Справа №523/6594/26
Провадження №1-кс/523/3583/26
08 квітня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу заявника ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією в м.Одесі) ТУ ДБР, розташованного в м.Миколаєві, щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення,-
До Пересипського районного суду м. Одеси надійшла скарга заявника ОСОБА_3 із додатковими поясненнями на бездіяльність посадових осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією в м.Одесі) ТУ ДБР, розташованного в м.Миколаєві, щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 26.03.2026 року.
Згідно вказаної скарги, 26.03.2026р., ОСОБА_3 подала до Другого слідчого відділу (з дислокацією в м.Одесі) ТУ ДБР, розташованного в м.Миколаєві, заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Всупереч вимогам КПК України, дані відомості до теперішнього часу не були внесені до ЄРДР та не було розпочато досудове розслідування.
Відсутність заявника, слідчого та прокурора в судовому засіданні не є перешкодою для розгляду скарги.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, на підставі ч.4 ст.107 КПК України.
Дослідивши подану заву та матеріали додані в її обґрунтування, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України передбачає надходження заяви (повідомлення) саме про кримінальне правопорушення, а не про діяння, яке містить ознаки чи елементи злочину (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Як встановлено вказаним положенням закону, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви або повідомлення, а тільки ті, які, по перше, були подані, та по-друге, містять відомості про вчинення кримінального правопорушення.
Пунктом 1 ч.1 ст.303 КПК України передбачена можливість оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
При цьому, у п.2 листа Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 09.11.2012 року №1640/0/4-12 вказується, що відповідно до вимог ч.1 ст.214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення таких відомостей до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Цей строк обчислюється наступним чином:
- заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження заявника про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення (за винятком випадків, коли таке попередження неможливо зробити з об'єктивних причин: надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, непритомний стан заявника, відрядження тощо);
- у випадку надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, строк обчислюється з моменту надходження заяви слідчому, прокурору.
Отже, вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
В пункті 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 зазначено, що у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже, при відсутності правових підстав слідчий суддя не позбавлений можливості відмовити у задоволенні скарги щодо зобов'язання внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У межах процедури оскарження бездіяльності прокурора, слідчого, дізнавача щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор, дізнавач дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого, прокурора, дізнавача внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналізуючи подану скаргу, слідчий суддя звертає увагу на те, що у разі, якщо зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
На думку слідчого судді, заява про вчинення кримінального правопорушення носить узагальнений характер, а обставини, викладені у ній, зводяться до незгоди із діями працівників правоохоронних органів і ТЦК та СП, які у період введеного в Україні воєнного стану виконують свої обов'язки по мобілізації військовозобов'язаних та здійснюють заходи, спрямовані на виявлення призовників, резервістів, які порушують правила військового обліку.
Зазначені скаржником відомості у даному випадку не є належною підставою для ініціювання кримінального провадження та є необґрунтованим застосуванням заходу кримінально-правового примусу, а тому підстави для внесення відомостей до ЄРДР відсутні, а отже у задоволенні вимог скарги слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.214, 220, 303-307 КПК України,-
Скаргу заявника ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією в м.Одесі) ТУ ДБР, розташованного в м.Миколаєві, щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 26.03.2026р. - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1