Справа № 752/22995/25
Провадження по справі № 1-кс/752/7954/25
іменем України
"02" жовтня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні відомості про яке 17.09.2025 внесені до ЄРДР за №12025100010002702, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
за участю: прокурора - ОСОБА_4 ,
представника власника майна - ОСОБА_5 ,
встановив:
22 вересня 2025 року до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, а саме на автомобіль марки NISSAN MICRA реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоцикл марки YAMAHA FZ-6-S реєстраційний номер НОМЕР_2 , які були вилучені під час огляду місця події, який відбувся 16.06.2025 на перехресті вул. Мистецької та пр. Лобановського у м. Києві.
Вказане майно визнано речовим доказом, оскільки воно містить на собі сліди злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження. Прокурор просить накласти арешт на вищезазначені транспортні засоби з метою їх збереження як речових доказів, а також заборонити відчужувати, користуватися та розпоряджатися ними.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Представник власника майна ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на транспортний засіб NISSAN MICRA реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки застосування такого заходу забезпечення призведе до обмеження прав власника та унеможливить користування автомобілем.
Власники майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на виклик слідчого судді не з'явилися. Заперечень та пояснень з приводу поданого клопотання не подавали.
Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього додатки, якими є копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, вислухавши доводи прокурора та представника власника майна ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до положень п.1 ч.2 ст. 132 КПК України.
Клопотання про арешт майна подане з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.
Так, зі змісту клопотання вбачається, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100010002702 від 17.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.09.2025 року приблизно о 16 годині, водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем марки NISSAN MICRA реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по пр. Лобановського з боку Деміївської площі у напрямку вул. Мистецької у м. Києві, під час здійснення повороту ліворуч на зелений сигнал світлофору на вул. Мистецьку, не перевагу у русі мотоциклу марки YAMAHA FZ-6-S реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався в зустрічному напрямку прямо. Внаслідок ДТП водій ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження та був доставлений до КНП КМКЛ №12.
Під час огляду місця події в порядку ч.1 ст. 237 КПК України, який відбувся 16.09.2025 у період часу з 17 год 00 хв до 18 год 20 хв на перехресті вул. Мистецької та пр. Лобановського у м. Києві було виявлено та вилучено автомобіль марки NISSAN MICRA реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_6 та мотоцикл марки YAMAHA FZ-6-S реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить ОСОБА_7 .
Постановою слідчого від 17.09.2025 вказані транспортні засоби визнано речовими доказами та передані на зберігання на майданчик тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП у м. Києві, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20-Б.
Прокурор вказує, що для здобуття доказів у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих дій та експертних досліджень з використанням вищезазначених транспортних засобів.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися)для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом
Слідчий суддя, вивчивши матеріали, що додані до клопотання, дійшов висновку, що автомобіль та мотоцикл, внаслідок ДТП отримали механічні пошкодження, які мають індивідуальні ознаки, характерні лише для даної дорожньо-транспортної пригоди, і мають суттєве значення для встановлення об'єктивних обставин дорожньо-транспортної пригоди, механізму його розвитку та в цілому для прийняття обґрунтованого та законного рішення у кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене, потреби кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власників майна, як арешт майна. При цьому, відомостей щодо негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Водночас слідчий суддя враховує, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 168, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя-
постановив:
клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № №12025100010002702 від 17.09.2025, а саме на автомобіль марки NISSAN MICRA реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_6 , та мотоцикл марки YAMAHA FZ-6-S реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_7 , з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування ними з поміщенням на спеціальний майданчик тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП у м. Києві, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20-Б.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Організацію виконання ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1