Справа №523/3044/26
Провадження №1-кс/523/3675/26
08 квітня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в присутності підозрюваних, розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_7 , погодженого заступник керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні №62025150020003638 від 12.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.. 3 ст. 368 КК України, про продовження строку досудового розслідування,
Досудовим розслідуванням установлено, що наказом начальника ГУНП в Одеській області від 14.11.2022 № 1818 о/с ОСОБА_9 призначено на посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області.
Водночас, наказом начальника ГУНП в Одеській області від 04.04.2022 № 404 о/с ОСОБА_10 призначено на посаду оперуповноваженого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.02.2021 № 163 о/с ОСОБА_11 призначено на посаду оперуповноваженого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон), Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до положень ст. ст. 2, 18 Закону, одним з основних завдань та обов'язків працівників поліції є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності та професійне виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини та неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Аналогічні вимоги та обов'язки прописані в п.п. 1,2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим у ІНФОРМАЦІЯ_4 06.12.2016 № 1576/29706.
Згідно статті 19 Закону, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону; підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом ІНФОРМАЦІЯ_5 , що затверджується законом.
При цьому, відповідно до Дисциплінарного статуту ІНФОРМАЦІЯ_5 затвердженого Законом України від 15.03.2018, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; берегти службове майно; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 5, 8, 9, 10 статті 23 Закону, ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 будучи працівниками правоохоронного органу, здійснюють превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляють причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, вживають у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживають заходів з метою виявлення кримінальних та адміністративних правопорушень; припиняють виявлені кримінальні і адміністративні правопорушення; здійснюють своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; у випадках, визначених законом, здійснюють провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймають рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечують їх виконання; доставляють у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; вживають заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.
Одночасно з цим, ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення, передбаченим статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Так, в силу наявного досвіду роботи в органах поліції ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 знали та розуміли, що вимогами статей 3, 22 - 24 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктам, на яких поширюється дія цього Закону, забороняється використовувати своє становище та пов'язані з ним можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» на ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 поширюються положення вказаного закону, тобто вони є працівниками правоохоронного органу та відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України на них покладено обов'язки діяти лише в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України та Законами України.
У своїй діяльності ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , як поліцейські, керуються Конституцією України, Кримінальним і Кримінальним процесуальним кодексами України, Законом України «Про Національну поліцію», іншими законодавчими актами України, нормативно-правовими актами ІНФОРМАЦІЯ_3 та НП України.
Служба в поліції, відповідно до ст. 59 Закону, є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є представниками органу виконавчої влади, які повиннні служити суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидіяти злочинності, підтримувати публічну безпеку і порядок.
Згідно з ст. 62 Закону, під час виконання покладених на поліцію повноважень, ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є представниками держави, а їх законні вимоги є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
У відповідності до Присяги працівника поліції, передбаченої ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», яку прийняли ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , урочисто присягнулись вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Згідно з приміткою до статті 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Отже, зважаючи на обсяг владних повноважень, визначених Конституцією України, Законами України «Про Національну поліцію» та «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», в силу примітки 1 ст. 364 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є службовими особами, що постійно здійснює функції представника органу державної влади - працівника правоохоронного органу.
Згідно з положенням про відділ поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області затвердженого наказом ГУНП в Одеській області від 30.07.2025 № 1803 (далі - Положення), ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі - відділ поліції-) є територіальним (відокремленим) підрозділом Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУНП) і підпорядковується начальникові ГУНП. Діяльність відділу поліції контролює та координує начальник Одеського районного управління поліції № 1.
Відділ поліції здійснює свої повноваження на визначеній території ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Положення, відділ поліції поліції відповідно до покладених на нього завдань:
- здійснює моніторинг оперативної обстановки на визначеній території Одеської міської територіальної громади, яку безпосередньо обслуговує;
- вивчає, аналізує і узагальнює результати та ефективність поліцейської діяльності відділу поліції, інформує у визначеному законом порядку органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також громадськість про стан діяльності, спрямованої на забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку;
- забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції, порушень законності, службової дисципліни працівниками відділу поліції;
- здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності;
- здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, в тому числі по недопущенню домашнього насильства та насильства за ознакою статі;
- вживає заходів з виявлення кримінальних та адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;
- у межах повноважень, передбачених законом, організовує та здійснює оперативно-розшукову діяльність;
- у випадках, передбачених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та в межах компетенції забезпечує їх виконання;
- доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення;
- здійснює інші повноваження, визначені законом.
Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 всупереч обов'язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення стали на шлях злочинної діяльності та умисно вчинили корисливий корупційний злочин, за наступних обставин.
Так, приблизно у січні місяці (точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим) 2026 року, у ОСОБА_9 , оперуповноваженого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 та оперуповноваженого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_11 , виник умисел та корисливий мотив на вимагання неправомірної вигоди від ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , з використанням своїх посад та наданих поводжень.
З цією метою, 11.02.2026 приблизно о 17 годині 40 хвилин ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , перебуваючи на автомобільній парковці поблизу багатоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , підійшли до ОСОБА_12 , який вийшов з припаркового транспортного засобу марки «BMW» моделі «М5», державний номер НОМЕР_1 , представились працівниками карного розшуку та висунули вимогу останньому пред'явити документи, що посвідчують особу, та наказали залишатись поруч із ними, в противному випадку пригрозили застосуванням вогнепальної зброї.
На виконання вказаних вимог, ОСОБА_12 передав ОСОБА_9 своє посвідчення водія, де зазначено його особисті дані.
Після чого, нібито за результатами проведеної перевірки, ОСОБА_11 , керуючись злочинним умислом спрямованим на незаконне збагачення, за попередньою змовою групою осіб, використовуючи свою посаду та її значимість, висловила погрозу ОСОБА_12 про те, що він військовозобов'язаний та підлягає доставленню до ТЦК та СП, оскільки не має діючої відстрочи від мобілізації.
У подальшому, з метою реалізації злочинного плану, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , повідомили ОСОБА_12 про намір провести обшук в його транспортному засобі марки «BMW» моделі «М5», державний номер НОМЕР_1 , який був припаркований поруч, на висловили вимогу останньому відчинити двері транспортного засобу, що ОСОБА_12 вимушено зробив перебуваючи під психологічним тиском працівників поліції.
Переглядаючи речі в салоні транспортного засобу марки «BMW» моделі «М5», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , виявили прозорий пакет в якому містилась порошкоподібна речовина.
У свою чергу ОСОБА_12 пояснив, що це лікарські засоби від головного болю, на що останні повідомили ОСОБА_12 , що це наркотичний засіб, та тепер вони повинні викликати на місце події слідчо оперативну групу, вилучити цю речовину та транспортний засіб, а ОСОБА_12 затримати та помістити в ізолятор тимчасового тримання.
Далі, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, з метою особистого незаконного збагачення, повідомили ОСОБА_12 про те, що лише за надання неправомірної вигоди у розмірі 5 000 доларів США вони не будуть вживати заходів щодо доставлення ОСОБА_12 до ТЦК та СП для мобілізації до лав ЗСУ та ще за 5 000 доларів США не будуть його затримувати та притягати до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичних засобів.
Таким чином, ОСОБА_12 повинен надати неправомірну вигоду загальним розміром 10 000 доларів США, на що останній вимушено погодився та зателефонував своїй дівчині з проханням взяти за адресою їх мешкання грошові кошти в розмірі 10 000 доларів США та привезти за адресою: м. Одеса, пров. Шампанський, на що остання погодилась.
Так, приблизно о 19 годині 10 хвилин ОСОБА_13 прибула у визначене місце та передала ОСОБА_12 грошові кошти у розмірі 10 200 доларів США, які були поміщені в паперовий конверт із надписом « ІНФОРМАЦІЯ_10 ».
У свою чергу, ОСОБА_12 повернувся до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , на виконання їх вимог передав ОСОБА_9 неправомірну вигоду у розмірі 10 200 доларів США (згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 11.02.2026 складало 438 925 гривень, при врахуванні курсу долару США до гривні на рівні 43,0318 гривень за 1 долар США) за не вжиття заходів щодо доставлення ОСОБА_12 до ТЦК та СП для мобілізації до лав ЗСУ та не затримання, в порядку ст. 208 КПК України, з метою подальшого притягнення до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичних засобів.
Таким чином, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , будучи службовими особами правоохоронного органу, займаючи посади оперуповноважених, 11.02.2026 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою особистого незаконного збагачення, на виконання вимог одержали від ОСОБА_12 неправомірну вигоду у загальному розмірі 438 925 гривень.
Після цього, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 11.02.2026 о 20 годині 16 хвилин затримано працівниками правоохоронних органів у порядку ст. 208 КПК України, а їх подальші протиправні дії припинені.
В подальшому, 16.02.2026 о 19 годині 47 хвилин, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, затримано ОСОБА_11 за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
За вказаним фактом, 12 лютого 2026 року старшим слідчим в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_7 за погодженням із прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_14 повідомлено про підозру ОСОБА_10 та ОСОБА_9 .
16 лютого 2026 року старшим слідчим в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_7 за погодженням із прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_14 повідомлено про підозру ОСОБА_11 .
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, посилаючись на те що з моменту внесення в ЄРДР пройшло достатньо часу, в клопотанні не зазначено чому не можливо провести процесуальні дії у менший строк.
Захисник підозрюваного ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_5 вважав, що строк досудового розслідування можливо продовжити до 4х місяців, оскільки за період його проведення призначено декілька експертиз, які відносяться до простих.
Захисник підозрюваного ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_15 вважав за можливе клопотання слідчого задовольнити частково, продовжити строк досудового розслідування до 4х місяців, оскільки більшість призначених експертиз не потребує особливої складності.
Підозрювані ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 (загальна думка) підтримали думки своїх захисників.
Обґрунтованість підозри вищезазначеним особам підтверджується в сукупності наступними матеріалами кримінального провадження, а саме: матеріалами УСБУ в Одеській області про виявлене кримінальне правопорушення від 02.02.2026; протоколами допитів свідка ОСОБА_12 від 05.02.2026 та 12.02.2026; протоколом огляду місця події від 11.02.2026; протоколом затримання ОСОБА_9 , в порядку ст. 208 КПК України, від 11.02.2026; протоколом затримання ОСОБА_10 , в порядку ст. 208 КПК України, від 11.02.2026; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_13 від 12.02.2026; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_16 від 11.02.2026; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_17 від 11.02.2026; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_18 від 12.02.2026; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_19 від 12.02.2026; протоколом огляду та вручення імітаційних засобів від 11.02.2026; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 11.02.2026; протоколом виготовлення імітаційних засобів від 11.02.2026, протоколом за результатами проведення НСРД у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 17.03.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Санкція частини 3 статті 368 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.
Закінчити досудове розслідування, у передбачений п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України строк протягом 2 (двох) місяців з дня повідомлення вищезазначеним особами про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не представляється можливим, оскільки для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами досудового розслідування необхідно виконати наступне:
?виконати ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, направлених на оцінку та аналіз наявних доказів та здобуття додаткових доказів причетності підозрюваних ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до вчинення інших аналогічних кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких проводиться у цьому кримінальному провадженні;
?отримати висновки призначених судово технічних експертиз документів;
?отримати висновки призначених експертиз матеріалів, речовин і виробів;
?отримати висновок призначеної товарознавчої експертизи;
?витребувати у операторів мобільного зв'язку інформацію стосовно осіб причетних до вчинення злочинів;
?провести аналітичне дослідження отриманих в установленому порядку документів, які зберігались у операторів мобільного зв'язку;
?отримати в порядку передбаченому КПК України тимчасовий доступ до фінансових операцій, володільцем яких є банківські установи;
?встановити та допитати інших свідків, в тому числі осіб на яких вказують вже допитані свідки у кримінальному провадженні;
?розсекретити у визначений законодавством порядок матеріали, отримані в результаті проведення негласних (слідчих) розшукових дій (матеріальні носії інформації);
?розсекретити у визначений законодавством порядок документи (клопотання слідчого та ухвали суду), які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
?з урахуванням усіх розсекречених матеріальних носіїв, та інформації, яка на них міститься, допитати підозрюваних з приводу обставин, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження;
?повідомити про нові підозри та про зміну підозр ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ;
?у разі встановлення розбіжностей показів свідків та підозрюваних, провести з ними одночасні допити;
?за результатами отримання висновків експертів та після огляду речових доказів здійснити аналіз отриманої інформації;
?встановити інших учасників злочинної діяльності осіб та повідомити їм про підозру;
?виконати інші слідчі (розшукові) дії, у проведенні яких може виникнути необхідність за результатами оцінки отриманих доказів;
?зібрати матеріали, що характеризують підозрюваних осіб у кримінальному провадженні;
?в установленому законом порядку повідомити осіб, відносно яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії, про вказаний факт;
?виконати вимоги ст. ст. 290-292 КПК України, а саме: ознайомити підозрюваних з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025150020003638 від 12.09.2025 за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, спливає 12.04.2026.
Відомості, які будуть отримані в результаті перелічених слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, мають значення доказів у кримінальному провадженні, оскільки можуть в подальшому бути використані у суді, підтвердять або спростують причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення за обставинами кримінального провадження, суттєво впливають на обґрунтованість та законність прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.
Виходячи із засади розумних строків, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції). Ч. 3 ст. 28 КПК України встановлює критерії для визначення розумності строків кримінального провадження, яким зокрема є складність кримінального провадження (визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо) та спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду одного із передбачених КПК України рішень. Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з відповідним рішенням або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України). За загальним правилом досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Одночасно ч. 4 ст. 219 КПК України закріплює можливість продовження строку досудового розслідування у порядку, передбаченому § 4 глави 24 КПК України. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 КПК якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.
Згідно з ч. 4 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень (ч. 3 ст. 28 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст.294 КПК України якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку (дізнання) у строк, зазначений у пунктах 1 і 2 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений прокурором у межах строку, встановленого п.1 ч.4 ст.219 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.294 КПК України строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження, до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження, до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності провадження.
Приписами ч.5 ст.294 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку досудового розслідування подається не пізніше п'яти днів до спливу строку досудового розслідування, встановленого ст.219 цього Кодексу. Строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Частиною 1 ст.295 КПК України передбачено, що продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення, у випадку, визначеному п.1 ч.3 ст.294 цього Кодексу, здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування.
У відповідності до ч.3 ст.295 КПК України копія клопотання вручається слідчим або прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, підозрюваному та його захиснику не пізніше ніж за п'ять днів до дня подання клопотання прокурору, уповноваженому на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування. Підозрюваний, його захисник мають право до подання клопотання про продовження строку досудового розслідування подати слідчому або прокурору, який ініціює це питання, письмові заперечення, які обов'язково долучаються до клопотання і разом з ним подаються прокурору, уповноваженому на його розгляд.
Відповідно до ч.4 ст.295 КПК України прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов'язаний розглянути клопотання не пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування.
Відомості, які будуть отримані в результаті перелічених слідчих (процесуальних) дій будуть мати значення доказів у кримінальному провадженні, оскільки підтвердять або спростують причетність підозрюваної до вчинення кримінального правопорушення за обставинами кримінального провадження. Крім того, дотримання положень ст.ст. 290-291 КПК України є обов'язковим і надасть суду право для допущення відомостей, що містяться у них, як доказів.
В оцінці необхідності продовження строку досудового розслідування слідчий суддя враховує, що досудове розслідування здійснюється за підозрою у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Враховуючи позицію сторін щодо підстав продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя враховує таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Цей строк з урахуванням встановлених обставин є справедливим та виправданим. Такий строк буде достатнім для повного, всебічного та об'єктивного розслідування та відповідатиме вимогам щодо розумності строків.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що у зв'язку з тим, що строк досудового розслідування закінчується, а на даний час не завершено встановлення доказів по справі та не проведено ряд інших слідчих та процесуальних дій, результати яких мають суттєве значення для судового розгляду, а тому слід частково задовольнити клопотання та продовжити строк досудового розслідування до чотирьох місяців.
Керуючись ст.ст. 110, 219, 294, 295-1, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_7 , погодженого заступник керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 62025150020003638 від 12.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про продовження строку досудового розслідування, - задовольнити частково.
Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62025150020003638 від 12.09.2025 до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 12 червня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1