неодноразово виконував бойові завдання і жодного разу не відмовлявся від виконання наказу командирів та не вчиняв непокори. Проте в нього значно погіршився стан здоров'я, про що він неодноразово повідомляв своїх командирів. Внаслідок чергового загострення стану здоров'я 06.02.2024 року він не зміг виконувати поставлений наказ, про що він повідомив командира. Також повідомив, що на даний продовжує проходити військову службу, проте за станом здоров'я не перебуває на бойових позиціях.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, а саме медичної характеристики від 27.01.2024 року, ОСОБА_7 неодноразово звертався до лікаря за медичною допомогою та перебував на стаціонарному лікуванні (том 2, а.с.21-22).
Згідно довідок військово-лікарських комісій від 25.01.2024 та 17.02.2024 року, у ОСОБА_7 діагностовано наявні множинні травми та захворювання, пов'язані з проходженням військової служби. Крім цього, за висновками комісійної судово-медичної та судово-психіатричної експертизи №34-1-2024/1053 станом на 06.02.2024 року під час отримання усного бойового розпорядження у ОСОБА_7 були наявні об'єктивні морфологічні ознаки патології хребта, яке могло в той час супроводжуватися вираженим больовим синдромом, руховими і чутливими розладами та відсутністю ефекту від вживання знеболювальних препаратів. Загострення остеохондрозу на стадії екструзій в грудному і попереково-крижових відділах хребта потребує комплексного лікування: інтенсивної консервативної терапії (знеболювальні, протинабрякові, протизапальні засоби) із застосуванням фізіотерапевтичних методів в умовах стаціонару з ліжковим режимом і суттєвим обмеженням рухового навантаження. Без надання відповідної медичної допомоги в період загострення, є можливим розвиток ускладнень у вигляді прогресування рухових та чутливих розладів, порушень функції сечового міхура і прямої кишки.
Колегія суддів вважає, що наведені вище обставини, а саме дані про стан здоров'я ОСОБА_7 , є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та в сукупності з встановленими судом даними про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, з березня 2022 року по даний час проходить військову службу, дають суду законні підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування призначеного судом першої інстанції покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.
Колегія суддів вважає, що таке покарання відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, та буде достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.
З огляду на викладене, залишаючи апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 без задоволення, колегія суддів на підставі ст.404 КПК України вирок суду змінює, оскільки розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на покращення становища обвинуваченого.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 409, 414, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
В порядку ч.2 ст.404 КПК України вирок Вишгородського районного суду Київської області від 15 серпня 2025 року, ухвалений щодо ОСОБА_7 , змінити.
На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки.
Згідно п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого обов'язки, а саме:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ч.4 ст.76 КК України, у разі подальшого проходження ОСОБА_7 військової служби, для здійснення нагляду за засудженим військовослужбовцем копію вироку направити для виконання командиру військової частини, у якій ОСОБА_7 проходитиме військову службу.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції.
Судді:
__________________ _________________ ________________ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4