14.04.2026 року м.Дніпро Справа № 908/1542/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач),
судді: Мороз В.Ф., Кощеєв І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі» на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.09.2025 (повне рішення складено 10.09.2025, суддя Дроздова С.С.) у справі № 908/1542/25
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10», м. Запоріжжя
до відповідача: Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Запорізька міська рада, м. Запоріжжя
про стягнення 15 292 грн. 61 коп.,
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Концерну «Міські теплові мережі» про стягнення 9 289 грн 80 коп. заборгованості по оплаті внесків на управління будинком та прибудинковою територією, 5 026 грн 24 коп. інфляційних втрат, 976 грн 57 коп. 3 % річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у багатоквартирному будинку за адресою: 69040, Україна, Запорізька область, місто Запоріжжя, - вулиця Амбулаторна, будинок, 10 розташовано нежитлове приміщення № 72, літ. А-5, загальною площею 21,7 кв. м. Повідомляє, що зазначене нежитлове приміщення належить Запорізькій міській територіальній громаді та з жовтня 2004 року перебуває в господарському віданні Концерну «Міські теплові мережі». Посилаючись на приписи Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» просить суд стягнути з Концерну «Міські теплові мережі» на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10» 9 289 грн 80 коп. заборгованості по оплаті внесків на управління будинком та прибудинковою територією за період з липня 2021 року по грудень 2024 року, 5 026 грн 24 коп. інфляційних втрат, 976 грн 57 коп. 3 % річних. Також, позивач просить суд врахувати, що позивачем не були пропущені строки позовної давності враховуючи продовження його на строк дії карантину та період дії в Україні воєнного стану.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.09.2025 у справі № 908/1542/25 позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10» до Концерну «Міські теплові мережі» задоволено.
Стягнуто з Концерну «Міські теплові мережі» (вул. Героїв полку Азов, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091, ідентифікаційний номер юридичної особи 32121458) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10» (вул. Амбулаторна, 10, м. Запоріжжя, 69040, ідентифікаційний номер юридичної особи 44238498) заборгованість по сплаті внесків на управління будинком та прибудинковою територією в сумі 9 289 (дев'ять тисяч двісті вісімдесят дев'ять) грн 80 коп., інфляційні втрати в сумі 5 026 (п'ять тисяч двадцять шість) грн 24 коп., 3 % річних в сумі 976 (дев'ятсот сімдесят шість) грн 57 коп., судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.10.2003 № 355/1 «Про улаштування топочної за адресою: вул. Амбулаторна, 10», дозволено комунальному підприємству «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 5» улаштування топочної у вбудованому нежитловому приміщенні за адресою: вул. Амбулаторга, 10 згідно з узгодженою проектно-кошторисною документацією. Передано в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізька міська енергетична компанія» обладнання топочної по вул. Амбулаторна,10 (п. 3.2 рішення).
Надалі рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 18.10.2004 № 389 «Про внесення змін до рішень виконавчого комітету Запорізької міської ради щодо прийому до комунальної власності міста мереж теплопостачання», внесено зміни до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.10.2003 № 355/1 «Про улаштування топочної за адресою: вул. Амбулаторна, 10», а саме: в п. 3.1 замість слів «… Передати в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізька міська енергетична компанія» …» читати «… Передати в повне господарське відання Концерну «Міські теплові мережі».
Господарський суд зазначив, що фактично володіє, користується та розпоряджається комунальним майном той суб'єкт господарювання, якому таке майно було передане рішенням місцевої ради. Отже, саме Концерн «Міські теплові мережі» повинно вирішити питання щодо сплати внесків на утримання будинку.
Наданий Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10» розрахунок заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 9 289 грн 80 коп. за період з 01.07.2021 по 31.12.2024 перевірено місцевим господарським судом та визнано таким, що відповідає дійсному періоду заборгованості та розмірам внесків на утримання майна Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10», встановлених рішеннями загальних зборів, внаслідок чого, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10» про стягнення з Концерну «Міські теплові мережі» 9 289 грн 80 коп. заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території.
Стосовно строків позовної давності місцевий господарський суд зазначив, що відповідно до пункту 12 Перехідних положень ЦК України, строки позовної давності, встановлені, зокрема, статтею 257 ЦК України, були продовжені на період дії карантину, запровадженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211. Дія карантину неодноразово продовжувалася та була остаточно припинена Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651. Згодом, згідно з пунктом 19 Перехідних положень ЦК України, строки позовної давності були продовжені на період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та який продовжується на поточний момент.
Також, господарським судом встановлено, що розрахунок 3% річних у сумі 976 грн 57 коп. за період з 01.07.2021 по 31.12.2023 та інфляційні втрати у сумі 5 026 грн 24 коп. за період липень 2021 року по грудень 2024 року виконаний правильно, оскільки це не суперечить нормам діючого законодавства.
За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду, з використанням системи «Електронний суд», з апеляційною скаргою звернувся Концерн «Міські теплові мережі», в якій просить: скасувати повністю рішення господарського суду Запорізької області від 01.09.2025 у справі №908/1542/25 за позовом ОСББ «Амбулаторна 10» до Концерну «Міські теплові мережі», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, та ухвалити нове рішення, яким відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- при винесенні рішення судом першої інстанції не було враховано вимоги закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Відповідач посилається на пункт 7, 8, 27 статті 10 зазначеного закону, абзац 2 пункту 5 Розділу III Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10», абзац 4 пункту 11 Розділу III Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10» та зазначає, що враховуючи наведені норми Закону, Позивач повинен повідомляти Відповідача, як співвласника, і про загальні збори, і про рішення загальних зборів;
- у багатоквартирному будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Амбулаторна, 10 розташоване нежитлове приміщення 72, літ. 5, загальною площею 21,7 кв.м., яке належить Запорізькій міській територіальній громаді та перебуває в господарському віданні Концерну «МТМ». Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав зазначене приміщення зареєстроване на праві господарського відання за Концерном «МТМ» з 07.12.2023 року. 30.12.2024 року вх. № 13915 на адресу Відповідача надійшов від Позивача лист № 25/12-1 від 25.12.2024 року щодо укладання договору про відшкодування витрат на управління будинку та прибудинкової території та погашення заборгованості. 07.01.2025 Відповідачем було направлено відповідь вих. № 100/23 щодо безпідставності сплати грошових коштів, оскільки між сторонами не укладено відповідного договору. 24.02.2025 року від Позивача надійшла заява № 21/02-1 від 21.02.2022 щодо укладання вищезазначеного договору. 26.03.2025 року Відповідач направив на адресу Позивача 2 примірника договору про надання послуг з утримання багатоквартирного будинку та прибуткової території. 04.04.2025 року між сторонами було укладено зазначений договір. З моменту укладення договору Відповідач сплачує послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибуткової території;
- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що «боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом». Відповідач зазначає, що у їх випадку, не має простроченого грошового зобов'язання, оскільки Відповідач не знав і не міг знати про рішення загальних зборів, якими були затверджені щомісячні розміри внесків на управління будинком та прибудинковою територією, оскільки його не повідомляли про скликання загальних зборів. Лише 30.12.2024 року Позивач листом від № 25/12-1 від 25.12.2024 року повідомив Відповідача про рішення загальних зборів щодо сплати щомісячних розмірів внесків на управління будинком та прибудинковою територією та про необхідність укладання договору. До цього моменту сам Відповідач не міг сплачувати самостійно внески, оскільки невідомо кому та невідомо скільки потрібно сплачувати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Мороз В.Ф., Кощеєв І.М.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою ЦАГС від 23.09.2025 здійснено запит матеріалів справи №908/1542/25 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
29.09.2025 матеріали справи надійшли до ЦАГС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2025 апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі» на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.09.2025 у справі № 908/1542/25 залишено без руху. Апелянту надано строк, протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали, усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: надати Центральному апеляційному господарському суду докази направлення копії апеляційної скарги Запорізькій міській раді у встановленому порядку.
03.11.2025 від Концерну «Міські теплові мережі» до ЦАГС надійшла заява, в якій просить: поновити процесуальний 10-денний строк наданий Центральний апеляційним господарським судом від 20.10.2025 у справі № 908/1542/25 для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.09.2025 року; долучено докази поштового направлення копії апеляційної скарги Запорізькій міській раді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Концерну «Міські теплові мережі» на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.09.2025 у справі № 908/1542/25; визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Представником Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10» подано до Центрального апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить, зокрема, залишити рішення Господарського суду Запорізької області від 01.09.2025 року у справі № 908/1542/25 без змін, а апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі» - без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що статтею 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов'язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Позивач зауважує, що Відповідач у скарзі жодним чином не спростовує свій обов'язок сплачувати внески, які були визначені рішенням загальних зборів.
Позивач звертає увагу, що протокол загальних зборів ОСББ №02 від 18 червня 2021 року та протокол загальних зборів ОСББ №2 від 18 травня 2022 року позивача щодо встановлення внесків є чинними і в судовому порядку не оскаржувались. Фактів протилежного надано не було. Посилання відповідача на свою необізнаність є недоречним. У Рішенні від 12 лютого 2002 року № З-рп/2002 Конституційний Суд України зазначив, що: «власність гарантує не лише права власників, а й зобов'язує, покладає на них певні обов'язки». Отже, власник майна не просто має права на це майно, але й певні зобов'язання щодо його утримання, використання та розпорядження, які можуть бути встановлені законом або договором.
Також позивач вказує, що чинне законодавство, а саме ст. 14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» надає право власнику або уповноваженій ним особі на ознайомлення з протоколами загальних зборів. Відповідач своїм правом не скористувався.
Позивач наголошує, що Відповідачем не спростовано жодним чином свого обов'язку щодо сплати заборгованості по оплаті внесків на управління будинком та прибудинковою територією, 5 026 грн 24 коп. інфляційних втрат, 976 грн 57 коп. 3 % річних.
Крім того, позивач повідомляє, що судові витрати, понесені ним у зв'язку із розглядом справи у апеляційному суді, складаються із витрат на професійну правничу допомогу. Попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції складає 4 000 гривень (фіксована вартість). Остаточний розрахунок та докази сплати будуть надані відповідно до ст. 129 ГПК України.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Запорізька міська рада не скористалася правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.
Встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним господарським судом обставини справи.
Відповідно до п. 1 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10», затвердженого Установчими зборами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10» протокол від 10.04.2021, Об'єднання створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (багатоквартирних будинків) № 10, що розташований за місцезнаходженням: індекс 69040, м. Запоріжжя, вул. Амбулаторна відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
20.04.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію юридичної особи (ідентифікаційний код юридичної особи 44238498) - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10», місцезнаходження юридичної особи: Україна, 69040, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Амбулаторна, будинок 10.
Рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10» від 10.04.2021 та державна реєстрація в судовому порядку не оскаржувалися.
Рішенням загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10» від 18.06.2021, оформлені протоколом № 02, зокрема:
- затверджено Кошторис доходів - витрат внесків на утримання багатоквартирного будинку починаючи з 01.07.2021 для житлових приміщень розмір внеску - 6,00 грн за 1 кв.м.;
- встановлено строк сплати внесків на управління багатоквартирним будинком:
1) за липень 2021 року співвласниками здійснити сплату внесків на управління багатоквартирним будинком за принципом «Місяць у місяць», не пізніше 20 липня 2021 року з метою функціонування та виконання податкових Статутних цілей і завдань у перший місяць роботи Об'єднання шляхом перерахунку на поточний рахунок;
2) в подальшому встановити строк сплати внесків на управління багатоквартирним будинком не пізніше 30 (31) числа розрахункового місяця за попередній починаючи з 01.08.2021 року.
Рішенням загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10» від 18.05.2022, оформлені протоколом № 2, зокрема:
- затверджено Кошторис та розмір внесків ОСББ «Амбулаторна 10» на управління будинку та прибудинкової території з житлових та нежитлових приміщень у сумі 11,87 грн за 1 м.кв. з 01.07.2022.
Листом від 26.07.2024 № 4814/01/01-07/5870 «Про надання інформації» Департамент управління активами Запорізької міської ради на листи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10» № 18/06-1 від 18.06.2024 та № 13375/03.3-29/03 від 28.06.2024, повідомив, зокрема, що за наявною в Департаменті інформацією, за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Амбулаторна, 10 розташоване нежитлове приміщення № 72 (літ А-5) площею 21,7 кв.м., яке належить Запорізькій міській територіальній громаді та перебуває в господарському віданні Концерну «Міські теплові мережі».
Листом від 25.12.2024 № 25/12-1 «Щодо укладання договору про відшкодування витрат на управління будинку та прибудинкової території» Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10» звернулось до Концерну «Міські теплові мережі» з проханням укласти договір на відшкодування витрат на управління будинком та прибудинкової території, яка нарахована за період з 01.05.2024 у розмірі, який затверджений загальними зборами співвласників Об'єднання, пропорційно до загальної площі нежитлового приміщення, яке належить Запорізькій територіальній громаді та перебуває у господарському віданні Концерну «Міські теплові мережі», а саме: нежитлове приміщення № 72 першого поверху площею 21,7 кв.м. розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Амбулаторна, 10. Також відповідача погасити заборгованість.
Концерн «Міські теплові мережі» листом від 07.01.2025 № 100/23 на звернення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10» № 25/12-1 від 25.12.2024, повідомило, що повідомлення про рішення зборів співвласників, протокол загальних зборів, кошторис Концерн не отримував. Пояснив, що Концерн «Міські теплові мережі» є комунальним підприємством, тому договір укладається з урахуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі». Вважає вимоги Об'єднання щодо сплати заборгованості безпідставними, тому що тільки оформлений відповідно до вимог законодавства договір про надання послуг, співвласником приміщенням в якому є територіальна громада в особі Концерну «Міські теплові мережі» є достатньою підставою для оплати послуг з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені договором.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10» звернулось до Концерну «Міські теплові мережі» із заявою вих. № 21/02-1 від 21.02.2022 (вх. № 001430 від 24.02.2025) з проханням укласти договір на сумісне утримання будинком та прибудинкової території, до якої додані копії протоколу із рішенням співвласників від 15.01.2025, кошторис на 2025 рік.
26.03.2025 за вих. № 26.03.2025 Концерн «Міські теплові мережі» направив на адресу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10» для розгляду та підписання договір про надання послуги з утримання багатоквартирним будинком та прибудинкової території з відкритою датою.
Як зазначає позивач, заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території користувачами нежитлового приміщення № 72 першого поверху площею 21,7 кв.м. розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Амбулаторна, 10 перед Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10» за період з 01.07.2021 до 31.12.2024 становить 9 289 грн 80 коп.
Нараховані позивачем внески не сплачено, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України № 2866-III від 29.11.2001 «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідно до статті 1 якого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; представник співвласника - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» основною метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. А за частиною 4 статті 4 цього Закону основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Загальні збори співвласників є вищим органом управління об'єднання, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників (стаття 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина 6 статті 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Об'єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, які за статтею 21 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» належать до коштів об'єднання, та зобов'язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний, зокрема виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (стаття 16 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Статтею 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Статтею 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов'язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В даному випадку, рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.10.2003 № 355/1 «Про улаштування топочної за адресою: вул. Амбулаторна, 10», дозволено комунальному підприємству «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 5» улаштування топочної у вбудованому нежитловому приміщенні за адресою: вул. Амбулаторга, 10 згідно з узгодженою проектно-кошторисною документацією. Передано в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізька міська енергетична компанія» обладнання топочної по вул. Амбулаторна,10 (п. 3.2 рішення).
Надалі рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 18.10.2004 № 389 «Про внесення змін до рішень виконавчого комітету Запорізької міської ради щодо прийому до комунальної власності міста мереж теплопостачання», внесено зміни до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.10.2003 № 355/1 «Про улаштування топочної за адресою: вул. Амбулаторна, 10», а саме: в п. 3.1 замість слів «… Передати в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізька міська енергетична компанія» …» читати «… Передати в повне господарське відання Концерну «Міські теплові мережі».
Вказані рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради подавались Концерном «Міські теплові мережі» при внесенні відомостей до Державного реєстру речових прав 07.12.2023.
Судом першої інстанції слушно зазначено, що відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Як вже було зазначено вище, рішенням загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10» від 18.06.2021, оформлені протоколом № 02, зокрема:
- затверджено Кошторис доходів - витрат внесків на утримання багатоквартирного будинку починаючи з 01.07.2021 для житлових приміщень розмір внеску - 6,00 грн за 1 кв.м.;
- встановлено строк сплати внесків на управління багатоквартирним будинком:
1) за липень 2021 року співвласниками здійснити сплату внесків на управління багатоквартирним будинком за принципом «Місяць у місяць», не пізніше 20 липня 2021 року з метою функціонування та виконання податкових Статутних цілей і завдань у перший місяць роботи Об'єднання шляхом перерахунку на поточний рахунок;
2) в подальшому встановити строк сплати внесків на управління багатоквартирним будинком не пізніше 30 (31) числа розрахункового місяця за попередній починаючи з 01.08.2021 року.
А рішенням загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10» від 18.05.2022, оформлені протоколом № 2, зокрема:
- затверджено Кошторис та розмір внесків ОСББ «Амбулаторна 10» на управління будинку та прибудинкової території з житлових та нежитлових приміщень у сумі 11,87 грн за 1 м.кв. з 01.07.2022.
Доказів того, що вказані рішення загальних зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10», а також рішення установчих зборів визнані недійсними (скасовані) у встановленому чинним законодавством порядку в матеріалах справи не міститься.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 136 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.
Як доречно зазначив суд першої інстанції, фактично володіє, користується та розпоряджається комунальним майном той суб'єкт господарювання, якому таке майно було передане рішенням місцевої ради.
Відтак, саме Концерн «Міські теплові мережі» повинно вирішити питання щодо сплати внесків на утримання будинку.
За законодавством на відповідача, як на члена ОСББ та особу, у повному господарському віданні якої перебуває належне державі на праві власності майно, покладено обов'язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими, зокрема, є загальні збори учасників та правління ОСББ, брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2020 справі №910/1395/19).
Вищенаведеним спростовуються доводи скаржника про те, що між сторонами не було укладено договору про відшкодування витрат на управління будинком та прибудинковою територією, а зазначений договір було укладено позивачем та відповідачем 04.04.2025 року і відповідно з моменту укладення договору відповідач сплачує послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
Колегія суддів констатує, що наданий Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10» розрахунок заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 9 289 грн 80 коп. за період з 01.07.2021 по 31.12.2024 є таким, що відповідає дійсному періоду заборгованості та розмірам внесків на утримання майна Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10», встановлених рішеннями загальних зборів, внаслідок чого, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10» про стягнення з Концерну «Міські теплові мережі» 9 289 грн 80 коп. заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території.
Стосовно строків позовної давності місцевий господарський суд зазначив, що відповідно до пункту 12 Перехідних положень ЦК України, строки позовної давності, встановлені, зокрема, статтею 257 ЦК України, були продовжені на період дії карантину, запровадженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211. Дія карантину неодноразово продовжувалася та була остаточно припинена Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651. Згодом, згідно з пунктом 19 Перехідних положень ЦК України, строки позовної давності були продовжені на період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та який продовжується на поточний момент.
В цій частині рішення суду першої інстанції скаржником не оскаржується і, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, не переглядається судом апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За матеріалами даної справи, позивачем заявлена вимога про стягнення 3% річних у сумі 976 грн 57 коп. за період з 01.07.2021 по 31.12.2023 та інфляційні втрати у сумі 5 026 грн 24 коп. за період липень 2021 року по грудень 2024 року.
Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).
Виходячи із положень статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Визначене частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Судом першої інстанції встановлено, що розрахунок 3% річних у сумі 976 грн 57 коп. за період з 01.07.2021 по 31.12.2023 та інфляційні втрати у сумі 5 026 грн 24 коп. за період липень 2021 року по грудень 2024 року виконаний правильно, оскільки це не суперечить нормам діючого законодавства.
Здійснивши перерахунок, наданих позивачем сум стягнення, апеляційний суд зазначає, що він є вірним та таким, що правильно стягнутий судом першої інстанції.
Надання правової оцінки щодо обов'язку позивача повідомляти відповідача, як співвласника, і про загальні збори, і про рішення загальних зборів виходить за межі предмету спору по цій справі, а тому суд апеляційної інстанції відхиляє доводи відповідача з цього приводу.
Судова колегія зауважує, що в даній справі будь-яких вимог щодо оскарження рішення загальних зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Амбулаторна 10», а також рішення установчих зборів не заявлено. Відомостей про оскарження вказаних рішень та їх скасування в судовому порядку, в тому числі і через неповідомлення відповідача про їх проведення, відповідачем суду не надано, матеріали справи іншого не містять.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність прострочення грошового зобов'язання у зв'язку з необізнаністю відповідача щодо рішень загальних зборів, якими були затверджені щомісячні розміри внесків на управління будинком та прибудинковою територією, з огляду на наступне.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Отже, посилання апелянта на необізнаність щодо рішень загальних зборів, якими були затверджені щомісячні розміри внесків на управління будинком та прибудинковою територією, не впливає на наявність чи відсутність підстав для застосування статті 625 Цивільного кодексу України.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності прострочення грошового зобов'язання та правомірності застосування наслідків, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та застосував норми матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення.
Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даному випадку, суд апеляційної інстанції вважає, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильності висновку суду першої інстанції про задоволення позову у повному обсязі.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги та вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на апелянта.
З підстав наведеного та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі» на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.09.2025 у справі № 908/1542/25 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 01.09.2025 у справі № 908/1542/25 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя В.Ф. Мороз