30 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представників власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2026 року,
У провадженні Київського апеляційного суду перебуває судове провадження за апеляційною скаргою прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.01.2026, якою залишено без задоволення клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке вилучене 12.12.2025 під час обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме грошові кошти в сумі 100 000 Євро та 180 000 доларів США.
02.03.2026 через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_8 надійшла заява про відвід колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Заява про відвід мотивована тим, що вказаною колегією суддів, у складі головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у судовому провадженні № 757/55552/23-к вже вирішувалось питання про накладення арешту на майно у цьому ж кримінальному провадженні № 12020000000000589, у ході якого вказана колегія, як зазначено у заяві, з численними порушеннями норм матеріального і процесуального права постановила ухвалу, якою відмовила у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_9 та залишила ухвалу слідчого судді без змін.
Справа № 757/66175/25-к Слідчий суддя - ОСОБА_10
Апеляційне провадження № 11-сс/824/2501/2026 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Зокрема, під час апеляційного розгляду вищезазначеного судового провадження вказана колегія суддів не залучила власника майна ОСОБА_8 до розгляду справи, незважаючи на те, що вона була присутня в судовому засіданні, не надала їй можливості висловити свої аргументи, не взяла до уваги надані ОСОБА_8 докази, та, на переконання представника, без дослідження матеріалів судового провадження ухвалила явно незаконне судове рішення.
Також у заяві зазначено, що ОСОБА_8 неодноразово зверталася до Вищої ради правосуддя зі скаргами про притягнення колегії суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, на даний час в провадженні вказаної колегії суддів перебувають інші судові справи за апеляційними скаргами прокурора на ухвали слідчих суддів про відмову у накладенні арешту на грошові кошти.
На думку заявника, наведені обставини викликають сумнів у неупередженості колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під апеляційного розгляду даної справи.
Власник майна ОСОБА_8 у судове засідання не прибула, про причини свого неприбуття не повідомила та клопотань про відкладення судового засідання не подавала.
Заслухавши думку представників ОСОБА_8 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яка приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, та які підтримали заявлений відвід, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти заявленого відводу, обговоривши доводи заяви про відвід, колегія суддів приходить до висновку, що подана заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Вичерпний перелік підстав, з яких суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, передбачений ст.ст. 75, 76 КПК України.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
З положень ч.ч. 1, 2 ст. 80 КПК України убачається, що особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді за наявності обставин, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу.
Провадження в суді апеляційної інстанції здійснюється відповідно до Глави 31 Розділу V КПК України.
Згідно ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.
Розгляд клопотання про арешт майна відбувається в порядку, визначеному главою 17 КПК України.
Апеляційний розгляд у судовому провадженні здійснюється з урахуванням обставин кожного конкретного провадження, позицій сторін у даному провадженні, з дотриманням загальних засад кримінального провадження як законність, змагальність сторін та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи.
З огляду на наведене, твердження ОСОБА_8 та її представника ОСОБА_6 у заявах про відвід на те, що колегія суддів у складі суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в межах іншого судового провадження ухвалила рішення з численними порушеннями норм матеріального і процесуального права та безпідставно відмовила у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_9 та заяви ОСОБА_8 про приєднання до зазначеної апеляційної скарги, залишивши ухвалу слідчого судді без змін, фактично зведені до незгоди із прийнятим даною колегією суддів попереднім рішенням у межах іншого судового провадження, що не може бути підставою для відводу колегії суддів у даному провадженні, предметом якого є оскарження рішення про арешт майна.
У даному провадженні, суд апеляційної інстанції жодним чином не обмежений попереднім рішенням, постановленим у іншому судовому провадженні за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку за адресою: Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Шмиглі, вул. Шмиглянська, 5.
В пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 року зазначено, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Той факт, що ті самі судді повторно беруть участь у розгляді апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді про арешт майна, накладений у межах іншого судового провадження, жодним чином не створює сумнівів у їх безсторонності та неупередженості.
Не може бути підставою для відводуі та обставина, що після постановлення колегією суддів у складі суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ухвали від 17.07.2024 у межах іншого судового провадження, ОСОБА_8 подавала до Вищої ради правосуддя скарги щодо вчинення дисциплінарного проступку суддями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Сам по собі факт звернення ОСОБА_8 зі скаргами до Вищої ради правосуддя, не може свідчити про упереджене ставлення суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_8 та її представника.
Посилання у заявах на те, що на даний час в провадженні вказаної колегії суддів перебувають інші судові справи за апеляційними скаргами прокурора на ухвали слідчих суддів про відмову у накладенні арешту на грошові кошти, також не може свідчити про упередженість або необ'єктивність колегії суддів під час перегляду в апеляційному порядку ухвали слідчого судді у даному судовому провадженні.
Разом з тим, ураховуючи викладені представником ОСОБА_6 у поданій заяві обставини, колегія суддів у складі суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважає за необхідне заявити самовідвід, з огляду на наступне.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд.
У відповідності до п. 1 зазначеної статті, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до п. 26 рішення Європейського суду з прав людини «Де Куббер проти Бельгії» (Заява № 9186/80) від 26 жовтня 1984 р., «правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться», тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений.
Відповідно до п. 104 рішення Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) від 09 квітня 2013 р., набуло статусу остаточного 27 травня 2013 р., як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
При розгляді справи має забезпечуватися суб'єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь-які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об'єктивне рішення у справі. Так, ЄСПЛ розрізняє, чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, вказана колегія суддів неодноразово приймала участь у розгляді апеляційних скарг в межах даного кримінального провадження № 12020000000000589, зокрема на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2024 року у справі № 757/55552/23-к та ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2026 у справі № 757/1044/26-к про накладення арешту на майно.
Крім того, як убачається із долучених представником ОСОБА_6 відомостей, 06.08.2024 та 19.02.2025 ОСОБА_8 зверталася до Вищої ради правосуддя із дисциплінарною скаргою про притягнення до дисциплінарної відповідальності колегії суддів у складі суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Наведені обставини, на переконання колегії суддів, хоча і не є підставами для висновку про упередженість колегії суддів по відношенню до учасників даного судового провадження, проте у своїй сукупності можуть викликати у стороннього спостерігача сумніви у неупередженості та безсторонності колегії суддів під час розгляду апеляційної скарги прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.01.2026.
Ураховуючи наведене, з метою усунення у стороннього спостерігача сумнівів у неупередженості суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також сприяння підтримці до зростанню довіри представників юридичної професії і сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, задовольнити заявлений суддями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 самовідвід.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 75, 81, 82, 376, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_8 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , - відмовити.
Задовольнити самовідвід колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відвести суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від участі у розгляді апеляційної скарги прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2026 року.
Матеріали апеляційного провадження № 11-сс/824/2501/2026 (унікальний номер 757/66175/25-к) передати до відділу забезпечення діяльності судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду для виконання вимог статей ст. 35, 82 КПК України.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3