Справа № 308/16854/25
06 квітня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Дегтяренко К.С.
з участю секретаря судового засідання Сапронова А.О.
з участю позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визначення права власності в порядку спадкування за заповітом, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області в якій просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 0,40 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , про що Середнянською селищною радою Закарпатської області видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . ОСОБА_2 , проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Померлим 15.01.2002 року було складено заповіт, який посвідчено секретарем Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області Кинєв Е.П. та зареєстровано в книзі для реєстрації заповітів за № 13, згідно з яким спадкоємцем всього майна, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося взагалі все те, що належить спадкодавцеві на день смерті, є Позивач.
Померлий ОСОБА_2 отримав 26.06.1997 року на підставі рішення 9 сесії 22 скликання Ірлявської сільської ради у приватну власність земельну ділянку площею 0,40 га: із яких 0,25 га для ведення особистого підсобного господарства і 0,15 га для будівництва житлового будинку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, за час свого життя померлий не здійснив державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку та не виготовив на власне ім'я державний акт на право власності на земельну ділянку. Право користування зазначеною земельною ділянкою виникло на підставі рішення 9 сесії 22 скликання Ірлявської сільської ради, яким ця земельна ділянка була передана у приватну власність мого батька безоплатно.
На момент смерті свого батька, позивач, була неповнолітньою, що згідно з чинним на той час законодавством вважалося безумовним прийняттям спадщини. Крім неї, за місцем проживання батька була зареєстрована інша його дочка - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка у заповіті не була вказана як спадкоємець.
На сьогодні житловий будинок, у якому проживав померлий, повністю зруйнований, але земельна ділянка збереглася та фактично є єдиним об'єктом спадкового майна.
Після смерті батька позивача, спадкова справа не відкривалася. Позивач двічі зверталася до нотаріуса із заявою про відкриття спадкової справи, однак відповіді не отримала, що змушує її звернутися до суду для захисту її спадкового права. Оскільки батько позивача не зареєстрував право власності на земельну ділянку, нотаріальним шляхом оформити спадщину неможливо. Таким чином, єдиним способом реалізації її права позивач вважає звернення до суду із вимогою про визнання права власності на підставі спадкування за заповітом.
Після смерті спадкодавця залишилася земельна ділянка площею 0,40 га (0,25 га для ведення особистого підсобного господарства та 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку), яка була безоплатно передана у його власність на підставі рішення 9 сесії 22 скликання Ірлявської сільської ради. Однак за життя спадкодавець не оформив правовстановлюючі документи, а кадастровий номер ділянки не присвоєно. Позивач вважає, що за нею, як єдиною спадкоємицею за заповітом, має бути визнане право власності на цю земельну ділянку в порядку спадкування.
Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подавався.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.11.2025 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.02.2025 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні:
позивач позовну заяву підтримала в повному обсязі, просила таку задовольнити;
Ужгородська міська рада явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, про день, час та місце розгляду справи були повідомленні у встановленому Законом порядку причини неявки суду не повідомили, будь яких заяв та клопотань не подали.
представник відповідача Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку, про що свідчить довідки про доставку електронного документу до електронного кабінету в системі Електронний суд.
Суд вважає, за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, які належним чином повідомлялись про день, час та місце розгляду справи на підставі наявних матеріалів справи.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи:
ОСОБА_2 являвся батьком позивачки, що стверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_2 від 0.09.1989 року.
ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 про що Середнянською селищною радою Закарпатської області видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 отримав 26.06.1997 року на підставі рішення 9 сесії 22 скликання Ірлявської сільської ради у приватну власність земельну ділянку площею 0,40 га: із яких 0,25 га для ведення особистого підсобного господарства і 0,15 га для будівництва житлового будинку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_2 розпорядився своїм майном, склав заповіт, який посвідчено секретарем Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області Кинєв Е.П. та зареєстровано в книзі для реєстрації заповітів за № 13, згідно з яким спадкоємцем всього майна, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося взагалі все те, що належить спадкодавцеві на день смерті, є Позивач.
Державна реєстрація права власності на вказану земельну ділянку здійснена не була та не виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку.
Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
За змістом ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб.
Згідно з ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне.
Згідно ст. 1233 Цивільного кодексу України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 , є спадкоємцем за заповітом всього майна, зокрема і земельної ділянки площею 0,40 га для ведення особистого підсобного господарства, з яких 0,15 га для будівництва житлового будинку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. г ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі спадщини.
У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 4 ст. 1268 Цивільного кодексу України, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину.
Як встановлено судом, на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 позивач була неповнолітньою.
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності..
У постанові ВС від 30.09.2020 у справі №584/639/19 (провадження №61-10930св20) зазначено, що: «за загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Цивільним законодавством не передбачено обмеження строку, у який спадкоємець, що прийняв спадщину, може зареєструвати своє право власності у встановленому законом порядку або звернутись до суду за захистом свого права, а тому підстави для застосування позовної давності до спірних правовідносин відсутні».
Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Померлий ОСОБА_2 за час життя не здійснив державну реєстрацію прав на земельну ділянку і не виготовив державний акт на право власності на земельну ділянку.
Право власності на вказану земельну ділянку за померлим виникло на підставі спадкування. Згідно із заповітом спадкоємцем всього майна, в тому числі земельної ділянки, після смерті ОСОБА_2 є Позивач ОСОБА_1 . Однак, враховуючи те, що право на земельну ділянку не було зареєстровано за померлим, Позивач не має можливості зареєструвати дану земельну ділянку на своє ім'я, для цього є необхідність визнати за позивачами право власності на нерухоме майно, що є об'єктом спадщини, оскільки відсутність правовстановлюючих документів позбавляє спадкоємця можливості здійснити реєстрацію власності й прийняти спадщину за заповітом.
Беручи до уваги, що позивачі, як спадкоємці за заповітом, мають право на набуття права власності на земельну ділянку, після смерті ОСОБА_2 , а також те, що вона мала право на отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак не змогли його отримати з незалежних від неї причин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно з ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство в Україні здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, з огляду на наведені вище норми права, розглянувши справу в межах заявлених вимог, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89,141, 258, 259, 263 - 265, 354, 355 ЦПК України,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 0,40 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (для ведення особистого підсобного господарства та будівництва загальною площею 0,40 га, в тому числі 0,15 га біля будинку), передану у приватну власність ОСОБА_2 рішенням 9 сесії 22 скликання Ірлявської сільської ради.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Закарпатського апеляційного суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, ЄДРПОУ 04349923 , місце знаходження: Закарпатської області адреса 89452, Україна, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., смт Середнє, вул. Закарпатська, буд. 63.
Повний текст рішення суду складено 13.04.2026 року.
Суддя Дегтяренко К.С.