Справа №757/3539/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2927/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
23 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2026 року, -
за участю:
власника майна ОСОБА_6 ,
представника власника майна ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2026 року задоволено клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025000000000854 від 29.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 та ч. 4 ст. 368-3 КК України та накладено арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №42025000000000854 від 29.09.2025, яке виявлено та вилучено під час проведення обшуку 22.01.2026, в період з 12 год 00 хв до 13 год 18 хв, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.01.2026 у справі №757/804/26-к проведено обшук приміщення відділення АТ «ПриватБанк», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, буд. 10/2, в якому фактично орендується та використовується банківський сейф НОМЕР_16, скриньки НОМЕР_17 депозитарію НОМЕР_18 ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , що згідно з відомостями про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстроване за ТОВ «ЯРОСЛАВНА-ЛС», код ЄДРПОУ 19120793 та орендується АТ КБ «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, з забороною його відчуження та використання, а саме на наступні речі:
1) 107 300 (сто сім тисяч триста) доларів США, які упаковано до спец-пакету PSP 3358598;
2) 3 флеш носії: з маркуванням Transcend (ємністю 16гб), MOVO (4Гб), Verbatim (ємність не встановлено), жорсткий диск WD s/n WXC607089991 (зі шнуром), тримач для сім-карти «Київстар» з номером НОМЕР_2 ;
3) CD-R диск ємністю 200 МВ;
4) чорнові записи на 2 арк.;
5) мобільний телефон Айфон у корпусі білого кольору, без сім-картки (з наявним паролем);
Об'єкти №№2-5 вилучено до спец-пакету PSP2282889.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційні скарги, в яких просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2026 року та її скасувати. Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_8 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025000000000854 від 29.09.2025.
На обґрунтування вимог апеляційних скарг, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді не є законною, обґрунтованою та вмотивованою, відсутня логічна аргументація суду щодо задоволення клопотання прокурора попри чітку та послідовну позиції ОСОБА_9 та її представника, що підкріплене належними та допустимими доказами.
Апелянт вказує на те, що ОСОБА_6 не є підозрюваною у кримінальному провадженні № 42025000000000854 від 29.09.2025 року та є власником вилучених у неї грошових коштів та речей. Загальний розмір заробітної плати у період з 2011-2025рр. у ОСОБА_9 становить 267 992 доларів США.
Також апелянт зазначає, що ухвала на підставі якої проводився обшук банківської скриньки з належними ОСОБА_9 речами та грошовими коштами, відсутня в матеріалах справи, але при цьому слідчий суддя надаючи дозвіл на обшук банківської скриньки та вилучення речей, відмовив у вилученні грошових коштів, оскільки прокурор не довів наявність підстав для вчинення таких дій. Однак на допущене слідчим порушення вимог КПК України та вилучення всупереч ухвалі суду належних ОСОБА_9 грошових коштів, суд в ухвалі взагалі не звернув увагу та жодним чином не відобразив незаконність дій слідчого, хоча представник ОСОБА_9 довів до відома суду зазначену інформацію.
В порушення ч. 2 ст. 100 КПК України слідчим не був складений протокол огляду грошових коштів, не складено фото-таблицю до протоколу огляду, відсутній детальний опис вилучених грошових коштів, що вказує на формальний підхід до проведення слідчих дій та наявні порушення КПК України з боку органу досудового розслідування.
Факт вилучення належних ОСОБА_9 коштів та речей ще не є достатньою підставою для визначення їх належності до предмету доказування у кримінальному провадженні та набуття ними статусу речових доказів.
Будь-які докази причетності ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення відповідно до кримінального провадження № 42025000000000854 відсутні, на що додатково вказує і відсутність підозри у ОСОБА_9 на момент подання даної апеляційної скарги.
Доказами сторони обвинувачення виступали рапорти співробітників СБУ, допити зазначених співробітників, як свідків. При цьому, яке відношення СБУ має до цього кримінального провадження незрозуміло, оскільки підслідність даного кримінального провадження не відноситься до органів СБ України, а оперативний супровід ГСУ НП України мав проводитись власними оперативними працівниками.
Велика частина доданих до клопотання документів відноситься до обшуків у інших осіб та не має відношення до ОСОБА_10 .
З допиту свідка ОСОБА_11 вбачається намагання особи перекрутити дійсні обставини справи, уникнути відповідальності за свої дії та перекласти відповідальність на інших осіб.
Можлива причетність ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення, яке полягало у діяльності «конвертаційних центрів», не збігається з посадовими обов'язками ОСОБА_9 на посаді Радника Голови Правління АТ «ОКСІ БАНК».
Посилання суду в оскаржуваній ухвалі на ОСОБА_9 як «співробітницю банку» свідчить про помилкове розуміння судом статусу ОСОБА_9 та того факту, що з 14.07.2025 р. (після звільнення з посади) вона жодного відношення до АТ «ОКСІ БАНК» не має.
Відомості до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення було внесено лише у вересні 2025 року, коли ОСОБА_6 вже не обіймала жодних посад у АТ «ОКСІ БАНК», та відповідно не могла бути причетна до можливих незаконних дій ОСОБА_12 .
Вже після накладення арешту на вилучені у ОСОБА_9 грошові кошти та речі вона була допитана, як свідок у кримінальному провадженні, надала правдиві, повні та всебічні показання по справі, відповіла на всі питання прокурора та фактично сприяла слідству у встановленні всіх обставин кримінального провадження.
Крім того, до матеріалів кримінального провадження адвокатом ОСОБА_9 були надані всі документи, які підтверджують легальність походження вилучених грошових коштів.
На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що ознайомитися зі змістом вказаної ухвали та отримати її копію він мав змогу лише 25 лютого 2026 року у приміщенні Печерського районного суду м. Києва. Копія розписки про отримання ухвали суду знаходиться в матеріалах судового провадження і на дату подання апеляційної скарги в ЄДРСР відсутній текст оскаржуваної ухвали суду.
В судове засідання прокурор не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, клопотань про відкладення апеляційного розгляду не подавав.
З урахуванням позиції власника майна та її представника, які не заперечували, щодо проведення розгляду без участі прокурора, відповідно до положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, про можливість розглянути апеляційні скарги без участі прокурора.
Заслухавши доповідь судді, доводи власника майна та її представника, в підтримку поданих апеляційних скарг, які просили задовольнити, з наведених в них підстав, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , непідлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
З урахуванням обставин, щодо пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2026 року, які викладені в клопотанні представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , колегія суддів вважає їх поважними, на підставі чого приходить до висновку щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора розслідується кримінальне провадження №42025000000000854 від 29.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 та ч. 4 ст. 368-3 КК України.
В межах даного кримінального провадження, 23.01.2026 прокурор четвертого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучене під час проведення обшуку 22.01.2026, в період з 12 год 00 хв до 13 год 18 хв., на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.01.2026 у справі №757/804/26-к проведено обшук приміщення відділення АТ «ПриватБанк», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, буд. 10/2, в якому фактично орендується та використовується банківський сейф НОМЕР_16, скриньки НОМЕР_17 депозитарію НОМЕР_18 ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , що згідно з відомостями право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстроване за ТОВ «ЯРОСЛАВНА-ЛС», код ЄДРПОУ 19120793 та орендується АТ КБ «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, з метою збереження речових доказів.
На обґрунтування вимог даного клопотання прокурор послався на те, що в ході досудового розслідування, серед іншого досліджуються обставини за яких службові особи АТ «ОКСІ БАНК» отримують неправомірну вигоду від інших осіб за бездіяльність, яка проявляється в не блокуванні ризикових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, забезпечення виведення коштів у тіньовий, неконтрольований Державою обіг та не створення штучних перешкод ризиковим підприємствам для забезпечення легалізації коштів отриманих незаконним шляхом.
Так, за наявними даними, організаторами т.зв. «конвертаційних центрів», що контролюють низку суб'єктів господарювання, які діють в тіньовому секторі економіки у змові з службовими особами банківських та фінансових установ організовано протиправний фінансовий механізм, а саме реєстрація на підставних осіб комерційних структур та інших суб'єктів підприємницької діяльності з метою надходження на відкриті рахунки в низці банківських установ у тому числі АТ «ОКСІ БАНК» безготівкових грошових коштів від вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, в особливо великих розмірах.
За наявними матеріалами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , використовуючи сталі зв'язки серед працівників різноманітних банківських установ не пізніше ніж 23.04.2024 налагодив на комерційній основі т.зв. «супровід» в обслуговуванні компаній, що входять до складу т.зв. «конвертаційних центрів» з діючим на той час Головою Правління АТ «Оксі Банк» ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 (перебував на посаді з 28.09.2023 по 30.04.2025).
Так, згідно матеріалів досудового розслідування встановлено, що між вказаними особами погоджена оплата 0,11-0.15% (до 250 млн грн - 0,15%, від 250 млн грн - 0,13 %, від 500 млн грн - 0,11 %) від загального обороту компаній та відокремлено спеціальних співробітників, які взяли під контроль (сприяли в уникненні блокування рахунків, зупиненні операцій, сприяння в проведенні транзитних операцій, погодженні валютних контрактів, допомагали в уникненні від проведення фінансового моніторингу операцій, надавали вказівки, консультації, розголошували відомості третім особам, а також умисно не повідомляли Державний фінансовий моніторинг про підозрілі операції) компаній.
Після погодження «тарифу» та порядку взаємодії колишній Голова Правління АТ «Оксі Банк» ОСОБА_14 виділив для вказаної протиправної діяльності співробітника Київського відділення відповідального за фінансовий моніторинг (м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 8) ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 . Вказана особа безпосередньо здійснювала супровід від відкриття рахунків до підготовки «необхідних» документів для банку у випадку проблемних питань.
Додатково встановлено, що ОСОБА_13 , діючи в інтересах конвертаційних центрів спільно з ОСОБА_14 , забезпечили прийняття коштів від юридичних осіб з якими АТ «Креді Агріколь Банк», код ЄДРПОУ 14361575 розірвало ділові відносини у зв'язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику, а також не встановили неприйнятно високий ризик учаснику конвертаційного центру-клієнту АТ «Оксібанк», що забезпечило безперешкодний перерахунок сумнівних коштів до АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 00032129. За вказані дії ОСОБА_14 вимагав щонайменш 10% від загальної суми коштів.
Крім цього, ОСОБА_14 надавались вказівки службовим особам банку щодо невжиття заходів на виконання Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 року, що полягало в не встановленні неприйнятно високого рівня ризику, а також розірванню ділових відносин з юридичними особами, які відповідали критеріям ризиковості.
Встановлено, що після 25.02.2025 відбулись зміни в вищевказаній протиправній діяльності та відповідальним в АТ «Оксі Банк» за протиправну схему став представник акціонера - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , який володіє 3,96% акцій Банку, його мати ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , також володіє 3,96% акцій.
Згідно наявних матеріалів досудового розслідування установлено, що до злочинної діяльності можуть бути причетні наступні службові особи АТ «ОКСІ БАНК», а саме:
1. ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , колишній Голова Правління АТ «Оксі Банк»;
2. ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , колишній співробітник АТ «Оксі Банк», Київського відділення за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 8;
3. ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , акціонер АТ «Оксі Банк»;
4. ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_8 , співробітниця АТ «Оксі Банк», Київського відділення (Хрещатик 8);
5. ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_9 , член Наглядової Ради АТ «Оксі Банк»;
6. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , співробітниця АТ «Оксі Банк»;
7. ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_10 , заступник Голови Правління АТ «Оксі Банк»;
8. ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_11 , керівник Київського відділення АТ «Оксі Банк» (Хрещатик 8);
9. ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_12 , співробітник АТ «Оксі Банк»;
10. ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_13 , співробітник АТ «Оксі Банк»;
11. ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП НОМЕР_14 , співробітник АТ «Оксі Банк»;
12. ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП НОМЕР_15 , співробітник АТ «Оксі Банк».
Для забезпечення ефективності досудового розслідування, з метою встановлення обставин, що підлягають доказуванню, стороною обвинувачення проведені слідчі (розшукові) дії, спрямовані на збирання доказів.
Одночасно з цим, заходами оперативного характеру встановлено, що для зберігання речей і документів, що мають доказове значення у кримінальному провадженні використовується приміщення відділення АТ «ПриватБанк», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, буд. 10/2, в якому фактично орендуються та використовуються банківські сейфи ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Згідно з отриманими відомостями право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстроване за ТОВ «ЯРОСЛАВНА-ЛС», код ЄДРПОУ 19120793 та орендується АТ КБ «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570.
Досудовим розслідуванням встановлено, що предмети, речі і документи, які зберегли відомості стосовно фактів вчинення кримінального правопорушення, комп'ютерна техніка, магнітні та електронні, цифрові носії з інформацією щодо обставин, які встановлюються, можуть знаходитись у вище вказаному об'єкті нерухомості.
22.01.2026, в період з 12 год. 00 хв. до 13 год. 18 хв., на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.01.2026 у справі №757/804/26-к проведено обшук приміщення відділення АТ «ПриватБанк», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, буд. 10/2, в якому фактично орендується та використовується банківський сейф НОМЕР_16, скриньки НОМЕР_17 депозитарію НОМЕР_18 ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , що згідно з відомостями право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстроване за ТОВ «ЯРОСЛАВНА-ЛС», код ЄДРПОУ 19120793 та орендується АТ КБ «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570.
При проведенні вказаного обшуку вилучено речі, що не входять у перелік майна, дозвіл на вилучення якого надано ухвалою Печерського районного суду м. Києва, а саме:
1) 107 300 (сто сім тисяч триста) доларів США, які упаковано до спец-пакету PSP 3358598;
2) 3 флеш носії: з маркуванням Transcend (ємністю 16гб), MOVO (4Гб) ,Verbatim (ємність не встановлено), жорсткий диск WD s/n WXC607089991 (зі шнуром), тримач для сім-карти «Київстар» з номером НОМЕР_2 ;
3) CD-R диск ємністю 200 МВ;
4) чорнові записи на 2 арк.;
5) мобільний телефон Айфон у корпусі білого кольору, без сім-картки (з наявним паролем);
Об'єкти №№2-5 вилучено до спец-пакету PSP2282889.
22.01.2026 постановою слідчого вищевказані мобільний телефон, чорнові записи, грошові кошти, носії інформації визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
06.02.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №42025000000000854 від 29.09.2025, яке виявлено та вилучено під час проведення обшуку 22.01.2026, в період з 12 год 00 хв до 13 год 18 хв, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.01.2026 у справі №757/804/26-к у приміщенні відділення АТ «ПриватБанк», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, буд. 10/2, в якому фактично орендується та використовується банківський сейф НОМЕР_16, скриньки НОМЕР_17 депозитарію НОМЕР_18 ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , що згідно з відомостями право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстроване за ТОВ «ЯРОСЛАВНА-ЛС», код ЄДРПОУ 19120793 та орендується АТ КБ «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, з забороною його відчуження та використання, а саме на наступні речі:
1) 107 300 (сто сім тисяч триста) доларів США, які упаковано до спец-пакету PSP 3358598;
2) 3 флеш носії: з маркуванням Transcend (ємністю 16гб), MOVO (4Гб), Verbatim (ємність не встановлено), жорсткий диск WD s/n WXC607089991 (зі шнуром), тримач для сім-карти «Київстар» з номером НОМЕР_2 ;
3) CD-R диск ємністю 200 МВ;
4) чорнові записи на 2 арк.;
5) мобільний телефон Айфон у корпусі білого кольору, без сім-картки (з наявним паролем);
Об'єкти №№2-5 вилучено до спец-пакету PSP2282889.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження за №42025000000000854 від 29.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 та ч. 4 ст. 368-3 КК Українита накладаючи арешт на вказане тимчасово вилучене майно, слідчий суддя врахував, що речі та документи, які вилучені 22.01.2026 року під час обшуку, на які просив накласти арешт прокурор, відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, та постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025000000000854 від 29.09.2025, та зважаючи на те, що незастосування накладення арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, беручи до уваги наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, доведеність необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя вважав за необхідне, з метою забезпечення збереження речових доказів, накласти арешт на вилучене майно.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, письмові заперечення представника власника майна, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, всупереч твердженням апелянта, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження №42025000000000854 від 29.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 та ч. 4 ст. 368-3 КК України та відношення до нього вилученого майна, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК Українитимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК Українипри обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
При цьому, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, всупереч твердженням апелянта.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 167, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.
Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Твердження апелянта про те, що загальний розмір заробітної плати у період з 2011-2025рр. у ОСОБА_9 становить 267 992 доларів США, а тому вилучені грошові кошти у сумі 107 300 (сто сім тисяч триста) доларів США є її заощадженнями, мають бути перевірені органом досудового розслідування під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки ці обставини можуть бути підтверджені лише шляхом проведення перевірки під час досудового розслідування у кримінальному провадженні для спростування або підтвердження зазначених доводів.
Всі інші зазначені в апеляційних скаргах обставини не є безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Поновити представнику власника майна ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2026 року.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2026 року, - залишити без змін, а апеляційні скарги представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4