13.04.2026 м. Дніпро Справа № 908/3588/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),
суддів: Джепи Ю.А., Соп'яненко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Янкіної Г.Д.
та представників:
від скаржника (відповідача-2): не з'явився;
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.02.2026 (ухвалене суддею Федько О.А. у м. Запоріжжі, повне рішення складене 10.02.2026) у справі № 908/3588/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (м. Київ)
до відповідача-1: Селянського (фермерського) господарства "Ілона" (с. Балочки, Пологівський район, Запорізька область)
до відповідача-2: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: сел. Залізничне, Пологіський район, Запорізька область; фактична адреса м. Запоріжжя)
про солідарне стягнення грошової суми,
У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою, в якій просила суд стягнути солідарно з Селянського (фермерського) господарства "Ілона" (далі по тексту - відповідач-1) та з ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач-2) заборгованість за кредитним договором № 011/10853/01195793 від 26.08.2021 у загальному розмірі 904 967 грн 36 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 659 666 грн 67 коп. - заборгованість за тілом кредиту;
- 245 300 грн 69 коп. - заборгованості по процентам.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- 26.08.2021 між АТ "Райффайзен Банк" та Селянським (фермерським) господарством "Ілона" (відповідач-1) укладено Кредитний договір № 011/10853/01195793, за умовами якого кредитор надав у користування позичальнику кредитні кошти в розмірі 989 500 грн 00 коп. в обмін на зобов'язання щодо їх повернення у строк до 25.08.2024 та сплати відсотків за користування коштами в розмірі 19,35%, які передбачені договором. Кошти було отримано у передбачений Кредитним договором спосіб - шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, зазначений в договорі;
- 26.08.2021 між АТ "Райффайзен Банк" та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 011/10853/01195793-Р, предметом якого є надання поруки за виконання зобов'язання відповідачем СФГ "Ілона" за кредитним договором №011/10853/01195793 від 26.08.2021;
- в порушення умов кредитного договору кредитні кошти у встановлений договором строк відповідачем-1 не повернуті, станом на 29.07.2024 заборгованість становить 904 967 грн 36 коп., що складається зі заборгованості по тілу кредиту - 659 666 грн 67 коп., в тому числі прострочена заборгованість в розмірі 549 722 грн 23 коп., та відсотки за користування кредитом - 245 300 грн 69 коп., в тому числі прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 244 254 грн 42 коп.;
- 24.07.2024 між АТ "Райффайзен Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-72, за умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором № 011/10853/01195793 від 26.08.2021, укладеним між АТ "Райффайзен Банк" та СФГ "Ілона" перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів". Відповідно до Реєстру боржників від 29.07.2024 до Договору відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до СФГ "Ілона" за Кредитним договором № 011/10853/01195793 від 26.08.2021 в сумі 989 500 грн 00 коп., з яких: - 659 666 грн 67 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 245 300 грн 69 коп. - сума заборгованості за відсотками;
- позивачем на електронну пошту поручителя, яка зазначена в договорі поруки, була відправлена досудова вимога № 00882744 від 21.11.2025 щодо погашення заборгованості за кредитним договором;
- у зв'язку з невиконанням позичальником та поручителем зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом позивач звернувся з позовом до суду.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.02.2026 у справі №908/3588/25:
- позов задоволено повністю;
- стягнуто солідарно з Селянського (фермерського) господарства "Ілона" та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитом у розмірі 659 666 грн 67 коп., заборгованість за процентами у розмірі 245 300 грн 69 коп.;
- стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Ілона" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судовий збір у розмірі 5 429 грн 81 коп.;
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судовий збір у розмірі 5 429 грн 81 коп.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.02.2026 обґрунтоване наступним:
- з матеріалів справи вбачається, що банком було надано позичальнику (відповідачу-1), а відповідачем-1 отримано кредитні кошти у передбачений кредитним договором спосіб - шляхом перерахування на відповідний рахунок, що підтверджується відповідними банківськими виписками по рахунку відповідача за загальний період з 26.08.2021 по 26.08.2022. Отже, позивач - АТ "Райффайзен Банк" як кредитодавець, свої обов'язки за кредитним договором виконав у повному обсязі;
- проте, як вбачається з наданих позивачем до позовної заяви банківських виписок по рахунку ФГ "Ілона", відповідач-1 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, здійснив погашення кредиту та сплату процентів за користування кредитними коштами частково, у зв'язку з чим станом на 29.07.2024 у відповідача-1 існує заборгованість за кредитом в розмірі 659 666 грн 67 коп.;
- перевіривши здійснений первісним кредитором розрахунок процентів за користування кредитом, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є правильним;
- відповідачі контррозрахунку заборгованості за кредитом (тілом кредиту) та відсотками за користування кредитом, заявлених позивачем до стягнення, суду не надано;
- на момент звернення позивача з даним позовом до суду сума заборгованості відповідача-1 за кредитним договором № 011/10853/01195793 від 26.08.2021 складає 904 967 грн 36 коп., з яких сума основного боргу - 659 666 грн 67 коп., сума заборгованості за процентами за користування кредитом - 245 300 грн 69 коп.;
- на підставі договору відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024 первісний кредитор - АТ "Райффайзен Банк" відступив новому кредитору - ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" право грошової вимоги до відповідача-1 - Селянського (Фермерського) господарства "Ілона" за кредитним договором №011/10853/01195793 від 26.08.2021 в розмірі 659 666 грн 67 коп. заборгованості за основним боргом та 245 300 грн 69 коп. за процентами, та право вимоги до поручителя - ОСОБА_1 за договором поруки № 011/10853/01195793-Р від 26.08.2021;
- ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" має право вимагати від відповідачів виконання зобов'язань за укладеними кредитним договором та договором поруки;
- 21.11.2025 на виконання пункту 2.2. договору поруки, на електронну пошту поручителя ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначену в пункті 6.4. розділу 6 договору поруки, позивач надіслав досудову вимогу вих. № 008827044 щодо погашення заборгованості за кредитним договором №011/10853/01195793 від 26.08.2021, за текстом якої вимагав протягом 10-ти днів з дати отримання вимоги погасити заборгованість по кредиту та відсотках в загальному розмірі 904 967 грн 36 коп. на користь ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів";
- з урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом (тіло кредиту) в сумі 659 666 грн 67 коп. та заборгованість по відсоткам в сумі 245 300 грн 69 коп. станом на час ухвалення судом рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення солідарно з відповідачів 659 666 грн 67 коп. заборгованості за тілом кредиту та 245 300 грн 69 коп. заборгованості по відсоткам підлягає задоволенню судом;
- відповідачі заявлені позовні вимоги не спростували, доказів погашення 659 666 грн 67 коп. заборгованості за кредитом та 245 300 грн 69 коп. заборгованості за процентами не надали, а тому позивач мав підстави для звернення до суду за захистом своїх прав.
Не погодившись з вказаним рішенням, 02.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" з апеляційною скаргою (вх. № суду 49069 від 03.03.2026), в якій просить:
- скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 10.02.2026 у справі №908/3588/25 у частині визначення розміру заборгованості;
- передати справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції або змінити рішення, визначивши розмір заборгованості після дослідження всіх доказів.
Також у скарзі заявлено клопотання про надання скаржнику строку для подання додаткових доказів, зокрема довідки Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про стан заборгованості станом на 18.12.29023 та розрахунок заборгованості по кредитному договору №011/10853/01195793.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- апеляційна скарга подається в частині встановлення судом першої інстанції розміру заборгованості за кредитним договором № 011/10853/01195793 від 26.08.2021;
- факт укладення кредитного договору, договору поруки та переходу права вимоги до позивача апелянтами не заперечується;
- позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості станом на 29.07.2024 у загальному розмірі 904 967 грн 36 коп. Разом із тим у розпорядженні скаржника наявна інформація, отримана від первісного кредитора - АТ "Райффайзен Банк", щодо фактичного стану заборгованості за кредитним договором № 011/10853/01195793 станом на 18.12.2023, тобто до моменту відступлення права вимоги, відповідно до якої заборгованість за тілом кредиту становила 329 833 грн 34 коп; заборгованість за процентами - 159 471 грн 78 коп. Загальна сума боргу складала 489 305 грн 12 коп., що суттєво відрізняється від суми, стягнутої рішенням суду першої інстанції;
- суд першої інстанції без належної перевірки прийняв розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не зіставивши його з фактичним станом заборгованості на момент переходу права вимоги, а також не перевірив, чи відповідає заявлена до стягнення сума обсягу прав, що перейшли до нового кредитора відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України;
- справу розглянуто без виклику сторін, у зв'язку з чим апелянти були фактично позбавлені можливості надати суду контррозрахунок заборгованості до ухвалення рішення;
- посилання суду на частину 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України не звільняло його від обов'язку перевірити обґрунтованість та достовірність заявлених позивачем вимог, особливо з урахуванням істотної різниці між сумою боргу на момент відступлення права вимоги та сумою, заявленою до стягнення;
- із матеріалів справи вбачається, що станом на 18.12.2023 розмір заборгованості становив менше 500 000 грн, а станом на 29.07.2024 розмір боргу збільшився майже вдвічі. Таке збільшення потребує детального, прозорого та документально підтвердженого обґрунтування, якого позивач суду не надав;
- оригінали довідки АТ "Райффайзен Банк" про стан заборгованості станом на 18.12.2023 та розрахунок заборгованості по кредитному договору № 011/10853/01195793 перебувають в процесі отримання та не можуть бути подані разом з апеляційною скаргою з причин, що не залежать від скаржника;
- з метою недопущення пропуску строку апеляційного оскарження скарга подається без зазначених доказів, які будуть подані додатково;
- оскаржуване рішення в частині визначення розміру заборгованості ухвалене з неповним з'ясуванням обставин справи, ґрунтується на неперевіреному розрахунку та підлягає скасуванню.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Джепи Ю.А., Соп'яненко О.Ю.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2026, зокрема, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 13.04.2026.
Від позивача до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № суду 3171/26 від 11.03.2026), в якому позивач просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області - без змін.
Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований позивачем наступними обставинами:
- станом на 29.07.2024 за кредитним договором утворилась заборгованість у розмірі 904 967 грн. 36 коп., з яких: 659 666 грн 67 коп. - заборгованість за кредитом, в тому числі 549 722 грн 23 коп. прострочена заборгованість за кредитом; 245 300 грн 69 коп. - заборгованість за відсотками, в тому числі 244 254 грн 42 коп. прострочена заборгованість за відсотками;
- відповідно до реєстру боржників від 29.07.2024 до договору відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024 ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до Селянського (фермерського) господарства "Ілона" за кредитним договором № 011/10853/01195793 від 26.08.2021 в сумі 904 967 грн 36 коп., з яких: 659 666 грн 67 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 245 300 грн 69 коп. - сума заборгованості за відсотками;
- всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" права грошової вимоги здійснювались безпосередньо АТ "Райффайзен Банк" станом на день відступлення права вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися;
- 29.11.2024 у зв'язку із технічними помилками, що були допущені в реєстрах боржників та реєстрі порук до договору відступлення права вимоги, сторони вирішили внести відповідні зміни (додаткова угода № 1 до договору відступлення права вимоги та додаток № 5 до додаткової угоди № 1 додавались до позовної заяви, додатки 8 та 10);
- враховуючи те, що в реєстрі боржників від 29.07.2024 та реєстрі порук містилась інформація щодо великої кількості боржників, що є банківською таємницею, розкриття якої має здійснюватися у визначеному законом порядку, та з метою дотримання пункту 8.5. договору відступлення права вимоги, до позовної заяви додавались витяги з реєстру боржників від 29.07.2024 та реєстру порук, що містили лише дані Селянського (фермерського) господарства "Ілона" та ОСОБА_1 ;
- в разі сплати боржником коштів на погашення заборгованості на рахунки АТ "Райффайзен Банк", вони були б перераховані на рахунки ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" та зараховані на погашення відповідної кредитної заборгованості;
- як убачається із матеріалів справи, відповідачі не скористались правом щодо подання відзиву разом з доказами на спростування заявлених позивачем вимог. Частинами 2, 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Отже, відсутні підстави для задоволення клопотання про надати скаржнику строку для подання додаткових доказів та прийнятті останніх судом на стадії апеляційного розгляду справи.
Від ОСОБА_1 до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про визнання позову (вх. № суду 3279/26 від 12.03.2026), в якій заявник зазначає, що визнає заявлені вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до Селянського (фермерського) господарства "Ілона" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 659 666 грн 67 коп., заборгованість за процентами в розмірі 245 300 грн 69 коп. у справі № 908/3588/25, посилаючись на те, що вимоги позивача обґрунтовані, у зв'язку з чим визнаються відповідачем-2 в повному обсязі.
У судове засідання 13.04.2026 представники скаржника (відповідача-2), позивача та відповідача-1 не з'явилися, причин нез'явлення суду не повідомили.
Також судом встановлено, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, а саме: шляхом направлення ухвали суду від 06.03.2026 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 06.03.2026 доставлена до Електронного кабінету скаржника (відповідача-2) та позивача - 06.03.2026 до 17 години (з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала вважається врученою зазначеним учасника справи 06.03.2026).
Відповідач-1 був повідомлений про зміст ухвали суду від 06.03.2026 шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті суду. відповідно до частини 10 статті 176 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційним господарським судом враховано, що відповідно до частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Судом відзначено, що у даному випадку всі учасники справи отримали ухвалу суду від 06.03.2026 завчасно; підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.
Враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов'язковою, всі учасники справи були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, достатність матеріалів справи для їх розгляду по суті, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у призначеному судовому засіданні.
У судовому засіданні 13.04.2026 суддею-доповідачем було оголошено зміст апеляційної скарги та її вимоги; зміст відзив на апеляційну скаргу, а також зміст заяви про визнання позову відповідачем-2.
Під час розгляду апеляційної скарги судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції під час апеляційного провадження.
У судовому засіданні 13.04.2026, відповідно до статей 240, 283 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
26.08.2021 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (надалі - АТ "Райффайзен Банк", банк, кредитор) та Селянським (фермерським) господарством "Ілона" (надалі - ФГ "Ілона", позичальник, відповідач-1) укладено Кредитний договір № 011/10853/01195793 (далі по тексту - кредитний договір, договір), відповідно до умов якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 989 500 грн 00 коп., а позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені договором.
Відповідно до пункту 1.2. договору кінцевим терміном надання кредиту є 26.10.2021 -становить останній день, коди позичальник може звернутися до кредитора з метою отримання кредиту.
За умовами пункту 1.3. договору кінцевий термін погашення кредиту - 25.08.2024 або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4. або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).
Пунктами 2.1., 2.2. договору встановлено, що протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3. договору включно позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 19,35% річних. У випадку неповернення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору проценти, що розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 19,35% річних та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом (в т.ч. простроченої) з дня наступного за кінцевим терміном погашення кредиту до дня фактичного погашення кредиту.
Згідно з пунктом 2.3. договору нарахування процентів здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденного на залишок фактичної заборгованості за кредитом/простроченої заборгованості за договором протягом всього строку користування кредитом/наявності простроченої заборгованості. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту (траншу) та не враховується день погашення кредиту/простроченої заборгованості в повному обсязі.
У пункті 4.1. договору передбачено, що виконання зобов'язань позичальника, що виникають (в т.ч. виникнуть у майбутньому) за договором забезпечується порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений після укладення договору, але до дня надання кредиту за договором, між кредитором і поручителем ОСОБА_1 .
За умовами пунктів 5.1. - 5.3. договору позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному договором. Протягом визначеного графіком періоду позичальник зобов'язаний привести розмір заборгованості за кредитом у відповідність до розміру, що не перевищує ліміт, встановлений графіком на відповідний період. Для цього позичальник здійснює погашення заборгованості за кредитом у розмірі, що визначається як різниця між фактичною сумою заборгованості за кредитом та лімітом, встановленим на наступний період не пізніше дня закінчення дії поточного періоду. Якщо останній день періоду не є банківським днем, позичальник зобов'язаний здійснювати погашення заборгованості за кредитом не пізніше останнього Банківського дня, що передує останньому дню періоду. Позичальник зобов'язаний здійснювати сплату процентів у валюті кредиту щомісячно, кожного 26 числа (надалі - дата платежу) та при погашенні заборгованості за Кредитом в повному обсязі, відповідно до умов договору.
Згідно з підпунктом 8.1.3. пункту 8.1. договору у разі настання обставини дефолту (невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором та/або договором забезпечення, а також інші обставини, які на думку кредитора, свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором не будуть виконані), кредитор має безумовне право на власний розсуд, без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/договорів про зміни, зокрема, вимагати дострокового повного/часткового погашення заборгованості.
Відповідно до пункту 12.1. договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань за договором.
Додатком № 1 до договору є Графік зниження ліміту.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №011/10853/01195793 від 26.08.2021, між АТ "Райффайзен Банк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2) укладено Договір поруки №011/10853/01195793-Р від 26.08.2021 (далі - договір поруки).
Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. договору поруки поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору. Порукою за цим договором забезпечується виконання забезпечених зобов'язань у повному обсязі; включаючи, але не обмежуючись сплату осиного боргу, процентів, неустойки, відшкодуванні збитків та сплату нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України сум тощо. Поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань.
За умовами пункту 2.1. договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань кредитор набуває права вимагати від поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов'язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов'язання, а поручитель - зобов'язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов'язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов'язаннями.
Пунктом 2.2. договору поруки погоджено, що поручитель зобов'язується здійснити відправлення кредитором відповідної вимоги та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов'язань.
Строк поруки, що встановлена договором, за кожним забезпеченим зобов'язанням становить 5 (п'ять) років від дня закінчення строку / настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов'язання (пункт 6.2. договору поруки).
У пункті 6.4. договору поруки визначено, що кредитор має право направляти повідомлення, інформацію та документи в електронній формі за електронну адресу поручителя: ІНФОРМАЦІЯ_1, електронна адреса кредитора для направлення електронних документів та інформації: support.smednepr@raiffeisen.ua.
АТ "Райффайзен Банк" свої зобов'язання за Кредитним договором виконало, надав відповідачеві-1 кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку позичальника (арк.с. 19-23, 89-93).
В свою чергу, відповідачем-1 (позичальником) тривалий час не виконувались умови кредитного договору, кредитні кошти у встановлені договором строки не сплачувались, у зв'язку з чим станом на 29.07.2024 у відповідача-1 утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 659 666 грн 67 коп., за відсотками - 245 300 грн 69 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором та виписками, які містяться в матеріалах справи.
24.07.2024 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (новий кредитор, позивач у справі) укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-72, в пункті 2.1. якого визначено, що на умовах, встановлений цим договором та відповідно до статей 512-519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до божників, вказаних в Реєстрі (ах) боржників (портфель заборгованості). Перелік кредитних договорів, боржників. Розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід'ємною частиною.
Відступлення новому кредитору зазначених у попередньому реєстрі боржників (додаток № 1 до договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором пункту 3.2. договору, та з моменту підписання сторонами реєстру(ів) боржників, складених за формою, наведеною в додатку № 2 до договору. Сторони погодили, що Реєстр(и) боржників підписується(ються) сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання договору та попереднього реєстру боржників (пункт 2.2 договору про відступлення права вимоги).
Згідно з визначенням термінів, наведених в Розділі 1 договору про відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2025, боржник - фізична/юридична особа, фізична особа - підприємець, яка є позичальником за кредитним договором, права вимоги за яким відступаються новому кредитору.
За умовами пунктів 2.3., 2.6., 2.7. вказаного Договору відступлення права вимоги визначено, що внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах та договорах забезпечення, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників та поручителів належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами та договорами забезпечення. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного відступлення. Відступлення прав вимоги за даним договором здійснюється без згоди боржників за кредитними договорами та/або поручителів за договорами забезпечення. Протягом 10 календарних днів з дати відступлення прав вимоги за цим договором первісний кредитор здійснює розсилку повідомлень Боржникам та поручителям про відступлення новому кредитору прав вимоги згідно діючого законодавства України.
У зв'язку з відступленням прав вимоги, в дату відступлення прав вимоги первісний кредитор вважається таким, що відступив та передав, а новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав первісного кредитора за договорами забезпечення, що наведені в додатку № 6 до договору (пункт 2.8 договору відступлення права вимоги).
Зі змісту пунктів 3.1., 3.2. договору відступлення права вимоги вбачається, що загальна вартість прав вимоги за договором (ціна договору) становить 9 954 359 грн 21 коп. Новий кредитор здійснює оплату загальної вартості (ціни договору) шляхом безготівкового переказу на рахунок первісного кредитора протягом двох робочих днів з моменту укладення цього договору.
За змістом пунктів 3.4. та 3.5. договору, у разі, якщо кошти на погашення заборгованості за кредитним договором будуть отримані первісним кредитором від боржника та/або поручителя чи страхової компанії, інших органів, то такі кошти можуть бути переховані новому кредитору за окремою заявою платників. Якщо на поточний рахунок боржника у первісного кредитора, який використовувався боржником для погашення кредитної заборгованості відповідно до умов кредитного договору, будуть зараховані кошти, первісний кредитор під час звернення боржника до відділення, в якому відкрито поточний рахунок, зобов'язаний роз'яснити боржнику про відступлення права вимоги та необхідність подачі боржником платіжного доручення на перерахування коштів з його поточного рахунку на поточний рахунок нового кредитора, про що протягом 5 (п'яти) робочих днів повідомляє нового кредитора у порядку згідно з пунктом 8.8. договору електронною поштою.
За платіжною інструкцією № 372 від 24.07.2025 ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" перераховано на рахунок АТ "Райффайзен Банк" суму 9 954 359 грн 21 коп. плати за відступлення права вимоги згідно з Договором відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024.
Відповідно до наданої позивачем копії Витягу з Реєстру боржників № 3 від 29.07.2024 до Договору відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024, первісним кредитором відступлено ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" право грошової вимоги до Селянського (Фермерського) господарства "Ілона" за Кредитним договором № 011/10853/01195793 від 26.08.2021 на суму основного боргу по кредиту в розмірі 659 666 грн 67 коп. та 245 300 грн 69 коп. суму заборгованості за процентами (арк.с. 37).
Згідно з витягом з переліку договорів поруки (додаток № 5 до Додаткової угоди № 1 від 29.11.2024 до договору) позивачу передано право вимоги до поручителя ОСОБА_1 за Договором поруки № 011/10853/01195793-Р від 26.08.2021 (арк.с. 38).
В матеріалах справи міститься відповідний детальний розрахунок заборгованості Селянського (Фермерського) господарства "Ілона" по Кредитному договору №011/10853/01195793 від 26.08.2021 станом на 29.07.2024, який виконаний АТ "Райффайзен Банк" (арк.с. 19-28).
Відповідачі контррозрахунку заборгованості за кредитом (тілом кредиту) та відсотками за користування кредитом, заявлених позивачем до стягнення, суду не надано.
З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом (тіло кредиту) в сумі 659 666 грн 67 коп. та заборгованість по відсоткам в сумі 245 300 грн 69 коп. станом на час ухвалення судом рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення солідарно з відповідачів 659 666 грн 67 коп. заборгованості за тілом кредиту та 245 300 грн 69 коп. заборгованості по відсоткам підлягає задоволенню судом.
Згідно з пунктом 5.5. договору відступлення права вимоги, з дати відступлення права вимоги новий кредитор приймає на себе всі ризики, пов'язані із подальшим стягненням заборгованості за кредитними договорами та зверненням стягнення за договорами забезпечення незалежно від стадії стягнення - судової чи позасудової, самостійно визначає способи стягнення заборгованості, що випливає із прав вимоги та звернення стягнення за договорами забезпечення та здійснює їх на власний розсуд та ризик з урахуванням та дотриманням вимог чинного законодавства України.
На момент звернення позивача до суду з даним позовом сума заборгованості відповідача-1 за кредитним договором № 011/10853/01195793 від 26.08.2021 складає 904 967 грн 36 коп., яких сума основного боргу - 659 666 грн 67 коп., сума заборгованості за процентами за користування кредитом - 245 300 грн 69 коп.
21.11.2025 на виконання пункту 2.2 договору поруки на електронну пошту поручителя ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначену в пункті 6.4. розділу 6 договору поруки, позивач надіслав Досудову вимогу вих. № 008827044 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №011/10853/01195793 від 26.08.2021, за текстом якої вимагав протягом 10-ти днів з дати отримання вимоги погасити заборгованість по кредиту та відсотках в загальному розмірі 904 967 грн 36 коп. на користь ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів".
Заборгованість відповідачами не погашена, що стало підставою звернення позивача до господарського суду з даним позовом.
Доказів погашення суми позову відповідачі на час розгляду справи суду не надали.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані кредитним договором № 011/10853/01195793 від 26.08.2021, договором поруки № 011/10853/01195793-Р від 26.08.2021 та договором відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24.07.2024.
Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що банком було надано позичальнику (відповідачу-1), а відповідачем-1 отримано кредитні кошти у передбачений Кредитним договором спосіб - шляхом перерахування на відповідний рахунок, що підтверджується відповідними банківськими виписками по рахунку відповідача за загальний період з 26.08.2021 по 26.08.2022. Отже позивач - АТ "Райффайзен Банк" як кредитодавець, свої обов'язки за кредитним договором виконав у повному обсязі.
Проте, як убачається з наданих позивачем до позовної заяви банківських виписок по рахунку ФГ "Ілона", відповідач-1 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, здійснив погашення кредиту та сплату процентів за користування кредитними коштами лише частково, у зв'язку з чим станом на 29.07.2024 у відповідача-1 утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 659 666 грн 67 коп.
Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Пунктом 2.1. кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 19,35% річних.
Пунктом 2.3. кредитного договору встановлено, що нарахування процентів здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденного на залишок фактичної заборгованості за кредитом/простроченої заборгованості за договором протягом всього строку користування кредитом/наявності простроченої заборгованості.
Суд першої інстанції, дослідивши умови кредитного договору, вірно встановив, що згідно з пунктом 2.3. договору нарахування процентів здійснюється в зазначених у договорі розмірі процентних ставок, щоденно на фактичну заборгованість позичальника за овердрафтом/кредитною заборгованістю протягом всього строку наявності безперервного дебетового сальдо/кредитної заборгованості. Тобто нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день погашення заборгованості по кредиту, незалежно від закінчення строку овердрафту. Станом на момент розгляду справи заборгованість за договором овердрафту не погашена.
Перевіривши здійснений первісним кредитором розрахунок процентів за користування кредитом, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що такий розрахунок є правильними.
Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується висновком суду першої інстанції, що відповідач-1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим станом на 29.07.2024 у нього утворилась заборгованість за тілом кредиту в розмірі 659 666 грн 67 коп. та заборгованість за відсотками в розмірі 245 300 грн 69 коп., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по Договору № 011/10853/01195793 від 26.08.2021 та Виписками, які містяться в матеріалах справи.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (стаття 543 Цивільного кодексу України).
Як вірно установлено судом першої інстанції, пунктом 2.2. договору поруки погоджено, що поручитель зобов'язується здійснити виконання забезпечених зобов'язань протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення кредитором відповідної вимоги та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання Забезпечених зобов'язань.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як убачається зі змісту договору поруки, сторони погодили строк виконання зобов'язань поручителем - 10 (десять) календарних днів з дати відправлення кредитором відповідної вимоги. При цьому, така вимога є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем зобов'язань.
Крім того, статтею 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).
Відповідно до положень статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).
Тобто відступлення права вимоги є правочином, на підставі якого первісний кредитор передає свої права новому кредитору. В разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому, зміст зобов'язання, тобто сукупність прав та обов'язків його сторін, залишається незмінним.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору відступлення права вимоги №114/2-72 від 24.07.2024 первісний кредитор - АТ "Райффайзен Банк" відступив новому кредитору - ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" право грошової вимоги до відповідача-1 - Селянського (Фермерського) господарства "Ілона" за Кредитним договором № 011/10853/01195793 від 26.08.2021 в розмірі 659 666 грн 67 коп. заборгованості за основним боргом та 245 300 грн 69 коп. за процентами, та право вимоги до поручителя - ОСОБА_1 за договором поруки № 011/10853/01195793-Р від 26.08.2021.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2019 у справі № 667/11010/14-ц зробив наступний висновок: "якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
Отже, за умови, що відповідач-1 з будь-яких причин не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, останній не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті заборгованості на рахунки первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог статті 516 Цивільного кодексу України.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" має право вимагати від відповідачів виконання зобов'язань за укладеними кредитним договором та договором поруки.
Як свідчать матеріали справи, позивач 21.11.2025 на виконання пункту 2.2. договору поруки на електронну пошту поручителя ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначену в пункті 6.4. розділу 6 договору поруки, надіслав Досудову вимогу вих. № 008827044 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором № 011/10853/01195793 від 26.08.2021, за текстом якої вимагав протягом 10-ти днів з дати отримання вимоги погасити заборгованість по кредиту та відсотках в загальному розмірі 904 967 грн 36 коп. на користь ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів".
Враховуючи все вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.
За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Запорізької області від 10.02.2026 у справі № 908/3588/25 таким, що підлягає залишенню без змін.
Щодо заяви відповідача-2 (скаржника) про визнання позову, апеляційний господарський суд вважає за необхідне вказати наступне.
Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та диспозитивність.
У відповідності до частин 1, 5 статті 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Колегія суддів враховує, що юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника. Юридична особа може набувати процесуальних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників у випадках, коли відповідно до закону чи установчого документа така юридична особа набуває та здійснює права, а також несе обов'язки через своїх учасників (частини 5, 6 статті 44 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
З огляду на положення статей 44, 56 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду поданого стороною (чи іншою особою) клопотання, в тому числі заяви про визнання позову, суд має передусім перевірити повноваження підписанта цього клопотання та пересвідчитися, що він є особою, через яку відповідний учасник срави бере участь у справі та набуває процесуальних прав і обов'язків.
Апеляційним господарським судом встановлено, що заяву ОСОБА_1 про визнання позову подано через підсистему "Електронний суд" його представником - адвокатом Іваніченко Ольгою Володимирівною, повноваження якої підтверджуються наявними в матеріалах справи договором про надання правничої допомоги від 06.02.2026, ордером від 02.03.2026. Так, у пункті 2.2. договору про надання правничої допомоги від 06.02.2026, який визначає права та обов'язки адвоката, наявне, зокрема, право визнання повністю або частково позовних вимог (арк.с.204-207).
У силу статей 13, 14, 42 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з принципу диспозитивності та змагальності у господарському судочинстві, учасники справи на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, а також несуть ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням ними процесуальних дій.
Крім того, колегія суддів також враховує, що у постанові Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 924/173/22, з посилання на постанову Верховного Суду від 15.06.2020 у справі №588/1311/17, міститься висновок про те, що суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.
Тобто, для задоволення позовних вимог необхідно не лише визнання позовних вимог, а й наявність законних підстав для їх задоволення.
Колегія суддів зазначає, що визнання відповідачем позову за встановлених судом обставин, не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб.
Враховуючи, що право скаржника (відповідача-2) визнати позов передбачено Господарським процесуальним кодексом України, приймаючи до уваги, що заява про визнання позову підписана повноважним представником відповідача-2 (скаржника), не суперечить закону і не порушує прав чи інтересів інших осіб, а також з огляду встановлення законних підстав для задоволення позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про прийняття визнання позову ОСОБА_1 .
У відповідності до частини 3 статті 191 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Розглянувши клопотання відповідача-2 (скаржника) про повернення 50% судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги у даній справі, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
У силу частини 4 статті 7 Закону України "Про судовий збір" та частини 2 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Враховуючи викладене, у зв'язку із визнанням позову відповідачем, ОСОБА_1 підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги відповідно до платіжної квитанції № @2PL289153 від 02.03.2026, в сумі 4 403 грн 75 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України решта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
З підстав наведеного та керуючись статтями 129, 269, 270, 275 - 284, 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.02.2026 у справі № 908/3588/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.02.2026 у справі №908/3588/25 - залишити без змін.
3. Повернути ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України 4 403 грн 75 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги відповідно до платіжної квитанції № @2PL289153 від 02.03.2026, у зв'язку із визнанням позову відповідачем.
4. Решту витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
5. Матеріали справи № 908/3588/25 повернути до Господарського суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 14.04.2026.
Головуючий суддя Ю.В. Фещенко
Суддя Ю.А. Джепа
Суддя О.Ю. Соп'яненко