вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" квітня 2026 р. Справа№ 910/12346/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Кропивної Л.В.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Овчинніковій Я.Д.;
за участю представників сторін:
від позивача: Мироновська А.О.;
від відповідача: Мужевська Є.Л.;
Розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 (повний текст складено 28.01.2026)
у справі №910/12346/25 (суддя Полякова К.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький культурологічний центр"
до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"
про стягнення 2 208 131,08 грн, -
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мистецький культурологічний центр" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 1 107 307,00 грн збитків для відновлення пошкодженого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Євгена Чикаленка (Пушкінська), 25, площею 298,60 кв.м., 1 069 824,08 грн упущеної вигоди, 21 000,00 грн витрат на проведення технічного обстеження та 10 000,00 грн витрат на проведення оцінки збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані поверненням відповідачем приміщення з оренди в неналежному стані, що спричинило завдання позивачу збитків.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі №910/12346/25 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький культурологічний центр" 1 107 307 грн. збитків, 1 069 824 грн. 08 коп. упущеної вигоди, 21 000 грн. витрат на проведення технічного обстеження, 10 000 грн. витрат на проведення оцінки збитків, а також 33 121 грн. 97 коп. витрат зі сплати судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що оскільки відповідач не повернув позивачу приміщення з оренди у стані, в якому приміщення одержане, з урахуванням нормального зносу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що оскільки після повернення приміщення з оренди його технічний стан не відповідав тому, в якому приміщення передавалося в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та не був відновлений, грошові кошти в рахунок відшкодування завданих збитків відповідачем при поверненні приміщення не сплачено, що підтверджує доведеність позивачем правових підстав для стягнення упущеної вигоди в сумі 1 069 824 08 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі №910/12346/25 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- суд першої інстанції не застосував положень ст. 779 ЦК України та положень укладених між сторонами договорів оренди приміщення, згідно з якими приміщення мало бути повернуто орендодавцеві з урахуванням нормального зносу;
- висновок суду про те, що доказів проведення поточного ремонту не надано є необґрунтованими, оскільки відповідно до чинного законодавства та укладених між сторонами Договорів оренди приміщення відповідач як орендар не мав зобов'язань щодо здійснення капітального чи поточного ремонту;
- позивачем не було надано доказів того, що позивачем вчинялись заходи щодо передачі приміщення в оренду безпосередньо після розірвання договору оренди з відповідачем, не надано доказів визначення з потенційними контрагентами конкретної ціни оренди, та що на такі заходи було отримано відмову потенційних контрагентів в укладенні договору оренди саме у зв'язку з неналежним станом приміщення;
- судом не було встановлено складу правопорушення з боку відповідача, зокрема, не встановлено неправомірність дій відповідача, адже проведення капітальних та поточних ремонтів приміщення не входило до обов'язків Орендаря, та не встановлено вину відповідача, оскільки приміщення було повернуто відповідачем у належному стані з урахуванням нормального фізичного зносу за період дії договорів оренди з 2011 року по 2025 рік;
- оскаржуване рішення суду ґрунтується на неналежному та недостовірному доказі, а саме звіті про оцінку майна;
- всупереч положенням ст. 99 ГПК України судом першої інстанції безпідставно залишено без задоволення клопотання відповідача про проведення будівельно-технічної експертизи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/12346/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.
Ухвалою суду від 23.02.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 24.03.2026.
На адресу суду від представника Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 23.03.2026 задоволено заяву представника Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 24.03.2026 розгляд справи призначено на 31.03.2026.
У судовому засіданні 31.03.2026 оголошено перерву до 07.04.2026.
Позиції учасників справи
04.03.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №27227218 від 06.09.2010 позивач є власником об'єкта нерухомості - нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Євгена Чикаленка (Пушкінська), 25 (літера А), площею 298.60кв.м., що складається з приміщень з №1 по №19 (групи приміщень №1).
27.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мистецький культурологічний центр" (орендодавець) та Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (орендар) укладено договір оренди приміщення, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар зобов'язується прийняти в тимчасове користування (оренду) приміщення, визначене в договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності.
У пункті 1.2 договору вказано, що приміщення, яке передається в оренду за договором, знаходиться за адресою:01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 25 (літера А), площею 298.60кв.м., що складається з приміщень з №1 по №19 (групи приміщень №1).
Відповідно до пункту 1.3 договору відновна вартість приміщення, що передається в оренду, із врахуванням індексації, становить 1 724 400,00 грн. без ПДВ.
За положеннями пункту 2.2. договору орендна плата підлягає сплаті до 15 числа поточного місяця за поточний, із розрахунку 750,00 грн (без ПДВ) за 1 кв.м., всього 223 950,00 грн. (без ПДВ) за перший місяць оренди.
У пункті 3.2 договору визначені, зокрема, наступні зобов'язання орендодавця: 3.2.6. Відновити Приміщення у випадку погіршенні технічного стану орендованого приміщення з вини орендодавця; 3.2.8. Відшкодувати Орендарю вартість витрат на поліпшення Приміщення (капітальний ремонт, реконструкцію). За узгодженням сторін вартість витрат на поліпшення Приміщення може бути зарахована в рахунок орендної плати за цим Договором.
Відповідно до пунктів 4.2.4. договору орендар зобов'язується відновити Приміщення у випадку погіршенні технічного стану орендованого приміщення з вини орендаря; 4.2.6. Повернути Приміщення орендодавцеві у стані, в якому Приміщення було одержане, з урахуванням нормального зносу.
Пунктом 6.8 договору передбачено, що сторона-порушник, а також її Посадові особи зобов'язуються відшкодувати іншій Стороні в повному обсязі понесені їй у зв'язку із зазначеними в п.6.6., п.9, п.10 діями/бездіяльністю збитки, в тому числі, але не виключно: упущену вигоду (не отриманий доход), матеріальний і моральний збиток.
Відповідно до акту здачі-приймання приміщення від 11.12.2019 до договору оренди від 27.08.2019, орендодавець передав, а орендар прийняв у користування приміщення згідно договору оренди 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 25 (літера А) та має загальну площу 298,6 кв.м.
У подальшому, сторонами укладені додаткові угоди щодо зміни розміру орендної плати, а саме: за додатковою угодою від 30.04.2020 про зміну орендної плати із розрахунку 525,00 грн (без ПДВ) за 1 кв.м., всього 156 765,00 грн. (без ПДВ) за місяць оренди; додатковою угодою від 18.04.2022 з 01.04.2022 сторони погодили розмір орендної плати із розрахунку гривень за 525грн. За 1кв. м. (без ПДВ), всього 156765,00 гривень (без ПДВ) за місяць оренди; додатковою угодою від 13.10.2022 з 01.12.2022 і до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, сторони погодили розмір орендної плати із розрахунку 636грн. за 1кв. м. (без ПДВ), всього 189909,60 гривень (без ПДВ) за місяць оренди.
Також, додатковою угодою від 13.10.2022 внесені зміни до п. 7.1. Договору щодо продовження строк його дії до " 30" листопада 2022 року з автоматичною пролонгацією договору на тих самих умовах на строк, встановлений при укладанні Договору у разі якщо жодна із сторін не повідомить про припинення його дії іншу сторону.
Листом від 11.04.2025 №E.18.0.0.0/4- 250411/67403 відповідач повідомив позивача про дострокове розірвання договору на підставі пункту 4.1.10 договору.
У свою чергу, позивач листом №08/05-2024 від 08.05.2025 повідомив відповідача, що лист отримано з запізненням унаслідок направлення на електронну адресу минулого керівника, а також зазначив, що приміщення знаходиться в непридатному стані, що потребує врегулювання, враховуючи що відповідач станом на 08.05.2025 продовжує звільняти приміщення та це може призвести до виникнення додаткових пошкоджень.
Надалі, позивач звертався до відповідача з листами №14/05-2025 від 14.05.2025, №20/05-2025 від 20.05.2025 із пропозиціями врегулювання питання усунення недоліків приміщення.
Листом вiд 30.05.2025 №E.18.0.0.0/4-250530/4454 відповідач повторно направив вимогу про розірвання договору та запропонував передати приміщення 02.06.2025, а також надіслав проєкт акту приймання-передачі приміщення, із пунктом щодо добровільної компенсації за пошкодження приміщення без визначення суми.
05.06.2025 листом № 06/06-2025 позивач повторно звернувся до відповідача з пропозицією складання дефектного акту за результатами спільного огляду приміщення 02.06.2025 року.
У листі від 09.06.2025 №E.18.0.0.0/4-250609/45292 відповідач просив з'явитися належним чином уповноважену особу з боку позивача 11.06.2025 для повернення приміщення з фіксацією недоліків в акті приймання-передачі, та разом із листом надіслав проєкт акту, який містив пункт щодо добровільної компенсації збитків.
11.06.2025 сторонами за участі запрошеного представника Київської ТПП Плотян Дарини Сергіївни складено Акт приймання-передачі приміщення з оренди з відображенням в акті фото-фіксації стану приміщення. В акті зазначено, що орендар вважає, що приміщення повертається в належному стані, придатному для використання за цільовим призначенням, стан приміщення відповідає стану на момент його отримання в оренду, з урахуванням нормального зносу. Орендодавець вважає, що приміщення повертається в неналежному стані та має ряд зауважень до стану приміщення, а саме: 1) Стіни приміщення площею 719м.кв. пошкоджені, мають отвори, потребують зняття опорядження, перешліфовки, зняття шпалер, грунтовки, фарбування; 2) 320м.кв. стін потребують часткового шпатлювання та фарбування; 3) Вікна та двері приміщення (загальна площа 116м.кв.) функціонально пошкодженні, необхідно відновлення функцій закривання; 4) Підлога площею 298,60м.кв. пошкоджена, потребує демонтаж опорядження, укладання нового ламінату на підкладку з встановленням нових плінтусів (285м.пог.); 5) На 2-му поверсі 45.3м.кв стелі потребує ремонту: перешліфовки, шпатлювання, шліфовки, грунтовки, фарбування; 6) Покриття сходів потребує відновлення; 7) 2 світильники потребують ремонту (відсутність розсіювачів); 8) У с/в та на сходовій клітині розбита та тріснута плитка, що потребує заміни; 9) 2 гранітні плити на вхідних сходах пошкоджені та потребують заміни; 10) На вхідних сходах наявні 4 отвори від кріплень, потребують ремонту; 11) 2 дверних полотна мають значні пошкодження, потребують заміни; 12) На стелі тріснута плитка "Армстронг", потребує заміни; 13) Необхідно демонтувати касову зону з пластиковими панелями та перегородками; 14) Віконні жалюзі пошкоджені (потребують заміни); 15) Відсутня кришка від балконного залізного ролету; 16) Траса кондиціонерів (короби) пошкоджені.
У подальшому, листом № 26/06-2025 від 26.06.2025 позивач повідомив відповідача про проведення технічного обстеження та запропонував бути присутнім під час огляду приміщення фахівцем.
Згідно зі звітом № 013/25 ТЗ про проведення попереднього обстеження будівельних конструкцій та експлуатаційної придатності об'єкта об'єкт нерухомості нежитлове приміщення площею 298.6кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, 25, що належить ТОВ "Мистецький культурологічний центр" від 01.08.2025, технічний стан приміщення є непридатним для нормальної експлуатації внаслідок невчасного здійснення (не виконання) поточного ремонту приміщення (наявні пошкодження внутрішнього опорядження приміщень, стін, стелі та покриття підлог, вікон, дверей, які не є результатом нормального зносу).
Даний звіт складений на замовлення позивача Асоціацією "Група винахідників та науковців "Оберігбудреставрація" на підставі договору про виконання технічного обстеження від 15.07.2025 № 013/25ТЗ та акту приймання-передачі наданих послуг від 25.07.2025 на суму 22 000,00 грн.
У зв'язку з цим, 04.08.2025 позивач направив на електронну адресу відповідача претензію № 04/08-2025 про відшкодування збитків у сумі 1 863 269,74грн., завданих пошкодженням приміщення.
Відповідно до звіту від 29.09.2025 (дата проведення оцінки: 02.09.2025) про оцінку майна: Майнового збитку, що завданий ТОВ "Мистецький культурологічний центр" (код ЄДРПОУ 35828569) в результаті пошкодження оздоблення нежитлових приміщень з №1 по №19 (групи приміщень №1) площею 298,6 м.кв., що розташовані за адресою: 01004, м. Київ, Шевченківський р-н, вулиця Євгена Чикаленка (Пушкінська), буд. 25 (літера А), розмір нанесених позивачу збитків у результаті пошкодження приміщення становить 1 107 307,00 грн.
Даний висновок складений суб'єктом оціночної діяльності Приватним підприємством "Аверті" на замовлення позивача на підставі договору про проведення незалежної оцінки від 02.09.2025, акту приймання-передачі виконаних робіт від 30.09.2025 на суму 10000 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань щодо належного утримання та повернення приміщення у стані, придатному для використання, передбачених п.4.2 договору, він зазнав збитків у розмірі 1 107 307,00 грн.
Крім того, внаслідок неможливості подальшого використання приміщення, позивач з 12.06.2025 позбавлений права отримувати щомісячний дохід у розмірі 189 909,60 гривень (без ПДВ) за місяць оренди (6 330,32грн./день), у зв'язку із чим позивачем заявлено упущену вигоду в сумі 1 069 824 08 грн, розрахованої за період із 12.06.2025 по листопад 2025 року.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правовідносини сторін у цій справі виникли за договорами оренди нерухомого майна.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України).
Колегія суддів враховує, що орендодавець належним чином виконав свої зобов'язання за договором оренди від 27.08.2019 шляхом передачі орендарю в користування об'єкту оренди у належному стані, що було засвідчено сторонами шляхом підписання електронними підписами акту приймання-здачі приміщення від 11.12.2019.
Посилання апелянта на те, що приміщення адресою: м. Київ, вул. Євгена Чикаленка (Пушкінська), 25 (літера А), площею 298.60кв.м перебувало в оренді відповідача ще з березня 2011 року, на підтвердження чого відповідачем були надані відповідні договори оренди, укладені між сторонами, колегія суддів відхиляє, оскільки встановлення та дослідження фактів користування відповідачем приміщенням починаючи з 2011 року не входить до предмету доказування у даній справі, позаяк в акті від 11.12.2019, який був укладений на виконання договору оренди від 27.08.2019 обидві сторони підтвердили, що у результаті перевірки приміщення було передано орендарю в належному стані.
У цьому контексті колегія суддів враховує приписи ч.1, 3 ст. 767 Цивільного кодексу України, відповідно до яких наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.
Оскільки у акті від 11.12.2019, яким орендоване майно було передано відповідачу в оренду, відсутні будь-які зауваження щодо переданого майна, а тому колегія суддів дійшла до висновку, що 11.12.2019 позивачем було передано відповідачу майно у належному стані.
Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
11.06.2025 сторонами за участі запрошеного представника Київської ТПП Плотян Дарини Сергіївни складено Акт приймання-передачі приміщення з оренди з відображенням в акті фото-фіксації стану приміщення. В акті зазначено, що орендар вважає, що приміщення повертається в належному стані, придатному для використання за цільовим призначенням, стан приміщення відповідає стану на момент його отримання в оренду, з урахуванням нормального зносу. Орендодавець вважає, що приміщення повертається в неналежному стані та має ряд зауважень до стану приміщення, а саме: 1) Стіни приміщення площею 719м.кв. пошкоджені, мають отвори, потребують зняття опорядження, перешліфовки, зняття шпалер, грунтовки, фарбування; 2) 320м.кв. стін потребують часткового шпатлювання та фарбування; 3) Вікна та двері приміщення (загальна площа 116м.кв.) функціонально пошкодженні, необхідно відновлення функцій закривання; 4) Підлога площею 298,60м.кв. пошкоджена, потребує демонтаж опорядження, укладання нового ламінату на підкладку з встановленням нових плінтусів (285м.пог.); 5) На 2-му поверсі 45.3м.кв стелі потребує ремонту: перешліфовки, шпатлювання, шліфовки, грунтовки, фарбування; 6) Покриття сходів потребує відновлення; 7) 2 світильники потребують ремонту (відсутність розсіювачів); 8) У с/в та на сходовій клітині розбита та тріснута плитка, що потребує заміни; 9) 2 гранітні плити на вхідних сходах пошкоджені та потребують заміни; 10) На вхідних сходах наявні 4 отвори від кріплень, потребують ремонту; 11) 2 дверних полотна мають значні пошкодження, потребують заміни; 12) На стелі тріснута плитка "Армстронг", потребує заміни; 13) Необхідно демонтувати касову зону з пластиковими панелями та перегородками; 14) Віконні жалюзі пошкоджені (потребують заміни); 15) Відсутня кришка від балконного залізного ролету; 16) Траса кондиціонерів (короби) пошкоджені.
За приписами ст. 779 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.
Посилання відповідача на приписи п. 4.1.9. укладеного між сторонами Договору оренди від 27.08.2019, яким визначено право, а не обов'язок Орендаря здійснювати поточний ремонт приміщення, отриманого в оренду майна, колегія суддів відхиляє, оскільки згідно п.п. 4.2.4., 4.2.6. договору орендар зобов'язався відновити приміщення у випадку погіршення технічного стану орендованого приміщення з вини орендаря; повернути приміщення орендодавцеві у стані, в якому приміщення одержане, з урахуванням нормального зносу.
При цьому судом першої інстанції вірно враховано, що відповідач надав до матеріалів справи заявки на проведення ремонтних робіт, акти здачі-прийняття виконаних будівельних/ремонтних робіт за період 29.12.2013 - 21.08.2024 на підтвердження проведення ремонту приміщення в період дії договору оренди приміщення від 27.08.2019 року.
Однак, згідно з актом приймання-передачі приміщення повернуто з оренди 11.06.2025, у той час як доказів проведення поточного ремонту протягом останнього року дії договору оренди матеріали справи не містять.
При цьому, зі змісту наданих відповідачем заявок та актів слідує, що в період 2023-2024 року відповідачем проведено лише прокладання кабелю, монтаж розетки, демонтаж та монтаж серцевини замка, регулювання дверей.
В той же час, як слідує зі звіту № 013/25 ТЗ про проведення попереднього обстеження будівельних конструкцій та експлуатаційної придатності об'єкта об'єкт нерухомості нежитлове приміщення площею 298.6кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, 25, технічний стан приміщення є непридатним для нормальної експлуатації внаслідок невчасного здійснення (не виконання) поточного ремонту приміщення (наявні пошкодження внутрішнього опорядження приміщень, стін, стелі та покриття підлог, вікон, дверей, які не є результатом нормального зносу).
Таким чином, технічними звітом встановлено, що виявлені пошкодження приміщення не є результатом нормального зносу.
Відповідач відповідні відомості, зазначені у звіті № 013/25 ТЗ, не спростував, та не довів належними та допустимими доказами, що відповідні погіршення орендованого майна сталось внаслідок нормального зносу за період користування з 11.12.2019 по 11.06.2025.
В подальшому, на підставі вказаного технічного звіту, акту приймання-передачі приміщення від 11.06.2025 та за результатом власного обстеження приміщення, суб'єктом оціночної діяльності була проведена незалежна оцінка майна - збитків, що їх нанесено позивачу в результаті пошкодження належного йому майна, приміщення площею 298.6 кв.м., розташованого за адресою: м.Київ, вулиця Євгена Чикаленка (Пушкінська), буд. 25.
За результатами оцінки складено Звіт від 29.09.2025р. про оцінку майна: Майнового збитку, що завданий позивачу в результаті пошкодження оздоблення нежитлових приміщень з №1 по №19 (групи приміщень №1) площею 298,6 м.кв., що розташовані за адресою: 01004, м. Київ, Шевченківський р-н, вулиця Євгена Чикаленка (Пушкінська), буд. 25 (літера А), в якому експертним шляхом встановлено розмір збитків у розмірі 1 107 307,00грн.
Відповідач заперечує проти вказаного звіту, зазначаючи, що датою оцінки є 02 вересня 2025 року, огляд нежитлових приміщень оцінювачем було проведено 17 вересня 2025 року, а датою завершення складання звіту є 29 вересня 2025 року, тоді як приміщення було повернуто Орендарем з оренди 11 червня 2025 року.
Водночас, колегія суддів вважає необґрунтованими такі доводи відповідача, оскільки останнім не було доведено того, що орендоване приміщення починаючи із 11.06.2025 використовувалось позивачем чи іншими особами.
При цьому, відповідачем не доведено визначення у звіті від 29.09.2025 додаткових пошкоджень приміщення, ніж зазначено в акті приймання-передачі приміщення з оренди від 11.06.2025, підписаного обома сторонами.
Разом із цим, у висновку вказано, що оцінювачем проведено 17.09.2025 обстеження приміщень, та використано в роботі звіт № 013/25 ТЗ про проведення попереднього обстеження будівельних конструкцій та експлуатаційної придатності об'єкта станом на 01.08.2025 року.
Посилання відповідача на те, що звіт було проведено з метою визначення вартості ремонту, зокрема капітального, а не вартості усунення конкретних недоліків для приведення предмета оренди у відповідний стан на момент передачі в оренду та можливості використання приміщення за цільовим призначенням, колегія суддів відхиляє, оскільки оцінювач розраховував матеріальний збиток, завданої позивачу в результаті пошкодження оздоблення нежитлових приміщень, які передавались відповідачу в оренду.
Доводи відповідача про безпідставне відхилення судом першої інстанції клопотання про призначення експертизи колегія суддів відхиляє, оскільки згідно з положеннями статті 99 ГПК України суд, за клопотанням учасника справи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Водночас, відповідачем не доведено наявності сукупності визначених частиною 1 статті 99 ГПК України умов для призначення у справі судової експертизи. Зокрема, відповідачем не було не доведено, що наданий звіт викликає обґрунтовані сумніви щодо його правильності.
В той же час, відповідач не був позбавлений права надати власний експертний висновок протягом розгляду справи, чого останнім здійснено не було.
Відповідно до ч.1, 2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків, факт протиправної поведінки відповідача, а також причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними збитками. Відповідачу, у свою чергу, потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
У даному випадку, завдані збитки є результатом недопустимого з боку відповідача погіршення стану (якісної характеристики) об'єкту оренди, обумовленого укладеним договором.
Таким чином, з урахуванням положень наведених норм та обставин справи, враховуючи встановлення судом у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, підтвердження належними доказами розміру збитків, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про обґрунтованість вимог в частині стягнення 1 107 307 грн. збитків, завданих позивачу пошкодженням приміщення.
При цьому, з відповідача також правомірно були стягнуті 21 000 грн. витрат на проведення технічного обстеження, 10 000 грн. витрат на проведення оцінки збитків, понесення позивачем яких підтверджується платіжними інструкціями від 31.07.2025 № 2923, від 03.09.2025 № 2938, від 01.10.2025 № 2956 відповідно.
Стосовно вимоги про стягнення упущеної вимоги в сумі 1 069 824 08 грн колегія суддів зазначає наступне.
Так, в обґрунтування даних вимог позивач посилається на те, що ним після повернення приміщення вживаються активні заходи щодо передачі приміщення в оренду, але стан приміщення, незважаючи на зниження ціни оренди, не приваблює потенційних орендарів.
Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
Звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на позивача обов'язок довести реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання (подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18 та від 31.10.2023 у справі № 910/3317/21, на яку зокрема посилається скаржник у касаційній скарзі).
Тобто, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Натомість наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу не є підставою для його стягнення.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, вказує, що у зв'язку з поверненням приміщення відповідачем не у стані, що обумовлений договором, позивач об'єктивно позбавлений можливості отримання прибутку, що є належною підставою для стягнення упущеної вигоди із сторони, яка порушила зобов'язання.
На підтвердження даних доводів відповідач надав посилання на оголошення в мережі інтернет, які, за твердженням позивача, підтверджують факт неможливості передачі в оренду повернутого відповідачем приміщення.
Суд першої інстанції погодився із відповідним обґрунтуваннями позивача, як достатньою підставою для доведення позивачем понесення збитків у вигляді упущеної вигоди.
Водночас, вимоги про відшкодування упущеної вигоди не можуть обґрунтовуватися гіпотетично та базуватися на прогнозах, а повинні мати чітке документальне пояснення. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення.
Крім того, пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.
Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18)).
Позивач (кредитор) має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20).
Колегія суддів зазначає, що посилання позивача лише на розміщення оголошення в мережі інтернет про передачу спірного майна в оренду, та відсутність відгуків потенційних орендарів на таке оголошення, не може бути достатньою підставою для висновку про те, що позивач позбавлений можливості передачі в оренду майна саме через неправомірні дії відповідача.
У спорах щодо стягнення збитків у вигляді упущеної вимоги позивач (кредитор) повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 908/2486/18, від 15.10.2020 у справі № 922/3669/19, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).
Водночас, позивачем не було надано належних доказів того, що ним вчинялись активні дії щодо передачі приміщення площею 298.6 кв. м в оренду безпосередньо після розірвання договору оренди (комунікація з потенційними орендарями у вигляді переписки, тощо), не надано доказів визначення з потенційними контрагентами конкретної ціни оренди, та що на такі заходи було отримано відмову потенційних контрагентів в укладенні договору оренди саме у зв'язку з неналежним станом приміщення.
Здійснюючи розрахунки упущеної вигоди, позивач посилався на те, що внаслідок неможливості подальшого використання приміщення, позивач з 12.06.2025 позбавлений права отримувати щомісячний дохід у розмірі 189 909,60 гривень (без ПДВ) за місяць оренди (6 330,32грн./день), оскільки саме таку суму позивач щомісяця отримував від відповідача в якості оплати за користування вказаним приміщенням.
Водночас, відповідні розрахунки позивача є теоретичними, які були зроблені виходячи із встановленої у договорі від 27.08.2019 (у редакції додаткової угоди від 10.10.2022) суми орендної плати, не враховуючи кон'юнктуру ринку оренди нерухомого майна станом на 2025 рік.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про підтвердження існування причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача (допущеною бездіяльністю) та заявленими позивачкою збитками у вигляді упущеної вигоди, а також не врахував поведінку самого кредитора, який обмежився поданням лише двох оголошень про здачу майна в оренду та більше не вчиняв активних дій, спрямованих на передачу майна в оренду для отримання орендних платежів, які у цій справі визначені як збитки.
А тому, з цих підстав, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення 1 069 824,08 грн. упущеної вигоди.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
За таких обставин, апеляційна скарга Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі № 910/12346/25 - частковому скасуванню в частині вимог про стягнення упущеної вигоди з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно із ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання позову та апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі № 910/12346/25 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі № 910/12346/25 частково скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д; ідентифікаційний код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький культурологічний центр" (01004, м. Київ, вул. Чикаленка Євгена, буд. 25; ідентифікаційний код 35828569) 1 107 307,00 грн збитків, 21 000,00 грн. витрат на проведення технічного обстеження, 10 000,00 грн. витрат на проведення оцінки збитків та 13 659,68 грн судового збору за подачу позову.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький культурологічний центр" (01004, м. Київ, вул. Чикаленка Євгена, буд. 25; ідентифікаційний код 35828569) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 19 256,83 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
7. Матеріали справи № 910/12346/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повна постанова складена 13.04.2026
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді Л.В. Кропивна
Є.Ю. Пономаренко