вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" квітня 2026 р. Справа№ 911/3463/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Руденко М.А.
Барсук М.А.
секретар судового засідання Авсюкевич Н.В.,
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Громадської організації «Садівницьке товариство «Буревісник - 3» на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.02.2026 у справі №911/3463/25 про забезпечення позову (суддя Карпечкін Т.П.)
за позовом ОСОБА_1
до Громадської організації «Садівницьке товариство «Буревісник - 3»
про визнання недійсним та скасування рішення,
12.11.2025 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Громадської організації "Садівницьке товариство "Буревісник 3", в якій просить суд визнати недійсним та скасувати рішення правління ГО «СТ «Буревісник 3», яке оформлене протоколом №7 від 02.11.2025, в частині виключення ОСОБА_1 з членів ГО «СТ «Буревісник 3».
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що рішення про її виключення з членів Громадської організації «Садівницьке товариство «Буревісник - 3» прийнято з порушенням Статуту та Правил внутрішнього розпорядку організації.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.12.2025 відкрито провадження у справі.
17.02.2026 ОСОБА_1 подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/3463/25 шляхом заборони Громадській організації «Садівницьке товариство «Буревісник 3» та будь-яким іншим особам до набрання законної сили рішенням у справі №911/3463/25 відключати, обмежувати або припиняти електропостачання садового будинку, що належить ОСОБА_1 та чинити будь-які перешкоди ОСОБА_1 та членам її родини (зокрема батькам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) у користуванні інфраструктурою загального користування, а саме: блокувати прохід та проїзд транспортних засобів дорогами СТ «Буревісник 3» до земельної ділянки та садового будинку позивача.
На думку заявника, у разі невжиття наведених у заяві заходів забезпечення позову, права та інтереси позивачки можуть бути порушені відповідачем, шляхом відключення садового будинку позивачки від електромережі, оскільки відповідач раніше здійснював такі спроби. Крім того, Статут товариства пов'язує право користування інфраструктурою (електроенергією та дорогами) з членством у ГО «СТ «Буревісник 3», а відтак існує реальна загроза створення відповідачем перешкод у доступі до житла позивача блокуванням дороги та проїзду до нього.
Заявник вважає, що це створює обґрунтований ризик перешкод у користуванні електропостачанням і під'їзними дорогами, які є єдиним доступом до будинку, що фактично позбавить позивачку можливості користування власним майном. Крім того, такі дії можуть зашкодити життю та здоров'ю її батьків-пенсіонерів у зв'язку із залежністю опалення від електроенергії та можливим ускладненням доступу екстрених служб.
З огляду на викладене, позивачка зазначає, що в разі виконання оскаржуваного рішення правління вона втратить можливість ефективного відновлення своїх порушених прав та інтересів в межах даної справи, оскільки в разі задоволення позову та встановлення незаконності рішення правління, позивачці доведеться додатково звертатися до суду із позовами про оскарження дій відповідача та усунення негативних наслідків для неї та членів її родини.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.02.2026 заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/3463/25 задоволено.
Заборонено Громадській організації «Садівницьке товариство «Буревісник 3» та будь-яким іншим особам до набрання законної сили рішенням у справі № 911/3463/25 відключати, обмежувати або припиняти електропостачання садового будинку, що належить ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонено Громадській організації «Садівницьке товариство «Буревісник 3» та будь-яким іншим особам до набрання законної сили рішенням у справі № 911/3463/25 чинити будь-які перешкоди ОСОБА_1 та членам її родини (зокрема батькам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) у користуванні інфраструктурою загального користування, а саме: блокувати прохід та проїзд транспортних засобів дорогами СТ «Буревісник 3» до земельної ділянки та садового будинку позивача, за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гнідин, СТ «Буревісник 3», АДРЕСА_2 .
Приймаючи рішення про забезпечення позову, місцевий господарський суд виснував, що заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами, пов'язані з предметом спору у справі і спрямовані на забезпечення виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Суд вважав, що оскільки Статут товариства пов'язує право користування інфраструктурою (електроенергією та дорогами) з членством у ГО "СТ "Буревісник 3", реалізація відповідачем оскаржуваного рішення правління про виключення позивачки з членів ГО "СТ "Буревісник 3" передбачає позбавлення позивачки та членів її родини права користування інфраструктурою (електроенергією та дорогами), що свідчить про високий ступінь ймовірності вчинення відповідачем наведених у заяві про забезпечення позову дій.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Громадська організація «Садівницьке товариство «Буревісник - 3» через підсистему «Електронний суд» звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 23.02.2026 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені заяви про забезпечення позову повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення без належного обґрунтування, з порушенням вимог процесуального законодавства.
Зокрема, апелянт зазначав, що спір у даній справі стосується законності прийняття рішення правління про виключення позивачки з членів громадської організації, а відтак пов'язаний виключно з її корпоративними правами: правом позивачки брати участь в управлінні Громадською організацією «Садівницьке товариство «Буревісник - 3», реалізувати право голосу, користуватися правами, передбаченими статутом, та виконувати покладені цим статутом обов'язки. Оскаржуване позивачкою рішення правління ГО «СТ «Буревісник 3», оформлене протоколом № 7 від 02.11.2025, не стосується користування інфраструктурою (електроенергією та дорогами). За таких обставин апелянт вважає, що суд, задовольняючи заяву про забезпечення позову, дійшов помилкового висновку щодо співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, оскільки вимоги такої заяви не пов'язані з предметом спору у справі.
Крім того, апелянт зауважив, що забезпечення позову стосується осіб, які не є учасниками справи, зокрема батьків позивачки, права та обов'язки яких не вирішувалися оскаржуваним позивачкою рішенням ГО «СТ «Буревісник 3».
При цьому питання відключення від електропостачання садового будинку позивачки НОМЕР_1 що знаходиться у СТ «Буревісник 3» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області (вул. Лучиста, 1), вирішувалося рішенням зборів членів ГО «СТ «Буревісник 3», оформленим протоколом №1 від 09.07.2023. Таке рішення уже було предметом судового розгляду у судовій справі №359/9143/23 і, відповідно до рішення Бориспільського міськрайонного суду від 21.02.2025 та постанови Київського апеляційного суду від 22.07.2025, не визнавалося недійсним та не скасовувалося.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2026 матеріали апеляційної скарги Громадської організації "Садівницьке товариство "Буревісник - 3" у судовій справі № 911/3463/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 01.04.2026.
18.03.2026 матеріали справи надішли до Північного апеляційного господарського суду.
19.03.2026 позивачка подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу першої інстанції - без змін. Позивачка вважала рішення суду першої інстанції обґрунтованим, прийнятим на підставі норм матеріального та процесуального права, належним чином застосованих до спірних правовідносин. На її думку, судом першої інстанції вірно визначено, що заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами, а заходи забезпечення позову пов'язані з предметом спору у справі і спрямовані на забезпечення виконання судового рішення в разі задоволення позову. Оскільки право на користування спільною інфраструктурою та споживання електроенергії мають виключно члени Громадської організації «Садівницьке товариство «Буревісник - 3», виключення заявниці з членів такої організації є підставою для припинення енергопостачання та блокування доступу до належного їй майна. На думку позивачки, рішення Бориспільського міськрайонного суду від 21.02.2025, залишене в силі постановою Київського апеляційного суду від 22.07.2025 у справі № 359/9143/23, не має преюдиційного значення щодо поданої у даній справі заяви про забезпечення позову.
31.03.2026 позивачка подала клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи його тим, що 09.04.2026 у суді першої інстанції під час розгляду позовної заяви буде вирішуватися питання щодо права на представництво її інтересів батьком - ОСОБА_2 .
У судовому засідання 01.04.2026 з'явилися представники апелянта. Разом з тим, у судове засідання з'явився ОСОБА_2 як особа, яка бажала представляти інтереси ОСОБА_1 .
Відповідно до частин 1, 2 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Тобто, починаючи з січня 2018 року тільки адвокат має право здійснювати представництво інтересів у судах апеляційної інстанції.
В частині 1 статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу (частина 2 цієї статті).
Відповідно до пункту 3 частини 4 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, які виникають з корпоративних відносин.
Колегія суддів зазначає, що предметом розгляду цієї справи є відновлення позивачкою її корпоративних прав, отже, така справа не може бути віднесена до малозначних, і тому представником позивачки може бути лише адвокат. Оскільки ОСОБА_2 не є адвокатом, він не може здійснювати процесуальне представництво ОСОБА_1.
Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при вирішенні позову, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд може застосовувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частини третя та четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Північний апеляційний господарський суд зазначає, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи позивача, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників юридичної особи.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, Господарський суд міста Києва дійшов помилкового висновку, що вжиті заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Для вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.
Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Подібний правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 21.12.2021 у справі №910/10598/21.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Предметом розгляду позовних вимого ОСОБА_1 є визнання недійсним та скасування рішення правління ГО «СТ «Буревісник 3», яке оформлене протоколом №7 від 02.11.2025, в частині виключення позивачки з членів ГО «СТ «Буревісник 3», в той час, як забезпечення позову направлене на заборону вчинення ГО «СТ «Буревісник 3» чи будь-яким іншим особам відключати, обмежувати або припиняти електропостачання садового будинку, що належить ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та на заборону вчиняти будь-які перешкоди ОСОБА_1 та членам її родини (зокрема батькам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) у користуванні інфраструктурою загального користування, а саме: блокувати прохід та проїзд транспортних засобів дорогами СТ «Буревісник 3» до земельної ділянки та садового будинку позивача за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гнідин, СТ «Буревісник 3», АДРЕСА_2 .
Подана позовна заява спрямована на захист корпоративних прав позивачки та відновлення її статусу члена ГО «СТ «Буревісник 3». Отже рішення суду, у разі задоволення позову не підлягає примусовому виконанню. Водночас застосовані судом заходи забезпечення позову виходять за межі позовних вимог, оскільки рішенням правління ГО «СТ «Буревісник 3», оформленим протоколом № 7 від 02.11.2025, не вирішувалося питання відключення позивачки від електропостачання чи обмеження її у користуванні інфраструктурою організації. Обраний позивачкою спосіб забезпечення позову не може забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення у разі його ухвалення на її користь, оскільки не стосується предмета спору.
Вимоги позивачки мають немайновий характер, а відновлення належного їй права на членство у корпоративні відбудеться (у разі задоволення позову) з моменту набрання законної сили судовим рішенням про визнання недійсним рішення відповідача про її виключення. Право на членство у товаристві і речові права на нерухомість є різними правами і передбачають різний спосіб їх захисту.
Питання відключення від електропостачання садового будинку позивачки НОМЕР_1 що знаходиться у СТ «Буревісник 3» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області (вул. Лучиста, 1), вирішувалося рішенням зборів членів ГО «СТ «Буревісник 3», оформленим протоколом №1 від 09.07.2023. Таке рішення уже було предметом судового розгляду у судовій справі №359/9143/23 і, відповідно до рішення Бориспільського міськрайонного суду від 21.02.2025 та постанови Київського апеляційного суду від 22.07.2025, не визнавалося недійсним та не скасовувалося.
За змістом статті 236 ГПК України (частини 1-5) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із частиною 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 257 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Громадської організації «Садівницьке товариство «Буревісник - 3» на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.02.2026 у справі №911/3463/25 підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Київської області від 23.02.2026 у справі № 911/3463/25 - скасуванню, з прийняттям нової ухвали про відмову ОСОБА_1 у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.
Судовий збір за подання апеляційних скарг відповідно до статті 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Громадської організації «Садівницьке товариство «Буревісник - 3» на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.02.2026 у справі №911/3463/25 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 23.02.2026 у справі №911/3463/25 про вжиття заходів забезпечення позову скасувати.
3. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/3463/25 відмовити.
4. Матеріали справи №911/3463/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 13.04.2026.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді М.А. Руденко
М.А. Барсук