30 березня 2026 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 02 грудня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 02.12.2025 задоволено клопотання слідчого СВ управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , та надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_3 для участі у розгляді клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про дозвіл на затримання встановлено на шість місяців, тобто до 02.06.2026.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
20.03.2026 до Київського апеляційного суду з Подільського районного суду міста Києва надійшли матеріали судового провадження за клопотанням старшого слідчого СВ управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Справа № 758/19263/25 Слідчий суддя - ОСОБА_6
Апеляційне провадження № 11-сс/824/2851/2026 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Вивчивши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 та матеріали судового провадження, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити, з таких підстав.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 Глави 26 КПК України.
Відповідно до частини 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Згідно ч. 3 ст. 309 КПК України, скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Частиною 5 статті 190 КПК України передбачено, що ухвала про відмову в наданні дозволу на затримання з метою приводу може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом. Ухвала про дозвіл на затримання оскарженню не підлягає.
Відтак, нормами кримінального процесуального законодавства не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвал слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу.
Частина 4 статті 399 КПК України визначає не право, а обов'язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті провадження, тому що законом визначено чіткий перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню, і не надає можливості діяти вибірково щодо кожного конкретного випадку.
У даному випадку закон не передбачає права або обов'язку суду апеляційної інстанції давати оцінку законності чи незаконності прийнятого по суті рішення слідчим суддею.
Оскільки чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу, то вважаю, що підстави для відкриття провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 відсутні.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 309, 376, 392, 399 КПК України, суддя,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 02 грудня 2025 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Київського
апеляційного суду ОСОБА_1